Рішення № 140097209, 28.09.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3323/26

Провадження №: 2/332/3328/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Завіновської А.П., при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А., за участю представника відповідача адвоката Писаренка С.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, в судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

27.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс звернулося до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало наступне.

13 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 , укладено договір позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0663981180/4, згідно до якого останньому надано грошові кошти в розмірі 3 840 грн., строком на 10 днів, зі сплатою процентів за користування цими коштами у розмірі 1, 75 % в день.

ОСОБА_1 користувався коштами але будь-яких платежів за вказаним договором не здійснював, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 34 012, 80 грн., яка склалася за основною сумою боргу 3 840 грн., та процентами за користування коштами 30 172, 80 грн.

24.11.2022 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» укладено договір факторингу № 24/11-22/2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором.

23.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс»укладено договір факторингу № 23/05/24, відповідно до якого позивач набув права вимоги за спірним кредитним договором.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за вказаним договором та судові витрати.

12.06.2026 року у справі відкрито провадження і її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 11 год. 00 хв. 06.07.2026 р., в подальшому розгляд справи відкладено, останній раз на 09 год. 00 хв. 23.09.2026 року.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Писаренко С.Ю., не заперечуючи факт отримання відповідачем кредитних коштів, водночас зазначав, що позивачем нараховані відсотки поза межами строку кредитування, а витрати на правничу допомогу є завищеними, а тому просив врахувати вказані обставини та позов задовольнити частково.

У відповіді на відзив Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» просило позов задовольнити з підстав наведених у ньому.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, додатково зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав повноваження на представництво його інтересів в суді своєму представнику - адвокату Писаренку С.Ю.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності не з`явившихся учасників справи.

Представник відповідача адвокат Писаренко С.Ю. судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13ЦПКУкраїни встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором абозаконом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

13 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 , укладено договір позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0663981180/4, згідно до якого останньому надано грошові кошти в розмірі 3 840 грн., строком на 10 днів, зі сплатою процентів за користування цими коштами у розмірі 1, 75 % в день.

Договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Факт отримання коштів відповідачем не заперечується, як то і заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 3 840 грн.

Водночас разом із заборгованістю за тілом кредиту (основним зобов`язанням), позивач також просив стягнути з ОСОБА_1 відсотки за користування коштами в розмірі 30 172, 80 грн.

В постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Вимог щодо нарахування процентів у відповідності до ст. 625 ЦК України у позові не заявлено.

Згідно до розрахунку, проценти нараховувались поза межами кредитування.

Таким чином, розмір процентів за користування кредитом в межах строку кредитування повинен розраховуватися наступним чином 3840*1,75%*10=672 грн.

Отже, саме в такому розмірі, суд вважає доведеним суму прострочених відповідачем відсотків за користування кредитними коштами.

24.11.2022 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» укладено договір факторингу № 24/11-22/2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором.

23.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс»укладено договір факторингу № 23/05/24, відповідно до якого позивач набув права вимоги за спірним кредитним договором.

З урахуванням наведених мотивів, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн., то суд вказує наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи має бути сплачено. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000, 00 грн. На підтвердження понесених витрат позивачем надані наступні докази: копія договору про надання правової допомоги № 02-07/2024, укладеного 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги № 275 від 01.04.2026, Витяг з Акту № 33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року на суму 13 000, 00 грн.

Представник відповідача заперечував проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, але в разі стягнення просив зменшити їх до мінімального розміру.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 810/3806/18 від 17.09.2019, № 320/11366/20 від 13.05.2022.

З урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000, 00 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в межах задоволених позовних вимог по сплаті судового збору в розмірі 353, 03 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 211, 247, 263-265, 274 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» суму заборгованості за кредитним договором № 0663981180/4 від 13.10.2021 року в розмірі 4 512 грн., яка утворилася за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 3 840 грн., відсотками за користування коштами 672 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 353, 03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Представник відповідача адвокат Писаренко Сергій Юрійович, адреса: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя: А.П. Завіновська