Рішення № 140104803, 28.09.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/571/26

н\п 2/490/1956/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Зубко Б.Г., представниці позивача ОСОБА_1 - адвоката Златіної А.П., представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Миколаївської обласної прокуратури - Качауна А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Миколаївська обласна прокуратура, Миколаївська міська рада про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, про визнання права власності.

В обгрунтування вимог в позові зазначено, що 15.09.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 41, надалі по тексту «Договір», за яким відповідач продає позивачу, а позивач придбаває майнові права на об`єкт нерухомості, визначений в даному Договорі. На виконання вищезазначеного Договору позивач виплатив відповідачу вартість придбаного Об`єкта нерухомості у розмірі 1218225,23 грн.

Об`єктом нерухомості, який придбав Позивач у Відповідача, є квартира АДРЕСА_1 , надалі по тексту «Квартира». Сплата повної вартості Квартири підтверджується Довідкою № 05/05/23-2 від 05.05.2023 року, виданою позивачу відповідачем, копія якої додані до даної позовної заяви.

05.05.2023 року між позивачем та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі Квартири, яким відповідач передав у власність позивача Квартиру, а також Видаткова накладна № РН-0000008 від 05.05.2023 року, якою також було підтверджено перехід права власності на Квартиру. Відповідно до п. 5 зазначеного Акта приймання-передачі Квартири позивач набуває право власності на Квартиру після державної реєстрації права в порядку, визначеному ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Позивач хотів своєчасно подати заяву на проведення реєстраційних дій, але у зв`язку з повітряними тривогами та аварійними відключеннями світла, подати заяву особисто державному реєстратору було складно. 28.11.2025 року позивачу все ж таки вдалося потрапити на прийом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, та подати заяву на проведення реєстраційних дій, але 08.12.2025 року він отримав Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 82260448, надалі по тексту «Відмова». Свою Відмову державний реєстратор обґрунтував наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами державний реєстратор відмовив в проведенні реєстраційних дій за заявою позивача та проінформував про можливість звернутись до суду. Таким чином, позивачу було відмолено в реєстрації його права власності на Квартиру з причин, які від нього не залежать.

З відкритих реєстрів Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників позивачу стало відомо, що відносно відповідача 02.05.2025 року відкрито два виконавчих провадження № 77951708 та № 77951775, та 07.05.2025 року відкрито ВП №78007470, по яким відповідач внесений в Єдиний реєстр боржників. Таким чином, Квартира позивача не могла бути предметом судових справ відповідача, за наслідком яких щодо відповідача були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру боржників та накладено обтяження (арешт) на все нерухоме майно відповідача, та на дату внесення відповідних обмежень Квартира вже була передана за Актом приймання-передачі та Видатковою накладною у власність позивача.

На підставі надведеного вище та з урахуванням уточнення позовних вимог (заява від 13.04.2026 року) позивач просить суд:

визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (однокімнатна, загальною площею 56,6 кв.м, житловою площею 14,7 кв.м), та зняти з неї обтяження (арешт);

зобов`язати Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (однокімнатна, загальною площею 56,6 кв.м, житловою площею 14,7 кв.м), на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

28.01.2026 року матеріали справи передано на розгляд судді.

Ухвалою судді від 03.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, почато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали та призначено проведення підготовчого засідання.

13.02.2026 року представницею третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради - Настенко Д.М. до суду подані "Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву".

В поясненнях представниця третьої особи зазначає, що загальний порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі Закон 1952-IV) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону 1952-IV однією із засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Реєстр) виключно на підставах та в порядку, визначених Законом. Пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону, пунктом 12 Порядку 1127, визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з частиною 8 статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до пояснень державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації департаменту Луканіної М.А, останньою було розглянуто заяву від 28.11.2025 № 70214930 щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та прийнято рішення від 08.12.2025 № 82260448 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Разом з заявою Позивачем подано, зокрема: - договір купівлі-продажу майнових прав №41 від 15.09.2020, укладений між ТОВ "Констракшн ЛТД" та ОСОБА_1 . Відповідно до поданих документів відчужувачем майнових прав є ТОВ "Констракшн ЛТД" (30626144). Згідно відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, об`єкт нерухомого майна, щодо якого подано заяву, введено в експлуатацію на підставі сертифікату ІУ123221028200 від 10.11.2022 «Нове будівництво другої черги житлового комплексу по АДРЕСА_3 .», видавник Державна інспекція архітектури та містобудування України, замовником об`єкта будівництва є ТОВ "Констракшн ЛТД" (код 30626144).

В той же час, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості щодо обтяження арешту, накладеного на все нерухоме майно, що належить ТОВ "Констракшн ЛТД", код 30626144 (реєстраційний номер запису 59922865).

Враховуючи те, що згідно поданого Договору купівлі - продажу майнових прав відповідач боржник, все майно якого обтяжено арештом, є відчужувачем майнових прав складової частини збудованого об`єкта нерухомого майна (квартири), а саме, багатоквартирного житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_3 , наявність обтяження, згідно пункту 6 частини 1 статті 24 Закону, є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації речових прав за покупцем ОСОБА_1 . У зв`язку з вищезазначеним, просимо взяти дані пояснення до уваги та розглянути справу за відсутності представника департаменту.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.06.2026 року було вирішено такі процесуальні питання:

залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Миколаївську обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 02910048, адреса: м. Миколаїв, вул. Спаська, 28) та Миколаївську міську раду (код ЄДРПОУ 26565573, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20);

закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Миколаївська обласна прокуратура, Миколаївська міська рада про визнання права власності та призначено справу до судового розгляду по суті.

18.06.2026 року до суду від представниці третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Миколаївської обласної прокуратури Добріквої І.В. надійшли пояснення.

В поясненнях представниця третьої особи зазначила, що вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, ураховуючи наступне.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі №915/499/24 задоволено апеляційну скаргу обласної прокуратури на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.11.2024 та позов Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» про стягнення коштів. Стягнуто з ТОВ «Констракшн ЛТД» на користь Миколаївської міської ради заборгованість зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва у розмірі 5548254,63 грн, а також на користь Миколаївської обласної прокуратури судові витрати за подачу позову та апеляційної скарги в сумі 94875,54 грн.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Миколаївської області 31.03.2025 видано відповідні накази. За заявами Миколаївської обласної прокуратури та виконавчого комітету Миколаївської міської ради 02.05.2025 та 07.05.2025 постановами Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкриті виконавчі провадження №№ 77951708, 77951775 та 78007470, які 12.05.2025 об`єднані у зведене виконавче провадження №78053362. Постановою державного виконавця від 16.05.2026 на все нерухоме майно боржника ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» накладено арешт, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На цей час боржником рішення суду виконано в сумі 5000,00 грн, тобто підстави для скасування заходів примусового виконання рішення у вигляді арешту на майно боржника відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні.

Водночас, позивачем зазначено у позові про укладення договору №41 від 15.05.2020 про придбання у ТОВ «Констракшн ЛТД» майнових прав на квартиру орієнтовною загальною проектною площею 48,00 кв. м, розташовану на четвертому поверсі Об`єкта будівництва II черги житлового комплексу по АДРЕСА_3 , у вісях «2-5» та «Ж-Е», кількість кімнат одна, на суму 1,218 млн грн. Також, надано копію договору про внесення змін від 05.05.2023 до вказаного договору, за умовами якого позивачу передаються права на квартиру АДРЕСА_1 , площею 56,6 кв.м.

Пунктом 4.6 договору Сторони визначили, що загальна вартість Майнових прав, які є предметом продажу за цим Договором, складає 1218225,23 грн (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч двісті двадцять п`ять гривень) 23 коп. Довідкою відповідача та видатковою накладною в цей же день підтверджено повну оплату позивачем за вказаним договором та підписано акт приймання передачі майна, яким квартиру передано у власність позивачу.

За такого, враховуючи надані позивачем докази, майнове право на квартиру АДРЕСА_4 за умовами договору від 15.05.2020 зі змінами від 05.05.2023, перейшло до позивача 05.05.2023.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України 28.10.2022, на підставі акту готовності об`єкту до експлуатації від 27.10.2022, ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» видано сертифікат № ІУ123221028200, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 ) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Державна реєстрація права власності на вказаний об`єкт нерухомості, як і спеціального майнового права на спірний об`єкт незавершеного будівництва ні за ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» ні за позивачем не проводилась, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За умовами п.5.2 Договору від 15.05.2020, продавець (ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД») в порядку та на умовах, що передбачені цим Договором, зобов`язаний надати Покупцю ( ОСОБА_2 ) документи, які згідно із законодавством України є необхідними Покупцю для вчинення дій з державної реєстрації за ним права приватної власності на Об`єкт нерухомості, або (у разі укладення відповідної Додаткової угоди до цього Договору та отримання довіреності від Покупця) здійснити за рахунок Покупця дії, спрямовані на державну реєстрацію за Покупцем права приватної власності на Об`єкт нерухомості з видачею відповідного правовстановлюючого документа. Свої зобов`язання за договором ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» виконано у повному обсязі, як свідчать додані до позову видаткова накладна, акт приймання передачі квартири та технічний паспорт на квартиру. Таким чином, із 05.05.2023 майнові права на квартиру АДРЕСА_4 перейшли від ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» до позивача.

Ураховуючи, що державна реєстрація майнового права на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» не проводилась та майнові права на квартиру передано ОСОБА_2 у травні 2023 року на виконання умов договору від 15.05.2020, накладення державним виконавцем арешту на все майно ТОВ «Констракшн ЛТД» у травні 2025 року жодним чином не зачіпає майнові права позивача.

Частиною першою ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Водночас, позивачем не доведено, що накладення державним виконавцем арешту на майно ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» порушує його майнові права.

За такого, обласна прокуратура не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача у процесуальній конструкції, що склалася.

24.06.2026 року представниця позивача подала до суду додаткові пояснення у справі в яких не погодилася з позицією викладеною в поясненнях Миколаївської обласної прокуратури.

Так, на думку представниці позивача, прокуратура хоча і визнає, що позивач є особою, яка набула первинне право власності на об`єкт інвестування, натомість безпідставно стверджує, що відсутність державної реєстрації означає відсутність права власності. Така позиція суперечить усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду.

У Постанові від 14.09.2021 р. у справі №59/5719/17 Велика Палата ВС прямо вказала: «Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою».

Велика Палата Верховного Суду у Постановах від 23.06.2020 р. у справі №680/214/16 також наголосила, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів. Отже, позивач, повністю виконавши умови Договору купівлі-продажу майнових прав №41 від 15.09.2020 р., набув права власності на Квартиру як первинний власник. Відсутність державної реєстрації не позбавляє його цього права, а лише ускладнює його формальне підтвердження.

Крім того, представниця позивача наполягає, що Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №82260448 від 08.12.2025 р. чітко вказує підставою відмови наявність обтяжень (арешту) відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Отже, арешт безпосередньо та реально порушує права Позивача щодо реєстрації квартири. Частиною першою ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржнику, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Саме таке право реалізує Позивач у межах цієї справи. У Постанові КГС ВС від 17.01.2018 р. у справі №905/3038/16 встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Позивач є саме такою особою.

При цьому, на дату накладення арешту (16.05.2025р.) Квартира вже юридично не перебувала у власності (у складі майнової маси) ТОВ «Констракшн ЛТД», оскільки майнові права на неї були передані Позивачу ще у травні 2023 року та повністю оплачені. Арешт на майно боржника не може поширюватись на майно, яке фактично та юридично йому не належить.

Також, представниця позивача наполягає, що позивач обрав правильний та єдино можливий спосіб захисту свого порушеного права: 1) визнання права власності на Квартиру оскільки його право оспорюється і не може бути зареєстровано в позасудовому порядку через наявний арешт (ст. 392 ЦК України); 2) зняття арешту оскільки арешт накладено на майно, яке фактично є власністю Позивача, а не боржника (ст. 59 Закону «Про виконавче провадження»); 3) зобов`язання провести державну реєстрацію оскільки без судового рішення про визнання права власності та зняття арешту реєстрація неможлива через відмову державного реєстратора. Жодного іншого ефективного способу захисту свого права позивач не має.

Позивач додатково звертає увагу суду на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» (заява №12742/87) від 29.11.1991 та «Федоренко проти України» від 01.06.2006 (заява №25921/02) ЄСПЛ констатував, що право власності може бути «наявним майном», включаючи позови та вимоги, щодо яких позивач може обґрунтувати принаймні «виправдані очікування» стосовно отримання можливості ефективного використання права власності. У справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга №66529/11) від 14.05.2013 ЄСПЛ прямо зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

Позивач, сплативши повну вартість Квартири та отримавши її за актом приймання-передачі, має не лише «виправдані очікування», а й реальне суб`єктивне цивільне право власності, яке підлягає судовому захисту.

Враховуючи викладене, позивач вважає пояснення Миколаївської обласної прокуратури необґрунтованими, такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та усталеній судовій практиці Верховного Суду.

В судовому засіданні представниця позивача позов підтримала з підстав наведених в ньому та в додаткових поясненнях, просила задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Миколаївської обласної прокуратури, проти позову заперечив з огляду на його необгрунтованість та підтримав аргументи викладені в поясненннях щодо позову від 18.06.2026 року.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

15.09.2020 року між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД" та позивачем ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №41, згідно пункту 2.1. якого, відповідач продає, а позивач придбаває майнові права на об`єкти нерухомості в порядку та на умовах, що визначені цим Договором.

В пункті 2.2. Договору (з урахуванням Договору про внесення змін від 05.05.2023 року) зазначено, що за Сторони домовилися, що Об`єктом нерухомості, Майнові права на який передаються за цим договором, є квартира (Додаток №1), розташована в Об`єкті будівництваза адресою: АДРЕСА_5 , з наступними характеристиками: квартира АДРЕСА_6 , поверх 4, кількість кімнат 1, загальна площа 56,6 кв.м., житлова площа 14,7 кв.м.

В пункті 4.1. Договору (з урахуванням Договору про внесення змін від 05.05.2023 року) зазначено, що загальна вартість Майнових прав, які є предметом продажу за цим Договором складає 1218225,23 грн.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що Об`єкт нерухомості вважається переданим Продавцем Покупцю з дати підписання Акта приймання-передачі Об`єкта нерухомості.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що Покупець набуває право приватної власності на Об`єкт нерухомості після завершення процедури державної реєстрації права власності на новозбудований Об`єкт нерухомості, яка здійснюється покупцем самостійно за власний рахунок.

На виконання вищезазначеного Договору позивач виплатив відповідачу вартість придбаного Об`єкта нерухомості у розмірі 1218225,23 грн, що підтверджується дослідженими судом в судовому засіданні дублікатами квитанцій: від 29.12.2020 року; від 01.12.2020 року; від 21.09.2020 року; від 26.04.2021 року; від 28.10.2020 року; від 30.01.2021 року; 03.03.2021 року; від 01.10.2020 року; від 24.09.2020 року; від 24.09.2020 року.

Крім того, сплата повної вартості Квартири підтверджується Довідкою № 05/05/23-2 від 05.05.2023 року, виданою позивачу відповідачем.

