Рішення № 140104961, 28.09.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1285/26

Провадження № 2-а/493/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області у складі:

головуючого-судді Тітової Т.П.

за участю секретаря Сирота О.В.

представника позивача адвоката Тихохода М.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Міняйла О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 року на адресу Балтського районного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому він просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7346493 від 10.06.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та закрити провадження про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 23.06.2026 року позов залишено без руху та надано позивачу термін на усунення недоліків, оскільки позов подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України.

25.06.2026 року від представника позивача адвоката Тихохода М.М. надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 26.06.2026 року провадження по даній адміністративній справі відкрито, справу призначено до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 10.06.2026 року відносно ОСОБА_1 була винесена постанова серії ЕНА за № 7346493 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу інкриміновано те, що 11 травня 2026 року о 12 год. 04 хв. 59 сек. у м. Балта Подільського району Одеської області по вул. Госпітальєрів, він передав керування транспортним засобом AUDI SQ5, державний номерний знак НОМЕР_1 , своїй дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не має права керування транспортним засобом.

Представник позивача вказує, що позивач з винесеною постановою не погоджується, вважає її протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки викладені в ній обставини не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а висновок про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення ґрунтується на припущеннях. Підставою для ініціювання питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало звернення Балтської міської ради Подільського району Одеської області від 14.05.2026 року № 04-19/1115 до правоохоронних органів щодо відеозапису, розміщеного у соціальній мережі TikTok за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4. У зверненні зазначалось, що 13.05.2026 року у соціальній мережі TikTok було виявлено відеозапис, який містить ознаки адміністративного правопорушення. До звернення були додані роздруківки скріншотів з відеозапису та профілю TikTok, а також електронний носій із збереженим відеозаписом. Оскаржувана постанова фактично ґрунтується не на безпосередньому виявленні працівником поліції факту адміністративного правопорушення, не на зупинці транспортного засобу, не на безпосередньому спостереженні за подією та не на складених на місці матеріалах, а на зверненні органу місцевого самоврядування та відеозаписі із соціальної мережі TikTok. Позивач категорично заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки він не передавав керування транспортним засобом AUDI SQ5, державний номерний знак НОМЕР_1 , своїй дочці ОСОБА_2 та не вчиняв будь-яких дій, які можуть бути кваліфіковані як передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач передавав ключі від транспортного засобу, надавав дозвіл на керування, фактично допускав іншу особу до керування, контролював початок руху транспортного засобу або вчиняв інші дії, які б безпосередньо підтверджували саме передачу керування. У матеріалах справи відсутні докази проведення ідентифікації особи за відеозаписом, відсутні пояснення ОСОБА_2 , відсутні пояснення власника транспортного засобу, відсутній протокол огляду відеозапису із зазначенням ознак, за якими особу було ідентифіковано, а також відсутні будь-які інші належні докази, які б підтверджували, що на відеозаписі зображена саме ОСОБА_2 . При цьому в оскаржуваній постанові зазначено, що власником транспортного засобу AUDI SQ5, державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 . Відповідачем не з`ясовано та не доведено, чи не перебувала за кермом транспортного засобу саме власниця транспортного засобу або інша особа, яка мала законні підстави користуватися ним. Сам факт наявності у позивача доньки, а також родинний зв`язок із ОСОБА_2 , не є доказом того, що саме вона перебувала за кермом транспортного засобу у дату, час та місці, зазначених в оскаржуваній постанові. Враховуючи викладене, представник позивача просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА за № 7346493 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження закрити.

Від сторони відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позову з огляду на таке. Порушення полягало в тому, що ОСОБА_1 , перебуваючи в салоні автомобіля «AUDI SQ5», державний номерний знак НОМЕР_1 , знімав себе та свою неповнолітню доньку на камеру, яка в цей час здійснювала рух по дорозі (керувала транспортним засобом без відповідного посвідчення), а отже фактично здійснив передачу права керування автомобілем особі, що права керування автомобілем не мала. Жодних інших осіб, які мають право на керування вказаним автомобілем (власника авто) в салоні авто на відеозаписі не вбачається. Якщо припустити, що час вчинення правопорушення містить якісь неточності, то це ніяк не впливає на сам факт вчинення правопорушення та його склад. На відео зафіксовано саме момент керування транспортним засобом донькою позивача та присутність її батька ОСОБА_1 в цей момент поруч на пасажирському сидінні. З перших секунд відео вбачається логотип соціальної мережі TikTok та посилання на канал (сторінку) позивача - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також з перших секунд відео вбачається обличчя самого ОСОБА_1 та потім на 02 сек. відео він переводить камеру на свою доньку, яка керує автомобілем в цей час. На відео чітко видно рух автомобіля по дорозі та те, що процесом управління автомобілем керує саме неповнолітня донька позивача, яка не має права керування транспортним засобом відповідної категорії. Відеозапис, який став основою для притягнення позивача до відповідальності був розташований за посиланням в його соціальній мережі TikTok ІНФОРМАЦІЯ_4. Проте, зазначений відеозапис з часом видалений самим же позивачем. Факт того, що транспортним засобом «AUDI SQ5», державний номерний знак НОМЕР_1 керувала саме донька позивача, яка є неповнолітньою та не має посвідчення водія відповідної категорії, що підтверджується копією паспорта ОСОБА_2 від 20.11.2023 року № НОМЕР_2, довідкою начальника ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області. Позивачем було вчинено адміністративне правопорушення саме 11.05.2026 року та опубліковано відео з цим фактом в його мережі TikTok 12.05.2026 року. Отже стороною відповідача належними та допустимими доказами доведено факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_2 та факт передачі керування такій особі з боку саме позивача. Враховуючи наведене просив суд, відмовити в задоволенні позовної заяви повністю, як необґрунтованої.

20.07.2026 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивач не погоджується з доводами відзиву, оскільки вони не спростовують підстав позову, значною мірою повторюють зміст самої постанови та норми законодавства без співвіднесення з належно встановленими фактами, а окремі твердження є припущеннями або результатом аналізу, проведеного вже після прийняття спірного рішення. Оскаржувана постанова та відзив не містять належних доказів одразу декількох ключових обставин, а саме що на відеозаписі зображено саме автомобіль «AUDI SQ5», державний номерний знак НОМЕР_1 ; що за кермом перебувала саме ОСОБА_2 , а не власниця автомобіля ОСОБА_3 чи інша особа; що особа, яка перебувала за кермом, не мала права керування відповідним транспортним засобом; що автомобіль перед початком руху перебував у фактичному володінні або розпорядженні саме позивача; що саме позивач передав ключі, надав дозвіл, допустив особу до керування або вчинив іншу активну дію, яка становить передачу керування; що подія відбулася саме у визначені постановою дату, час і місці. Твердження відповідача про те, що позивач, перебуваючи в салоні та здійснюючи відеозйомку, «фактично здійснив передачу права керування», є не встановленим фактом, а припущенням, отриманим шляхом безпідставного ототожнення присутності позивача в автомобілі із вчиненням ним активної дії з передачі керування. Такий висновок не відповідає вимогам ст. ст. 245, 251, 252 та 280 КУпАП і не може бути достатньою підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

