Рішення № 140099443, 28.09.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. Справа № 370/303/26

Провадження № 2/370/172/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр», позивач), звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позичальник, відповідач), в якому просило стягнути з останнього заборгованість за договором № 4298225 від 11.06.2021 про надання споживчого кредиту у розмірі 18 945,67 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю « Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна», кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено договір № 4298225 від 11.06.2021 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 7 800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,90% в день, строком на 15 днів.

24.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 24-01/2022, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4298225 від 11.06.2021 про надання споживчого кредиту.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4298225 від 11.06.2021 про надання споживчого кредиту.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі визначеному договором, проте відповідач свої зобов`язання не виконав, не сплатив кредит та відсотки за користування кредитом і має заборгованість в сумі 18 945,67 грн, яка, складається з: заборгованість за тілом кредиту 7 800 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11 001 грн, інфляційні збитки 124,80 грн; нараховані 3% річних 19,87 грн.

Тому позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою суду від 10.02.2026 позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Про надходження позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» до провадження судді Макарівського районного суду Київської області Білоцької Л.В. та постановлення ухвали від 10.02.2026 про відкриття провадження відповідач був повідомлений шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 09.03.2026 витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію: ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 коштів у сумі 7 800 грн, які 11.06.2021 були на неї перераховані, а саме: виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період із 11.06.2021 по 17.06.2021; інформацію, чи відкривалася ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_1 ; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 11.06.2021 по 17.06.2021; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Витребувані докази надійшли до суду 21.04.2026 та приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

11.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4298225 про надання споживчого кредиту, який було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами договору сума кредиту складає 7 800 грн, строк кредиту - 15 днів, стандартна процентна ставка - 1,90% в день. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем з метою отримання кредиту (а.с. 7-11).

Також відповідачем підписано графік платежів та паспорт споживчого кредиту (а.с. 12-15).

Довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 7/17461 від 10.11.225 підтверджується переказ коштів відповідачу, а саме: дата 11.06.2021; номер транзакції 954542906; сума 7 800 грн; номер картки НОМЕР_1 (а.с. 16-17).

Згідно із листом АТ КБ «Приватбанк» від 09.04.2026 № 20.1.0.0.0/7-260402/54875-БТ ОСОБА_1 імітовано карту № НОМЕР_4 . Відповідно до виписки до цього карткового рахунку 11.06.2021 наявне зарахування коштів у сумі 7 800 грн.

Тому кредитодавець ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредит у розмірі визначеному договором, проте відповідач свої зобов`язання не виконав, не сплатив кредит та відсотки за користування кредитом і має заборгованість в сумі 18 801 грн, яка, складається з: заборгованість за тілом кредиту 7 800 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11 001 грн (а.с. 19-23).

24.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 24-01/2022, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 за договором № 4298225 від 11.06.2021 про надання споживчого кредиту (а.с. 26-30).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 24-01/2022 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 (п. 833) за договором № 4298225 від 11.06.2021 про надання споживчого кредиту у сумі 18 801 грн (а.с. 38-40).

Також ТОВ «Вердикт Капітал» нараховані інфляційні збитки 124,80 грн; нараховані 3% річних 19,87 грн за період прострочення виконання зобов`язання у період 24.01.2022-23.02.2022 (а.с. 24).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором № 4298225 від 11.06.2021 про надання споживчого кредиту (а.с. 42-47).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10/-01/2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4298225 від 11.06.2021 про надання споживчого кредиту у сумі 18 945,67 грн. (а.с. 57-59).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого кредитного договору, на таких умовах шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Отже, у відповідача існував обов`язок повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» нараховані проценти за користування кредитом за період з 11.06.2021 до 05.10.2021 (включно), тобто за 117 днів.

Водночас відповідно до умов договору строк кредитування складав 15 днів.

Розділом 4 кредитного договору передбачено можливість пролонгації/автопролонгації договору, а саме: строк кредиту може бути продовжено: - за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п. 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. (пп. 4.2.1.-4.2.4.) договору; або - в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1- 4.3.2) договору. Порядок продовження строку кредиту за ініціативою споживача (далі - пролонгація): 4.2.1. споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2. договору. 4.2.2. Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп. 4.2.2-4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. 4.3.2. споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2. договору.

Оскільки відповідачем не було виконано вимоги з повернення кредиту та сплати процентів, відбулася автопролонгація договору відповідно до пп. 4.3.1 договору, яка не могла перевищувати граничного терміну 90 днів.

Отже, загальний строк дії кредитного договору не міг перевищувати 105 днів (15 днів визначено сторонами та 90 днів в порядку автопролонгації), тож ТОВ «Авентус Україна» нараховані проценти за користування кредитом частково поза межами строку дії кредитного договору.

Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики просив, у тому числі, крім тіла позики (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за процентами.

Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного суду викладеною у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

З огляду на це, право ТОВ «Авентус Україна» нараховувати проценти, визначені умовами договору, припинилося в останній день строку дії договору, тобто 23.09.2021, оскільки це був 105 день користування кредитом.

Станом на 23.09.2021 заборгованість відповідача складала 17 072,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 800 грн; заборгованість за нарахованими процентами на 9 272,60 грн (а.с. 21).

Крім цього, відповідно до розрахунку заборгованості відповідачем було здійснено часткове погашення кредиту - 19.11.2021 на суму 50 грн (а.с. 22).

З огляду на це, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту - 7 800 грн, заборгованість за користування кредиту у розмірі 9 222,60 грн (9 272,60 грн - 50 грн) - заборгованість за процентами, визначеними договором.

Решта нарахованих процентів не підлягають стягненню із відповідача, оскільки вони нараховані після припинення строку дії договору.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення процентів та інфляційних втрат, нарахованих після завершення строку дії договору у період 24.01.2022-23.02.2022 відповідно до ст. 625 ЦК України, а саме: 19,87 грн - 3% річних та 124,80 грн - інфляційні втрати (а.с. 24). Ці нарахування здійснені виключно на суму тіла кредиту.

Право позивача нараховувати інфляційні втрати, а також проценти після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування узгоджуються із наведеними раніше позиціями Верховного Суду.

Тому вимоги про стягнення із відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

З огляду на це, загальний розмір заборгованості становить 17 167,27 грн, а саме: 7 800 грн - тіло кредиту, 9 222,60 грн - проценти за користування кредитом, 19,87 - 3% річних, 124,80 грн - інфляційні втрати.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у наведеному судом розмірі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача підлягають стягненню 2 412,48 грн (а.с. 1), тобто пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ТОВ «Коллект Центр» надало суду: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між позивачем та АО «Лігал Ассастанс»; заявку про надання юридичної допомоги № 10 від 01.12.2025; витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, платіжну інструкцію № 0599200002 від 13.01.2026 (а.с. 68-71, 75, 76).

Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 9 000 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом установлено, що відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Водночас відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що при підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

За таких обставин, суд вважає, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 5 000 грн.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 530,66 грн.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором № 4298225 від 11.06.2021 про надання споживчого кредиту у сумі 17 167,27 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 2 412,48 грн судових витрат зі сплати судового збору та 4 530,66 грн витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Реквізити сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

ОСОБА_1 : остання відома адреса реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Л.В. Білоцька