Рішення № 140103431, 18.09.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/291/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

представника позивача адвоката Крижанівського В.В.,

представника відповідача Головного управління Держгеокадастру - Чугаєнко К.Є.,

представника відповідача Міністерства юстиції України - Пасічник Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, державного реєстратора Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області Мельник Ірини Анатоліївни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Дашківці», про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України №210/7 від 05.02.2026 та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

Суть звернення

26.02.2026 представник позивачки - адвокат Крижанівський В.В. (уповноважений представляти інтереси позивачки на підставі ордеру серії АВ № 1259934 від 26.02.2026) звернувся через підсистему «Електронний суд» до суду із вказаним позовом мотивуючи його тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.07.2019 позивачка набула у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0522482200:01:000:0193 площею 1,5735 га. Втім вказана земельна ділянка рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 19.02.2024 у справі №137/970/23, (залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05.06.2024), була конфіскована у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. Проте до ухвалення цих судових рішень зазначена ділянка була поділена, внаслідок чого утворилися дві нові ділянки - 0522482200:01:000:0594 площею 0,7867 га та 0522482200:01:000:0595 площею 0,7868 га, які не були предметом конфіскації за рішенням суду.

21.03.2025 державний реєстратор Якушинецької сільської ради Мельник І.А. прийняла рішення №78070455 та №78070236, якими зареєструвала право власності на ці дві новоутворені ділянки за ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, вказавши підставою рішення Літинського районного суду від 19.02.2024 у справі №137/970/23, хоча цим рішенням зазначені ділянки не конфісковувались. На звернення позивача із двома скаргами до Міністерства юстиції України наказом від 05.02.2026 №210/7 їй відмовлено у задоволенні скарг, оскільки рішення державного реєстратора визнані такими, що відповідають законодавству.

Представник позивача вважає, що державний реєстратор не перевірив наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами і не встановив відповідність поданих документів вимогам закону, а Міністерство юстиції України при прийнятті наказу не врахувало цих обставин. У зв`язку з цим представник позивача просить визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05.02.2026 №210/7 в частині відмови у скасуванні рішень державного реєстратора, скасувати рішення державного реєстратора від 21.03.2025 №78070455 і №78070236 про державну реєстрацію права власності за ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на земельні ділянки з кадастровими номерами 0522482200:01:000:0594 площею 0,7867 га та 0522482200:01:000:0595 площею 0,7868 га та здійснити розподіл судових витрат (а.с. 2-7 том 1).

23.03.2026 після надходження відзиву відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, представником позивачки - адвокатом Крижанівським В.В. через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив в якому він заперечує доводи відповідача, посилаючись на те, що поділ земельної ділянки не припиняє права власності на неї, що підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19, згідно з якою поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень та обтяжень, а відтак право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0522482200:01:000:0193 не припинилося в результаті її поділу на дві нові ділянки - 0522482200:01:000:0594 та 0522482200:01:000:0595. Крім того, рішенням Літинського районного суду від 19.02.2024 у справі №137/970/23 було конфісковано лише земельну ділянку 0522482200:01:000:0193, а не новоутворені ділянки 0522482200:01:000:0594 та 0522482200:01:000:0595, які не були предметом конфіскації. Державний реєстратор, незважаючи на наявність суперечностей, прийняв рішення про державну реєстрацію права власності, а Міністерство юстиції України при винесенні наказу №210/7 від 05.02.2026 не врахувало цих обставин (а.с. 91-94 том 1).

Позиція відповідачів

23.03.2026 представником відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому останні заперечують проти задоволення позову, мотивуючи тим, що право власності на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 0522482200:01:000:0594 та 0522482200:01:000:0595 за ОСОБА_1 не було зареєстровано, а тому незрозуміло, які її права порушені оскаржуваними рішеннями. Також ОСОБА_1 , як громадянка російської федерації успадкувала земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка не могла перебувати в її власності та підлягала відчуженню протягом року, а в разі невідчуження - конфіскації за рішенням суду, що й було зроблено рішенням Літинського районного суду від 19.02.2024 у справі №137/970/23, яке набрало законної сили. Також на момент звернення до державного реєстратора земельна ділянка 0522482200:01:000:0193 вже була поділена на дві нові, її кадастровий номер скасовано, а розділи Державного реєстру прав на поділені ділянки не були закриті, тому Головне управління надало державному реєстратору рішення суду, як правовстановлюючий документ на поділену ділянку та витяги з ДЗК на новостворені ділянки, у зв`язку з чим у державного реєстратора не було підстав для відмови в реєстрації, а оскаржувані наказ Міністерства юстиції України №210/7 від 05.02.2026 та рішення державного реєстратора від 21.03.2025 прийняті відповідно до законодавства (а.с. 65-69 том 1).

