Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 492/397/26
Провадження № 2/492/594/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі:
Головуючого - судді Череватої В.І.
за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Арцизької міської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Патронатного вихователя ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача виконавчого комітету Арцизької міської ради, як органу опіки та піклування звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просить позбавити батьківських прав відповідачку ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що 17 квітня 2024 року спеціалістами Служби у справах дітей Арцизької міської ради було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого складено акт обстеження умов проживання. За результатами обстеження встановлено, що за вказаною адресою фактично проживали ОСОБА_1 та її малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 . Приміщення перебувало у неналежному стані: брудно, відсутні належні побутові та санітарні умови для безпечного проживання дітей, а також належне забезпечення продуктами харчування. На підставі встановлених фактів, відповідно до наказу Служби у справах дітей Арцизької міської ради від 19.07.2024 року № 29 малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Неповнолітня дитина відповідачки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 03 квітня 2023 року вже перебуває на обліку як дитина, яка перебуває складних життєвих обставинах. З 2023 року сім`я ОСОБА_1 перебуває під постійним контролем Служби у справах дітей Арцизької міської ради через неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків. ОСОБА_1 неодноразово змінювала фактичне місце проживання разом із дітьми, що підтверджується відповідними актами обстеження умов проживання. Повторні перевірки встановили, що умови проживання залишились незадовільними, не забезпечувалось необхідне безпечне середовище для малолітніх дітей, що свідчило про систематичне ухилення матері від виконання батьківських обов`язків. Протягом періоду перебування малолітніх дітей на обліку у Служби у справах дітей Арцизької міської ради з ОСОБА_1 неодноразово проводились профілактичні бесіди, надавалися обов`язкові для виконання рекомендації, а також здійснювався соціальний супровід, спрямований на усунення причин та умов, що призвело до виникнення складних життєвих обставин. Разом з тим, незважаючи на вжиті захоли, ОСОБА_1 систематично ігнорувала надані рекомендації, належних висновків не зробила та не вжила жодних заходів, спрямованих на покращення умов проживання, виховання та розвитку дитини. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово залишала малолітніх дітей без належного батьківського нагляду на хвору матір та сторонніх осіб, що підтверджується протоколом бесіди від 29.05.2025 року з ОСОБА_6 та протоколом бесіди від 29.07.2025 року з ОСОБА_7 . У зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов?язків, біологічний батько ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , взяв дитину під свій догляд. Відповідно до наказу Служби у справах дітей Аризької міської ради від 25 червня 2025 року № 55 його було знято з обліку дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у зв`язку з фактичним проживанням разом із батьком поза межами території Арцизької міської територіальної громади. У подальшому, відповідно до протоколу бесіди від 06 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 повідомила Службу у справах дітей Арцизької міської ради про намір змінити місце проживання та переїхати разом із малолітнім сином до міста Одеси, що фактично було здійснено. У зв`язку із зміною місця проживання, відповідно до наказу Служби у справах дітей Арцизької міської ради від 18 листопада 2025 року № 80 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було знято з обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. 27 січня 2026 року на підставі повідомлення поліції начальником Служби у справах дітей Арцизької міської ради спільно з фахівцем з соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Арцизької міської ради та старшим інспектором ювенальної превенції сектору превенції ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до акту обстеження умов проживання за зазначеною адресою проживають ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами проведеного обстеження встановлено, що умови проживання є неналежними: житлове приміщення перебуває у частково прибраному стані, відсутня достатня кількість продуктів харчування, а також не створено належних умов для проживання дитини. Крім того, ОСОБА_1 повідомила про відсутність постійного місця проживання та зазначила, що дитина часто залишається під наглядом бабусі. У зв`язку з виявленими обставинами, 28 січня 2026 року малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до наказу Служби у справах дітей Арцизької міської ради № 08 повторно взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Під час проведення бесіди, ОСОБА_1 зазначила, що не має можливості та не бажає виховувати дитину, у зв`язку з чим має намір написати заяву про тимчасове влаштування ОСОБА_3 до сім`ї патронатного вихователя. 