Рішення № 140103954, 15.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17434/26

Провадження № 2/127/4936/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Федчишена С.А., при секретарі Підвисоцькій О.Ю., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника третьої особи Дейдиша С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Другий ВДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 ОСОБА_1 , в особі представника, адвоката Цибульської О.В., звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Другий ВДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 лютого 2023 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано судовий наказ у справі № 127/2163/23, яким зобов`язано стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи стягнення з 24 січня 2023 року. 10 лютого 2023 року Липовецьким ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області ХМУ МЮУ відкрито виконавче провадження № 70998097. Згодом справу було передано до Другого ВДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/34066/25 від 17.03.2026 змінено розмір аліментів, що щомісячно стягуються з ОСОБА_1 , з 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення старшою дитиною повноліття. Станом на дату звернення до суду у межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем обліковується заборгованість зі сплати аліментів. Точний розмір заборгованості за період з травня 2023 року по березень 2026 року становить 36 221,02 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості у виконавчому провадженні № 70998097 від 08.04.2026. Позивач не заперечує обов`язку батьків утримувати дітей та не звертається до суду з метою ухилення від виконання батьківських обов`язків. Предметом цього позову є саме звільнення від заборгованості за аліментами, яка утворилася не внаслідок злісного ухилення Позивача, а через сукупність об`єктивних, виняткових і документально підтверджених обставин, що мають істотне значення у розумінні ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України. Після видачі судового наказу у Позивача виникли нові сімейні обставини, яких не існувало та об`єктивно не могло бути враховано судом під час вирішення питання про видачу судового наказу у 2023 році. У Позивача народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Саме ця дитина є дитиною з інвалідністю та потребує постійного стороннього догляду, лікування, спостереження профільних лікарів, реабілітації та забезпечення медичних потреб. Дитина з самого народження і по сьогодні перебуває на стаціонарному лікуванні в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України. З наданих медичних документів вбачається, що ОСОБА_6 з перших місяців життя має тяжкі ураження центральної нервової системи та неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у спеціалізованих медичних закладах. Враховуючи викладене, просив суд повністю звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , від сплати заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні №70998097, що виникла на підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2023 у справі №127/2163/23, за період з 15.03.2025 - з моменту народження дитини з інвалідністю ОСОБА_6 та здійснення Позивачем постійного догляду за ним, у розмірі 36 221,02 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

28.05.2026 за допомогою системи «Електронний суд» від представника позивача, адвоката Цибульської О.В. надійшло клопотання, в якому сторона позивача просила суд зупинити стягнення аліментів у межах виконавчого провадження №70998097 на час розгляду справи №127/17434/26 в частині заборгованості та зупинити подальше нарахування заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні №70998097 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

08.06.2026 на адресу суду надійшов відзив на позов, згідно якого сторона відповідача просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, справу розглядати без участі відповідачки та її представника. Відзив мотивовано тим, що утримання неповнолітніх дітей є конституційним обов`язком батьків. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Зміна сімейного стану позивача, а саме: народження сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не є безумовною підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами. З наданих позивачем доказів не вбачається, що позивач несе витрати на лікування сина ОСОБА_6 , навпаки до суду подано ряд доказів, з яких вбачається, що рахунки на придбання засобів лікування дитини з інвалідністю сплачує благодійна організація «Мама і немовля». Позивачем не надано жодного доказу наявності в нього скрутного матеріального становища. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини, порівняно з іншою. Відповідачка самостійно утримує спільних дітей, оскільки батько аліменти або взагалі не сплачує, або платить на двох дітей від 20 до 1 000,00 грн. З огляду на зазначене, вважають, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, 08.06.2026 надійшли заперечення на клопотання позивача про зупинення стягнення та нарахування аліментів на час розгляду справи, згідно з якими сторона відповідача зазначила, що вважають вказане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки є рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2026, яке набрало законної сили, яке не скасовано та на підставі якого Другий відділ ДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) продовжує примусове стягнення аліментів у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення старшою дитиною повноліття. Зупинення нарахувань аліментів на дітей фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу приведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду. Зауважують, що предметом позову у даній справі є звільнення від сплати заборгованості по аліментам за минулими нарахуваннями, майбутні нарахування взагалі не стосуються предмету позовних вимог. Відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів та подальших нарахувань заборгованості по виконавчому провадженню №70998097 на час розгляду справи №127/17434/26 утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду про звільнення від сплати заборгованості по аліментам. Враховуючи викладене, просять суд відмовити у задоволенні клопотання про зупинення стягнення та нарахування аліментів на час розгляду справи.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Крім того, в судовому засіданні 24.06.2026 протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення стягнення та нарахування аліментів на час розгляду справи.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом встановлено, що подана позивачем заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Частиною 5 статті 151 ЦПК України передбачено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Проте позивачем в порушення вимог Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не було сплачено судовий збір.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про судові засідання повідомлялися шляхом направлення судових повісток, звернулися до суду з заявою в якій просили розглянути справу за відсутності сторони відповідача, заперечували проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав свої пояснення, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника третьої особи, дослідивши подані сторонами письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з Постановою про відкриття виконавчого провадження №70998097 від 10.02.2023, державним виконавцем Другого ВДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №127/2163/23 виданий 03.02.2023 Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи стягнення з 24 січня 2023 року. (а.с. 46-47)

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/34066/25 від 17.03.2026, змінено розмір аліментів, що щомісячно стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до судового наказу судді Вінницького міського суду від 03 лютого 2023 року у справі № 127/2163/23 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення старшою дитиною повноліття. (а.с. 65 68)

Відповідно до Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 20.03.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якого записано: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_7 . (а.с. 69)

Згідно з Довідкою №1634 від 06.10.2025, виданою ГУ ПФУ у Вінницькій області, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до Постанови КМУ від 03.02.2025 №79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» з 01.07.2025 по 14.03.2027. (а.с. 9)

Згідно з Виписки з історії хвороби №14718 від 12.09.2025 ДНП «Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» МОЗ України, дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на лікуванні у відділенні дитячої нейрохірургії НДСЛ «Охматдит» МОЗ України з 07.08.2025 по теперішній час. Діагноз: Наслідки ГІУ ЦНС: постзапальна гідроцефалія, кістозна енцефаломаляція з формуванням перивентрикулярних кіст. Стан після етапних ЛШО, імплантації резервуарів Оммайя, кісто-вентрикуло-субгалеостомії. (а.с. 16)

Відповідно до Довідки з історії хвороби №2103 від 23.02.2026 ДНП «Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» МОЗ України, дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходиться на лікуванні у відділенні дитячої нейрохірургії з 05.02.2026 по теперішній час. Діагноз: Наслідки ГІУ ЦНС, вентрикуліту. Постзапальна гідроцефалія, перивентрикулярна розповсюджена енцефаломаляція з формуванням кіст мільтилокулярна гідроцефалія. Стан після численних лікворошунтуючих та ендоскопічних втручань. Синдром рухових порушень. Неонатальні судоми в анамнезі. Формування структурної епілепсії. Затримка психо моторного розвитку. Вентрикуліт. Дитина продовжує лікування у відділенні дитячої нейрохірургії, антибактеріальну терапію, санацію ліквора. (а.с. 19)

Згідно з довідкою від 24.06.2025 №810 КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради», хворий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходиться на стаціонарному лікуванні у відділенні патології новонароджених та недоношених дітей з 31.03.2025 по теперішній час. (а.с. 28)

Відповідно до Посвідчення серія НОМЕР_3 виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ОСОБА_6 , 2025 рік народження. Законний представник: ОСОБА_1 , 1984 рік народження. (а.с. 45)

Як вбачається з Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Другого ВДВС у м. Вінниці ХМУ МЮУ, боржник : ОСОБА_1 станом на 08.04.2026, за період з березня 2025 року по березень 2026 року має заборгованість в розмірі 36 221,02 грн. (а.с. 53-55)

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття (ч. 2 ст. 51 Конституції України).

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Аналіз ст. 197 СК України надає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути частково або повністю звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі, якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.

Як визначено п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» суд, у випадках передбачених ст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам.

Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Такі висновки повністю узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.11.2018 року у справі №343/860/17 та постанові від 04.03.2021 року у справі №177/1090/18.

З аналізу положень ст. 197 СК України, вбачається, що вочевидь повне або часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментам на неповнолітню дитину повинно мати місце лише у виключних випадках. Тобто, в розумінні цих положень закону, підставою для повного або часткового звільнення від сплати заборгованості за аліментами можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов`язані із самим фактом виникнення такої заборгованості.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до ч. 8,9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Позивач посилається як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася дитина з тяжким станом здоров`я, надалі дитина з інвалідністю, яка потребує постійного, дороговартісного лікування. До народження дитини позивач не ухилявся від сплати аліментів за здійснював платежі у межах своїх реальних фінансових можливостей. Отже, наявність заборгованості за аліментами не свідчить про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 чи умисне ухилення від утримання дітей, а підтверджує лише те, що внаслідок об`єктивних сімейних, матеріальних, медичних обставин, позивач не мав можливості сплачувати аліменти у повному обсязі.

Отже, народження дитини з інвалідністю є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період з березня 2025 року по березень 2026 року (включно) в розмірі 36 221,02 грн.

За таких обставин суд вважає, що твердження позивача про необхідність звільнення від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась, являються обґрунтованими.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.179, 180, 181, 197 СК України, ст.ст.12, 13, 76-79, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні №70998097, що виникла на підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2023 у справі №127/2163/23, за період з березня 2025 року по березень 2026 року (включно) в розмірі 36 221,02 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 25.09.2026

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 )

Другий ВДВС у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 15-А, код ЄДРПОУ: 34983238)

СУДДЯ: