Рішення № 140101746, 28.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15596/26

провадження № 2/753/13777/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 6529633 від 23.08.2025.

Позивач зазначає, що 23.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 6529633, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп. строком на 360 днів, з 23.08.2025 по 17.08.2026, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту.

Позивач вказує, що договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора «440486», надісланого на електронну адресу, зазначену відповідачем. Також позивач посилається на те, що відповідача було ідентифіковано за допомогою системи BankID НБУ через monobank.

На виконання умов кредитного договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 000 грн. 00 коп. на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА». Однак відповідач, за твердженням позивача, належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, платежів у рахунок погашення заборгованості не здійснювала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту № 6529633 від 23.08.2025 у розмірі 20 185 грн. 00 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 4 322 грн. 50 коп. - заборгованість за процентами, 862 грн. 50 коп. - заборгованість за комісією, 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею/неустойкою, 0 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, а також судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн. 00 коп.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20.08.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано в АТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна) наступні документи/інформацію: - інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; - виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 23.08.2025 до 26.08.2025.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у позові. Відповіда зазначила, що позивач не надав належних первинних документів, які підтверджують фактичне перерахування їй кредитних коштів, а поданий розрахунок заборгованості є внутрішнім документом позивача та самостійно не доводить факту отримання кредиту і розміру боргу. Також відповідач заперечувала проти правильності нарахування процентів, посилаючись на те, що вони можуть нараховуватися лише в межах погодженого строку кредитування. На її думку, заявлений розмір процентів є непропорційним сумі отриманого кредиту, не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, у зв`язку з чим вона просила зменшити їх розмір. Крім того, відповідач вказувала, що встановлена договором денна процентна ставка не повинна перевищувати граничного розміру, передбаченого Законом України «Про споживче кредитування». Окремо відповідач заперечувала проти стягнення комісії за надання кредиту, вважаючи її встановлення неправомірним. Зазначала, що позивач не навів переліку додаткових чи супутніх послуг, за надання яких стягується така комісія, а дії, пов`язані з оформленням, видачею та обліком кредиту, здійснюються кредитодавцем у власних інтересах і не є окремою послугою для споживача. Щодо заявленої неустойки відповідач посилалася на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого в період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплачувати штраф і пеню за прострочення виконання кредитного зобов`язання. Відповідач також заперечувала проти витребування та подальшого долучення позивачем банківської інформації, вважаючи, що всі докази мали бути подані разом із позовною заявою, а несвоєчасне подання доказів без обґрунтування причин пропуску встановленого строку є підставою для їх неприйняття судом. Посилаючись на наведені обставини, відповідач просила долучити відзив до матеріалів справи, відмовити в задоволенні позову, а в разі встановлення підстав для стягнення заборгованості - зменшити розмір процентів за користування кредитними коштами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 6529633.

За умовами договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн. строком на 360 днів, із 23 серпня 2025 року до 17 серпня 2026 року, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту.

Договором передбачено фіксовану процентну ставку 0,95 % на день, комісію за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 862,50 грн., а також періодичність сплати процентів кожні 30 календарних днів. Визначена договором денна процентна ставка з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом становить 0,998 %, тобто не перевищує максимального розміру 1 %, установленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Доводи відповідача про те, що строк кредитування становив 30 календарних днів, не відповідають змісту договору. Тридцятиденний строк визначено як період сплати мінімального обов`язкового платежу, тоді як загальний строк кредитування становив 360 днів.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 440486. Надані позивачем договір, заявка-опитувальник і довідка про ідентифікацію містять персональні дані відповідачки, її РНОКПП, паспортні дані, номер телефону, електронну адресу та номер платіжного засобу. Відповідач не надала доказів використання цих даних іншою особою та не заперечила належність їй зазначених засобів зв`язку і банківської картки.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» кщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Факт виконання позивачем обов`язку з надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією від 23 серпня 2025 року про перерахування 5 000,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , оформлену на ім`я ОСОБА_2 , а також довідкою платіжної установи.

Крім того, на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що картка № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_1 . З наданої банком виписки вбачається, що 23 серпня 2025 року на цю картку зараховано 5 000,00 грн. за операцією EPS*CLICK . Номер картки, сума та дата зарахування відповідають відомостям платіжної інструкції позивача.

Таким чином, платіжна інструкція, довідка платіжної установи та виписка банку в сукупності підтверджують фактичне перерахування відповідачці 5 000,00 грн. Доводи відзиву про ненадання кредитних коштів спростовуються дослідженими доказами.

Заперечення відповідача проти врахування банківської виписки через нібито несвоєчасне заявлення позивачем клопотання про витребування доказів є необґрунтованими. Відповідне клопотання було заявлено позивачем безпосередньо в позовній заяві, а інформацію отримано судом від банку на виконання судового запиту. Отже, цей доказ одержано у встановленому процесуальним законом порядку.

Відповідач не надала доказів повернення одержаних кредитних коштів або сплати передбачених договором платежів. У зв`язку з простроченням більш ніж на два календарних місяці позивач 22 листопада 2025 року направив відповідачу вимогу про дострокове повернення заборгованості до 22 грудня 2025 року. Доказів виконання цієї вимоги матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого розрахунку вбачається, що проценти в сумі 4 322,50 грн нараховані за 91 день користування кредитом, із 23 серпня до 21 листопада 2025 року, за погодженою ставкою 0,95 % на день: 5 000,00 грн ? 0,95 % ? 91 день = 4 322,50 грн. Розрахунок є арифметично правильним, відповідає умовам договору та не виходить за межі погодженого строку кредитування.

Підстав для задоволення прохання відповідача про зменшення процентів суд не встановив. Умови договору щодо розміру ставки, строку і порядку нарахування процентів викладені однозначно, а денна процентна ставка з урахуванням усіх витрат не перевищує законодавчого обмеження. Відповідач не заявила зустрічного позову про визнання відповідної умови договору недійсною. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зазначила, що за відсутності встановленої законом нікчемності умови суд не може без відповідної позовної вимоги споживача змінити договір і самостійно зменшити розмір процентів. Такий підхід викладено на офіційному сайті Верховного Суду.

Комісія за надання кредиту в сумі 862,50 грн. прямо передбачена пунктом 2.2.8 договору, визначена одноразово у фіксованому розмірі та врахована під час обчислення загальних витрат і денної процентної ставки. Ця комісія не є щомісячною платою за інформування про стан заборгованості або за управління кредитом. Тому наведені у відзиві висновки Верховного Суду щодо нікчемності щомісячної комісії за послуги, які мають надаватися безоплатно, не стосуються спірної одноразової комісії.

Водночас вимога про стягнення 10 000,00 грн. неустойки задоволенню не підлягає. З розрахунку вбачається, що вона нарахована по 250,00 грн. за кожний день прострочення у період дії воєнного стану.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, позов підлягає частковому задоволенню. Із відповідача на користь позивача належить стягнути 10 185,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 4 322,50 грн. - заборгованість за процентами; 862,50 грн. - комісія за надання кредиту.

У стягненні 10 000,00 грн. неустойки необхідно відмовити.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволено на 50,458 % від заявленої суми, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 343,40 грн. судового збору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір, акт приймання-передачі наданої допомоги, акт передачі справ, у якому зазначено справу щодо ОСОБА_1 , та платіжну інструкцію. Заявлений розмір таких витрат становить 4 500,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову, характер і незначну складність спору, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також критерії реальності, розумності та пропорційності судових витрат предмету спору, суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У стягненні решти заявлених витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 525, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ 39861924, заборгованість за договором кредитної лінії № 6529633 від 23 серпня 2025 року в загальному розмірі 10 185 (десять тисяч сто вісімдесят п`ять) грн 00 коп., яка складається з: 5 000 грн. 00 коп. заборгованості за основною сумою кредиту; 4 322 грн. 50 коп. заборгованості за процентами; 862 грн. 50 коп. комісії за надання кредиту.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 10 000 грн. 00 коп. неустойки відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» судовий збір у розмірі 1 343 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.