Рішення № 140097623, 31.08.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/1306/25

Провадження № 2/597/60/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович, звернулось до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 46633 гривні 53 копійки та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 13.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту №100348036, згідно з умовами якого відповідачці на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у Національній валюті у розмірі 15000 гривень 00 копійок на реквізити платіжної банківської картки. 28.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №119-МЛ/Т від 28.04.2025 року, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників до Договору відступлення прав вимоги №119-МЛ від 28.04.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 у розмірі 46633 гривні 53 копійки, з яких: 13200 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 18428 гривень 53 копійки - заборгованість за відсотками, 8400 гривень - прострочена заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6605 гривень 00 копійок - заборгованість по неустойці та/або процентами за порушення грошового зобов`язання. Відповідно до п.6.6 Договору відступлення прав вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» зобов`язується протягом 5 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. В порушення умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Оскільки на даний час відповідачка ухиляється від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за вищевказаним договором, а позивач позбавлений можливості відновити своє порушене право у позасудовому порядку, останній наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачка по справі ОСОБА_1 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором не визнає. Факт отримання споживчого кредиту в розмірі 15000 гривень за договором №100348036 від 13.09.2024 року стороною відповідачки визнається. Однак, сторона відповідачки вважає нікчемною умову кредитного договору щодо сплати комісії та неустойки. Відповідачка та її представник заперечують щодо розміру витрат на правничу допомогу. Справа №597/1306/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за своєю суттю є нескладною за обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів. За таких обставин вважає, що позивачем заявлена до відшкодування неспівмірна сума, яка не відповідає обсягу роботи, наданої позивачу, тому представник відповідачки просить суд зменшити її до 1000 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенко Михайло Ігорович у судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, одлнак від представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому просить провести розгляд справи за її та відповідачки відсутності з урахуванням поданого відзиву.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 06.10.2025 року суддя Шевчук В.М. вікрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 13.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 у електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» було укладено кредитний договір №100348036, згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 у безготівковій формі фінансовий кредит у розмірі 15000 гривень шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності строком на 350 днів, а остання зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 46700 гривень 10 копійок. Орієнтована реальна річна процентна ставка складає 2252,56 % річних. Орієнтована загальна вартість кредиту складає 61700 гривень 10 копійок. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів за договором споживчого кредиту №100348036 від 13.09.2024 року, що є невід`ємною частиною цього Договору. На підставі Договору відступлення права вимоги №119-МЛ/Т від 28.04.2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відступило право грошової вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 , включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, залишку за комісією, вказані у витязі з Реєстру боржників до вищевказаного Договору відступлення прав вимоги. Відповідно до п.6.6 Договору відступлення прав вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» зобов`язується протягом 5 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінасова Компанія «Кредит-Капітал» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним кредитним договором загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 46633 гривні 53 копійки.

Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості первісному кредитору та його правонаступнику.

V. Оцінка суду

Положеннями ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 13.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100348036, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» 13.09.2024 року направлено пропозицію (оферту) укласти договір №100348036 про надання споживчого кредиту. 13.09.2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №100348036 про надання споживчого кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор «585576», котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно до заяви прийняття (акцепт) пропозиції (оферти ) укласти договір №100348026 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 13.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» ініціювало переказ коштів згідно договору №100348036 від 13.09.2024 року безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_2 , що в свою чергу свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» надало позичальнику суму кредиту, яка становить 15000 гривень 00 копійок, з процентною ставкою протягом першого розрахункового періоду 3,65 % річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування 220 % річних, комісією за обслуговування кредиту 7,00% від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів. Періодичність здійснення платежів, в перший період - 20 днів, далі кожні 15 днів, згідно Графіку платежів.. Строк кредитування 350 календарних днів. За умовами вказаного договору позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за користування кредитом і комісію за надання кредиту.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 585576, що був надісланий на вказану відповідачкою номер телефону - НОМЕР_3 , зазначені в розділі реквізити сторін.

Згідно з довідкою про ідентифікацію відповідачка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , з якою укладено договір №100348036 від 13.09.2024 року, ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН». Одноразовий ідентифікатор: 585576. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 13.09.2024 року о 10:19. Номер телефону, на який направлено ідентифікатор: НОМЕР_3 .

Так, за умовами кредитного договору - п.1.2 Сума (загальний розмір) кредиту становить 15000 гривень 00 копійок; п.1.3 Кредит надається строком на 350 днів з 13.09.2024 року (строк кредитування); п.1.4 Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 29.08.2025 року; п.1.5 Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 46700 гривень 10 копійок.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 2252,56 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 61700 гривень 10 копійок.

П.1.5.1. Комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 0.00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим п.1.5.2.

Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 23100 гривень 00 копійок, що нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору. П.1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3,65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. П.1.5.4. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та п.1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть: 23600 гривень 00 копійок. П.1.6. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Договір підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «585576».

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» виконало умови договору і надало відповідачці кредит в сумі 15000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №94947511 від 13.09.2024 року.

10.09.2025 року за №2433160/420 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» направило відповідачці письмову вимогу про дострокове погашення боргу.

Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено укладення кредитного договору №100348036 від 13.09.2024 року та переказ коштів в сумі 15000 гривень 00 копійок на рахунок, що належить ОСОБА_1 , шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідачки, а також перехід права вимоги до позивача.

Беручи до уваги зазначене, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальницею взятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором та позивачем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з умовами вищевказаного договору позики відповідач зобов`язувався своєчасно повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом встановлено, що 28.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №119-МЛ/Т, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором №100348036 від 13.09.2024 року.

Згідно з Реєстром боржників до Договору відступлення прав вимоги №119-МЛ від 28.04.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 у розмірі 46633 гривні 53 копійки, з яких: 13200 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 18428 гривень 53 копійки - заборгованість за відсотками, 8400 гривень - прострочена заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6605 гривень 00 копійок - заборгованість по неустойці та/або процентами за паорушення грошового зобов`язання.

Відповідно до п.6.6 Договору відступлення прав вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» зобов`язується протягом 5 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. В порушення умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Кредит-Капітал» відбулася заміна кредитора, відтак відповідачка, за умови повідомлення останньої про заміну сторони у кредитних правовідносинах, була зобов`язана погасити заборгованість позивачу, за якою настав строк виконання зобов`язання. За умови, що відповідачка з будь-яких підстав не отримала повідомлення про відступлення права вимоги, остання не була позбавлена можливості виконати своє зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, який вказаний у вищенаведеному кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Отже, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частинами 1 і 2 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що кредитний договір №100348036 від 13.09.2024 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 585576 є укладеним, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Підписавши вказаний договір, відповідачка посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме: отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Суд також зазначає, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання відповідачкою особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту є технічно неможливим, що у свою чергу відповідає положенням ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду №524/5556/19 від 12.01.2021: «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст.629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18), ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачкою оспорювався чи визнавався недійсним.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 15000 гривень строком на 350 днів, зі сплатою відсотків та комісії за надання кредиту, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо строку, умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки, однак порушила свої зобов`язання, не вносила обов`язкові платежі, передбачені умовами договору.

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором №100348036 від 13.09.2024 року виконав в повному обсязі, зокрема, передав відповідачці ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 15000 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням №94947511 від 13.09.2024 року, довідкою. У цьому документі зазначено дату видачі, суму, номер договору та номер платіжної картки. Цей номер платіжної картки відповідає номеру платіжної картки, яку зазначила відповідачка в кредитному договорі.

При цьому, відповідачка та її представник у відзиві на позовну заяву від 19.11.2025 року підтвердили факт укладення договору та отримання коштів, однак з позовними вимогами не погоджуються про стягнення заборгованості за кредитним договором №100348036 від 13.09.2024 року, покликаючись на те, що позивач заявляє вимогу про стягнення заборгованості, яка суттєво перевищує суму основного боргу, що є необґрунтованим та порушує права відповідачки як споживача фінансових послуг.

Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором кредитодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості. При цьому обов`язок кредитодавця проінформувати позичальника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості або відступлення права вимоги за договором здійснюється кредитодавцем протягом 5 календарних днів з дати відступлення права вимоги або дати залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості, у спосіб, визначений ч.1 ст.25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома позичальника такого факту, а саме шляхом направлення повідомлення на електронну пошту або пошту за адресами позичальника, що зазначена у п.10 договору, а також месенджер, мобільні за стосунки та SMS-повідомлення (п.9.3 договору).

Крім того, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Даний висновок викладено у постанові КЦС Верховного Суду України від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Як було встановлено судом, 28.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу №119-МЛ/Т, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за плату права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Наведене стверджується також Реєстром прав вимог, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.

У свою чергу суд також приймає до уваги відзив на позовну заяву представника відповідачки, в якій вона підтверджує факт укладення кредитного договору, отримання коштів та частково визнає суму заборгованості за даним кредитним договором.

Водночас щодо загального розміру заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за договором кредиту №100348036 від 13.09.2024 року заборгованість відповідачки ОСОБА_1 складає 46633 гривні 53 копійки, з яких 13200 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 18428 гривень 53 копійки - заборгованість за відсотками за користування, 8400 гривень 00 копійок - прострочена заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 6605 гривень 00 копійок - заборгованість по неустойці за порушення грошового зобов`язання.

Суд під час розгляду справи бере до уваги пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24.02.2022 року російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено. Воєнний стан продовжено до теперішнього часу наступними відповідними Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами Верховної Ради України.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вказавши, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

- в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Отже, у даній справі позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України, та не списано нараховану в період дії воєнного стану неустойку позичальнику в розмірі 6605 гривень 00 копійок.

Окрім того, щодо вимоги стягнення з відповідачки простроченої заборгованості за комісією за обслуговування кредиту суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02.04.2025 року у справі №199/4657/18: надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Відповідно до частини третьої статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).

Вказаний Договір не містить зазначення переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються Відповідачу, за які банком встановлена комісія в розмірі (за весь строк кредитування): 23100 гривень 00 копійок, що нараховується за ставкою 7 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, тому Позивачем не доведено наявності переліку таких послуг і погодження їх з відповідачкою при укладенні кредитного договору

Тож вимога про стягнення комісії в розмірі 8400 гривень суперечить положенням ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором №100348036 від 13.09.2024 року, яка підлягає стягненню з відповідачки - 31628 гривень 53 копійки, з яких 13200 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 18428 гривень 53 копійки - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Суд вважає, що ухилення від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за договором кредиту №100348036 від 13.09.2024 року призвело до порушення прав позивача як кредитора у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору факторингу №119-МЛ/Т року від 28.04.2025 року, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд ухвалює рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31628 гривень 53 копійки, з яких 13200 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 18428 гривень 53 копійки - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

VI. Щодо розподілу судових витрат

У позовній заяві представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» просить покласти на відповідачку витрати на професійну (правничу) допомогу.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обгрунтування понесених судових витрат представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надав: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2093 від 29.09.2012 року, Договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт №Д/31158 про надання послуг від 19.09.2025 року, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» здійснило оплату АО «Апологет» в сумі 8000 гривень за надану нею правничу допомогу, ордер про надання правничої допомоги серії ВС №1381377 від 02.07.2025 року, детальний опис наданих послуг до акту №Д/3115 про надання послуг від 19.09.2025 року.

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої АО «Апологет» правничої допомоги, заявлений розмір витрат, докази оплати гонорару, часткове задоволення позовних вимог, клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд вбачає підстави для їх задоволення у меншому розмірі.

Таким чином, до стягнення з відповідачки ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана до суду у електронному вигляді з використанням системи «Електронний суд», з урахування ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2662 гривень 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №22912 АТ "Райффайзен Банк" від 19.09.2025 року.

Оскільки ціна позову 46633 гривні 53 копійки, позовні вимоги задоволені частково в розмірі 31628 гривень 53 копійки, що становить 67,82 % (31628,53 х 100 % : 46633,53), тому, враховуючи положення ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1805 гривень 63 копійки (2662,40 х ,29%). Решту судового збору в сумі 856 гривень 77 копійок слід залишити за позивачем.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 1805 гривень 63 копійки сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст.207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 549, 599, 610, 612, 625, 626-628, 629, 631, 638, 639, 1048-1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1081, 1082 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: м.Львів вул.Смаль-Стоцького 1 корпус 28, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), заборгованість за кредитним договором №100348036 від 13.09.2024 року у розмірі 31628 (тридцять одна тисяча шістсот двадцять вісім) гривень 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: м.Львів вул.Смаль-Стоцького 1 корпус 28, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: м.Львів вул. Смаль-Стоцького 1 корпус 28, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), 1805 (одну тисячу вісімсот п`ять) гривень 63 копійки судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.09.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: м.Львів вул.Смаль-Стоцького 1 корпус 28, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Суддя В.М.ШЕВЧУК