Рішення № 140098254, 25.09.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/3316/26

Провадження № 2/734/1546/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 вересня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Чумак Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Козелець цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лущик Олени Миколаївни до Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про визнання права на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

із позовною заявою до Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про визнання права на земельну частку (пай) до суду звернулася представника позивача ОСОБА_1 адвокат Лущик Олена Миколаївна.

Позов мотивований тим, що через відсутність в списку-додатку до Державного акту на право власності на землю, який складено на 16 листопада 1995 року, позивача як члена КСП, він змушений звернутися до суду для захисту свого права шляхом його визнання.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання свого представника не забезпечила, до суду надійшла заява у якій відповідач просить розглядати справу без участі представника міської ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв та клопотань від останніх на час розгляду справи до суду не надходило.

Суд дослідивши матеріали справи та розглянувши справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Позивач у справі, ОСОБА_1 є постійним мешканцем села Євминка, Чернігівського району, Чернігівської області, що підтверджується довідкою про реєстрацію як додаток до паспорту, виданому на його ім`я.

Так, 8 липня 1993 року позивач вступив в члени КСП «ім. Куйбишева» та на його ім`я заведено трудову книжку з відмітками про роботу у КСП, що підтверджується копією трудової книжки виданої на ім`я ОСОБА_1 .

Колгосп «ім. Куйбишева» було перейменовано в колгосп «Євминка» 1993 року постановою загальних зборів та нині реорганізовано в СВК «Євминка», що підтверджується довідкою СВК «Євминка» про реорганізацію.

Починаючи з 1993 року по день звільнення 30.04.2002 року позивач у справі був членом КСП «ім. Куйбишева» - його правонаступника СВК «Євминка», що підтверджується трудовою книжкою, та розташоване на території Євминської сільської ради Чернігівівського району Чернігівської області, а нині, в зв`язку з об`єднанням громади, дана територія відноситься до Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Відповідно до «Порядку паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», рішенням Козелецької районної ради народних депутатів було передано у колективну власність землю для виробництва товарної сільськогосподарської продукції колективному сільськогосподарському підприємству, про що складено та видано Державний акт на право колективної власності на землю від 16 листопада 1995 року. Список додаток громадян, до вказаного Державного акту, які мають право на середню частку колективного сільськогосподарського підприємства «Євминка» села Євминка було складено станом 16 листопада 1995 року, однак у вказаний список з невідомих причин позивач внесений не був, хоча на той час дійсно був працівником КСП.

Про вказані обставини позивач дізнався нещодавно з листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Позивач ОСОБА_1 був працівником з числа колгоспників КСП, однак сертифікат на право на земельну частку( пай ) йому видано не було.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 16 квітня 2010 року №2 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам підсудні справи за заявами громадян про право на земельну частку (пай) при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, а відповідно до п. 23 вказаної Постанови зазначено, що судам потрібно мати на увазі, що згідно ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай) виділену в натурі.

Відповідно до п. 24 Постанови сертифікат на право на земельну частку (пай) є дійсним до виділення земельної ділянки в натурі та видачі державного акту на право власності на землю. Член КСП, включений до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку пай з дня видачі цього акту, і в разі смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Позов громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема про визнання права на земельну частку пай) можуть бути предметом розгляду судів.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають громадяни України, які були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат на право на земельну частку (пай), а також є трудова книжка члена КСП.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Доказом того, що позивач ОСОБА_1 , був працівником КСП є його трудова книжка, де зазначено рік вступу в КСП 08.07.1993 рік, та відомості про роботу, де він працював, а також довідка з сільської ради про те, що позивач є постійним мешканцем сільської місцевості та паспорт, виданий на його ім`я.

З листа за підписом начальника Головного управління Держгеокадастру встановлено, що Державний акт на право колективної власності на землю виданий колишньому КСП «Євминка» на території Євминської сільської ради 16 листопада 1995 року.

Позивач ОСОБА_1 , дійсно має право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП на території Євминської сільської ради, так як працював у колишньому КСП на час здійснення паювання земель.

Відповідно до Указу ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, виходячи з вищезазначеного і у зв`язку з тим, що позивач позбавлений можливості відновити свої права у позасудовому порядку та з метою захисту законних прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лущик Олени Миколаївни до Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про визнання права на земельну частку (пай), - задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 319, 321, 328, 373, 392 ЦК України, ст. 4, 258, 265 ЦПК України, ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. 25 ЗК України, суд,

У Х В А Л И В:

позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лущик Олени Миколаївни до Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про визнання права на земельну частку (пай), - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну часту (пай) без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), із земель комунальної власності на території Остерської міської ради (Євминський старостинський округ), як на право, що належить члену СВК «Євминка» в розмірі середнього розміру паю по господарству.

Судові витрати з відповідача не стягувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО