Ухвала суду № 140102486, 25.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/9706/26

ун. № 759/26144/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , яке погоджене заступником начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 та подане в кримінальному провадженні №42025102060000025 від 07.02.2025, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Прип`ять, Київської області, українець, громадянин України, неодружений, офіційно не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного за ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене заступником начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів у межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.

Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025102060000025 від 07.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 306 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 був залучений до діяльності організованої групи, учасники якої займалися незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту та збутом наркотичного засобу - кокаїну на території м. Києва та Київської області. ОСОБА_4 , поряд з іншими учасниками групи, відводились функції з підшукання осіб з метою незаконного збуту їм наркотичних засобів та безпосереднього їх збуту.

Зокрема, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що 31.10.2025, діючи у складі організованої групи, за допомогою месенджера «Telegram» домовився з ОСОБА_8 про збут кокаїну, після чого на автомобілі Toyota Prius перевіз наркотичний засіб до м. Вишневе Київської області та за 6500 грн збув його ОСОБА_8 . Згідно з висновком експерта видана останнім речовина містить кокаїн масою 0,717 г.

11.02.2026 ОСОБА_4 затримано та цього ж дня повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість підозри сторона обвинувачення підтверджує, зокрема, протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 31.10.2025, висновком експерта, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, матеріалами аудіо-, відеоконтролю особи та іншими матеріалами кримінального провадження.

11.02.2026 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.04.2026 без визначення розміру застави. Надалі строк тримання під вартою неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою від 31.07.2026 - до 28.09.2026 включно, також без визначення розміру застави.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 11.11.2026 включно.

Обґрунтовуючи необхідність подальшого тримання ОСОБА_4 під вартою, сторона обвинувачення посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити чи приховати речі та документи, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше або продовжити кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував. Звернув увагу, що ОСОБА_4 перебуває під вартою з лютого 2026 року, при цьому протягом усього цього часу застава як альтернатива триманню під вартою йому не визначалася. Вважав, що з плином досудового розслідування заявлені стороною обвинувачення ризики суттєво зменшилися. Просив змінити підозрюваному запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або, у разі продовження строку тримання під вартою, визначити розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника. Пояснив, що до затримання працював водієм таксі, проживав разом із матір`ю у м. Києві, раніше не судимий. Свою причетність до інкримінованого кримінального правопорушення заперечив та просив змінити запобіжний захід на більш м`який.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам неправомірної процесуальної поведінки, визначеним цією статтею.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя поряд з вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України враховує, чи не зменшилися заявлені ризики та чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та не оцінює докази з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку, а лише перевіряє наявність обґрунтованої підозри.

Досліджені матеріали, зокрема результати оперативної закупки, висновок експерта щодо виявлення кокаїну, показання ОСОБА_8 , результати пред`явлення ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками та матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, у своїй сукупності є достатніми на цій стадії кримінального провадження для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Тому заперечення підозрюваним своєї причетності до кримінального правопорушення саме по собі не спростовує обґрунтованості підозри, а остаточна оцінка відповідних доводів та доказів належить до предмета подальшого кримінального провадження.

Оцінюючи ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тяжкість можливого покарання не може бути самостійною підставою для тримання особи під вартою, однак у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підвищує ризик ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Не втратив актуальності і ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних. За версією сторони обвинувачення, інкриміновані ОСОБА_4 дії вчинялися у складі організованої групи із залученням значної кількості осіб. При цьому досудове розслідування триває, органу досудового розслідування належить встановити та допитати можливих свідків і встановити інших осіб, причетність яких до кримінального правопорушення перевіряється. За таких обставин можливість незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження на даній стадії не усунута.

З урахуванням характеру інкримінованої ОСОБА_4 діяльності, яка, за версією сторони обвинувачення, була пов`язана з незаконним обігом наркотичних засобів у складі організованої групи, не можна вважати повністю усунутим і ризик продовження протиправної діяльності. Водночас відсутність офіційного працевлаштування підозрюваного сама по собі не може свідчити про існування такого ризику, тим більше що ОСОБА_4 пояснив, що до затримання фактично працював водієм таксі.

Крім того, досудове розслідування не завершено. Органу досудового розслідування необхідно завершити розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, встановити та допитати можливих свідків, встановити інших можливих учасників кримінального правопорушення, вирішити питання щодо проведення інших слідчих та процесуальних дій, виконати вимоги ст. 290 КПК України та прийняти кінцеве процесуальне рішення.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що встановлені ризики не припинили свого існування та у своїй сукупності продовжують виправдовувати застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо особи підозрюваного та тривалості застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу.

Так, ОСОБА_4 перебуває під вартою з 11.02.2026, тобто понад сім місяців. З моменту первинного застосування запобіжного заходу та під час усіх його подальших продовжень застава як альтернатива триманню під вартою йому не визначалася.

Тривалість перебування під вартою сама по собі не свідчить про припинення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу. Водночас зі спливом часу обставини, які виправдовували застосування тримання під вартою без визначення альтернативи, підлягають оцінці з урахуванням фактичного перебігу досудового розслідування та актуальних відомостей про особу підозрюваного.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до затримання мав постійне місце проживання у м. Києві, де проживав разом із матір`ю, а також, хоча офіційно не був працевлаштований, за його поясненнями працював водієм таксі. Наведені обставини свідчать про наявність у підозрюваного соціальних зв`язків та підлягають урахуванню відповідно до ст. 178 КПК України.

Також із часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу органом досудового розслідування проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій та отримано докази, на які сторона обвинувачення посилається на підтвердження повідомленої підозри.

Наведене не дає підстав для висновку про припинення ризиків або можливість їх нейтралізації шляхом застосування цілодобового домашнього арешту. З огляду на характер пред`явленої підозри, спосіб та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, кількість осіб, які, за версією слідства, були залучені до протиправної діяльності, а також незавершеність досудового розслідування, застосування домашнього арешту на даній стадії не забезпечить належною мірою запобігання встановленим ризикам.

Водночас ступінь таких ризиків, тривалість перебування ОСОБА_4 під вартою без визначення застави, обсяг уже проведених слідчих та процесуальних дій, а також наведені відомості про його особу не дають достатніх підстав для подальшого застосування тримання під вартою виключно у безальтернативному вигляді.

Положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України надають слідчому судді право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, однак не встановлюють обов`язку в кожному такому випадку застосовувати тримання під вартою безальтернативно.

Відтак питання щодо можливості визначення застави підлягає вирішенню з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, актуальності та ступеня встановлених ризиків, даних про особу підозрюваного та тривалості застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу.

За таких обставин, продовжуючи ОСОБА_4 строк тримання під вартою, слідчий суддя вважає за можливе на даному етапі кримінального провадження визначити йому заставу як альтернативу триманню під вартою.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його вчинення, за версією сторони обвинувачення, у складі організованої групи, ступінь встановлених ризиків, дані про особу підозрюваного, його соціальні зв`язки, а також необхідність визначення такого розміру застави, перспектива втрати якої буде достатнім стримуючим фактором для забезпечення належної процесуальної поведінки.

З огляду на сукупність наведених обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн.

На переконання слідчого судді, такий розмір застави, з урахуванням характеру кримінального провадження та встановлених ризиків, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків у разі звільнення з-під варти.

Отже, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню: строк тримання ОСОБА_4 під вартою необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування, однак, на відміну від попередніх рішень, визначити заставу як альтернативу триманню під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 11 листопада 2026 року включно, та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої підозрюваний підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці з дня внесення застави такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними з приводу обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 28.09.2026.

Cлідчий суддя ОСОБА_9