02 лютого 2026 року Службою у справах дітей Арцизької міської ради проведено бесіду з бабусею малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_6 . Бабуся повідомила, що ОСОБА_1 систематично залишала дитину на її догляд, при цьому за станом здоров`я вона не має можливості забезпечити належне утримання дитини, що є виявом свідомого самоусунення матері від виконання батьківських обов`язків та нехтування інтересами малолітнього. За поданням Служби у справах дітей Арцизької міської ради, на підставі заяви матері та відповідного наказу Служби у справах дітей Павлівської сільської ради від 02 лютого 2026 року № 04 малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 передано до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_2 , яка проживає адресою: АДРЕСА_3 . На підтвердження неналежної поведінки матері щодо малолітньої дитини наявний лист відділення поліції №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 03 лютого 2026 року № 41521-2026, у якому зазначено, що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями та не забезпечує належного догляду за своїм малолітнім сином. Зокрема, 25 січня 2026 року ОСОБА_1 залишила свого малолітнього сина ОСОБА_3 на догляд своїй матері - ОСОБА_6 , яка перебуває у тяжкому стані через захворювання, та тимчасово залишила місце проживання, повернувшись лише 27 січня 2026 року. Протягом зазначеного часу вона не відповідала на телефонні дзвінки та не цікавилася станом дитини, залишивши її без належного догляду, нагляду та забезпечення базових потреб. За вказаними фактами працівниками ювенальної превенції сектору превенції Болградського РВП ГУНП в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до наявних даних в ІКС «ІПНП» ОСОБА_1 притягалась до адміністративної відповідальності Арцизьком районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП - 11.10.2025 року; 08.10.2025 року, 06.10.2025 року, 01.02.2025 року - за ч. 2 ст. 184 КУпАП; 14.01.2025 року - за ч. 1 ст. 178 КУпАП. У зв`язку з перебуванням родини у складних життєвих обставинах, Служба у справа дітей Арцизької міської ради звернулась з листом від 02 лютого 2026 року 09-18/39 до КУ «Центр надання соціальних послуг» Арцизької міської ради про взяття сім`ї під соціальний супровід. Згідно з відповіддю КУ «Центр надання соціальних послуг» Арцизької міської рад викладеною у листі від 04 лютого 2026 року № 01-06-37, встановлено, що сім`я ОСОБА_1 перебувала під соціальним супроводом до листопада 2025 року. Під час перебування під соціальним супроводом ОСОБА_1 систематично ухилялася від належного виконання батьківських обов`язків, зокрема залишала малолітнього сина на сторонніх осіб або тяжкохвору бабусю, що свідчить про неналежне забезпечення догляду та безпеки дитини. У листопаді 2025 року сім`ю знято із соціального супроводу у зв`язку із зміною місця проживання (переїзд до міста Одеса). Після повернення до міста Арциз, ОСОБА_1 відмовилась від отримання послуги соціального супроводу та консультацій психолога, не виявила бажання співпрацювати з фахівцями із соціальної роботи, що унеможливлює подолання складних життєвих обставин та свідчить про відсутність належного піклування про дитину. З метою перевірки належного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо забезпечення контролю за станом здоров`я малолітнього ОСОБА_3 , Службою у справах дітей Арцизької міської ради скеровано офіційний запит до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Арцизької міської ради» від 10 лютого 2026 року. Відповідно до листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Арцизької міської ради» від 11 лютого 2026 року № 01-10/23 встановлено, що ОСОБА_1 не реагувала на рекомендації медичних працівників щодо проведення оглядів дитини та своєчасного контролю стану її здоров`я. З моменту укладання декларації з лікарем звернення щодо стану дитини здійснювалися лише двічі, що свідчить про відсутність належного медичного огляду. Крім того, медичні працівники неодноразово вживали заходів для організації повного медичного огляду дитини, однак відповідачка ухилялася від їх виконання, ігнорувала звернення та не відповідала на телефоні дзвінки. Суттєвим доказом свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків є те, що 09 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Служби у справах дітей Арцизької міської ради із письмовою заявою про відмову забрати малолітнього ОСОБА_3 із сім`ї патронатного вихователя, усвідомлюючи правові наслідки такого рішення, у тому числі можливість позбавлення її батьківських прав. Таким чином, наведені вище обставини у своїй сукупності свідчать про систематичне, свідоме та винне ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зумовило звернення до суду.
У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_10 11 червня 2026 року з посади судді Арцизького районного суду Одеської області за поданням заяви про відставку, 24.06.2026 року, відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Арцизького районного суду Одеської області Череватій В.І.
Ухвалою суду від 24 червня 2026 року, прийнято до розгляду позовну заяву Виконавчого комітету Арцизької міської ради, як орган опіки та піклування до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Патронатного вихователя ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 15 липня 2026 року, закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом виконавчого комітету Арцизької міської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року, залучено прокурора Болградської окружної прокуратури до участі у цивільній справі за позовною заявою Виконавчого комітету Арцизької міської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав.
Представник позивача ОСОБА_11 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позов підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Прокурор Колєва Л.Г. в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, вважає за доцільне задовольнити позовну заяву, оскільки позивачем у справі надано суду достатньо доказів, які свідчать про неналежне виконання відповідачкою ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків та свідоме ухилення відповідачки ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дії відповідачки негативно впливають на психологічний стан дитини. Повернення малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до матері, може становити загрозу для самої дитини, просила суд позбавити батьківських прав відповідачку ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її малолітньої дитини буде відповідати інтересам дитини, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомила, з заявою про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталась.
Третя особа - патронатний вихователь ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, просила суд позов задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України, Арцизьким районним судом Одеської області постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Як встановлено ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи.
Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.
Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов`язані з ухиленням матері від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Сімейним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 листопада 2024 року, виданого Арцизьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 172, неповнолітня дитина ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , матір`ю якого зазначено ОСОБА_1 , відповідачку у справі, та ОСОБА_12 , відомості про якого внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Як видно з копії свідоцтва про народження, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 і його матір`ю значиться ОСОБА_1 , відповідачка у справі, батьком ОСОБА_8 .
17 квітня 2024 року спеціалістами Служби у справах дітей Арцизької міської ради було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого складено акт обстеження умов проживання. За результатами обстеження встановлено, що за вказаною адресою фактично проживали ОСОБА_1 та її малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Приміщення перебувало у неналежному стані: брудно, відсутні належні побутові та санітарні умови для безпечного проживання дітей, а також належне забезпечення продуктами харчування.
Наказом Служби у справах дітей Арцизької міської ради від 03.04.2023 року № 18, взято дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах Служби у справах дітей Арцизької міської ради, у зв`язку із ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків.
Наказом Служби у справах дітей Арцизької міської ради від 19.07.2024 року № 29, взято дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах Служби у справах дітей Арцизької міської ради, у зв`язку із ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків.
Як видно з копії протоколу бесіди від 03.09.2024 року, ОСОБА_1 попереджено про необхідність підготувати місце для проживання дітей.
Згідно копій актів обстеження умов проживання, умови проживання малолітніх дітей ОСОБА_1 незадовільні.
Протоколами бесіди, попереджено ОСОБА_1 попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків.
Крім того, ОСОБА_1 неодноразово залишала малолітніх дітей без належного батьківського нагляду на хвору матір та сторонніх осіб, що підтверджується протоколом бесіди від 29.05.2025 року з ОСОБА_6 та протоколом бесіди від 29.07.2025 року з ОСОБА_7 .
Наказом Служби у справах дітей Арцизької міської ради від 25.06.2025 року № 55, знято дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 з обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку зі зміною місця проживання.
Наказом Служби у справах дітей Арцизької міської ради від 28.01.2026 року № 08, взято дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах Служби у справах дітей Арцизької міської ради, у зв`язку із ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків.
Наказом Служби у справах дітей Арцизької міської ради від 18.11.2025 року № 80, знято дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку зі зміною місця проживання.
Як вбачається з висновку органу опіки та піклування - виконавчого комітету Арцизької міської ради, доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно вказаного висновку Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Арцизької міської ради, розглянуто рекомендації комісії з питань захисту прав дітей. 27 січня 2026 року на підставі повідомлення поліції начальником Служби у справах дітей Арцизької міської ради спільно з фахівцем з соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Арцизької міської ради та старшим інспектором ювенальної превенції сектору превенції ВП №1 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до акту обстеження умов проживання встановлено, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент обстеження в житлі частково прибрано, мало продуктів харчування. ОСОБА_1 повідомила, що не має постійного місця проживання, залишає дитину під наглядом бабусі - ОСОБА_6 . За вказаною адресою не створено належних умов для проживання дитини, мати веде аморальний спосіб життя, не забезпечує відвідування дитиною закладу дошкільної освіти, ігнорує рекомендації служби у справах дітей та фахівців з соціальної роботи. ОСОБА_1 попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків та рекомендовано написати заяву про тимчасове влаштування дитини до сім`ї патронатного вихователя.
28 січня 2026 року ОСОБА_3 повторно взято на облік Служби у справах дітей Арцизької міської ради як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах, у зв`язку з невиконанням матір`ю батьківських обов`язків щодо його виховання. Службою у справах дітей Арцизької міської ради проведено бесіду з ОСОБА_1 , яка повідомила, що перебуває в скрутних життєвих умовах, не має можливості та не бажає виховувати ОСОБА_3 , має намір написати заяву про тимчасове влаштування дитини до сім`ї патронатного вихователя. З її слів, вона усвідомила небезпеку своїх дій щодо дитини, а саме: залишення дитини без нагляду, особливо в зимовий період.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 28.01.2026 року Арцизькою міською радою направлено запит до Павлівської сільської ради щодо можливості влаштування ОСОБА_3 в патронатну родину.
02 лютого 2026 року Службою у справах дітей Арцизької міської ради проведено бесіду з бабусею дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Під час бесіди вона повідомила, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_12 сварила ОСОБА_3 , висловлювала намір вивести дитину на вулицю та залишити його під дощем, наражаючи її під дощем, чим створила загрозу життю та здоров`ю сина, у зв`язку з чим ОСОБА_6 забрала дитину до себе. Також вона зазначила, що раніше ОСОБА_1 неодноразово залишала дітей у неї без її згоди, не зважаючи на те, що за станом здоров`я ОСОБА_6 не може здійснювати належний догляд за онуками. З її слів, ОСОБА_1 не виконує свої батьківські обов`язки.
02 лютого 2026 року на підставі наказу начальника Служби у справах дітей Павлівської сільської ради від 02 лютого 2026 року № 04 ОСОБА_3 передано до сім?ї патронатного вихователя ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до листа відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області встановлено, що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, не доглядає належним чином за своїми малолітніми дітьми. Зокрема, 25.01.2026 року ОСОБА_1 залишила своїй хворій матері ОСОБА_6 свого малолітнього сина ОСОБА_3 , а сама пішла гуляти в невідомому напрямку та повернулася 27.01.2026 року. Протягом цього часу вона не відповідала на телефонні дзвінки своєї матері, не цікавилася життям та здоров`ям дитини, залишивши його на тривалий час без належного догляду, нагляду та забезпечення базових потреб. За станом здоров`я ОСОБА_6 не має можливості здійснювати повноцінний догляд за онуком. На підставі викладених фактів працівниками ювенальної превенції складено протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 184 КУпАП, тобто за невиконання батьківських обов`язків.
