Рішення № 140096429, 25.09.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1477/26

Провадження № 2/588/785/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у липні 2026 року звернулося до суду із указаним позовом мотивуючи вимоги тим, що 05.09.2017 між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» (18.08.2022 перейменовано на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CCNG-630722295, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 200000 грн на строк до 05.09.2020 з умовою сплати відсотків за ставкою 29,99%. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконав свої зобов`язання, грошові кошти не повернув.

17.05.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» було укладено договір факторингу за № 2, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № CCNG-630722295, від 05.09.2017, боржником за яким є ОСОБА_1 .

У подальшому, 18.05.2021 між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № № CCNG-630722295 від 05.09.2017, боржником за яким є ОСОБА_1

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № № CCNG-630722295 від 05.09.2017, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договором № CCNG-630722295 від 05.09.2017.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за кредитним договором № CCNG-630722295 від 05.09.2017 станом на день формування позовної заяви становить 24389,17 грн, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 18805,93 грн; заборгованість за процентами нарахованими на дату відступлення права вимоги 1390,65 грн; заборгованість за пенею - 2660,35; інфляційні збитки 1235,47 грн; нараховані 3% річних 296,77 грн.

У зв`язку з наведеним, представниця позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № CCNG-630722295 від 05.09.2017 у розмірі 24389,17 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2622,40 грн та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн.

Ухвалою суду від 04.08.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

17.09.2026 представник відповідача Сумцов Є.С. подав додаткові пояснення у справі, у яких вказав, що відповідач не заперечує, що 05.09.2017 ним підписувалася анкета-заява щодо банківського обслуговування. Водночас сам факт існування банківських правовідносин не звільняє позивача від обов`язку довести належними та допустимими доказами конкретний зміст погоджених умов, фактично отриману та неповернуту суму кредиту, правову природу кожної складової заявленого боргу, період і підстави її нарахування, а також незмінність обсягу вимоги при кожному відступленні права вимоги.

Позовні вимоги у заявленому розмірі відповідач не визнає. Матеріали справи містять істотні внутрішні суперечності між позовною заявою, первинним банківським розрахунком та реєстрами відступлення права вимоги; окремі суми змінюють свою правову природу без будь-якого пояснення, а частина процентів нарахована після визначеного самим позивачем кінцевого строку кредитування. Позов містить істотну суперечність щодо самого розміру наданого кредиту: 200000 грн, 2000 грн та 9600 грн. У позовній заяві прямо зазначено, що кредитодавець зобов`язався надати кредит у сумі 200000 грн. Однак офіційний розрахунок АТ «СЕНС БАНК» станом на 17.05.2021 містить у шапці документа інше значення: «сума ліміту на дату укладення договору 2000 грн». Водночас у реєстрі вимог переданих ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» щодо цього самого договору зазначено: «сума виданого кредиту 9600 грн». Первинний розрахунок АТ «СЕНС БАНК» спростовує правову кваліфікацію складових боргу, наведену в позові. Найсуттєвіша суперечність стосується суми 2660,35 грн. У позовній заяві та реєстрах відступлення ця сума названа «пенею та / або штрафами». Проте в офіційному розрахунку АТ «СЕНС БАНК» станом на 17.05.2021 сума 2660,35 грн знаходиться в розділі «відсотки за користування кредитом» як заборгованість на кінець періоду.

За останнім рядком банківського розрахунку станом на 17.05.2021 загальна сума 21466,28 грн складається, зокрема з 18 359,53 грн простроченого тіла кредиту, 2660,35 грн відсотків за користування кредитом та 446,40 овердрафт (несанкціонована заборгованість). При цьому за графою «неустойка (штраф) кінцева заборгованість становить 0 грн. Натомість уже в реєстрі відступлення від АТ «АЛЬФА-БАНК» до ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та в наступному реєстрі від ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та сама сума 2660,35 грн відображена як пеня/штраф, тоді як заборгованість за відсотками зазначена 0 грн. Так само сума 18 805,93 грн, яку позивач повністю називає тілом кредиту у банківському розрахунку фактично складається з 18 359,53 грн простроченого тіла та 446,40 грн овердрафту. Правова привода цих компонентів є різною. Об`єднання її одну суму без пояснення умов виникнення овердрафту, ставки, строку та способу погашення не дозволяє перевірити заявлений розмір основного боргу. Таким чином позовна вимога не відповідає первинному документу самого банку ні за структурою, ні за правовою природою складових. Проценти нараховані після 05.09.2020 суперечать усталеній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12. Позивачем не доведено договірної підстави нарахування неустойки в заявленому розмірі 2660,35 грн. До нового кредитора не могло перейти більше прав, ніж реально існувало в первісного кредитора. ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» самостійно нарахувало 1390,65 грн договірних процентів за період з 18.05.2021 по 15.08.2021 та вже після цього передало збільшену вимогу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Заявлена сума основного боргу 18805,93 грн потребує окремого доказування і не може прийматися лише за підсумком факторингового реєстру. Інфляційні втрати, 3% річних та штрафні санкції за період дії воєнного стану підлягають виключенню з розрахунку, оскільки нараховані в період воєнного стану. Заявлені 13000 грн витрат на правничу допомогу є неспівмірними та підлягають зменшенню. Справа є типовим спором про стягнення кредитної заборгованості. З урахуванням ціни позову, типовості спору, фактичного обсягу роботи, у разі часткового задоволення позову представник відповідача просить зменшити витрати позивача на правничу допомогу до розумного розміру, який не перевищує 2 000,00 грн. Також представник вказав, що відповідач очікує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. У зв`язку з наведеним, представник відповідача просить: відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; відмовити у стягнені заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у разі відмови в позові; у разі часткового задоволення позову зменшити витрати на правничу допомогу як неспівмірні до розміру, що не перевищує 2000,00 грн; стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.

25.09.2026 представниця позивача Чайковська М.І. подала відповідь на відзив у якій крім обставин, викладених у позовній заяві, вказала, що на дату укладення кредитного договору (05.09.2017) кредитний ліміт був встановлений у розмірі 2000 грн, а максимально можливий кредитний ліміт складає 200000 грн. Із виписки по рахунку вбачається постійне збільшення кредитного ліміту в межах обумовленого сторонами договору максимального розміру кредитного ліміту. Із отриманого розрахунку боргу первісного кредитора вбачається, що загальна сума боргу станом на 17.05.2021 складала 21466,28 грн. Розмір боргу за основним зобов`язанням складений із простроченого тіла кредиту 18359,53 грн та 434,94 грн овердрафту (несанкціонована заборгованість). Саме таку суму боргу відступлено за основним зобов`язанням первісним кредитором. Що стосується суми боргу 2660,35 грн., то дана сума боргу на противагу розрахунку боргу ТОВ «Вердикт Капітал» є саме сумою боргу за відсотками, а не за пенею, що чітко вбачається із отриманого розрахунку АТ «Сенс Банк». Такі неточності зумовлені тим, що в додатку № 1-1 до договору факторингу № 2 від 17.05.2021 була нерозділена графа на відсотки та пеню і має відповідну назву «Сума заборгованості в валюті договору (проценти та комісія за кредитом) на дату укладення договору. Разом із тим, загальна сама боргу залишилась незмінною. Строк кредитування складав 12 місяців з можливістю пролонгації відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору. Відповідач до травня 2021 року сплачував заборгованість, тому строк кредитування постійно пролонгувався. Отже нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами договору. Крім того, ТОВ «Вердикт Капітал» проведено нарахування відсотків в період, коли товариство мало право грошової вимоги до відповідача. Долучений до позовної заяви розрахунок боргу первісного кредитора є максимально детальним та відображає операції зі зняття готівки, безготівкові платежі, суми погашень кредиту, кількість днів користування коштами позичальником. Також представниця позивача зазначила, що 3% річних та інфляційні витрати після 23.02.2022 не нараховувались та не заявлені до стягнення.

Заявлена до стягнення сума витрат позивача є співмірною зі складністю даної справою, зворотного представником відповідача не доведено. Проте заявлені представником відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи, розміром позовних вимог та позицією сторони відповідача у справі. Більш того, представником відповідача не подано відзив на позовну заяву, не надано докази фактично понесених витрат станом на дату подачі пояснень.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представниця позивача у позовній заяві зазначила, що просить суд проводити розгляд справи без її участі.

Відповідач та його представник не повідомили причину неявки.

Суд визнав за можливе розглянути справу без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що 05.09.2017 між АТ «АЛЬФА-БАНК» (18.08.2022 перейменовано на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CCNG-630722295, відповідно до якого відповідачу був встановлений ліміт відновлювальної кредитної лінії у розмірі 2000 грн, а максимально можливий кредитний ліміт складає 200000 грн на строк 12 місяців з можливістю пролонгації на новий строк, з умовою сплати відсотків за ставкою 29,99% річних та обов`язковим мінімальним платежем у розмірі 7% від суми заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, але не менше ніж 50 грн. Також сторони погодили відповідальність за невиконання умов договору, зокрема позичальника у виді сплати штрафу, строк позовної давності за спорами, що виникають з договору тривалістю 50 років та інші умови кредитування (а.с. 9-12).

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання цього договору.

З виписки з рахунку за період з 05.09.2017 по 17.05.2021 вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, зокрема: знімав готівку в банкоматі, оплачував покупки, перераховував кошти на інші рахунки та частково погашав заборгованість (а.с. 100-107).

17.05.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» було укладено договір факторингу за № 2, відповідно до умов якого та додатку 1-1 від 17.05.2021 ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № CCNG-630722295 від 05.09.2021 у розмірі 21466,28 грн, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням 18805,93 грн; пеня/штраф 2660,35 грн (а.с. 27-32, 50-53).

18.05.2021 між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до умов якого та додатку 1-1 від 18.05.2021, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № CCNG-630722295 від 05.09.2021 у розмірі 21466,28 грн, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням 18805,93 грн; пеня/штраф 2660,35 грн (а.с. 54-64, 66-71).

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого та реєстру боржників від 10.01.2023, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № CCNG-630722295 від 05.09.2021 у розмірі 24389,17 грн, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням 18805,93 грн; заборгованість за процентами 1390,65 грн; пеня - 2660,35; відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України 1532,24 грн (а.с. 8, 13-16, 72-80).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, укладеного 05.09.2017 між ОСОБА_1 та первісним кредитором АТ «АЛЬФА-БАНК» (після перейменування АТ «СЕНС БАНК»).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Всупереч умов кредитного договору відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання, внаслідок чого, згідно розрахунків складених ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем, станом на 21.07.2026 утворилася заборгованість в сумі 24389,17 грн, яка складається з такого: заборгованість за тілом кредиту 18805,93 грн; заборгованість за відсотками 1390,65 грн; заборгованість за пенею - 2660,35 грн; інфляційні збитки 1235,47 грн; нараховані 3% річних 296,77 грн (а.с. 25-26).

Суд частково не погоджується із вказаними розрахунками зважаючи на таке.

Умовами кредитного договору визначено строк кредитування тривалістю 12 місяців з можливістю пролонгації на новий строк за умов дотримання клієнтом умов договору.

Як вбачається з виписки з рахунку, ОСОБА_1 останній раз вносив кошти на поповнення рахунку 25.02.2020 (а.с. 100-107).

Відтак, строк дії договору не може перевищувати 12 місяців з цієї дати.

Отже, нарахування відсотків за відсотковою ставкою, що передбачена умовами кредитного договору, в період з 18.05.2021 по 15.08.2021, тобто після закінчення строку дії договору є неправомірним.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про неправомірність нарахування пені, інфляційних збитків та 3% річних, оскільки відповідні нарахування були здійснені в період до 23.02.2022, тобто до початку запровадження воєнного стану.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 21.06.2023 по справі № 916/3027/21 розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо.

Стороною відповідача не надано жодних доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, пенею, інфляційними збитками та 3% річних у загальному розмірі 22998,52 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Разом із тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими за ставкою, що передбачена умовами кредитного договору, в період з 18.05.2021 по 15.08.2021 в розмірі 1390,65 грн.

Отже, позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 90).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені на 94,30%, отже витрати позивача на оплату судового збору мають бути стягнуті з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що враховуючи сплачену суму судового збору становить 2510,64 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн, суд враховує таке.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024; прайс лист вартості послуг АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 1488 від 01.06.2026; витяг з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 (а.с. 81-88).

Указані докази підтверджують факт понесення ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 13000 грн.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши надані позивачем докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.

Згідно витягу з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 АО «Лігал Ассістанс» на виконання умов договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 було надано: усну консультацію на що витрачено 2 години та вартість цієї послуги становить 4000 грн; складання позовної заяви на що витрачено 3 години та вартість цієї послуги становить - 9000 грн (а.с. 88).

Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.

Текст позовної заяви є незначним за обсягом та у більшості зводиться до цитування норм законодавства, тому її складання, враховуючи неодноразове представництво АО «Лігал Ассістанс» інтересів позивача та професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не становить складності та не може становити стільки тривалий час.

До того ж, представництво інтересів позивача у судових засіданнях адвокат не здійснював.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд частково погоджується із позицією сторони відповідача та вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 6000 грн.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Таким чином, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (94,30%), що становить 5658 грн.

Представником відповідача не надано доказів на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, тому суд не вирішує питання про стягнення відповідних витрат з позивача.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № CCNG-630722295 від 05.09.2021 у розмірі 22998 (двадцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 52 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 2510 (дві тисячі п`ятсот десять) грн 64 коп., а також на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 5658(п`ять тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 28.09.2026.

Суддя О. О. Огієнко