Рішення № 140105050, 28.09.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4984/23

Провадження № 2/496/1675/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Журика С.В.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнень, в якому просить суд: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_3 , якій народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що тривалий час позивач проживав з ОСОБА_2 , має стосунки с нею та продовжують жити однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Від даних стосунків народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) в книзі державної реєстрації актів про народження зроблений відповідний запис №523. В графі батько записаний ОСОБА_1 . Дитина зареєстрована по батькові « ОСОБА_4 », що додатково підкреслює факт його спорідненості із дитиною. На момент народження він тимчасово не проживав із відповідачем по справі. У березні 2023 року він звернувся до ТОВ «Мама папа» з метою підтвердження того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дійсно його сином. У відповідності до висновку генотипоскопічного дослідження від 24.03.2023 року, складеного ТОВ «Мама папа» не підставі результату ДНК №37705 (аналіз на батьківство), з якого вбачається, що ймовірність батьківства складає 99,999999997 % У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Журик С.В. з`явилися у судове засідання, на задоволенні позову наполягали, просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 з`явилася у судове засідання, позов визнала та зазначила, що у травні 2020 року зареєструвала шлюб з громадянином Республікі Індія ОСОБА_5 , він був її начальником на роботі, де вона працювала на ринку 7 кілометр у м. Одеса, для отримання посвідки на проживання на території України.

Шлюбні відносини підтримала з ОСОБА_6 , шлюб офіційно не реєстрували, але проживали разом. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

29.05.2020 року Приморським районним у місті Одесі відділу реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 про що складено відповідний запис №637.

Відомості про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесені 07.04.2023 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за №523, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 03.09.2026 року.

На виконання ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 30.06.2026 року начальником Біляївського ВДРАЦС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Величко О. надана витяг з ДРАЦСГ про державну реєстрацію народження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за №523 від 07.04.2023 року, відповідно до якого, відповідно до відмітки, зробленої в актовому запису - відомості про заявника - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , дитині присвоєно прізвище батька « ОСОБА_7 » відповідно до письмової заяви батьків. Мати дитини перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , якій згідно спільної заяви чоловіка та дружини про невизнання чоловіком дитини №61/24.33-36 від 07.04.2023 року не визнає себе батьком цієї дитини.

Згідно витягу відомостей з бази даних Ліцензійного реєстру МОЗ України суб`єктів господарювання, які проводять господарську діяльність з медичної практики ТОВ «Мама папа» ідентифікаційний код 40652411, рішення про видачу ліцензії від 03.11.2016 рік, №1168 зареєстроване.

Актом відібрання зразків букального епітелію для проведення молекулярно- генетичної експертизи (дослідження) №37705 від 20.03.2023 року зафіксовано факт відібрання зразків букального епітелію у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Висновком експерта генотипоскопічного дослідження від 24.03.2023 року, складеного Медико генетичним центром ТОВ «Мама папа» не підставі результату ДНК №37705 (аналіз на батьківство), з якого вбачається, що ОСОБА_8 може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , який народжений ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою ОСОБА_2 з ймовірністю 99,9999999 %, таким чином, батьківство практично доведене.

Відповідно до ч.2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Статтею 129 СК України передбачено, що особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Відповідно до роз`яснень п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п.9 вищевказаної постанови).

Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 року у справі №373/2257/18, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи. Тлумачення норм ст.130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства; підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України). Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства, з урахуванням наявності вищевказаного висновку експерта, який вказує на батьківство саме позивача, позовної вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини не заявлялося, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 129, 135 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 272, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026 року.

Суддя М.Л. Пасечник