Рішення № 140097171, 21.09.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2563/26

Провадження № 2/309/1379/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

з участю секретаря судового засідання: Свистак К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Хуст цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

Хустської міської ради

про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чопик В.В., звернувся до суду з позовом до Хустської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно. Посилається на те, що 22.12.2003 року, відповідно до договору дарування ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається із двох житлових кімнат, загальною площею 89,00 кв.м., з яких житлова площа становить 36,8 кв.м., що підтверджується договором дарування квартири від 22.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкробинець Й.Й. та зареєстрованим у реєстрі за № 5607. Реєстрація права власності на нерухоме майно за № 3355 від 21.01.2004 року, здійснена Хустським державним підприємством технічної інвентаризації.

Вказана квартира знаходиться в одноповерховому житловому будинку в одному подвір`ї огородженому парканом і разом складає одну цілу частину житлового будинку. Фактично дана квартира є житловим будинком, яка з`єднана з іншою квартирою спільною стіною. Проживаючи у даному будинку, для покращення побутових умов позивач здійснював поліпшення своєї квартири здійснюючи внутрішнє перепланування. На даний час узаконити зміни позивач не має можливості, оскільки для цього, власник повинен надати документ на право власності на земельну ділянку для обслуговування даного житлового приміщення. 01.04.2008 року, згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_1 було придбано земельні ділянки, загальною площею 0,0265 га., призначені для обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Хустського районного суду від 24.06.2010 року, справа №2-549/2010, визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЕ №443501 від 15.04.2008 року, виданого позивачу на земельну ділянку, площею 0,0265 га. за адресою: АДРЕСА_1 та визнано недійсним договір купівлі-продажу вище зазначеної земельної ділянки.

Для того щоб виготовити технічну документацію із землеустрою позивачу необхідно подати пакет документів, зокрема до якого входить право власності на житловий будинок, проте право власності на житловий будинок відсутнє, а під окрему квартиру проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не може бути виготовлений, оскільки суперечить ЗК України.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, на яких розташований будинок та господарські споруди позивача, цільове призначення цих земельних ділянок визначено, як землі житлової та громадської забудови, зокрема: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка).

Позивач може оформити право власності на житловий будинок з подальшим оформленням земельної ділянки та реєстрації права власності на нерухоме майно лише в судовому порядку. Необхідність виділення належної позивачу квартири в окремий об`єкт нерухомого майна зумовлена тим, що належне утримання будинку покладено на власника і відповідно співвласники будинку мають кожний окремо утримувати свою частину майна.

Згідно акту обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в складі інженера з технічної інвентаризації ОСОБА_3 , техніка з технічної інвентаризації ОСОБА_4 та представника власника майна за дорученням - ОСОБА_5 , встановлено, що житловий будинок має первинну реєстрацію на квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 , що мають різних відокремлених власників. Квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 89,0 кв.м. та житловою площею 36,8 кв.м., належить гр. ОСОБА_1 в цілій частині, згідно договору дарування від 22.12.2003р. № 5607. Квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 71,20 кв.м. та житловою площею 39,70 кв.м., належить гр. ОСОБА_6 в цілій частині по договору купівлі-продажу від 04.05.1991р. № 2371. Вказані квартири знаходяться в одному житловому будинку, який при первинній технічній інвентаризації у 1965р. (із інвентаризаційної справи Хустського ДПТІ) зазначений як цілий житловий будинок садибного типу. При проведенні продажу, у 1991р. Хустською міською радою народних депутатів, змінено його статус як квартирний. Названі частини (квартири) житлового будинку є відокремлені, технічно не пов`язані із іншими частинами житлового будинку і можуть експлуатуватися як окремі об`єкти нерухомого майна, а саме як блоковані будинки, з присвоєнням окремих поштових адрес. Відповідно до п.1 загальних положень Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.05.2023р. № 488, блокований житловий будинок це два та більше житлових будинків (садибного типу, садові, дачні) заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких спільна стіна збудована по межі окремих земельних ділянок. Кожен блокований будинок є самостійним об`єктом нерухомого майна, якому присвоюється окрема адреса та оформленням його, як об`єкт майна в цілій частині, блокованого житлового будинку.

Оскільки, нерухоме майно розташоване на земельній ділянці та окрім будинку на земельній ділянці розміщені господарські споруди, то згідно чинного законодавства, земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями є садибою.

З метою забезпечення нормальних умов проживання, приведення у відповідність своєї документації та можливістю в повній мірі користуватися та експлуатувати будинок та прибудинкову територію, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, як власник окремого будинковолодіння просить визнати, що житлова квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є окремим блокованим житловим будинком, який є окремим об`єктом нерухомості і йому присвоюється окрема поштова адреса та визнати право власності на цей блокований житловий будинок.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 24.08.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 не з`явились. Від представника позивача - адвоката Чопик В.В. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити.

Представник Хустської міської ради в судове засідання не з`явився. Подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги залишає на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до договору дарування від 22.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкробинець Й.Й. та зареєстрованим у реєстрі за № 5607 ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається із двох житлових кімнат, загальною площею 56,00 кв.м., з яких житлова площа становить 36,8 кв.м.,

Реєстрація права власності на нерухоме майно за № 3355 від 21.01.2004 року, здійснена Хустським державним підприємством технічної інвентаризації.

Згідно договору купівлі-продажу від 01.04.2008 року, ОСОБА_1 придбав земельні ділянки, загальною площею 0,0265 га., призначені для обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Хустського районного суду від 24.06.2010 року №2-549/2010, визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЕ №443501 від 15.04.2008 року, виданого ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,0265 га. за адресою: АДРЕСА_1 та визнано недійсним договір купівлі-продажу вище зазначеної земельної ділянки.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.05.2026 р. за номером НВ-9965858002026 та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.05.2026 р. за номером НВ-9965862692026 від 15.05.2026 р., цільове призначення земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 визначено, як землі житлової та громадської забудови, зокрема: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно Акту обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , в складі інженера з технічної інвентаризації ОСОБА_3 , техніка з технічної інвентаризації ОСОБА_4 та представника власника майна за дорученням - ОСОБА_5 , встановлено, що житловий будинок має первинну реєстрацію на квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 , що зареєстровані за окремими власниками. Квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 89,0 кв.м. та житловою площею 36,8 кв.м., належить гр. ОСОБА_1 в цілій частині, згідно договору дарування від 22.12.2003р. № 5607. Квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 71,20 кв.м. та житловою площею 39,70 кв.м., належить гр. ОСОБА_6 в цілій частині по договору купівлі-продажу від 04.05.1991р. № 2371. Вказані квартири знаходяться в одному житловому будинку, який при первинній технічній інвентаризації у 1965р. (із інвентаризаційної справи Хустського ДПТІ) зазначений як цілий житловий будинок садибного типу. При проведенні продажу, у 1991р. Хустською міською радою народних депутатів, змінено його статус як квартирний. Названі частини (квартири) житлового будинку є відокремлені, технічно не пов`язані із іншими частинами житлового будинку і можуть експлуатуватися як окремі об`єкти нерухомого майна, а саме як блоковані будинки, з присвоєнням окремих поштових адрес. Відповідно до п.1 загальних положень Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.05.2023р. № 488, блокований житловий будинок це два та більше житлових будинків (садибного типу, садові, дачні) заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких спільна стіна збудована по межі окремих земельних ділянок. Кожен блокований будинок є самостійним об`єктом нерухомого майна, якому присвоюється окрема адреса та оформленням його, як об`єкт майна в цілій частині, блокованого житлового будинку.

Статтею 380 ЦК України визначено поняття житлового будинку. Так, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до ст. 381 ЦК України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Статтею 382 ЦК України визначено поняття квартири. Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена у п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 183 ЦК України передбачено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 27 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

За правилами, передбаченими ст. ст. 319, 328, 386, 391 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Отже, беручи до уваги вищевикладені доводи, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно.

Питання стягнення судових витрат у справі позивач не ставить.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 18, 81, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 380-382 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати, що житлова квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є окремим блокованим житловим будинком, який відповідно до постанови КМУ від 12 травня 2023 року за № 488 «Деякі питання проведення технічної інвентаризації» є окремим об`єктом нерухомості і йому присвоюється окрема поштова адреса та визнати право власності на цей блокований житловий будинок загальною площею 89,0 м.кв., житловою площею 36,8 м.кв. за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Судовий збір віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я