21.07.2026 року на адресу суду від сторони відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Представник відповідача зазначив, що сторона позивача не заперечила, що акант TikTok ІНФОРМАЦІЯ_4 належить саме позивачу (при тому, що нікнейм відтворює ім`я та прізвище позивача, а Головне управління надало скріншоти профілю та обкладинок публікацій); не заперечила, що на відеозаписі з перших секунд зафіксовано обличчя самого позивача, який здійснює зйомку; не заперечила факту видалення спірної публікації; не заявила про підробку, монтаж чи невідповідність наданих відповідачем копій відеозапису дійсності. Натомість уся критика ОСОБА_1 зводиться до тверджень про неможливість здійснення перевірки, а не про недостовірність даних та фактично встановлених обставин справи. Також, твердження у відповіді на відзив про відсутність пояснень ОСОБА_2 не відповідає матеріалам адміністративної справи. Письмові пояснення ОСОБА_2 від 10.06.2026 року, як і письмові пояснення ОСОБА_1 , були отримані до прийняття постанови та долучені до адміністративного матеріалу. Зміст цих пояснень підлягає оцінці разом з іншими доказами. Твердження сторони позивача про нібито недоведеність того, що за кермом перебувала саме ОСОБА_2 , спростовується сукупністю взаємно узгоджених доказів, а саме:

1. відеозапис знято у форматі селфі самим же позивачем. З перших секунд у кадрі зафіксовано обличчя ОСОБА_1 , після чого він переводить камеру на особу за кермом. Отже, автор зйомки та особа, що перебувала поруч із водієм, ідентифікуються безпосередньо за відеозаписом;

2. відеозапис було оприлюднено на акаунті ІНФОРМАЦІЯ_4. Акаунт, нікнейм якого відтворює ім`я та прізвище позивача та який, як підтверджено наданими скріншотами і посиланнями, є активним і систематично наповнюється особистими відео позивача. Належність акаунта позивач не заперечив;

3. на інших публікаціях цього ж акаунта від 09.03.2026 року та 29.05.2026 року зафіксовано доньку позивача, зовнішність якої повністю збігається із зовнішністю особи, що керувала транспортним засобом на спірному відеозаписі (відповідні завантажені копії надані суду разом з відзивом);

4. Балтська міська рада у заяві від 14.05.2026 № 04-19/1115 та у відповіді від 08.07.2026 № 04-30/1376 підтвердила, що ідентифікація ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснювалася на підставі відомостей, відкрито та добровільно оприлюднених користувачем у соціальній мережі, а також законно наявних у ради персональних даних, оскільки ОСОБА_1 є колишнім депутатом Балтської міської ради, який особисто надавав відомості про себе та свої родинні зв`язки під час набуття та виконання депутатських повноважень;

5. копією паспорта громадянина України ОСОБА_2 від 20.11.2023 року № НОМЕР_2 підтверджено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 їй виповнилося 16 років, тому вона за жодних умов не могла мати права керування транспортним засобом категорії «В».

Належність зафіксованого на відеозаписі транспортного засобу до автомобіля «AUDI SQ5», державний номерний знак НОМЕР_1 , встановлюється сукупністю доказів, а саме змістом відеозапису (зйомка ведеться зсередини салону автомобіля, яким користується родина позивача), заявою Балтської міської ради від 14.05.2026 № 04-19/1115, у якій зафіксовано і посилання на публікацію, і учасників події, та відомостями про державну реєстрацію автомобіля «AUDI SQ5», державний номерний знак НОМЕР_1 , за ОСОБА_3 - членом родини позивача, яка має з ним спільне прізвище та проживає разом з позивачем. Сумніви, про які говорить сторона позивача, мають бути розумними, а не будь-якими теоретично мислимими. Вимога ж ідеального доказування за повної відмови сторони позивача від викладення власної версії подій та обґрунтування її доказами, є нічим іншим, як спробою уникнути відповідальності з формальних підстав. Отже, відповідь на відзив не містить жодного нового доказу та жодної альтернативної версії подій. Уся позиція сторони позивача побудована за принципом тотального заперечення. Позивач не пояснює, хто керував автомобілем, де він сам перебував 11.05.2026 року, ким і коли створено відеозапис на його ж акаунті та чому цей запис було видалено після початку перевірки.

22.07.2026 року на адресу суду від сторони позивача надійшли пояснення щодо заперечень відповідача на відповідь на відзив. Заперечення відповідача не усувають установлених у позові та відповіді на відзив недоліків доказування. Заперечення відповідача від 21.07.2026 року за своїм змістом виходять за межі процесуального призначення цього виду заяви по суті справи. Відповідач уперше заявив, що точні дата, час і місце події нібито були встановлені поліцейським унаслідок перегляду відеозаписів камер спостереження, розташованих у м. Балті. Водночас у відзиві не було належним чином зазначено про існування такого джерела доказів, не було ідентифіковано відповідні камери та не було подано отримані з них відеозаписи. Відповідь Балтської міської ради від 08.07.2026 року виникла майже через місяць після прийняття оскаржуваного рішення, а тому об`єктивно не могла бути досліджена інспектором та покладена в основу постанови від 10.06.2026 року.Таким чином, наведення відповідачем у запереченнях нової версії про перегляд камер спостереження, посилання на відповідь Балтської міської ради від 08.07.2026 року та інші матеріали, які не були зазначені у відзиві або не існували на момент винесення постанови, не є допустимим уточненням процесуальної позиції. Це є спробою доповнити та змінити фактичне обґрунтування оскаржуваного рішення вже після виявлення позивачем його доказових недоліків. Відповідач посилається на заяву ради від 14.05.2026 року і відповідь від 08.07.2026 року, стверджуючи, що рада ідентифікувала позивача та його доньку за публічними відомостями й персональними даними, отриманими у зв`язку з депутатськими повноваженнями позивача. Балтська міська рада не була очевидцем події та не є суб`єктом, уповноваженим установлювати винуватість у справі за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Її заява є повідомленням про можливе правопорушення і приводом для перевірки, але не замінює самостійного встановлення поліцією особи водія. Реєстрація AUDI SQ5 за ОСОБА_3 підтверджує лише її право власності. Спільне прізвище та ймовірне спільне проживання не доводять, що на відео саме цей автомобіль, а також не доводять його фактичного перебування у користуванні позивача в конкретний момент. Із реєстрації за однією особою не випливає користування всіма членами родини. Так само позивач не зобов`язаний назвати інший автомобіль, оскільки це відповідач повинен позитивно ідентифікувати той транспортний засіб, який зазначив у постанові. Відповідач посилається на ст. 150 СК України та стверджує, що позивач як батько мав припинити керування. Проте предметом постанови не є неналежне виконання батьківських обов`язків або бездіяльність щодо припинення небезпечної поведінки. Йому інкримінована конкретна активна дія - передача керування. Некоректним є твердження, що позивач «знищив оригінал електронного доказу». Публікація на платформі не обов`язково є первинним відеофайлом. Первинний файл міг існувати на пристрої запису, сервері, у хмарному сховищі або в іншій технічній формі. Відповідач не встановив походження отриманої копії, її співвідношення з первинним файлом і не довів, що саме позивач знищив будь-який оригінал. Балтська міська рада та поліція мали можливість належно зафіксувати доступну публікацію одразу після її виявлення: зберегти вебсторінку, URL, дату доступу, технічні відомості, отримати дані платформи або провести документований огляд. Якщо цього не зроблено, наслідки неповного збереження доказів не можуть перекладатися на особу, яку притягають до відповідальності.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник Головного управління Національної поліції в Одеській області в судовому засіданні категорично заперечив щодо задоволення позову, як безпідставно поданого та який суперечить наданим та дослідженим судом доказам.

Заслухавши позицію представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, відповідно до вимог закону, оцінивши обставини справи в їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 10.06.2026 року поліцейським ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ст. лейтенантом поліції Сарафанюком М.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7346493, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3400,00 грн. Вказаною постановою ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що він 11.05.2026 року о 12:04 год в м. Балта по вул. Госпітальєрів передав керування транспортним засобом AUDI SQ5 д.н.з. НОМЕР_1 своїй доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.2. ПДР.

Довідкою про результати розгляду звернення вбачається, що інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ст. лейтенантом поліції Сарафанюком М.А. розглянуто матеріали, які надійшли поштою від Балтської міської ради Подільського району Одеської області від 22.05.2026 року вх. № 81726-2026 за фактом того, що 13.05.2026 р. в соціальній мережі «ТікТок» було виявлено відеозапис на якому зафіксовано факт порушення Правил дорожнього руху України та встановлено, що в діях ОСОБА_1 , який порушив п. 2.2 ПДР, а саме передав права керування особі, яка немає права керування транспортним засобом, в результаті чого на останнього було складено постанову про адміністративне правопорушення ЕНА № 7346493 за ст. 126 ч. 2 КУпАП.

Заявою Балтської міської ради Подільського району Одеської області про вчинення адміністративного правопорушення від 14.05.2026 року за № 04-19/1115, зі змісту якого вбачається, що 13.05.2026 р. в соціальній мережі «ТікТок» було виявлено відеозапис, де на вказаному відео чітко видно, як неповнолітня особа ОСОБА_2 здійснює керування транспортним засобом. При цьому на пасажирському сидінні в салоні автомобіля перебуває її батько ОСОБА_1 , просили провести перевірку викладених фактів та притягнути винних осіб до відповідальності.

Згідно фотоматеріалів долучених до справи вбачається, що на них зображено дві особи чоловічої та жіночої статті, які перебувають в салоні автомобіля, за кермом якого знаходиться особа жіночої статті, співставлення їх з публікаціями зробленими з акаунта ОСОБА_2 від 09.03.2026 року та 29.05.2026 року, на яких зафіксовано доньку позивача, зовнішність якої повністю збігається із зовнішністю особи, що керувала транспортним засобом на спірному відеозаписі.

Копією паспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджує те, що вона неповнолітня.

Копією роздруківки із соціальної мережі «ТікТок», із акаунтом ІНФОРМАЦІЯ_4. Акаунт, нікнейм якого відтворює ім`я та прізвище позивача та який, як підтверджено наданими скріншотами і посиланнями, є активним і наповнюється особистими відео позивача, де є зображення його, дружини та дітей.

На підтвердження обставин щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідачем додано відеозапис з соціальної мережі «ТікТок» користувача ІНФОРМАЦІЯ_4, з якого вбачається, що на час складення оскаржуваної постанови позивач перебував в салоні автомобіля з дитиною, яка знаходилась на водійському сидінні.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно абз. 1 п. 2.2 ПДР України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 2 с. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, особою яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Отже, відсутність посвідчення водія відповідної категорії у водія виключає його право на керування транспортним засобом.

Суд оцінює критично посилання сторони позивача на те, що за кермом транспортного засобу була не дитина, оскільки з доданого відеозапису з соціальної мережі «ТікТок» користувача ІНФОРМАЦІЯ_4 та перегляду скріншотів вбачається, що позивач перебував на пасажирському сидінні, а на водійському сидінні перебувала неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією її паспорту, нікого, крім них, в транспортному засобі не було.

Щодо наявності дати керування та марки транспортного засобу у постанові, то суд зазначає, що дані неточності у часі керування та марці транспортного засобу за доведеності факту вчинення такого правопорушення не можуть бути підставою для скасування цього документу.

В даному випадку основною та обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено відеоматеріалами та скріншотами, відсутність яких би виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.

Отже вказаними доказами підтверджується відсутність у дитини позивача на момент складення оскаржуваної постанови права керувати транспортним засобом категорії В, тобто підтверджується факт порушення позивачем п. 2.2 Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим його і було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи зазначене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та в ході розгляду справи позивачем жодним чином не спростовані встановлені обставини щодо допущення вказаного порушення, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заявленого позову і скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення.

Усі інші пояснення представника позивача, його аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Підстави для розподілу судових витрат згідно ст. 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 90, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 126, 251, 268, 283, 288, 289 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення- відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