23.03.2026 представником відповідача - Міністерства юстиції України на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, яким Міністерство юстиції України заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що наказ №210/7 від 05.02.2026 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначених законодавством, оскільки Комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації встановлено відповідність оскаржуваних рішень державного реєстратора вимогам законодавства. Державний реєстратор Мельник І.А. прийняла оскаржувані рішення за результатами розгляду заяв, поданих уповноваженою особою ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, до яких було додано рішення суду, відомості ДЗК та витяги з ДЗК, перевірила комплектність і зміст документів, використала відомості ДЗК та ЄДРСР, здійснила пошук відомостей у Державному реєстрі прав і не встановила підстав для залишення заяв без руху, зупинення державної реєстрації або відмови в її проведенні. Доводи позивача про поділ земельної ділянки відповідач вважає безпідставними, оскільки нові земельні ділянки утворені в результаті поділу попередньої, витяги з ДЗК містять інформацію про скасування попереднього кадастрового номера та формування нових ділянок, а зміна кадастрового номера не впливає на законність конфіскації, правові наслідки судового рішення поширюються на всі об`єкти, утворені в результаті поділу конфіскованого майна. Закон не покладає на державного реєстратора обов`язку перевіряти законність чи обґрунтованість рішень суду, а позивач не надала доказів протиправності наказу, у зв`язку з чим Міністерство юстиції України просить долучити відзив до матеріалів справи та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю (а.с. 98-103 том 1).

27.03.2026 представником відповідача - Міністерства юстиції України подано заперечення на відповідь на відзив, якими Міністерство юстиції України заперечує проти доводів позивача, посилаючись на те, що відповідь на відзив не спростовує обставин, викладених у відзиві, оскільки Комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації встановлено, що оскаржувані рішення державного реєстратора Мельник І.А. прийняті з дотриманням вимог законодавства - для державної реєстрації подано документи, комплектність, зміст та форма яких відповідали вимогам, встановлено черговість розгляду заяв, використано відомості ДЗК та ЄДРСР, здійснено пошук відомостей у Державному реєстрі прав і не встановлено підстав для зупинення розгляду заяв чи відмови в реєстрації, а тому скарги задоволенню не підлягають і наказ №210/7 від 05.02.2026 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначених законодавством (а.с. 200-202 том 1).

13.04.2026 Державний реєстратор Мельник І.А. подала письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що 24.10.2024 представник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся щодо реєстрації права власності за державою на підставі рішення Літинського районного суду від 19.02.2024 у справі №137/970/23 про конфіскацію земельної ділянки 0522482200:01:000:0193 площею 1,5735 га, додавши витяги з ДЗК на утворені в результаті поділу ділянки 0522482200:01:000:0594 та 0522482200:01:000:0595. Підстав для зупинення розгляду заяв, зупинення державної реєстрації чи відмови в її проведенні не було, оскільки вона діяла відповідно до вимог законодавства, та здійснила реєстрацію права власності на новоутворені ділянки за державою в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (а.с. 221-224 том 1).

Також 27.04.2026 Державний реєстратор Якушинецької сільської ради Мельник І.А. подала відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача в частині скасування рішення державного реєстратора не визнає та просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що під час розгляду документів і прийняття рішень не було вчинено протиправних дій, усі реєстраційні дії вчинені відповідно до Закону (а.с. 2-4 том 2).

Процесуальні дії у справі

13.04.2026 судом задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі, як співвідповідача, державного реєстратора Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області Мельник І.А.,оскільки предметом спору є правомірність рішень державного реєстратора від 21.03.2025 №78070455 і №78070236, прийнятих саме ОСОБА_2 , а тому рішення у справі може вплинути на її права та обов`язки (а.с. 235 том 1).

07.05.2026 суд відмовив у задоволенні клопотань представника позивача та представника Міністерства юстиції України про об`єднання в одне провадження цивільних справ №137/291/26 і №128/816/26, які подані одним позивачем до тих самих відповідачів і стосуються оскарження одного й того ж наказу Міністерства юстиції України від 05.02.2026 №210/7 та пов`язаних рішень державного реєстратора, оскільки об`єднання цих справ, попри їх взаємопов`язаність, призвело б до значного ускладнення процесу доказування через необхідність дослідження різних пакетів доказів і технічної документації щодо різних земельних ділянок та можливого проведення окремих земельно-технічних експертиз, що нівелювало б процесуальну економію, створило ризик затягування розгляду і прийняття суперечливих рішень щодо різних об`єктів нерухомості, а також з огляду на те, що об`єднання справ допускається до початку підготовчого засідання, тоді як у справі №137/291/26 підготовче провадження вже триває, судом вчинено підготовчі дії (продовжено строк підготовчого провадження, залучено співвідповідача - державного реєстратора Мельник І.А., яка у справі №128/816/26 є третьою особою), тобто склад відповідачів у справах є різним (а.с. 31 том 2).

Судовий розгляд

Представник позивачки адвокат Крижанівський В.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, зазначивши, що у 2019 році ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку, намагалася отримати громадянство України, однак це їй не вдалося. У 2023 році розглядалася справа щодо конфіскації цієї земельної ділянки у ОСОБА_1 , у той час, як остання вже намагалася встановити юридичний факт та отримати громадянство. Також зауважив, що син позивачки був військовослужбовцем і загинув захищаючи Україну. Представник вважає, що підстав для державної реєстрації не було, а скарга була розглянута і безпідставно відмовлено в її задоволенні. Вважає, що державний реєстратор не виконала певних дій, зокрема не зупинила дії щодо реєстрації, не звернулася до суду, а самостійно зареєструвала право власності на земельні ділянки за відповідачем, тому представник позивача просив позовну заяву задовольнити та визнати оскаржувані наказ і рішення державного реєстратора незаконними і скасувати їх. Додатково спростував твердження представників відповідачів про неналежний обраний спосіб захисту, вважаючи, що саме такий спосіб захисту буде сприяти відновленню прав позивачки.

Представник відповідача - Міністерства юстиції України Пасічник Л. у судовому засіданні заперечувала проти позову та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що рішення державного реєстратора прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області - Чугаєнко К.Є. заперечувала проти позову та просила відмовити в його задоволенні, зазначивши, що ГУ зареєструвало право власності на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про конфіскацію земельної ділянки. Позивач не оскаржував рішення апеляційного суду, тому вважається, що визнав його правильність. Підставою для реєстрації новоутворених ділянок є правовстановлюючий документ і документ, що підтверджує поділ ділянок. Скасування реєстрації права власності держави не відновить права позивача, оскільки право власності на ці ділянки за позивачем не було зареєстровано. Зазначила, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не порушило прав позивачки, а рішення суду про конфіскацію набрало законної сили і є обов`язковим до виконання.

Відповідач - Державний реєстратор Якушинецької сільської ради Мельник І.А. до судового засідання не з`явилась. Надіслала на адресу суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи проводити у її відсутність (а.с. 115 том 2).

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дашківці» до підготовчого судового засідання не з`явився, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся заздалегідь та належним чином (а.с. 113 том 2).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідачів та пояснення державного реєстратора, а також оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Досліджені докази

Так, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, від 17.07.2019 спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_1 .. Спадщина складається із земельної ділянки з кадастровим номером 0522482200:01:000:0193 площею 1,5735 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №261820 від 25.07.2008 (а.с. 9 том 1).

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 24.01.2023 (а.с. 9 зв. -11 том 1) встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року.

