Рішення № 140103894, 28.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13661/26

Провадження № 2/127/3874/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 127/13661/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким обліковується заборгованість за електричну енергію за період з 31.01.2022 року по 31.07.2025 року в розмірі 4 016,64 грн.

Позивач зазначає, що постачання електричної енергії здійснювалося на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а обсяги споживання визначалися на підставі даних комерційного обліку, наданих оператором системи розподілу АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО».

У зв`язку з несплатою вартості спожитої електричної енергії позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 4 016,64 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні.

У відзиві відповідач зазначила, що вона не є власником чи користувачем житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою не проживала, електричною енергією не користувалася, договору про постачання або розподіл електричної енергії не укладала та заяви-приєднання не подавала.

Також відповідач зазначила, що неодноразово повідомляла позивача про відсутність у неї будь-яких відносин щодо спірного об`єкта та посилалася на те, що її місце проживання зареєстровано за іншою адресою.

Ухвалою суду від 28.05.2026 року до участі у справі залучено Акціонерне товариство «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

У письмових поясненнях АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» зазначало, що особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а обсяг споживання електричної енергії за період з січня 2022 року по липень 2025 року становить 2390 кВт·год.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.07.2026 року судом витребувано у АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» документи, на підставі яких відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , заяву-приєднання відповідачки до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, договір або документи, що підтверджують приєднання до нього, документи щодо ознайомлення відповідачки з паспортом точки розподілу, документи щодо встановлення та введення в експлуатацію засобу комерційного обліку, документи щодо звернень ОСОБА_1 з питань встановлення, заміни, ремонту чи обслуговування лічильника, а також документи, що підтверджують її статус споживача електричної енергії за спірною адресою.

На виконання зазначеної ухвали АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» 14.09.2026 року подало до суду заяву про виконання ухвали.

Зі змісту цієї заяви вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 було відкрито на підставі списку мешканців гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , який надало ПП «БОКУД».

При цьому АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» прямо повідомило суд, що заява-приєднання ОСОБА_1 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії відсутня, договір про надання таких послуг у паперовій формі з ОСОБА_1 не оформлювався, документи, що підтверджують її приєднання до договору, відсутні.

Також АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» повідомило про відсутність документів, які підтверджують вручення чи ознайомлення ОСОБА_1 з паспортом точки розподілу електричної енергії від 01.11.2019 року, документів щодо встановлення та введення в експлуатацію засобу комерційного обліку за спірною адресою, документів про звернення ОСОБА_1 щодо встановлення, заміни, ремонту чи обслуговування засобу комерційного обліку, а також документів, що підтверджують статус ОСОБА_1 як споживача електричної енергії за даною адресою.

АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» також зазначило, що встановлений за спірною адресою лічильник має функцію дистанційного зчитування даних.

До матеріалів справи АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» надало, зокрема, довідку про споживання електричної енергії, матеріали фотофіксації, паспорт точки розподілу, документи щодо коригування технічних умов та копію списку мешканців.

Відповідач ОСОБА_1 після отримання зазначених матеріалів подала до суду додаткові письмові пояснення від 17.09.2026 року, в яких звернула увагу суду на те, що сама третя особа підтвердила відсутність документів, які б свідчили про її приєднання до договору або набуття статусу споживача електричної енергії за спірною адресою.

Відповідач також заперечила доказове значення списку мешканців, посилаючись на відсутність у ньому дати складання, підпису особи, яка його складала або засвідчувала, печатки та інших реквізитів, які дозволяли б встановити обставини його складення та відповідність відомостей періоду, за який заявлено заборгованість.

Крім того, відповідач зазначила, що її було знято з реєстрації за спірною адресою 07.02.2019 року, а заявлений позивачем період заборгованості охоплює 20222025 роки.

На підтвердження зазначених обставин відповідачка надала витяг з Реєстру територіальної громади № 2026/007343127 від 07.05.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 до 07.02.2019 року, після чого зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Також відповідачкою надано довідку Стрижавської селищної ради про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 з 07.02.2019 року по теперішній час.

Крім того, відповідачкою надано довідку від 25.05.2026 року, видану уповноваженою особою співвласників будинку по АДРЕСА_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 за вказаною адресою фактично не проживала та не проживає, житловим приміщенням не користувалася, комунальні послуги не споживала, участі у веденні спільного побуту та утриманні житла не брала.

Також відповідачка надала документи, що стосуються електропостачання за адресою її зареєстрованого місця проживання у с. Славне, зокрема договір про приєднання, технічні умови, заяву-приєднання, паспорт точки приєднання та акт про надання послуг.

Ухвалою суду від 09.07.2026 року також витребувано у ПП «БОКУД» документи, що підтверджують право власності чи користування ОСОБА_1 житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 у період з 2018 року по теперішній час.

На виконання зазначеної ухвали ПП «ЖЕО-ТЯЖИЛІВ», яке зазначило про попереднє найменування ПП «БОКУД», листом від 02.09.2026 року повідомило суд про відсутність у підприємства документів, які підтверджують право власності чи користування ОСОБА_1 житловим приміщенням за вказаною адресою у зазначений період.

Підприємством надано копію акта приймання-передачі від 24.09.2015 року, відповідно до якого від ТОВ «Вінницьке АГП-10556» до ПП «БОКУД» передавалася документація щодо гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі картки реєстрації осіб, серед яких зазначена ОСОБА_1 , список зареєстрованих мешканців гуртожитку та інвентарна справа на гуртожиток.

Інших документів, які б підтверджували право власності або користування ОСОБА_1 саме житловим приміщенням № 35 у спірному будинку в період 20182025 років, ПП «ЖЕО-ТЯЖИЛІВ» суду не надало.

У судовому засіданні 22.09.2026 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечила, посилаючись на доводи, викладені у відзиві, письмових та додаткових поясненнях, а також надані нею докази. Відповідачка зазначила, що не є споживачем електричної енергії за спірною адресою та не має обов`язку сплачувати заявлену позивачем заборгованість.

Представник третьої особи АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» в ході судового розгляду висловив позицію про правомірність позовних вимог та просив позов задовольнити.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу передбачає постачання електричної енергії споживачу та визначає умови відповідних договірних відносин.

При цьому укладення договору про постачання електричної енергії на роздрібному ринку може здійснюватися шляхом приєднання до його умов у передбаченому законодавством порядку. Сам по собі факт відсутності окремого письмового договору не є безумовною підставою для висновку про відсутність договірних відносин, якщо належними доказами встановлено вчинення споживачем дій, які свідчать про приєднання до договору, зокрема фактичне споживання електричної енергії та/або її оплату.

Зазначений підхід узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, відповідно до якої прийняття умов договору може підтверджуватися конклюдентними діями особи, зокрема споживанням відповідної послуги та її оплатою. Водночас для покладення на конкретну особу обов`язку зі сплати заборгованості необхідним є встановлення того, що саме ця особа є споживачем відповідної послуги та вчинила дії, з яких виникли відповідні договірні правовідносини.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності оцінюються судом при вирішенні справи.

Таким чином, саме на позивача покладається обов`язок довести не лише наявність обсягів споживання електричної енергії за відповідним об`єктом, а й те, що відповідачка була споживачем електричної енергії за цим об`єктом у заявлений період, у зв`язку з чим саме у неї виник обов`язок з оплати вартості такої електричної енергії.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» заявлено до стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за електричну енергію, нараховану за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 31.01.2022 по 31.07.2025 у розмірі 4016,64 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається, зокрема, на наявність особового рахунку, дані комерційного обліку та нарахування за спожиту електричну енергію.

Судом встановлено, що особовий рахунок № НОМЕР_1 був відкритий на ім`я ОСОБА_1 на підставі списку мешканців гуртожитку, наданого ПП «БОКУД».

Разом з тим, на виконання ухвали суду від 09.07.2026 АТ «Вінницяобленерго» надало суду інформацію, відповідно до якої за особовим рахунком № НОМЕР_1 відсутня заява-приєднання ОСОБА_1 , відсутній укладений з нею письмовий договір про розподіл електричної енергії, відсутні документи про її приєднання до відповідного договору, документи щодо ознайомлення з паспортом точки розподілу, документи щодо встановлення та введення в експлуатацію приладу обліку, а також документи, які підтверджують статус ОСОБА_1 як споживача за вказаною адресою.

Вказані обставини суд оцінює з урахуванням того, що саме АТ «Вінницяобленерго» є оператором системи розподілу та володіє відповідною інформацією щодо точки комерційного обліку, документів про її приєднання та обліку електричної енергії.

За таких обставин наявність самого особового рахунку, відкритого на ім`я відповідачки на підставі списку мешканців гуртожитку, не може сама по собі підтверджувати факт укладення відповідачкою договору про постачання електричної енергії або її приєднання до такого договору, а також не є достатнім доказом фактичного споживання нею електричної енергії у заявлений позивачем період.

Суд також бере до уваги, що згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2026/007343127 від 07.05.2026 ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , до 07.02.2019, після чого зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, на момент початку періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість, а саме 31.01.2022, відповідачка вже майже три роки не була зареєстрована за спірною адресою.

Зазначена обставина сама по собі не свідчить про відсутність у відповідачки можливості користуватися електричною енергією за спірною адресою, однак у сукупності з іншими доказами має істотне значення для встановлення того, чи була саме відповідачка споживачем електричної енергії у період, за який заявлено заборгованість.

Крім того, відповідно до довідки представника співвласників будинку від 25.05.2026 ОСОБА_1 фактично не проживала та не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не користувалася приміщенням, не споживала комунальні послуги та не брала участі у витратах, пов`язаних з утриманням житла.

Суд оцінює зазначену довідку не як самостійний та безумовний доказ відсутності споживання електричної енергії відповідачкою, а в сукупності з іншими доказами у справі.

Також судом досліджено лист ПП «ЖЕО-ТЯЖИЛІВ» від 02.09.2026, у якому підприємство зазначило, що раніше мало найменування ПП «БОКУД», та на виконання ухвали суду від 09.07.2026 повідомило про відсутність документів, які б підтверджували право власності або користування ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_4 , за період з 2018 року по теперішній час.

Наданий цим підприємством акт приймання-передачі від 24.09.2015 та документи, що стосуються реєстраційних карток мешканців гуртожитку, підтверджують передачу відповідної документації підприємству, однак самі по собі не підтверджують право власності або право користування ОСОБА_1 саме квартирою АДРЕСА_5 у спірний період, як і не підтверджують фактичного проживання відповідачки за цією адресою у 20222025 роках.

Посилання позивача на те, що особовий рахунок було відкрито на ім`я відповідачки на підставі списку мешканців, також не усуває зазначених сумнівів.

Такий список може свідчити про наявність певної інформації про ОСОБА_1 серед документів, переданих ПП «БОКУД», однак за відсутності даних про дату його складання, підстави внесення до нього відповідачки, підтвердження нею наведених у ньому відомостей, а також за відсутності інших документів щодо набуття відповідачкою статусу споживача електричної енергії, він не є достатнім доказом виникнення у неї обов`язку щодо оплати електричної енергії, спожитої у 20222025 роках.

Суд окремо оцінює дані комерційного обліку, відповідно до яких за спірним об`єктом за період із січня 2022 року по липень 2025 року зафіксовано споживання електричної енергії в обсязі 2390 кВт·год.

Наявність таких обсягів споживання свідчить про те, що електрична енергія за відповідною точкою обліку фактично обліковувалася, однак сам по собі цей факт не встановлює особу споживача.

Для покладення обов`язку зі сплати на відповідачку необхідно встановити причинний та договірний зв`язок між зафіксованим споживанням електричної енергії та саме ОСОБА_1 . Належних та достатніх доказів такого зв`язку позивач суду не надав.

Зокрема, АТ «Вінницяобленерго» у відповіді на ухвалу суду прямо повідомило про відсутність документів, які підтверджують статус ОСОБА_1 як споживача за спірною адресою.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що позивачем підтверджено факт нарахування плати за певні обсяги електричної енергії за спірним об`єктом, однак не доведено, що споживачем цієї електричної енергії у період з 31.01.2022 по 31.07.2025 була саме відповідачка.

Суд також не погоджується з доводами позивача про те, що сама по собі відсутність повідомлення відповідачкою про припинення проживання або користування спірним об`єктом може бути підставою для стягнення з неї заявленої заборгованості.

Такий довід передбачає, що до відповідачки вже перейшов статус споживача та виник відповідний договірний обов`язок. Однак саме виникнення такого обов`язку у ОСОБА_1 за спірним об`єктом позивачем належними та достатніми доказами не доведено. Відтак обов`язок особи повідомляти про зміну обставин, який випливає з уже існуючих договірних відносин, не може бути використаний як доказ первинного виникнення таких відносин.

Посилання позивача на можливість приєднання до договору шляхом фактичного споживання електричної енергії також не спростовує зазначеного висновку, оскільки у цій справі не встановлено, що відповідні конклюдентні дії вчинила саме відповідачка.

При цьому суд враховує, що відповідачка послідовно заперечувала факт проживання, користування приміщенням та споживання електричної енергії за спірною адресою, а також надала документи щодо її реєстрації за іншою адресою та користування об`єктом електропостачання за адресою у с. Славне. Наведені докази не є самі по собі достатніми для встановлення відсутності будь-якого споживання відповідачкою за спірним об`єктом, однак у сукупності з відсутністю у позивача та оператора документів про набуття відповідачкою статусу споживача вони підтверджують обґрунтованість заперечень відповідачки.

Таким чином, позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами сукупність обставин, необхідних для покладення на ОСОБА_1 обов`язку зі сплати заявленої заборгованості, а саме виникнення між сторонами відповідних договірних відносин щодо постачання електричної енергії за спірним об`єктом та фактичне споживання відповідачкою електричної енергії у заявлений період.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 4016,64 грн є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 263265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «Вінницяобленерго», про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ТОВ «Енера Вінниця», 21000, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131, ЄДРПОУ 41835359, тел. 380432657070.

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство «Вінницяобленерго», 21050, Україна, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Магістратська, будинок 2, ЄДРПОУ 00130694.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя: