Рішення № 140097975, 22.09.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/180/26

Провадження № 2/507/235/2026

Номер рядка звіту 67

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Дюдюна О.В.

за участю секретаря судового засідання - Демовської Д.І.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ;

представника позивача - адвоката Жмурко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування на повному утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Жмурко С.Л., звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу та перебування на повному утриманні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_9 проживала разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як жінка та чоловік без державної реєстрації шлюбу. У цей період вони фактично перебували у сімейних відносинах, проживали разом, вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет, піклувалися один про одного, підтримували один одного, мали взаємні права та обов`язки, пов`язані із сімейним життям, а також спільні плани на подальше сімейне життя та намір зареєструвати шлюб після демобілізації ОСОБА_4 з військової служби.

Основним джерелом доходу сім`ї був заробіток ОСОБА_4 , який працював, мав додаткові підробітки, займався господарством та утриманням худоби. Крім того, у його власності перебували земельні ділянки, які він здавав в оренду, отримуючи за це кошти, що використовувалися для потреб сім`ї. ОСОБА_1 отримувала орендну плату за належну їй земельну частку у вигляді зерна, яке також використовувалося для ведення спільного господарства. Разом вони утримували свиней, курей та качок, працювали на городі, займалися благоустроєм та ремонтом будинку, придбавали предмети домашнього побуту. ОСОБА_4 займався господарством, а ОСОБА_1 готувала їжу, прибирала в будинку та прала речі. Також вони разом допомагали батькам ОСОБА_4 , а після їх смерті ОСОБА_4 успадкував належні їм земельні ділянки.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією 18 червня 2024 року та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти. ІНФОРМАЦІЯ_9 під час виконання бойового завдання у АДРЕСА_1 він зник безвісти, що підтверджується відповідними сповіщеннями та матеріалами службового розслідування.

Перебуваючи на військовій службі, ОСОБА_4 продовжував матеріально забезпечувати ОСОБА_1 , перераховував їй кошти як члену своєї сім`ї, а до призову на військову службу передавав їй отриману заробітну плату для спільного розпорядження сімейним бюджетом. Таким чином, основним та постійним джерелом матеріального забезпечення ОСОБА_1 був дохід ОСОБА_4 .

Факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджується, зокрема, довідкою Бобрицького старостинського округу №918 від 15 грудня 2025 року, відповідно до якої вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації, та вели спільне господарство. Вказані обставини також підтверджуються матеріалами службового розслідування, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23 липня 2024 року №849, у яких зазначено, що близькою особою ОСОБА_4 є дружина ОСОБА_1 , яка проживає за тією ж адресою.

Крім того, ОСОБА_4 видав на ім`я ОСОБА_1 довіреність на представництво його інтересів у підприємствах, установах та організаціях. Вона підтримувала родинні стосунки із синами ОСОБА_4 , зокрема спілкувалася з ОСОБА_5 , що підтверджується їх листуванням у соціальній мережі. У матеріалах справи №420/6404/25 Одеського окружного адміністративного суду також зазначено, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_4 , однак шлюб між ними зареєстрований не був.

Після зникнення ОСОБА_4 . ОСОБА_1 звернулася до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_4 для оформлення документів щодо отримання передбачених законодавством виплат, однак для підтвердження її статусу як особи, яка проживала з військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу, необхідно встановити відповідний юридичний факт у судовому порядку.

Раніше ОСОБА_1 зверталася до Любашівського районного суду Одеської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на повному утриманні ОСОБА_4 в порядку окремого провадження. Однак у зв`язку із заявленням Міністерством оборони України, а згодом іншими учасниками справи, про наявність спору про право, зазначена заява була залишена без розгляду, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з відповідними вимогами в порядку позовного провадження.

Позивачка зазначає, що встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу та перебування на його повному утриманні необхідне для реалізації її прав, пов`язаних із зникненням ОСОБА_4 безвісти під час проходження військової служби, зокрема для оформлення передбачених законодавством соціальних та інших виплат.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 - в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача Міністерства оборони України - Дубач Д.В. - в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі та подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 22.07.2024 року, та перебування на його повному утриманні. Зазначив, що Міністерство оборони України не є належним відповідачем у справі, оскільки не є отримувачем грошового забезпечення чи одноразової грошової допомоги. Послався на положення статей 43, 81, 318, 319 ЦПК України та зазначив, що заявницею не надано належних доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається, зокрема витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин щодо ОСОБА_4 . Також представник Міністерства оборони України звернув увагу, що ОСОБА_4 , місцезнаходження якого невідоме з 22.07.2024 року, фактично позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки як відповідач, у зв`язку з чим, за наявності підтвердженого статусу особи, зниклої безвісти, позов у цій частині, на думку представника, підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України. Крім того, зазначив, що встановлення факту проживання позивачки однією сім`єю з ОСОБА_4 та перебування на його утриманні заявлено з метою отримання частини грошового забезпечення та пенсійних виплат, однак право на отримання грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця, за твердженням представника, мають визначені законом особи, зокрема дружина, діти та батьки, а ОСОБА_1 не перебувала з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі. Також представник вказав на необхідність залучення до участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зазначив про відсутність доказів звернення ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду та отримання відповіді за результатами такого звернення. Представник послався на положення статей 3, 21, 36 Сімейного кодексу України та зазначив, що саме по собі проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не породжує прав та обов`язків подружжя, а тому встановлення такого факту повинно мати для заявниці конкретні юридичні наслідки. Водночас зазначив, що у випадку зміни статусу ОСОБА_4 із зниклого безвісти на загиблого (померлого) встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може мати значення для набуття права на одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Разом із тим представник звернув увагу на правові позиції Верховного Суду щодо недопустимості використання цивільного провадження для встановлення фактів, які фактично є предметом спору з органом військового управління щодо призначення та виплати відповідної допомоги. Щодо факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 представник зазначив, що заявницею не надано банківських виписок про систематичне перерахування їй ОСОБА_4 грошових коштів, які були б основним джерелом її існування, відомостей органів ДПС щодо її доходів, а також документів щодо розміру отримуваної нею пенсії по інвалідності. У зв`язку з цим, на думку представника, матеріали справи не підтверджують, що ОСОБА_1 перебувала на повному утриманні ОСОБА_4 з 2008 року до дня його зникнення безвісти 22.07.2024 року. Також представник послався на положення законодавства та практику Верховного Суду щодо необхідності доведення сукупності обставин, які свідчать про спільне проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства, спільний бюджет, взаємну допомогу та інші відносини, притаманні подружжю, зазначивши, що самих лише показань свідків, фотографій, факту реєстрації за однією адресою чи інших окремих обставин недостатньо. З огляду на викладене представник Міністерства оборони України просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про встановлення факту, що має юридичне значення.

Представник відповідача військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_22. - в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого військова частина НОМЕР_1 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Вказує, що подані позивачкою докази не підтверджують у належній сукупності факт її проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю протягом заявленого періоду з 2008 року до 22.07.2024 та перебування на його повному утриманні. Зокрема, представник відповідача посилається на відсутність документів щодо припинення зареєстрованого шлюбу ОСОБА_4 , оскільки у військовому квитку зазначено його сімейний стан «одружений» та дружину ОСОБА_7 , а позивачкою не надано свідоцтва про розірвання шлюбу, відповідного рішення суду чи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Також зазначено про суперечності щодо дати початку спільного проживання, оскільки довідка старости №751 від 29.07.2024 містить відомості про проживання разом з 2008 року, тоді як довідка №918 від 15.12.2025, складена на підставі погосподарських книг, містить відомості про спільне проживання починаючи з 2011 року. Крім того, представник відповідача вказує на відсутність належних доказів перебування позивачки саме на повному утриманні ОСОБА_4 , зазначаючи, що сама наявність окремих виплат чи допомоги не підтверджує їх постійного та основного характеру, а позивачка має власний дохід у вигляді пенсії та, згідно з наведеними у позові обставинами, користувалася земельними ділянками, утримувала худобу та отримувала продукцію й орендну плату. Представник відповідача також зазначає, що надані позивачкою документи, фотографії, довіреність, відомості про спільне проживання та інші матеріали окремо не підтверджують наявності протягом усього заявленого періоду спільного бюджету, ведення спільного господарства, спільних витрат та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю. Посилається також на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі №420/6404/25 та ухвала Любашівського районного суду Одеської області від 16.12.2025 у справі №507/1677/24 не встановлюють фактів проживання позивачки з ОСОБА_4 однією сім`єю чи перебування її на його утриманні та не мають преюдиційного значення для цієї справи. Окремо представник відповідача зазначив, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу саме по собі не означає автоматичного виникнення права на отримання грошового забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця, оскільки таке право визначається відповідно до законодавства та встановленої процедури. Вказує, що особова справа ОСОБА_4 від військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 не передавалася та у володінні військової частини НОМЕР_1 відсутня, у зв`язку з чим надати її копію військова частина не має можливості.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України, за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до поштових повідомлень, відповідачі відсутні за зареєстрованими місцями проживання. В силу положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідачів повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

З огляду на викладене, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважаються такими, що повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.

У судове засідання відповідачі не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали. У встановлений судом строк відзивів на позовну заяву відповідно до вимог статті 178 ЦПК України та доказів на підтвердження заперечень проти позову не подали, зустрічного позову не пред`явили.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27 січня 2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с 104).

Ухвалою від 19 березня 2026 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (т. 1 а.с. 139).

Ухвалою від 07 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від Любашівського відділу ДРАЦС в Подільському районі інформацію щодо зареєстрованих та розірваних шлюбів і актових записів про народження дітей ОСОБА_4 , а також від військової частини НОМЕР_2 копії його особової справи. (т. 1 а.с. 187).

Ухвалою від 07 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та викликано в судове засідання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 188).

Ухвалою від 18 серпня 2026 року задоволено заяву представника військової частини НОМЕР_1 про процесуальне правонаступництво, замінено відповідача військову частину НОМЕР_2 її правонаступником військовою частиною НОМЕР_1 . (т. 1 а.с. 240).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Позивачка ОСОБА_1 являється інвалідом 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 (т.1 а.с. 8).

Згідно відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00008895410, сформованого 11 вересня 2025 року, 25 червня 1994 року виконавчим комітетом Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області було складено актовий запис про шлюб № 12 між ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , після державної реєстрації шлюбу - прізвище ОСОБА_14 змінено на ОСОБА_15 . Відомості про розірвання зазначеного шлюбу містять посилання на актовий запис про розірвання шлюбу № 65 від 11 грудня 1998 року. (а.с. 11-13).

Шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_1 було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , актовий запис № 65 від 11 грудня 1998 року. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище « ОСОБА_15 ». (а.с. т.1 а.с.9).

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади, сформованим 07 березня 2025 року № 2025/003182911, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 12 листопада 1998 року (т.1 а.с.32).

З довідки Бобрицького старостинського округу від 29 липня 2024 року № 751 вбачається, що ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично з 2008 року проживав у АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_1 . (а.с. 26).

Згідно довідки Бобрицького старостинського округу від 15 грудня 2025 року № 918, виданої ОСОБА_1 , її співмешканець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом із нею за адресою: АДРЕСА_2 , з 2011 року по теперішній час без реєстрації, при цьому вони спільно вели господарство. (а.с. 40).

Вказану довідку видано на підставі записів погосподарських книг, а саме: погосподарської книги № 1 за 2011-2015 роки, погосподарської книги № 1 за 2016-2023 роки та погосподарської книги № 1 за 2024-2028 роки(т.1 а.с.41-45).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеним депутатом Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області Касевичем А.О., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Склад її сім`ї зазначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як співмешканця та чоловіка.

В акті зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали за вказаною адресою протягом останніх 16 років та є жінкою і чоловіком, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою. Джерелом доходу домогосподарства зазначено заробітну плату за основним місцем роботи. Як осіб, які підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю, в акті зазначено відповідних свідків (т.1 а.с.10).

Відповідно до довідки фермерського господарства «ЧАП» від 19 грудня 2025 року № 0000-000001 ОСОБА_4 працював на посаді підсобного робітника та його дохід за період з 01 липня 2021 року по 01 травня 2024 року становив 282 196,32 грн.(т.1 а.с.27)

Згідно довереності від 06 червня 2024 року, ОСОБА_4 надав право ОСОБА_1 представляти його інтереси в підприємствах, установах, організаціях, органах державної влади та місцевого самоврядування, перед іншими юридичними та фізичними особами, у банківських установах, органах нотаріату, а також вчиняти від його імені необхідні юридично значимі дії. Довіреність посвідчена старостою Бобрицького старостинського округу та зареєстрована в реєстрі за № 279. (т.1 а.с. 33).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18 липня 2024 року № 200 сержант ОСОБА_4 був призначений на посаду гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , з 18 липня 2024 року зарахований до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення та приступив до виконання службових обов`язків за займаною посадою. (т.1 а.с. 54).

Згідно матеріалів службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_2 на підставі наказу командира військової частини від 23 липня 2024 року № 849, ІНФОРМАЦІЯ_9 під час виконання бойового завдання в районі села Калинівка Бахмутського району Донецької області сержант ОСОБА_4 зник безвісти. (т. 1 а.с. 46-67).

Сповіщенням сім`ї №822 від 25.07.2024 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що її чоловік ОСОБА_4 зник безвісти 22.07.2024 року в ході бойових дій у с. Калинівка Бахмутського району Донецької області під час виконання завдань здійснених заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, захисту Батьківщини. (т.1 а.с.21).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 420/6404/25 адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково. Суд визнав протиправними відмови військової частини НОМЕР_2 , викладені у листах від 27 вересня 2024 року № 6962 та № 6963, у виплаті позивачам грошового забезпечення, належного їхньому батькові - ОСОБА_4 , та зобов`язав військову частину повторно розглянути їхні заяви від 12 серпня 2024 року про виплату зазначеного грошового забезпечення. У вказаній справі ОСОБА_1 залучена як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та стороні відповідача - військової частини НОМЕР_2 ( т.1 а.с. 82-86).

ОСОБА_1 зверталася до Любашівського районного суду Одеської області із заявою про встановлення факту її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , який зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_9, починаючи з 2008 року.

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 16 грудня 2025 року заяву залишено без розгляду, оскільки суд встановив наявність спору щодо факту спільного проживання між ОСОБА_1 та дітьми ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . (т.1 а.с. 87-88).

Повідомленням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №51 від 16.01.2026 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що у неї відсутній документ, який підтверджує родинні відносини з ОСОБА_4 для виплати грошового забезпечення сержанта ОСОБА_4 , який зник безвісти 22.07.2024 року. (т.1 а.с.20).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Суд заслухавши позивача та його представника, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, приходить до наступного висновку.

Позивачка ОСОБА_1 являється інвалідом 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 (т.1 а.с. 8).

Шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_1 було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , актовий запис № 65 від 11 грудня 1998 року. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище « ОСОБА_15 ». (а.с. т.1 а.с.9).

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади, сформованим 07 березня 2025 року № 2025/003182911, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 12 листопада 1998 року (т.1 а.с.32).

Згідно довідки Бобрицького старостинського округу від 29 липня 2024 року № 751, ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично з 2008 року проживав у АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_1 . (а.с. 26).

Згідно довідки Бобрицького старостинського округу від 15 грудня 2025 року № 918, виданої ОСОБА_1 , її співмешканець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом із нею за адресою: АДРЕСА_2 , з 2011 року по теперішній час без реєстрації, при цьому вони спільно вели господарство. (а.с. 40).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеним депутатом Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області Касевичем А.О., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Склад її сім`ї зазначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як співмешканця та чоловіка.

В акті зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали за вказаною адресою протягом останніх 16 років та є жінкою і чоловіком, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою. Джерелом доходу домогосподарства зазначено заробітну плату за основним місцем роботи. Як осіб, які підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю, в акті зазначено відповідних свідків (т.1 а.с.10).

Згідно матеріалів службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_2 на підставі наказу командира військової частини від 23 липня 2024 року № 849, ІНФОРМАЦІЯ_9 під час виконання бойового завдання в районі села Калинівка Бахмутського району Донецької області сержант ОСОБА_4 зник безвісти. (т. 1 а.с. 46-67).

Сповіщенням сім`ї №822 від 25.07.2024 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що її чоловік ОСОБА_4 зник безвісти 22.07.2024 року в ході бойових дій у с. Калинівка Бахмутського району Донецької області під час виконання завдань здійснених заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, захисту Батьківщини. (т.1 а.с.21).

Згідно відповіді Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області від 14.07.2026 року наявні актові записи:

-про шлюб №19 від 08.10.1994 року, складеного виконавчим комітетом Бобрицької сільської ради Любашіського району Одеської області відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-про розірвання шлюбу №77 від 01.02.2007 року, складеного Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ОСОБА_4 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-про народження №521 від 14.15.1997 року, складеного Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції відносно ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , де батьком дитини вказано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-про народження №1297 від 18.10.1995 року, складеного Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , де батьком дитини вказано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а. с.232).

Повідомленням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №51 від 16.01.2026 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що у неї відсутній документ, який підтверджує родинні відносини з ОСОБА_4 для виплати грошового забезпечення сержанта ОСОБА_4 , який зник безвісти 22.07.2024 року. (т.1 а.с.20).

Свідок ОСОБА_18 , в судовому засіданні пояснила, що приблизно з 2008 року позивачка ОСОБА_1 з ОСОБА_19 проживали разом, вели спільне господарство, та перебувала на його утриманні, оскільки хворіла і працювати не могла.

Свідок ОСОБА_10 , в судовому засіданні пояснила, що вона з позивачкою подруги. ОСОБА_1 дуже хворіла. З 2008 року вона почала проживати з ОСОБА_4 , який до цього проживав у с. Бобрик. Вона сприймала його як чоловіка.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що працює фельдшером у селі де проживає позивачка. ОСОБА_4 з ОСОБА_1 почав проживати у 2008-2009 роках, точної дати не пам`ятає. У 2011 році ОСОБА_1 зробили операцію на серці і вона не працювала. ОСОБА_4 її забезпечував та утримував. Додав, що дітей ОСОБА_4 ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що її чоловік являється братом ОСОБА_4 . ОСОБА_4 та ОСОБА_1 почали разом проживати у 2008 році як чоловік та дружина. Коли помер батько ОСОБА_4 , то похоронами займалася ОСОБА_1 . Додала, що покійні батьки ОСОБА_4 , сприймали позивачку як невістку. Дітей ОСОБА_4 вона не знає та не бачила.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 являється їй кумою. З ОСОБА_4 , ОСОБА_1 проживали з 2008 року як чоловік та дружина, вели підсобне господарство. Похованням батьків ОСОБА_4 займалася позивачка. Додала, що одного з синів ОСОБА_4 вона знала особисто.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).

За змістом частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частина 1 статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній, станом на день виникнення спірних правовідносин) за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260.

Відповідно до п. 1, 2 розділу ХХХ Порядку № 260 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

Згідно п. 3 розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30 листопада 2016 року затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, який визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці) (далі - Порядок № 884) (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 3, 4 Порядку № 884 (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 5 Порядку № 884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов`язково зазначаються підстави для такої відмови.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з`ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.

У даній справі ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, зокрема, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з метою захисту своїх сімейних та цивільних прав, а саме, посилалася на необхідність отримання матеріальної допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як дружини зниклого безвісти ОСОБА_4 та перебування на його утриманні.

Відповідно до частини 2 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц та від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19.

Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, свідоцтво про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16ц, від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16.

В контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16-ц також зазначив, що самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Так, надані позивачкою на підтвердження своїх вимог копія акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 2024 року (т.1 а.с.10), сповіщення сім`ї адресоване ОСОБА_1 №822 від 25.07.2024 року про те, що гранатометник 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , сержант ОСОБА_4 , зник безвісти 22.07.2024 в ході бойових дій у с. Калинівка, Бахмутського району, Донецької області, під час виконання завдань, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, захисту Батьківщини (т.1 а.с. 21), довідка Бобрицького старостинського округу №751 від 29.07.2024 року, про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований АДРЕСА_1 , але фактично проживав з 2008 року в АДРЕСА_2 з співмешканкою гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (т.1 а.с.26); довідка від 19.12.2025 року №0000-000001 про те, що ОСОБА_4 працює в фермерському господарстві «ЧАП» з 16.07.2021 року та його дохід з 01.07.2021 року по 01.05.2024 року склав 282 196, 32 грн.( т.1 а.с.27); довіреність, яка була видана ОСОБА_4 . ОСОБА_1 06.06.2024 року, згідно якої він надав останній право бути його представником у всіх підпиємствах, установах, організаціях, подавати від його імені заяви, розписуватися за нього, отримувати і подавати необхідні довідки та документи, здійснювати необхідні розрахунки, сплатити збори, державне мито, обов`язкові платежі, а також виконати всі дії, пов`язані з цією довіреністю (т.1 а.с.33); довідка №918 від 15.12.2025 року видана Бобрицьким старостинським округом, згідно якої співмешканець позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_4 , дійсно проживав з нею за адресою: АДРЕСА_2 з 2011 року по теперішній час без реєстрації та вели спільне господарство згідно погосподарських книг:

-погосподарська книга №1 с. за 2011-2015 роки;

-погосподарська книга №1 за 2016-2023 роки;

-погосподарська книга №1 за 2024-2028 роки, де вказано що постійне місце проживання ОСОБА_4 зареєстроване 28.07.2025 року (а.с.40, 41, 41 з.с., 42-45); копія матеріалів службового розслідування за фактом зникнення безвісти гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , сержанта ОСОБА_4 , де на аркуші справи 49 тома 1, в особистих анкетних даних близькими родичами зазначено: дружина ОСОБА_1 , її номер телефону та місце проживання та на аркуші справи 61 тома 1 у сімейному стані ОСОБА_4 вказано, що він одружений, близькі родичі: дружина 0 ОСОБА_1 (т.1 а.с. 4667); переписка в месенджах з дітьми ОСОБА_4 (т.1. а.с.71-77); рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року у справі №420/6404/25 (т.1 а.с.82-86), суд оцінює критично оскільки в судовому засіданні іншими належними та достатніми доказами не було доведено факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю та надані документи не свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 існували взаємні права і обов`язки притаманні подружжю.

Суд звертає увагу на те, що довідка видана старостою Бобринецького старостинського округу №751 від 29.07.2024 року містить твердження про проживання ОСОБА_4 з позивачкою з 2008 року, натомість довідка №918 від 15.12.2025 року, яка складена з посиланням на погосподарські книги за 2011-2015, 2016-2023 та 2024-2028 роки, вказує на їх спільне проживання з 2011 року.

Зазначення у сповіщенні сім`ї адресоване ОСОБА_1 як дружині №822 від 25.07.2024 року про те, що гранатометник 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , сержант ОСОБА_4 , зник безвісти 22.07.2024 в ході бойових дій у с. Калинівка, Бахмутського району, Донецької області, під час виконання завдань, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, захисту Батьківщини, а також у матеріалах службового розслідування за фактом зникнення безвісти гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , сержанта ОСОБА_4 , в особистих анкетних даних близькими родичами як дружину ОСОБА_1 , її номер телефону та місце проживання, спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а також відсутністю свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Як зазначено Верховним Судом у його постановах від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20, від 25 грудня 2024 року у справі № 501/4442/21 факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок жінки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між жінкою та чоловіком склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Заявляючи позовні вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 протягом 2008-2024 років, позивачкою надано суду роздруківки спільних фото з відпочинку (т.1 а.с.14-19), з яких не можна достеменно встановити коли вони зроблені та факт наявності між ними усталених відносин, а саме фактичних шлюбних відносин - на чому наголошує представник позивача.

З огляду на це, фотографії лише фіксують певний момент у часі та підтверджують присутність конкретних осіб у певному місці. Водночас вони не відображають характер взаємовідносин між цими особами, не підтверджують ведення ними спільного господарства, здійснення спільних витрат, розподіл сімейних обов`язків, наявність спільного бюджету чи інших ознак сім`ї. Саме тому суд не визнає зазначені фотознімки достатніми доказами на підтвердження позовних вимог.

Крім того, суд враховує, що участь чоловіка та жінки у спільних святкуваннях, сімейних заходах, фотографування під час урочистих подій або відпочинку є звичайним проявом особистих стосунків між людьми, однак сама по собі не свідчить про виникнення між ними сімейних правовідносин.

При цьому, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що фотографії можуть бути одним із доказів у справі, однак лише за умови їх оцінки у сукупності з іншими належними та допустимими доказами, які підтверджують існування усіх обов`язкових ознак сім`ї. За відсутності таких доказів самі по собі фотознімки не можуть бути достатньою підставою для встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Щодо показів свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_21 , які в судовому засіданні вказали, що позивачка та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю як чоловік та дружина, то суд їх не приймає до уваги, оскільки факт проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 склались та мали місце, з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_9 усталені відносини, які притаманні подружжю.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження спільного проживання між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_9, ведення ними спільного господарства, наявності спільного бюджету, спільних витрат чи взаємної фінансової підтримки, а також ділової чи особистої переписки, з якої б убачалося, що сторони сприймали себе як подружжя та перебували у сталих стосунках.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Так, підтвердження судом перебування фізичної особи на утриманні померлого (безвісно відсутнього) може бути передумовою для здійснення різноманітних прав та інтересів утриманців: надання утримання за рахунок майна безвісно відсутньої особи (стаття 44 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого (стаття 1200 ЦК України), спадкування (стаття 1265 ЦК України).

За сімейним законодавством України зв?язок утримання з відповідними правовими наслідками має системний характер. Так, статті 75-91 Сімейного кодексу України визначають підстави реалізації права чоловіка, дружини на утримання (аліменти).

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (положення статті 31 Закону № 2262-ХІІ).

Матеріали справи не містять доказів наявності між сторонами усталених відносин, притаманних подружжю.

Отримання завником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не може бути безумовною підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні.

Отже, на підтвердження (спростування) перебування фізичної особи на утриманні померлого закон вимагає надання відповідних доказів [наприклад, довідки про склад сім?ї, спільне проживання або утримання, медичні документи, виписки з банківських рахунків, довідки про доходи, чеки, квитанції, договори про оплату комунальних, навчальних, медичних послуг, показання свідків, фото / відеоматеріали, листування (особистого або ділового характеру)], які зумовлють дослідження судом обставин приватного життя утриманця та особи, яка надавала утримання.

У матеріалах справи відсутні медичні документи, виписки з банківських рахунків, довідки про доходи позивачки, чеки, квитанції, договори про оплату комунальних, медичних послуг, розписки або інші документи про систематичну оплату ОСОБА_4 лікування, ліків, комунальних послуг чи інших постійних витрат.

Крім того позивачем до суду не надано доказів відсутності у неї самостійного доходу, а також доказів того, що вона перебувала на повному утриманні ОСОБА_4 . Долучене позивачем до матеріалів справи пенсійне посвідчення, згідно якого вид її пенсії по інвалідності 3 групи, не доводить ані повного утримання позивачки, ані того, що допомога ОСОБА_4 була постійним і основним джерелом її засобів до існування

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність між нею та ОСОБА_4 усталених відносин притаманних подружжю в період з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_9, як і перебування ОСОБА_1 на повному утриманні ОСОБА_4 , який зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_9, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.258-259,265,268,354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування на повному утриманні - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 .

Міністерство оборони України, місцезнаходження: проспект Повітряних Сил України, 6, місто Київ, Київська область, код ЄДРПОУ: 00034022.

Повний текст судового рішення виготовлено та проголошено 28.09.2026 року о 08 годині 15 хвилин.

Суддя: О.В. Дюдюн