29.03.2023 Вінницьким апеляційним судом вищевказане рішення залишено без змін (а.с. 11 зв.-15 том 1). (Оцінка обставин щодо громадянства позивачки та одночасної конфіскації земельної ділянки наведена судом порядком нижче у частині рішення "Оцінка та висновки суду").

Листом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 25.05.2023 №К-59/6/0501-23 надано відповідь на звернення ОСОБА_4 , щодо отримання громадянства України (а.с. 17 зв. -18 том 1).

Згідно 4 свідоцтв про смерть: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 18 зв.- 20 том 1).

Відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 20 зв. том 1) батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зазначено ОСОБА_9 та ОСОБА_3 .

Свідоцтвом про одруження (а.с. 21 том 1) пояснюється зміна прізвища позивачки із « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 ».

Свідоцтвом про одруження від 06.09.2001(а.с. 21зв. том 1) пояснюється зміна прізвища позивачки на « ОСОБА_12 ».

Відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 22 том 1) батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначено ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Свідоцтвом про народження (а.с. 22 зв. том 1) батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначено ОСОБА_15 та ОСОБА_14 .

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №452843238 від 20.11.2025 (а.с. 23 том 1) зазначається, що відносно земельної ділянки з кадастровим номером 0522482200:01:000:0594, площею 0,7867 га. 21.03.2025 о 12:06:32 державним реєстратором Мельник І.А. зареєстровано право власності за ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №78070455 від 27.03.2025, поданими документами зазначено рішення суду у справі №137/970/23 від 19.02.2024 та витяг з ДЗК від 19.04.2024.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №452843341 від 20.11.2025 (а.с. 24 том 1) зазначається, що відносно земельної ділянки з кадастровим номером 0522482200:01:000:0595, площею 0,7868 га, 21.03.2025 о 11:50:05 державним реєстратором Мельник І.А. зареєстровано право власності за ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №78070236 від 27.03.2025 17:58:54, поданими документами зазначено рішення суду у справі №137/970/23 від 19.02.2024 та витяг з ДЗК від 19.04.2024.(Суд звертає увагу, що така розбіжність у часі між датою внесення запису про право власності та датою прийняття рішень про державну реєстрацію є самостійним порушенням процедури державної реєстрації, оскільки рішення державного реєстратора є підставою для внесення запису, а не його наслідком).

Листом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 01.12.2025 №Д9-2-7-497/2-25 на адвокатський запит (а.с. 25 том 1), повідомлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0522482200:01:000:0193, площею 1,5735 га 19.04.2024 поділена на дві - 0522482200:01:000:0594 та 0522482200:01:000:0595 - на підставі технічної документації із землеустрою, розробленої ТОВ «Практик Буд», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Дашковецької сільської ради.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 19.02.2024 у справі №137/970/23 (а.с. 25 зв.-32 том 1) за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації позов задоволено та припинено право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ) на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522482200:01:000:0193, площею 1,5735 га, розташовану на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (раніше - Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

05.06.2024 Вінницьким апеляційним судом (а.с. 31 зв.-36 том 1) рішення суду від 19.02.2024 залишено без змін.

Тимчасовим посвідченням громадянина України, виданим 24.09.2024, посвідчено особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та підтверджено її належність до громадянства України; місце народження - Вінницька область; строк дії документа - до 15.08.2026 (а.с. 37 том 1).

Скаргою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України на рішення державного реєстратора Мельник І.А. від 21.03.2025 №78070455 та №78070236 про реєстрацію права власності за ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на земельні ділянки з кадастровими номерами 0522482200:01:000:0594 площею 0,7867 га та 0522482200:01:000:0595 площею 0,7868 га (а.с. 38-39 том 1) скаржниця зазначає, що набула у власність земельну ділянку, яка рішенням Літинського районного суду від 19.02.2024 у справі №137/970/23 конфіскована у власність держави, проте ще до ухвалення цього рішення ділянка була поділена на дві нові - 0522482200:01:000:0594 та 0522482200:01:000:0595, які не були предметом конфіскації, а державний реєстратор безпідставно зареєстрував право власності на них за ГУ Держгеокадастру на підставі рішення суду, яке їх не стосувалося.

Наказом Міністерства юстиції України за №210/7 від 05.02.2026 (а.с. 39 зв. том 1) позивачці відмовлено в задоволенні скарги оскільки рішення державного реєстратора Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області Мельник Ірини Анатоліївни від 27.03.2025 №78072455, №78070236 відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав.

Висновком комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав Міністерства юстиції України від 15.01.2026 (а.с. 40-42 том 1) за результатами розгляду скарг ОСОБА_1 комісія рекомендувала відмовити у задоволенні скарг, оскільки оскаржувані рішення відповідають законодавству.

Нормативне обгрунтування

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту - Перший протокол), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п.п. 70-71 рішення у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) від 20.10.2011 надане визначення принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 15 та ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

згідно ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі поділу об`єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об`єкта скасовується. На кожний новостворений об`єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, а також присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об`єктів.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», датою і часом державної реєстрації прав є дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка та висновки суду

В перчу чергу суд вважає за необхідне зазначити, що спір є цивільно-правовим, оскільки стосується права власності на земельні ділянки, а не публічно-правових відносин.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.07.2019 позивачка ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0522482200:01:000:0193 площею 1,5735 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області. Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 19.02.2024 у справі №137/970/23, (залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05.06.2024), право власності позивачки на зазначену земельну ділянку припинено шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Разом із тим, судом встановлено, що ще до ухвалення вищезазначеного судового рішення, а саме 19.04.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 0522482200:01:000:0193 площею 1,5735 га була поділена на дві самостійні земельні ділянки - з кадастровим номером 0522482200:01:000:0594 площею 0,7867 га та з кадастровим номером 0522482200:01:000:0595 площею 0,7868 га,

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України та ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі поділу земельної ділянки запис про державну реєстрацію земельної ділянки та її кадастровий номер скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. Сформовані в результаті поділу земельні ділянки підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі з моменту присвоєння їм кадастрових номерів. Отже, на момент прийняття судового рішення апеляційною інстанцією 05.06.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 0522482200:01:000:0193 вже припинила існування, як об`єкт цивільних прав, а її місце в цивільному обороті зайняли дві нові земельні ділянки - 0522482200:01:000:0594 та 0522482200:01:000:0595, які не були предметом конфіскації за цим судовим рішенням.

Суд критично оцінює доводи відповідачів про те, що державний реєстратор не зобов`язаний перевіряти законність чи обґрунтованість судових рішень, оскільки ці доводи не спростовують того, що на державного реєстратора законом покладено обов`язок встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно зі ст. 24 цього Закону наявність таких суперечностей є самостійною підставою для відмови в державній реєстрації прав.

У даному випадку суперечність була очевидною: подане судове рішення стосувалося земельної ділянки, яка вже не існувала, як об`єкт цивільних прав, а реєстрація проводилася щодо новоутворених земельних ділянок, які не були предметом судового рішення. За таких обставин державний реєстратор зобов`язаний був зупинити реєстраційні дії або відмовити в державній реєстрації, а не проводити реєстрацію права власності на об`єкти, які не були предметом судового рішення.

Крім того, суд звертає увагу на порушення процедури державної реєстрації, яке полягає у розбіжності в часі між датою внесення записів про право власності та датою прийняття рішень про державну реєстрацію.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» датою і часом державної реєстрації прав є дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав. Рішення державного реєстратора є підставою для внесення запису до Державного реєстру прав, а не його наслідком. Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав №452843238 та №452843341 від 20.11.2025 підтверджується, що записи про право власності на земельні ділянки 0522482200:01:000:0594 та 0522482200:01:000:0595 внесено 21.03.2025, тоді як рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №78070455 та №78070236 датовані 27.03.2025(а.с. 23, 24 том 1). Така послідовність дій державного реєстратора суперечить вимогам законодавства та свідчить про порушення встановленої процедури державної реєстрації.

Отже, право власності позивачки на земельну ділянку з кадастровим номером 0522482200:01:000:0193 не припинилося внаслідок її поділу на дві нові земельні ділянки, а лише змінилося його об`єктне вираження. Відповідно, реєстрація права власності на новоутворені земельні ділянки за державою без належної правової підстави порушує право позивачки на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та суперечить принципу «належного урядування», викладеному в рішенні ЄСПЛ «Рисовський проти України», згідно з яким ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд не приймає до уваги доводи відповідачів про те, що право власності на спірні земельні ділянки за позивачкою не було зареєстровано, а тому її права не порушені, оскільки відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (ст. 125 ЗК України, ч. 2 ст. 331 ЦК України), проте відсутність реєстрації права власності на новоутворені ділянки за позивачкою не означає відсутності порушеного права, оскільки ці ділянки виникли в результаті поділу ділянки, яка належала їй на праві власності, а їх реєстрація за державою без належної правової підстави позбавляє позивачку можливості реалізувати своє право власності.

Щодо наказу Міністерства юстиції України №210/7 від 05.02.2026, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема про відмову в задоволенні скарги, якщо оскаржувані рішення відповідають законодавству. Проте висновком Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Міністерства юстиції України від 15.01.2026 та наказом №210/7 від 05.02.2026 не було враховано тієї обставини, що судове рішення, покладене в основу реєстрації, стосувалося земельної ділянки, яка на момент реєстрації вже не існувала як об`єкт цивільних прав, а також не було враховано порушення процедури державної реєстрації, яке полягало у внесенні записів про право власності до прийняття рішень про державну реєстрацію. За таких обставин оскаржуваний наказ не може вважатися мотивованим та обґрунтованим, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню в частині відмови у скасуванні рішень державного реєстратора.

Також суд не може ігнорувати ту обставину, що позивачка ОСОБА_1 з 2022 року вживала заходів для набуття громадянства України, що підтверджується рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі №137/1269/22 (а.с. 9 зв.-11 том 1), постановою Вінницького апеляційного суду від 29.03.2023 (а.с. 11 зв.-15 том 1) та ухвалою Верховного Суду від 05.06.2023, а також листом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 25.05.2023 №К-59/6/0501-23 (а.с. 17 зв.-18 том 1), яким їй було відмовлено в оформленні громадянства України. Тобто на момент ухвалення рішення Літинського районного суду Вінницької області від 19.02.2024 у справі №137/970/23 (а.с. 25 зв.-32 том 1) позивачка вже тривалий час вживала заходів для набуття громадянства України, однак не з власної вини не отримала його до моменту конфіскації належної їй земельної ділянки.

Суд також не може залишити поза увагою ту обставину, що син позивачки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , - був військовослужбовцем та загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 внаслідок російської агресії, захищаючи територіальну цілісність і незалежність України. Зазначена обставина, хоч і не є самостійною підставою для задоволення позову, проте в сукупності з іншими обставинами справи свідчить про те, що позивачка мала тісний зв`язок з Україною, що підтверджує добросовісність позивачки, як власника земельної ділянки та її законний інтерес у збереженні права власності на майно, яке належало їй та її родині.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Оскільки позов задовольняється, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивачки у рівних частинах - по 709,66 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-82, 133, 141, 258-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 05.02.2026р. №210/7 «Про відмову у задоволені скарг» в частині відмови у скасуванні рішень державного реєстратора Якушенецької сільської ради Вінницького району Мельник Ірини Анатоліївни Скасувати від 21.03.2025р. №78070455 та № 78070236 про державну реєстрацію права власності за головним управлінням держгеокадстру у Вінницькій області на земельні ділянки кадастровий номер 0522482200:01:000:0594 площею 0,7867га та кадастровий номер 0522482200:01:000:0595 площею 0,7868 га.

Скасувати рішення від 21.03.2025р. №78070455 та № 78070236 державного реєстратора Якушенецької сільської ради Вінницького району Мельник Ірини Анатоліївни про державну реєстрацію права власності за головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області на земельні ділянки кадастровий номер 0522482200:01:000:0594 площею 0,7867га та кадастровий номер 0522482200:01:000:0595 площею 0,7868 га.

Стягнути з Міністерства юстиції України (01001 м.Київ, вул.Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 709,66 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області адреса (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21000 ЄДРПОУ 3976754) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 709,66 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (Вінницька обл., Вінницький район, с. Якушинці, вул. Новоселів, буд. 1а, ЄДРПОУ 04330021) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 709,66 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026.

Суддя : Гопкін П. В.