Згідно з листом відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області від 04.02.2026 року № 42113-2026 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , неодноразово притягувалась Арцизьким районним судом Одеської області до адміністративної відповідальності: за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП - 11.10.2025 року; 08.10.2025 року, 06.10.2025 року, 01.02.2025 року - за ч. 2 ст. 184 КУпАП; 14.01.2025 року - за ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Відповідно до листа КУ «Центр надання соціальних послуг» Арцизької міської ради від 04.02.2026 р. № 01-06-37 проінформовано, що сім`я ОСОБА_1 , яка перебуває на обліку, як така, що опинилась у складних життєвих обставинах, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Сім`я ОСОБА_1 перебувала під соціальним супроводом до листопада 2025 року. Протягом цього періоду ОСОБА_1 систематично не виконувала батьківських обов`язків, зокрема залишала малолітнього сина ОСОБА_3 на сторонніх осіб або тяжкохвору бабусю - ОСОБА_6 . В листопаді 2025 р. було знято з соціального супроводу у зв`язку зі зміною місця проживання (переїзд до міста Одеса). Після повернення до міста Арциз, дитина залишилась під доглядом бабусі. 27 січня 2026 р. фахівцями з соціальної роботи спільно з спеціалістами Служби у справах дітей Арцизької міської ради, працівниками ювенальної превенції відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами обстеження встановлено недостатня кількість продуктів харчування, а також відсутність належних умов для проживання матері і дитини. 02 лютого 2026 року неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі письмової заяви матері влаштовано до сім`ї патронатного вихователя у Павлівській сільській громаді. ОСОБА_1 відмовилася від отримання послуги соціального супроводу та консультацій психолога, не виявляє бажання співпрацювати з фахівцями із соціальної роботи для подолання складних життєвих обставин.
09 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Служби у справах дітей із заявою про добровільну відмову забрати ОСОБА_3 із сім`ї патронатного вихователя. У заяві вона зазначила, що ознайомлена з правовими наслідками такого рішення, зокрема можливого позбавлення її батьківських прав.
Відповідно до листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Арцизької міської ради» від 11.02.2026 року № 01-10/23 повідомлено, що 07 травня 2024 року щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено декларацію з лікарем загальної практики сімейної медицини ОСОБА_13 . З дати укладання декларації з лікарем звернення з боку матері ОСОБА_1 були лише з приводу проходження обов`язкового медичного огляду дитини 08.05.2024 року та 28.01.2026 року. На прийом до лікаря мати приводила дитину в неохайному вигляді. У зв`язку з тим, що мати з дитиною декілька раз змінювали місце проживання та у матері часто змінювався номер телефону, медичним працівникам не вдавалося оглянути дитину в повному обсязі. ОСОБА_3 отримав всі щеплення необхідні відповідно до віку згідно Національного календаря щеплень. Прохання медичних працівників з`явитися для планового огляду стану здоров`я дитини ОСОБА_1 ігнорувала, на телефоні дзвінки не відповідала.
Попередньо діти ОСОБА_1 : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебували на обліку Служби у справах дітей Арцизької міської ради, як такі, що опинились в складних життєвих обставинах у зв`язку з невиконанням матір`ю батьківських обов`язків. ОСОБА_1 постійно змінювала місце проживання, залишала дітей на сторонніх осіб, не забезпечувала належних умов проживання, не здійснювала медичних оглядів дітей, на телефонні дзвінки не відповідала. У зв`язку з такою поведінкою матері комісією з захисту прав дітей Арцизької міської ради двічі розглядалось питання щодо доцільності проживання дітей разом із ОСОБА_1 : рішення від 20 листопада 2024 року № 6 та рішення від 29 січня 2025 року № 3.
З червня 2025 року малолітня дитина ОСОБА_1 , відповідачки у справі, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживає разом з батьком ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , у зв`язку з чим дитину було знято з обліку Служби у справах дітей Арцизької міської ради.
Суд вважає за недоцільне вирішення питання щодо допиту малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в силу віку він не може усвідомлювати значення своїх дій, правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, та надавати про них правдиві й об`єктивні свідчення, а сам допит може завдати шкоди його психоемоційному стану та здоров`ю, оскільки на момент ухвалення заочного рішення у справі, дитини ще не виповнилося трьох років.
Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або у сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають праві і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей; поважати гідність дитини, готувати її д самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини д свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосерді забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківська прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачені ст. 164 Сімейного кодексу України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативі впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню не» загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянуто на засіданні органу опіки та піклування виконавчого комітету Арцизької міської ради.
На засіданні під час розгляду матеріалів, враховуючи усі обставини справи, встановлені факти ухилення матері від виконання батьківських обов`язків відносно дитини та вагомі підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позбавлення батьківських прав є заходом крайнього впливу на осіб, як не виконають своїх батьківських обов`язків і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення батьками від виконання своїх батьківських обов`язків, та з урахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дитини.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи інтереси дитини, яка не повинна страждати від самоусунення матері від виконання батьківських обов`язків, керуючись найкращими інтересами дитини, відповідно до ст. ст. 7, 17, 19, 141, 153, 155, 157, 164 Сімейного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Служби у справах дітей Одеської міської ради, орган опіки та піклування - виконавчий комітет Арцизької міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на наданий висновок, судом встановлено, що комісією було ретельно досліджено питання щодо доцільності позбавлення батьківських справи відповідачки відносно неповнолітньої дитини, встановлені фактичні обставини щодо умов проживання відповідачки, встановлені обставини, що прямо свідчать про небезпеку перебування дитини з матір`ю.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
В силу ч. 7 ст. 7 СК України, дитині має бути забезпечена можливість здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.
Частиною 7 ст.7 СК України, передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.03.21991 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Виходячи з тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для матері так і для дитини (ст. 166 СК України). Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (п. 57, 58).
У п. 100 справи «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Не може також бути виправданим захід, що роз`єднує сімейні зв`язки, самим лише посиланням на ненадійний стан батьків, що може бути вирішено за допомогою менш радикальних засобів, такими як цільова матеріальна допомога та соціальна підтримка, а не шляхом розлучення сім`ї (як приклад, рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків.
Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , відповідачки у справі, стосовно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач у справі, послався, зокрема на те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню її малолітньої дитини.
Згідно зі статтею 166 СК України, позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійний характер.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.
У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаній категорії справ, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.
При вирішенні такої категорії спорів судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі N 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.
Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
З огляду на вищевикладене, обставини справи та досліджені судом докази, які дають суду підстави дійти до однозначного висновку, що відповідачка свідомо нехтує своїми обов`язками матері перед своєю дитиною, зокрема взагалі не цікавиться життям дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, як складову виховання; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, тобто ухилилася від виконання своїх обов`язків щодо утримання і виховання дитини, у зв`язку з чим неповнолітня дитина знаходиться на повному забезпеченні у патронатного вихователя ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що виходячи лише з інтересів дитини, в судовому засіданні були встановлені усі підстави, які дають суду прийти до однозначного висновку щодо необхідності позбавлення ОСОБА_1 , яка свідомо ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки, на думку суду, таке рішення буде захистом прав дитини.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України, батьки, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав є доведеними, а тому є такими, що підлягають задоволенню, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачкою.
Як роз`яснено у п. п. 15,16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
В ході розгляду справи, та з огляду на досліджені документи/докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог, судом встановлено, що відповідачка життям дитини не цікавиться, не вчинила жодних дій направлених на належне виконання батьківських обов`язків, мати не відвідує та не утримує дитину.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що відповідачкою не створені умови для проживання дитини в безпечних умовах, у спокійному середовищі, відповідачка не забезпечена житлом, наявне житло перебуває в антисанітарному стані, а тому, вирішуючи дану справу, з огляду на досліджені докази та обставини, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.
Судом враховується, що дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, який відповідачка не може забезпечити. Зокрема, за час розгляду справи відповідачка не довела суду такої можливості.
На підставі викладеного, з урахування досліджених доказів, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, необхідно дійти висновку, що позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам дитини, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 55, 56, ЦК України, ст. ст. 150, 155, 164 - 166, 171 СК України, ст. ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76 - 81, 263 - 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Виконавчого комітету Арцизької міської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Патронатного вихователя ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 169 СК України, мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь Виконавчого комітету Арцизької міської ради, як органу опіки та піклування (код ЄДРПОУ: 04057037, місцезнаходження: Одеська область, Болградський район, м. Арциз, вул. Соборна, буд. 46) сплачений судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення
Повне судове рішення складено 28.09.2026 р.
Суддя В.І. Черевата
Судове рішення № 140104949, Арцизький районний суд Одеської області було прийнято 28.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 492/397/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: