Рішення № 140103421, 01.09.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/368/26

провадження № 2/136/202/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просив:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №20.03.2024-100004652 від 20.03.2024 у розмірі 11340 гривень.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 20.03.2024 року уклали Кредитний договір (оферти) № 20.03.2024-100004652 (Надалі Договір).

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 4500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 20.03.2024, на строк, вказаний в заявці.

Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору № 20.03.2024-100004652 від 20.03.2024 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах:

1. Дата надання/видачі кредиту - 20/03/2024; 2. Сума Кредиту: 4500 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 62 днів з дати його надання.; 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 20/05/2024; 5. Первинний період користування Кредитом - 31 днів з дня його надання (надалі "первинний період"); 6. Черговий період користування кредитом кожні наступні 31 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі "черговий період") 7. Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 31 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому

порядку. 8. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі

2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 9. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 2.25% = (6277.50/4500)/62 *100%.). 10. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту(включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на

кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. 11. Графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту у розмірі 4500 грн. 00 коп. сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається Кредит. 15. Неустойка: 112 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/

неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. 16. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 912.5 % річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлюється законом. 17. Місцем виконання цього Договору є місцезнаходження Кредитодавця. Претензії приймаються за адресою Кредитодавця. 18. Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ;

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його

строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-41XX-XXXX-5227. Відповідно до Договору від 20.03.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 4500 грн., ОСОБА_1 20.03.2024 отримав кредитні кошти у розмірі 4500 грн. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 11340 грн., що складається з: Тіла кредиту - 4500 грн. Процентів - 6277.50 грн. Неустойки - 562.50 грн.

Ухвалою суду від 12.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Від відповідача 28.04.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просивпоновити строк на його подання та відмовити у позові повністю. Клопотання про поновлення строку на подання відзиву відповідач мотивував тим, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження №128/4612/23 в якій він являється обвинуваченим. З метою перевірки дати судового засідання його захисником було перевірено офіційний веб-портал Судова влада. З офіційного веб-порталу Судова влада стало відомо про наявність справи №136/368/26 в провадженні Липовецького районного суду Вінницької області, судове засідання по якій було призначено на 14.04.2026 року. З?явившись 14.04.2026 року до Липовецького районного суду Вінницької області відповідачем було отримано копію ухвали та здійснено ознайомлення з матеріалами справи. Відповідно до матеріалів справи мені стало відомо, що його адресою реєстрації надсилався лист з ухвалою від 12.03.2026 року, який був отриманий не відповідачем.Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 10.01.2023 року серія НОМЕР_1 між відповідачем та ОСОБА_2 розірвано шлюб.Колишня дружина залишилась проживати за адресою: АДРЕСА_1 , а я проживаю за адресою: АДРЕСА_2 .

У відзиві відповідач зазначив, що у рамках кримінального провадження у нього було вилучено мобільний телефон Redmi Note 10 Pro IMEI НОМЕР_2 з наявною в ньому сім-карткою НОМЕР_3 та він відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби в період часу з 06.11.2023 року по 13.11.2024 року, унеможливлювало укладення ним кредитного договору 20.03.2024 року №20.03.2024-100004652, а фінансовий номер телефону через який здійснювалась його ідентифікація, було вилучено під час обшуку і на нього накладено арешт 22.05.2023.

01.05.2026 представником позивача надано відповідь на відзив у якому він просив позовну вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 19.05.2026 було витребувано від Приватного акцінерного товариства «ВФ УКРАЇНА» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15) інформацію щодо абонетського номеру 0952481238, а саме: - чи зверталися у період з 18.05.2023 року по 20.03.2024 року до оператора мобільного зв`язку із заявами про блокування, відновлення, перевипуск SIM-картки, зміну власника або інші дії щодо абонентського номеру НОМЕР_3 ; - у разі наявності таких звернень - надати відомості про осіб, які зверталися (прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, РНОКПП за наявності), дати звернень та зміст поданих заяв; - фактичну адресу місцеперебування абонента 0952481238 за період з 18.05.2023 року по 20.03.2024.

Суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту прав визначені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Абзацом другим частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Керуючись частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Крім того, пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як зазначає позивач, 20.03.2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ним укладено кредитний договір № 20.03.2024-100004652, який підписувався за допомогою одноразового ідентифікатора Е493, який надіслано у СМС-повідомленні на номер, вказаний як фінансовий- 0952481238.(а.с. 12-14).

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав кредит у сумі 4 500 грн. Строк кредитування - 62 дні, дата повернення - 20.05.2024. Як зазначає позивач, видача кредитних коштів у сумі 4 500 грн. згідно з кредитним договором № 20.03.2024-100004652 від 20.03.2024 підтверджена квитанцією. (а.с.11)

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2023 року у справі № 127/14585/23 клопотання слідчого задоволено. Накладено арешт на майно, речі, цінності, за місцем проживання, а саме: мобільний телефон Redmi Note 10 Pro IMEI НОМЕР_2 з наявною в ньому SIM-карткою НОМЕР_3 , який поміщено до спецпакету з написом «Національна поліція України» № НОМЕР_4 та вилучено до СУ ГУНП у Вінницькій області; банківську картку АТ «Універсал Банк» (monobank) № НОМЕР_5 , яку поміщено до спецпакету з написом «Національна поліція України» № НОМЕР_6 та вилучено до СУ ГУНП у Вінницькій області (а.с.42-43)

Станом на сьогоднішній день розгляд кримінального провадження № 12022020000000507 від 16.09.2022, судова справа № 128/4612/23, яка перебуває у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області, зупинено. Питання щодо речових доказів не вирішувалось, у тому числі щодо мобільного телефону Redmi Note 10 Pro IMEI НОМЕР_2 з наявною в ньому SIM-карткою НОМЕР_3 , який поміщено до спецпакету з написом «Національна поліція України» № НОМЕР_4 та вилучено до СУ ГУНП у Вінницькій області; банківської картки АТ «Універсал Банк» (monobank) № НОМЕР_5 , яку поміщено до спецпакету з написом «Національна поліція України» № НОМЕР_6 та вилучено до СУ ГУНП у Вінницькій області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.11.2023 року у справі № 127/34129/23 клопотання слідчого задоволено. Застосовано до відповідача запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком в межах досудового розслідування, а саме до 24:00 години 09 листопада 2023 року. (а.с.44-46)

Відповідно до довідки про звільнення від 13.11.2024 року в період часу з 06.11.2023 року по 13.11.2024 року відповідач відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби України (а.с.47).

Згідно витребуваної інформації від ПрАТ «ВФ Україна 18.05.2023 за фактом зверненя до магазину за адресою та проходження ідентифікації, була подана заявка на заміну сім-картки. Того ж дня проведена заміна.

Відповідно до розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року № 1769/5, передбачено, що до заборонених предметів першої необхідності, засобів особистої гігієни, інших речей та предметів належать: радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скретч-картки поповнення рахунку мобільного зв`язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них.

А тому вилучення мобільного телефону Redmi Note 10 Pro IMEI НОМЕР_2 з наявною в ньому SIM-карткою НОМЕР_3 та відбування покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби в період часу з 06.11.2023 року по 13.11.2024 року унеможливлювало укладення відповідачем кредитного договору № 20.03.2024-100004652.

З урахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають бути витлумачені на користь такої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги: стягнути з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 11340 грн, не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд, вирішуючи питання судових витрат керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати понесені позивачем на його рахунок.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ, 01032) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО