Рішення № 140099908, 23.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.09.2026Справа № 554/2776/26 Провадження № 2/554/2683/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі Ревеці К.О.

за участю представника позивача Маслій А.А., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Мартиненко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії,-

в с т а н о в и в :

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про примусове стягнення суми надмірно виплаченої пенсії у розмірі 6 847 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області перебуває ОСОБА_1 та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Первинно пенсію їй призначено з урахуванням страхового стажу тривалістю 38 років 3 місяці 13 днів, зарахованого по 31.01.2025 року, та заробітної плати з 01.07.2000 року по 31.01.2025 року. Розмір пенсії становить 11 271 грн. 11 коп. До страхового стажу не зараховано період роботи на Полтавському заводі «Знамя» з 08.12.1989 року по 31.01.1995 року рік, оскільки назва підприємства в штампі та печатці містить розбіжності. Заявниця звернулася із заявою від 23.06.2025 року про перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи на ВО «Знамя» з 08.12.1989 по 31.01.1995 року на підставі архівної довідки від 21.04.2025 року № Б05.7-11/359, виданої архівним відділом Полтавської міської ради. Заяву було опрацьовано за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Хмельницькій області, ГУ ПФУ в Волинській області та проведено перерахунок з 01.07.2025 на підставі наданих документів. Тривалість трудового стажу склала 42 роки 4 місяці 1 день, розмір пенсії 12 640, 63 грн. В ході розгляду звернень заявниці від 12.09.2025 року з`ясовано, що у довідці від 21.04.2025 року допущено помилку в даті наказу на звільнення, а саме: дата звільнення 31.01.1995, дата наказу на звільнення 13.02.1992. До вищезазначених управлінь направлено лист щодо повернення до розгляду заяви від 23.06.2025 року та прийняття рішення у зв`язку із виявленими обставинами. У зв`язку з цим, заяву ОСОБА_1 від 23.06.2025 року переглянуто ГУ ПФУ в Хмельницькій області, ГУ ПФУ в Волинській області та винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії від 15.10.2025 року № 163750032498 та приведено пенсійну справу у відповідність з 01.07.2025. Після проведеного перерахунку тривалість пенсії склав 38 років 3 місяці 13 днів, розмір пенсії склав 11 271 грн. 11 коп. У зв`язку з наведеним, виникла переплата пенсії за період з 01.07.2025 по 30.11.2025 у розмірі 6 847, 60 грн. Заявницю було повідомлено про вирішення питання погашення переплати 20.11.2025 та 22.12.2025, однак надмірно виплачена пенсію не повернута. З цих підстав, звернувся до суду з позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 04 березня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідачки до суду надійшов відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечувала, з тих підстав, що повернення надмірно сплачених сум пенсії передбачає стягнення у випадку, якщо така надмірна плата відбулася з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації. Довідка, яку надала ОСОБА_1 , містить технічну описку про рік звільнення з посади. При цьому, надавши таку довідку, відповідачка діяла добросовісно. Крім того, вказує, що доказів направлення вимоги Пенсійного фонду про повернення коштів ОСОБА_1 , до матеріалів справи не долучено. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 була позбавлена права оскаржити дані вимоги. Після того, як відповідачка дізналася про вимогу про повернення пенсії у розмірі 6 847, 60 грн., вона звернулася повторно до архівного відділу Полтавської міської ради для отримання довідки. У відповідь на звернення отримала довідку із усуненими невідповідностями. Таким чином, позовні вимоги вважає безпідставними.

Протокольною ухвалою суду від 30.06.2026 року відповідачці поновлено строк на подання відзиву та прийнято відзив на позов.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, надала пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Відповідач та її представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, з підстав викладених у відзиві.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Первинно пенсію їй призначено з урахуванням страхового стажу тривалістю 38 років 3 місяці 13 днів, зарахованого по 31.01.2025 року, та заробітної плати з 01.07.2000 року по 31.01.2025 року. Розмір пенсії становить 11 271 грн. 11 коп. (а.с.8).

До страхового стажу не було зараховано період роботи на Полтавському заводі «Знамя» з 08.12.1989 року по 31.01.1995 року рік, оскільки назва підприємства в штампі та печатці містить розбіжності.

Заявниця звернулася із заявою від 23.06.2025 року про перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи на ВО «Знамя» з 08.12.1989 по 31.01.1995 року на підставі архівної довідки від 21.04.2025 року № Б05.7-11/359, виданої архівним відділом Полтавської міської ради (а.с.19-20).

Заяву було опрацьовано за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Хмельницькій області та проведено перерахунок з 01.07.2025 на підставі наданих документів. Тривалість трудового стажу склала 42 роки 4 місяці 1 день, розмір пенсії 12 640, 63 грн.

В ході розгляду звернень заявниці від 12.09.2025 року позивачем з`ясовано, що у довідці від 21.04.2025 року допущено помилку в даті наказу на звільнення, а саме: дата звільнення 31.01.1995, дата наказу на звільнення 13.02.1992. У зв`язку з цим, заяву ОСОБА_1 від 23.06.2025 року переглянуто ГУ ПФУ в Хмельницькій області та винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії від 15.10.2025 року № 163750032498 та приведено пенсійну справу у відповідність з 01.07.2025 (а.с.25).

Після проведеного перерахунку тривалість пенсії склала 38 років 3 місяці 13 днів, розмір пенсії склав 11 271 грн. 11 коп. У зв`язку з наведеним, виникла переплата пенсії за період з 01.07.2025 по 30.11.2025 у розмірі 6 847, 60 грн.

З повідомлень ГУ ПФУ в Полтавській області від 20.11.2025 № 1600-0504-8/89809 та від 22.12.2025 № 1600-0304-8/97607 вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано добровільно погасити переплату пенсії за період з 01.07.2025 по 30.11.2025 у сумі 6 847 грн. 60 коп. (а.с.26-27).

При цьому доказів направлення та отримання ОСОБА_1 вказаних листів позивачем до позовної заяви не надано.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що оскільки відповідач у добровільному порядку не повернула переплату по пенсії, то вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

У силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (ч. 1ст. 4 Закону №1058).

Відповідно до ст. 9 Закону №1058, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі за текстом Порядок № 22-1).

У розділі ІІ Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014).

Зі змісту п. 3 цієї Постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Під зловживанням слід розуміти наявність дій особи, що направлені на недобросовісне здійснення прав. Це мають бути дії особи, яка має відповідне суб`єктивне право, але вчиняє дії, що спрямовані нібито на реалізацію цього права, але з використанням недозволених засобів і способів здійснення права, здійснює право всупереч його соціальному призначенню. При цьому особа має усвідомлювати незаконність своїх дій та має мати місце заподіяння шкоди інтересах іншої особи та/чи держави.

Подання страхувальником недостовірних даних має місце тоді, коли подані особою дані та/чи документи не відповідають дійсності.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 23.06.2025 надала до Пенсійного фонду Архівну довідку від 21.04.2025 року за вих. № Б05.7-11/359 (фірмовий бланк № 254201), видану Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, в якій було допущено технічну описку в році звільнення (Наказ № 322 від 13 лютого 1992 року( ( а.с.22), яку в подальшому було усунуто шляхом видачі нової довідки від 21.04.2025 року № Б05.7-11/359 ( фірмовий бланк № 262348), де вказано дату звільнення 13 лютого 1995 року Наказ № 322 (а.с.46).

В архівні довідці міститься хронологічний порядок прийняття та звільнення ОСОБА_2 з роботи з 1989 року по 1995 рік.

Вказана технічна описка була допущена не ОСОБА_1 , а виконавцем архівної довідки.

Таким чином, недобросовісності дій ОСОБА_1 не вбачається.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що переплата пенсії виникла у зв`язку зі зловживання з боку відповідача або подання нею недостовірних даних, не надав.

На підставі викладеного, вирішуючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та наданих до суду доказів, суд приходить до висновку, що вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесені ним судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії відмовити.

Судовий збір у розмірі 3 328 грн. покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області, зареєстроване місце знаходження: 36000 м. Полтава, вул. Гоголя,34, код ЄДРПОУ 13967927.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя Л.І. Савченко