Ухвала суду № 140102913, 28.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38436/26

Провадження № 1-кс/761/23219/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42026102100000135 від 09.07.2026, за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42026102100000135 від 09.07.2026, за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна, яке вилучене в період часу з 23 год. 42 хв по 23 год. 56 хв. 17.0.2026 за адресою Житомирська обл., м. Малин, вул. Гагаріна, буд. 31, під час затримання, у порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, на: мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro», IMES 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 ; 3 флеш накопичувачі.

Клопотання мотивоване тим, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026102100000135 від 09.07.2026, за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, що в невстановлений час та місці, але не пізніше 09.06.2026, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, та на якого покладено виконання обов`язків начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, вступив у злочинну змову з власним батьком ОСОБА_6 , який має знання та навички у сфері державного екологічного нагляду (контролю), та лісничим Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код за ЄДРПОУ 24219849) ОСОБА_7 , з метою отримання неправомірної вигоди, поєднану з вимаганням такої від представників агропідприємств, та останніми розроблено злочинний план, який полягав у тому, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 висунуть вимоги представникам державних підприємств, які мають у розпорядженні агролісництва про надання останнім неправомірної вигоди у фіксованому розмірі, а у разі відмови з боку ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 будуть здійсненні перешкоджання у здійсненні господарської діяльності агропідприємств, зокрема шляхом проведення перевірок та притягнення службових осіб до адміністративної відповідальності за ніби-то порушення природоохоронного (екологічного) законодавства.

Так, 09.06.2026, ОСОБА_5 , який на той момент перебував на посаді головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Державної екологічної інспекції України в ході виконання службових обов`язків, на території Вишгородського району Київської області, між селами Максимовичі та Млачівка виявлено ділянку, де заготовляється деревина, про що останнім здійснено виклик на спец. лінію «102», та як наслідок за вказаним фактом ВП №1 (смт. Іванків,) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області 10.06.2026 розпочато кримінальне провадження №12026111180000182 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Земельна ділянка, на який було виявлено заготовку деревини, перебуває на балансі Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС», до якого входять 14 підпорядкованих агролістництв, а саме: Димарське, Дитятківське, Сидоровицьке, Кропивнянське, Оливське, Шпилівське, Іванківське, Богуславське, Ісайківське, Поліське, Бородянське, Тетіївське, Таращанське та Хотівське.

Після встановлення факту вчинення правопорушення, а саме незаконної порубки дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, та розуміючи, що останні матимуть можливість вимагати від представників Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» неправомірну вигоду для зупинки здійснення перевірок агролісництв для приховування факту виявлення нових можливих правопорушень, маючи відповідні засоби зв`язку з представниками Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 реалізували вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, 14.06.2026, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, на мобільний номер телефону ОСОБА_8 , який перебуває на посаді головного інженера Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС», зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що з останнім бажають поспілкуватись ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та наполіг на тому, що це термінове питання, на що ОСОБА_7 , який перебував у с. Любовичі, Коростенського району, Житомирської області повідомив своє місце перебування. Надалі, в той самий день, на мобільний номер телефону ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_6 , який повідомив, що він прибув у зазначений населений пункт, та що хоче зустрітись.

В подальшому, ОСОБА_8 , зустрівшись з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почув від останніх, що їм відома інформація про рух лісопродукції по ДП СЛП «Київоблагроліс», скільки ще деревини не вивезено та не реалізовано.

В подальшому, ОСОБА_6 було надано ОСОБА_8 аркуш паперу, на якому були зазначені перелік агропідприємств ДП СЛП «Київоблагроліс», та останнім було зазначено про необхідність зазначення агропідприємств, відносно яких останнім буде надаватись неправомірна вигода за невчинення перевірок, та повідомлено про необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 20 000 грн. за кожне з агропідприємств, на що ОСОБА_8 зазначено помітки відносно Бородянського, Поліського, Сидоровицького, Шпилівського, Іванківського та Оливського агропідприємств ДП СЛП «Київоблагроліс».

Разом з цим, через деякий час, в ході телефонної розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , останнім повідомлено про те, що неправомірну вигоду необхідно надавати безпосередньо йому, а він в свою чергу передаватиме її ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , однак після отримання такої вимоги ОСОБА_8 повідомив, що надавати неправомірну вигоду він не буде.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 08.08.2026, перебуваючи у с. Ворсівка, Коростенського району, Житомирської області, під час особистої зустрічі між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , останній почав переконувати ОСОБА_8 у тому, щоб він співпрацював з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та надавав їм неправомірну вигоду, для того, щоб останні не проводили перевірки 14-ти підпорядкованих лісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», не складали акти перевірок з недоліками, не нараховували штрафи та не втручалися в господарську діяльність шляхом зупинення автомобілів, які перевозять лісопродукцію, не викликали на місце рубок працівників поліції та не вилучали зрубану деревину, та повідомив про те, що екологи мають дуже широкі повноваження, та з ними треба дружити, бо вони можуть створити проблеми в роботі ДП СЛП «Київоблагроліс».

В подальшому, 15.09.2026, приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи у м. Малин, Житомирської області, ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_7 , та останні направились у лісову місцевість, де зустріли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , та в ході розмови ОСОБА_6 повідомив, що у агролісництвах ДП СЛП «Київоблагроліс» є дуже багато порушень, та у разі якщо наступного дня, тобто 16.09.2026, ОСОБА_8 не передасть останнім неправомірну вигоду, то вони перестають співпрацювати, та екологами відновляться перевірки агролісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», нарахування штрафів та інші негативні наслідки для агролісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», та в ході розмови ОСОБА_7 обумовив, що грошові кошти необхідно буде передати саме йому, а він в свою чергу вже передасть частину з них ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , під тиском останніх ОСОБА_8 погодився передати останнім грошові кошти у розмірі 20 000 грн. в приблизному еквіваленті 500 доларів США за чотири з агролісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», а саме відносно Іванківського, Бородянського, Сидоровицького та Поліського агролісництв.

В подальшому, 17.09.2026, приблизно об 11 год. 20 хв., перебуваючи поблизу ТРЦ «Lavina Mall», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6, ОСОБА_8 на виконання вимоги вказаних осіб передав ОСОБА_7 , імітовані грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США для розподілення між ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , за неперешкоджання ними у здійсненні господарської діяльності агролісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», після чого ОСОБА_7 , був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції, а також були затримані ОСОБА_6 та ОСОБА_5

17.09.2026 в період часу з 23 год. 42 хв. по 23 год. 56 хв., в порядку ст. 208 КПК України, за адресою: Житомирська обл., м. Малин, вул. Гагаріна, буд. 31 , було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro», IMEІ 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 ; 3 флеш накопичувачі.

17.09.2026 постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відтак, з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вищезазначене майно.

В судове засідання слідчий не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву, в якій просив здійснити розгляд клопотання без його участі та задовольнити клопотання про арешт майна з підстав у ньому наведених.

Власник тимчасово вилученого майна в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у провадженні Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026102100000135 від 09.07.2026, за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Звернення слідчого з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 17.09.2026 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 17.09.2026, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42026102100000135 від 09.07.2026, за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в період часу з 23 год. 42 хв по 23 год. 56 хв. 17.0.2026 за адресою Житомирська обл., м. Малин, вул. Гагаріна, буд. 31, під час затримання, у порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, на:

-мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro», IMES 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 ;

-3 флеш накопичувачі.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1