Постанова № 140104797, 28.09.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

28 вересня 2026 року м. Снігурівка

справа № 485/1549/26

провадження №3/485/368/26

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Бодрова О.П., за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 191 КУпАП,

установила:

08 серпня 2026 року близько 13:00 за адресою: вул.Нова, с.Садове Миколаївської області, ОСОБА_1 зберігав свою гладкоствольну мисливську зброю ТОЗ- НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , не в металевому ящику або сейфі, а поряд нього, чим порушив вимоги абзацу першого п.12.12 глави 12 ч.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.191 КУпАП, як порушення правил зберігання вогнепальної мисливської зброї громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Виклик здійснювався неодноразово шляхом направлення повістки за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом повідомлення через уповноважену особу ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п.41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

До суду, з метою отримання інформації про стан розгляду справи щодо нього, ОСОБА_1 не звертався. Доказів поважності своєї неявки в судове засідання не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується такими дослідженими в судовому засіданні доказами:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №724138 від 08.08.2026 /а.с.2/;

даними акту вилучення від 08.08.2026 /а.с.3/;

первинними письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.08.2026 /а.с.4/;

даними фототаблиці /а.с.5-9/.

Вказані дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.191 КУпАП.

При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з такого.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 зазначеного Кодексу передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують або відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини першої статті 191 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають дозвіл органів внутрішніх справ на зберігання зазначеної зброї.

Норма ч.1 ст.191 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, проте для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Відповідно до п.12.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622, зброя, бойові припаси до неї, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, що належать громадянам, мають зберігатися в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання або в місцях тимчасового перебування власників (дачних будинках тощо) та які виключають вільний доступ до них сторонніх осіб. Про зберігання зброї, основних частин зброї, пристроїв у місцях тимчасового перебування власника власник повідомляє органи (підрозділи) поліції в порядку, визначеному пунктом 7.6 глави 7 розділу І цієї Інструкції. При цьому зброя, пристрої мають бути в розрядженому стані.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, враховую характер вчиненого правопорушення, того, що тяжких наслідків від бездіяльності правопорушника не наступило, особу правопорушника, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що відповідає санкції ч.1 ст.191 КУпАП, без оплатного вилучення зброї.

Згідно ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.

Керуючись ст.191, 280, 283-284 КУпАП,

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119,00 грн (сто дев`ятнадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Реквізити для сплати штрафу: отримувач: Миколаїв.ГУК/тг м.Снігурівка/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA378999980313050106000014444; Код класифікації доходів бюджету 21081100).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя О.П. Бодрова