Ухвала суду № 140099874, 28.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.09.2026Справа № 554/3512/26 Провадження № 6/554/538/2026

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

28 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поворот судового наказу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Полтави із заявою про поворот виконання судового рішення у цивільній справі № 554/3512/26, в якому просить:

- стягнути з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 523,27 грн. як борг та судовий збір за скасування судового наказу у розмірі 161,40 грн;

- стягнути з приватного виконавця Лукмасло Миколи Миколайовича у місті Полтаві суму у розмірі 641,72 грн. як витрати виконавчого провадження та винагорода приватного виконавця.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до правової позиції, сформованої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11:

«77. Велика Палата Верховного Суду нагадує, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

78. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

79. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

80. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

81. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27) застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість постанови.

82. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії».

Тому суд застосовує аналогію закону, оскільки вказані правовідносини не передбачають дій судді у разі поданні повторної заяви про поворот судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як встановлено, ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 25.08.2026 поновлено боржнику ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу, справа № 554/3512/26, виданого Шевченківським районним судом міста Полтави від 17 березня 2026 року та скасовано судовий наказ Шевченківського районного суду міста Полтави від 17 березня 2026 у справі № 554/3512/26, провадження № 2-н/554/943/2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» загальну заборгованості в сумі 10 267 грн. та судового збору у розмірі 332,80 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 09.09.2026 року заяву ОСОБА_1 про поворот судового рішення у справі № 554/3512/26 задоволено. Допущено поворот виконання у цивільній справі № 554/3512/26.

Стягнуто з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті грошові кошти у розмірі 1 166,99 грн.

Отже, як слідує ОСОБА_1 повторно звернулася з заявою про поворот судового рішення у справі № 554/3512/26.

Оскільки заявник звернулася до суду, в провадженні якого є справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то у відкритті провадження за вказаною заявою слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 186, 260 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження за заяву ОСОБА_1 про поворот судового наказу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Суддя Л.В.Гольник