05.05.2023 року між позивачем та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі Квартири, яким відповідач передав у власність позивача Квартиру, а також Видаткова накладна № РН-0000008 від 05.05.2023 року, якою також було підтверджено перехід права власності на Квартиру від відповідача до позивача. Відповідно до п. 5 зазначеного Акта приймання-передачі Квартири позивач набуває право власності на Квартиру після державної реєстрації права в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За такого, враховуючи надані позивачем докази, майнове право на квартиру АДРЕСА_4 за умовами договору від 15.05.2020 зі змінами від 05.05.2023, перейшло до позивача 05.05.2023 року.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України 28.10.2022, на підставі акту готовності об`єкту до експлуатації від 27.10.2022, ТОВ «Констракшн ЛТД» видано сертифікат № ІУ123221028200, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 ) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Державна реєстрація права власності на вказаний об`єкт нерухомості, як і спеціального майнового права на спірний об`єкт незавершеного будівництва ні за ТОВ «Констракшн ЛТД» ні за позивачем не проводилась, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі №915/499/24 було задоволено апеляційну скаргу обласної прокуратури на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.11.2024 та позов Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ТОВ «Констракшн ЛТД» про стягнення коштів. Стягнуто з ТОВ «Констракшн ЛТД» на користь Миколаївської міської ради заборгованість зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва у розмірі 5548254,63 грн, а також на користь Миколаївської обласної прокуратури судові витрати за подачу позову та апеляційної скарги в сумі 94875,54 грн.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Миколаївської області 31.03.2025 видано відповідні накази.

За заявами Миколаївської обласної прокуратури та виконавчого комітету Миколаївської міської ради 02.05.2025 та 07.05.2025 постановами Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкриті виконавчі провадження №№ 77951708, 77951775 та 78007470, які 12.05.2025 об`єднані у зведене виконавче провадження №78053362.

Постановою державного виконавця від 16.05.2026 року на все нерухоме майно боржника ТОВ «Констракшн ЛТД» накладено арешт, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При цьому, з інформації з Єдиного реєстру боржників щодо відповідача містяться записи про наявність виконавчих проваджень №77951708, 77951775 та 78007470. Як вбачається зі змісту відповідних постанов про відкриття виконавих проваджень, стягувачем у виконавчих провадженнях ВП №77951708 та ВП №77951775 є Миколаївська обласна прокуратура, а стягувачем у виконавчому провадженні ВП №78007470 є Миколаївська міська рада, натомість боржником у вказаних виконавчих провадженнях є Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД".

28.11.2025 року позивач подав заяву на проведення реєстраційних дій, але 08.12.2025 року Державним реєстратором прав а нерухоме майно Мариною Луканіною було винесено Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій за №82260448. Свою відмову державний реєстратор обґрунтував наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості щодо обтяження - арешту, накладеного на все нерухоме майно, що належить ТОВ «Констракшн ЛТД» (реєстраційний номер запису 59922865). Наявність обтяження, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації речових прав.

Суд зазначає, що за змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із вищенаведених матеріалів, позивач та відповідач повністю виконали умови Договору купівлі-продажу майнових прав №41 від 15.09.2020 року (з урахуванням Договору про внесення змін від 05.05.2023 року).

При цьому, згідно ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

При цьому, відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини п`ятої статті 7 та статті 4 Закону України від 18 вересня 1991 року № 1560-ХІІ «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

У статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Статтею 13 Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», який був чинний на момент введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 та укладення договору від 05.05.2023 про внесення змін до договору від 15.05.2020, визначено, що продавець майнового права на майбутній об`єкт нерухомості зобов`язаний забезпечити передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об`єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №359/5719/17 вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

При цьому, суд погоджується з позицією позивача, що повністю виконавши умови Договору купівлі-продажу майнових прав №41 від 15.09.2020 р., позивач набув права власності на Квартиру як первинний власник. Відсутність державної реєстрації не позбавляє позивача цього права.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 р. у справі №680/214/16, згідно з якою, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки державна реєстрація майнового права на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ «Констракшн ЛТД» не проводилась та майнові права на квартиру АДРЕСА_4 , були передані позивачу ОСОБА_2 у травні 2023 року, а тому накладення державним виконавцем арешту на все майно ТОВ «Констракшн ЛТД» у травні 2025 року, жодним чином не зачіпає майнові права позивача, оскільки ні вказана квартира, ні майнові права на неї не належать до майна ТОВ «Констракшн ЛТД» та відповідно на вказане майно арешт державним виконавцем не накладався.

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України врегульовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності у порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України, пред`являється на захист уже існуючого, наявного права, що виникло у позивача з підстав, передбачених законом, і підтверджується належними та допустимими доказами, а не з наміром набути таке право за рішенням суду.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за змістом статті 392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (постанови від 19.05.2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 76) та від 23.06.2020 року у справі № 909/337/19 (пункт 78).

Так, в даній справі жодною особою не заперечується право власності позивача на квартиру АДРЕСА_4 , натомість, позивачу відмовлено в здійсненні його державної реєстрації, що не є тотожним невизнанню, оспоренню та запереченню такого права власності, а лише свідчить про вчинення відповідним компетентним органом, в даному випадку - державним реєстратором, дій (бездіяльності) пов`язаних виключно з реєстрацією існуючого права власності.

З урахуванням наведеного, в задоволенні вимог позивача про визнання за ним права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (однокімнатна, загальною площею 56,6 кв.м, житловою площею 14,7 кв.м), оскільки судом встановлено відсутність не визнання, оспорювання права власності позивача на на квартиру АДРЕСА_4 або втрати позивачем документа, який засвідчує його право власності на вказане майно, вказаний висновок суду відповідає положенням статті 392 ЦК України.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про зняття обтяження (арешту) з квартири АДРЕСА_4 , оскільки судом встановлено, що такий не вказане майно не накладався.

Натомість в частині вимог про зобов`язання Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (однокімнатна, загальною площею 56,6 кв.м, житловою площею 14,7 кв.м), на ім`я позивача, слід відмовити, з огляду на недоведеність позивачем неправомірності дій державного реєстратора.

На переконання суду, відмова державним реєстратором у здійсненні відповідної реєстрації не скасовує правомірно набуте право власності позивача на квартиру АДРЕСА_4 .

При цьому, в даній справі, суд позбавлений можливості перевірити та встановити правомірність (неправомірність) дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора Марини Луканіної, якою 08.12.2025 року було винесено Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій за №82260448, оскільки така перевірка має здійснюватися адміністративним судом в порядку встановленому КАС України.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом в постанові від 29 січня 2025 року у справі №600/252/24-а, в якій зазначено таке: "Застосовуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду у контексті обставин цієї справи колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою відповідача, як державного реєстратора, зареєструвати за позивачем право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю з реєстраційним номером 522957073101, що розташована по АДРЕСА_7 та увійшла у Зведений перелік майна ДТГО «Львівська залізниця», що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця».

Водночас позивач не ставить під сумнів майнові права інших осіб. Також відсутня інша сторона, що претендує на той самий об`єкт, з якою у позивача є спір. Спір виник саме між позивачем та державним реєстратором, як суб`єктом владних повноважень, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Отже вказане свідчить про те, предмет спірних правовідносин не пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю державного реєстратора прав на нерухоме майно, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Відповідно предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в державній реєстрації прав та внесення відповідних записів до Державного реєстру прав.

За таких обставин цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства."

Такий правовий підхід щодо застосування норм права у подібних правовідносинах також відповідає висновкам Верховного Суду у справі №280/5064/20 (постанова від 31.10.2024).

З урахуванням наведеного вище, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись 4, 12-13, 81-82, 89, 141, 258-259, 263-266, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД" (код ЄДРПОУ 30626144), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 41210422), Миколаївська обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 02910048), Миколаївська міська рада (код ЄДРПОУ 26565573) про визнання права власності, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Саламатін О.В.