Ухвала суду № 140097185, 22.09.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокуСправа № 331/7530/26 Провадження № 1-кс/331/1924/2026

Слідчий суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,

секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:скаржника ОСОБА_3 ,

дізнавачки ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Манкі естейт» (далі ТОВ «Манкі естейт», або ТОВ) в особі директора ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області (далі ВП № 2), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

16.09.2026 до суду надійшла вказана скарга.

Узагальненими доводам скарги є те, що 02.09.2026 і 08.09.2026 ТОВ звернулося до із ВП № 2

В заявах йшлося про самоправне встановлення огорожі та воріт, блокуванням доступу до належного ТОВ нерухомого майна, ненаданням ключів від воріт, фактичним перешкоджанням ТОВ у користуванні належним йому майном тощо.

Вказані у заявах обставини на думку заявника, могли свідчити про ознаки кримінального правопорушення.

Водночас ВП № 2 за вказаними заявами відомості в ЄРДР не внесло а розглянуло їх в порядку ЗУ «Про звернення громадян» про що заявнику надано відповідь від 15.09.2026.

Таке рішення ВП № 2 вважав бездіяльністю в розумінні положень п. 1 ч. 1 ст.303 КПК України, тому просив зобов`язати уповноважену службову особу ВП № 2 внести відомості до ЄРДР щодо обставин повідомлених у заявах ТОВ від 02.09.2026 і 08.09.2026.

Ухвалою слідчого судді від 16.09.2026 відкрито провадження за скаргою; витребувано у витребувано у ВП № 2 матеріали перевірки за заявами ТОВ від 02.09.2026 і 08.09.2026. (ЄО № 16583 від 08.09.2026 і № 16633 від 09.09.2026).

Витребувані матеріли надані слідчому судді 22.09.2026. Також дізнавачкою надані для огляду матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 22.08.2026 під № 12026087020000127 (за заявою ОСОБА_3 ) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

В судовому засіданні скаржник підтримав доводи викладені в скарзі, просив її задовольнити.

Дізнавачка заперечувала проти задоволення скарги вважала, що обставини на які посилаються скаржник можуть бути предметом перевірки в рамках вже наявного кримінального провадження.

Заслухавши скаржника і дізнавачку, дослідивши скаргу і доводи якими вона обґрунтовується, вивчивши додані до неї документи, оглянувши матеріали кримінального провадження і матеріали ЄО № 16583 від 08.09.2026 і № 16633 від 09.09.2026, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що 08.09.2026 ТОВ «Манкі естейт» в особі директора ОСОБА_3 звернулося до ВП № 2 із заявою датованою 08.09.2026 у якій йшлося про самоправне встановлення огорожі та воріт, блокування доступу до належного ТОВ нерухомого майна, ненаданням ключів від воріт, фактичним перешкоджанням ТОВ у користуванні належним йому майном тощо.

Близька за змістом заява, яка датована 02.09.2026, ТОВ «Манкі естейт» була подана до ВП № 2 09.09.2026.

Вказані заяви зареєстровані в ЄО № 16583 від 08.09.2026 і № 16633 від 09.09.2026.

Посадовими особами ВП № 2 якими проводилась перевірка за вказаним заявами зроблено висновок, що у вказаному випадку має місце цивільно-правові відносини. В результаті чого перевірку за заявами було припинено. Про що заявнику надано відповідь листом від № 143108-2026 від 15.09.206.

Отже в ЄРДР відомості за заявами ТОВ «Манкі естейт» не внесені.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України.

Так, ч. 1 ст. 303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена така бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Підставою кримінальної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Стаття 11 Кримінального кодексу України визначає, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

При цьому Особлива частина Кримінального кодексу України визначає, які саме діяння є кримінальними правопорушеннями, в чому полягає об`єктивна та суб`єктивна сторона того чи іншого кримінального правопорушення, їх кваліфікуючі ознаки тощо.

Виходячи з наведеного, за умови наявності в заяві, повідомленні тих чи інших об`єктивних даних, що дійсно містять ознаки відповідного кримінального правопорушення, то такі заяви чи повідомлення необхідно вважати саме заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, відомості про які підлягають внесенню слідчим, дізнавачем, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку та строки, передбачені ст. 214 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Отже незважаючи на те, що ст. 214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.

Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.

Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії слідчого/прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку слідчого/прокурора в результаті такої оцінки.

Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п. 18 ст. 3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов`язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.

Водночас, зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов`язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.

Тобто, підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник має зазначити у повідомленні конкретні, відомі йому обставини такого злочину.

Дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов`язок наводити в ній всі фактичні обставини певного злочину. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження.

Однак до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії, які не містять таких ознак.

Завдання і функція слідчого судді, прийняття ним рішення, зокрема при розгляді скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР, не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення в ЄРДР відповідних відомостей, натомість слідчий суддя відповідно до вимогам ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Загальна позиція скаржника зводиться до того, що у Заявах міститься зміст викладених обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Не оцінюючи обґрунтованість Заяв на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення, слідчий суддя не погоджується такою позицію скаржника. У заявах буквально йдеться про те, що ОСББ встановлено паркан, ворота і хвіртки на прибудинковій території розташованій за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний 44, без відповідних правових підстав, які перешкоджають ТОВ доступу до його власності. В свою чергу голова ОСББ на звернення ТОВ не реагує і не надає ключі від воріт і хвірток. В заявах не згадується про розмір заподіяної шкоди.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими висновки, посадових осіб, які оформлені доповідною запискою.

Скаржник під час судового розгляду скарги підтвердив, що метою звернення до правоохоронного органу є спонукання голови ОСББ до усунення перешкод у користуванні ТОВ належним йому майном, ба-більше навіть зазначив, що погоджується, що рішення ОСББ про встановлення огорожі і воріт в цілому є правильним, однак незаконним є відмова голови ОСББ щодо доступу до належного майна. Отже є очевидним, що зазначенні в заявах обставини і питання лежать в площині приватноправових відносин (ст. 391 ЦК України), що є недостатнім для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР, саме як кримінального правопорушення.

Відтак слідчий суддя дійшов висновку, що в Заявах відсутні відомості, які свідчать або можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України), тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Манкі естейт» в особі директора ОСОБА_3 , відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1