Ухвала суду № 140101559, 18.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/24350/26

Провадження №1-кс/752/7988/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026100010001731 від 16.09.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого фактично за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2026 до слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського УП СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026100010001731 від 16.09.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - ОСОБА_4 ) підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання стороною кримінального провадження зазначено, що СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за процесуальним керівництвом Голосіївської окружної прокуратури міста Києва здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026100010001731 від 16.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 16.09.2026 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою групою осіб, з невстановленою досудовим розслідуванням особою, виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, з метою збуту.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, незаконно придбав наркотичний засіб, який попередньо було поміщено до 15 згортків склеєних клейкою стрічкою зеленого кольору та особливо небезпечну психотропну речовину, яка попередньо була поміщена до 30 згортків обклеєних клейкою стрічкою жовтого кольору, які в свою чергу ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, помістили до шкіряного рюкзака чорного кольору, чим почали незаконно зберігати при собі наркотичний засіб та особливо небезпечну психотропну речовину, з метою збуту.

В подальшому, ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, 16.09.2026 приблизно о 17 год. 44 хв., рухалися по Голосіївському парку неподалік будинку 8 по вулиці Блакитного у м. Києві, де в цей час останніх помітили працівники Голосіївського управління поліції, що перебували під час несення служби, та розпочали рух в сторону останніх, з метою перевірки документів та встановлення особи. Однак, з метою приховування своєї протиправної діяльності, в сфері незаконного збуту наркотичних засобів, ОСОБА_4 та невстановлена досудовим розслідуванням особа почали втікати з місця події, що викликало підозру у працівників поліції на причетність останніх до вчинення кримінального правопорушення та в ході переслідування осіб, було зупинено ОСОБА_4 .

В подальшому, в ході поверхневої перевірки особи, відповідно до вимог ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», у останнього, в рюкзаку чорного кольору, який знаходився поруч з ОСОБА_4 виявлено прозорий поліетиленовий пакет в середині з згортками обклеєними клейкою стрічкою жовтого кольору в кількості 30 штук в середині з кристалічною речовиною білого кольору, а також прозорий поліетиленовий пакет в середині з згортками обклеєними клейкою стрічкою зеленого кольору у кількості 15 штук в середині з подрібненою речовиною рослинного походження, які ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, за вищевикладених обставин незаконно зберігали при собі, з метою збуту.

Того ж дня, в період часу з 18 год 44 хв по 19 год 06 хв, в ході проведення обшуку затриманої особи, відповідно до вимог ст. 208 КПК України, в присутності двох понятих, у ОСОБА_4 з шкіряного рюкзака чорного кольору, який на той момент був розміщений поруч з останнім на землі, виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет в середині з згортками обклеєними клейкою стрічкою жовтого кольору в кількості 30 штук в середині з кристалічною речовиною білого кольору, а також прозорий поліетиленовий пакет в середині з згортками обклеєними клейкою стрічкою зеленого кольору у кількості 15 штук в середині з подрібненою речовиною рослинного походження.

Згідно висновку експерта в наданій на дослідження кристалоподібній речовині білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,707г. Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 1,81г.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, з метою збуту, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16.09.2026 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

17.09.2026 органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ч. 1, 2 ст. 278 КПК України вручено останньому.

Сторона кримінального провадження у клопотанні зазначає, що підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Разом із тим, враховуючи наведені у клопотанні обставини, та оскільки не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , для забезпечення його належної поведінки буде достатньо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Сторона кримінального провадження у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та у випадку її внесення визначити необхідність виконання ним відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати до підозрюваного інший більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали вказаного кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У судовому засіданні з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що 16.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100010001731 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16.09.2026 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

17.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України, висновком експерта про проведення судової експертизи матеріалів речовин та виробів, допитами свідків, оглядом мобільного телефону від 17.09.2026.

На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали вказаного кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, дослідивши матеріали вказаного кримінального провадження, долучені до вказаного клопотання, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Як вбачається з клопотання сторони кримінального провадження, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме:

- можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить усвідомлення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкості вказаного кримінального правопорушення з метою ухилення від кримінальної відповідальності, він офіційно не працює та не має стійких соціальних зв`язків, які б перешкоджали його переховуванню; він під час затримання здійснив спробу втечі від працівників поліції;

- можливість незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить той факт, що на даний час підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб з іншою особою, яка на даний час переховується та не встановлена за місцем свого перебування. З огляду на характер інкримінованого кримінального правопорушення та наявність співучасника, який переховується, існує ризик того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та інших осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою узгодження показань, схилення їх до відмови від дачі показань або надання неправдивих показань. Крім того, перебуваючи на свободі, підозрюваний може встановити контакт з іншими учасниками події, у тому числі з особою, яка переховується, та узгоджувати з нею позицію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що може перешкоджати встановленню всіх обставин кримінального провадження;

- можливість вчинити інше кримінального правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить той факт, що у підозрюваного ОСОБА_4 було вилучено значну кількість наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, розфасованих до 35 окремих полімерних пакетів, що свідчить про системність та спрямованість на збут.

Отже, слідчий суддя погоджується з прокурором у тому, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, прокурором у судовому засіданні доведено та реально існують підстави вважати, що наявні ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення.

Як зазначалося вище, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів.

Однак, слідчий суддя вважає, що навіть обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення в даному випадку не може бути єдиним виправданням застосування вказаного стороною кримінального провадження запобіжного заходу.

Висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені слідчим суддею або судом за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

При вирішенні вказаного клопотання сторони кримінального провадження, крім наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушені; його вік та стан здоров`я; репутацію підозрюваного, який раніше не судимий; майновий стан підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, а отже не має постійний та стабільний дохід; сімейний стан підозрюваного, який не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, що в сукупності дає слідчому судді підстави вважати, що застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме меті його застосування.

Свої доводи прокурор обґрунтовує тим, що наявні підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати більш м`яких запобіжних заходів (домашнього арешту, особистого зобов`язання, особистої поруки), оскільки: він вчинив тяжкий злочин та, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органу досудового розслідування з метою уникнення від передбаченого законом покарання; він офіційно не працевлаштований, отже у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, що є передумовою для вчинення нових злочинів; в оточенні підозрюваного відсутні особи, які б могли бути його поручителями.

Отже, сама по собі тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , на переконання слідчого судді, не є достатньою підставою для застосування виняткового запобіжного заходу, яким є тримання під вартою. Проте, слідчим суддею враховуються інші обставини вказаного кримінального провадження, особа підозрюваного та його поведінка під час розслідування вказаного кримінального правопорушення.

Водночас, враховуючи доводи прокурора, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави щодо доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, і який, в свою чергу, є пропорційним тяжкості інкримінованого діяння та достатнім для досягнення завдань досудового розслідування. На думку слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_4 є особою, яку потрібно ізолювати від суспільства на даній стадії досудового розслідування для забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає неспроможними, оскільки в матеріалах вказаного клопотання не встановлено відомостей про існування достатніх стримуючих факторів для підозрюваного, які б свідчили про протилежне. Наявність встановлених в ході розгляду вказаного клопотання вищезазначених ризиків стороною захисту не спростовано.

Отже, враховуючи вказані обставини, слідчий суддя вважає доведеним прокурором, що застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_4 , ніж тримання під вартою, буде не достатнім для запобігання встановленим ризикам.

За таких обставин з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, існування ризиків та особи підозрюваного, враховуючи, що прокурором у судовому засіданні доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, слідчий суддя вважає можливим клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у межах строку досудового розслідування, тобто з 16.09.2026 по 14.11.2026, включно.

Водночас слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, зокрема особистого зобов`язання, особистої поруки, застави та домашнього арешту, оскільки вказані запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну його процесуальну поведінку та попередити наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Враховуючи зазначені вище обставини та положення ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 гривень, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Щодо застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у вказаному розмірі слідчий суддя вважає, що вказана вимога у судовому засіданні прокурором обґрунтована, в тому числі наведені дані про майновий, сімейний стан підозрюваного, а встановлення такого розміру застави є завідомо помірним для підозрюваного та попередить наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Водночас слідчим суддею при визначенні підозрюваному застави у вказаному розмірі враховується тяжкість інкримінованого злочину, характер протиправної діяльності, корисливий мотив її вчинення, систематичність незаконного збуту психотропних речовин.

Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_4 вказаний альтернативний запобіжний захід, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного обов`язки, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Керуючись ст.ст. 40, 110, 131-132, 176-179, 181, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 208, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто з 16.09.2026 по 14.11.2026, включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка протягом дії ухвали слідчого судді може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі слідчого судді про тримання під вартою протягом дії вказаної ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладанням відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків:

- прибувати за викликом до прокурора, слідчого, слідчого судді на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора з населеного пункту, де підозрюваний фактично проживає - м. Київ;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками з приводу обставин кримінального правопорушення, які є предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд з України.

Строк дії обов`язків визначити у межах строку досудового розслідування до 17.11.2026, включно.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст судового рішення оголошений 21.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1