Рішення № 140104410, 25.09.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/858/26

2-а/479/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.;

за участі секретаря судового засідання Мардар Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, адміністративну справу №479/858/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Головне управління Національної поліції

в Миколаївській області,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначив, що 02 липня 2026 року інспектором СРПП відділення поліції ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Петруковичем В.О. винесено постанову серії ЕНА №7480751 від 02 липня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн., за керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії "С", та без чинного полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів. Позивач вважає дії працівників поліції неправомірними, а постанову незаконною, оскільки згідно посвідчення водія він має право керування транспортними засобами категорії В, та що постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами" від 03 березня 2022 року №184, у період дії воєнного стану на території України, дозволяє йому керувати на території України транспортними засобами категорії "С". Просив позовні вимоги задовольнити.

Позивач в судовому засіданні вимоги підтримав, з наведених у позові мотивів.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у відзиві від 26 серпня 2026 року позов заперечив, зазначив, що у відповідності до постанови КМУ №348 від 22 березня 2022 року "Про внесення змін до постанови КМУ від 03 березня 2022 року за №184" у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії "С", "С1" на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії "В". В той же час пп.3 п.1 постанови КМУ №360 від 25 березня 2022 року "Деякі питання підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами в період дії воєнного стану на території України або окремих її місцевостях" доповнює постанову КМУ №348 від 22 березня 2022 року, а отже позивач, маючи категорію на право керування "В" при керуванні транспортним засобом, що мало місце 02 липня 2026 року мав би виконати вказані вимоги, щоб мати право на керування транспортним засобом категорії "С", відтак просив у позові відмовити, справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані у ній докази та з`ясувавши дійсні обставини, суд дійшов наступного висновку.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст.9 КАС України).

Судом встановлено, що постановою інспектора СРПП відділення поліції ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Петруковича В.О. серія ЕНА №7480751 від 02 липня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., за те, що 02 липня 2026 року 20.19 год., водій ОСОБА_1 , керуючи в с.Бурилове ву.Молодіжна,72, транспортним засобом "ГАЗ3507", д.н.з. - НОМЕР_1 , при цьому, не маючи, права керування таким транспортним засобом, тобто без посвідчення водія відповідної категорії тобто "С", чим порушив пункт правил 2.1 а ПДР України. При цьому, не мав чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1 а ПДР України. Дані правопорушення об`єднано згідно ч.2 ст.36 КУпАП.

Відповідно до положень ч.1 ст.7, ч.1,2 ст.77, ст.280 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.ст.222, 252 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема ч.2 ст.126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.3, 1.9 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до п.2.1. а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Відповідно до п.2, п.3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №511 від 10 травня 2009 року, з послідуючими змінами та доповненнями, передбачено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, зокрема: С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії С та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограм.

Положеннями ч.2 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно копії посвідчення водія серія НОМЕР_2 від 11 січня 2025 року, ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами категорії "В" з 10 січня 2023 року по 11 січня 2055 року(а.с.12).

Із пояснень позивача в суді, інших матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 02 липня 2026 року 20.19 год. керував транспортним засобом "ГАЗ3507", д.н.з. - НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, зокрема, не маючи посвідчення водія категорії "С".

Так, у пункті 1-1 Постанови КМУ від 03 березня 2022 року №184 "Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами" передбачено, що в період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії "C" на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії "B".

У відповідності до постанови КМУ №348 від 22 березня 2022 року "Про внесення змін до постанови КМУ від 03 березня 2022 року за №184", у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії "С", "С1" на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії "В". В той же час пп.3 п.1 постановою КМУ №360 від 25 березня 2022 року "Деякі питання підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами в період дії воєнного стану на території України або окремих її місцевостях" встановлено, що право керування транспортними засобами категорії "С" надається особам, які мають посвідчення водія категорії "В" і навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше 3-х років протягом останнього часу, пройшли перепідготовку з практичного керування транспортними засобами за встановленими програмами та склали практичний іспит на право керування транспортними засобами категорії "С".

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України №360 від 25 березня 2022 року доповнює постанову КМУ №348 від 22 березня 2022 року, в частині права на керування транспортними засобами категорії "С" особою, яка має посвідчення водія категорії "В", встановивши тим самим вимоги до водія та відповідні умови.

Відповідно до п.3 ч.1 Постанови №360 право на керування транспортними засобами категорій C, C1 надається особам, які мають посвідчення водія категорії B і навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше трьох років протягом останнього часу, пройшли перепідготовку з практичного керування транспортними засобами за встановленими програмами та склали практичний іспит на право керування транспортними засобами категорій "C".

Отже, Постановою КМУ №360 передбачено умови, за яких особи, які мають посвідчення водія категорії B, допускаються до керування транспортними засобами категорії "C" на території України в період правового режиму воєнного стану. Зокрема, особам, які мають посвідчення водія категорії "B", а також :

- навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше трьох років протягом останнього часу;

- пройшли перепідготовку з практичного керування транспортними засобами за встановленими програмами;

- склали практичний іспит на право керування транспортними засобами категорій C1.

Позивач, як водій, маючи категорію на право керування "В", керуючи 02 липня 2026 року транспортним засобом "ГАЗ3507", д.н.з. - НОМЕР_1 , мав обов`язок виконати вимоги підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №360 від 25 березня 2022 року, щоб мати право на керування транспортним засобом категорії "С".

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, зокрема щодо права керування 02 липня 2026 року транспортним засобом "ГАЗ3507", д.н.з. - НОМЕР_1 категорії "С" з урахуванням вимог Постанови КМУ №348 від 22 березня 2022 року та Постанови КМУ №360 від 25 березня 2022 року.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП відповідачем було з`ясовано, що позивачем скоєно адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП. Адміністративне стягнення було накладено в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі за ч.2 ст.126 КУпАП, відбувається в скороченому вигляді, а саме фіксація адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Отже, відповідач правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП на місці вчинення правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції ч.2 ст.126 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування постанови про адміністративне правопорушення не підтверджені зібраними у справі доказами, є необґрунтованими, та у зв`язку з чим, не підлягають задоволенню судом.

З огляду на встановлені судом обставини та визначені відповідно до них правовідносини, беручи до уваги той факт, що відповідачем спростовані обставини зазначені позивачем, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення суб`єкта владних повноважень залишити без змін.

Керуючись ст.ст.2, 77, 242, 286 КАС України, ст.ст.276, 280, 293 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складено 25 вересня 2026 року.

Суддя :