Єдиний державний реєстр судових рішень
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/9631/26
ун. № 759/25953/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Київ
Cлідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026110000000059 від 27.01.2026, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рокитне, Нововодолазського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
22.09.2026 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026110000000059 від 27.01.2026, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження розслідувань № 42026110000000059 від 27.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що, у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Того ж дня з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (далі за текстом - Постанова) визначено, що ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Статтею 65 Конституції України унормовано, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову служоу» (далі - Закон) визначають, що військовий обов?язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Виконання військового обов?язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об?єднані районні), міські (районні у містах, об?єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі за текстом - ТЦК та СП).
Відповідно до ст. ст. 1 та 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів» (далі - Закон), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов?язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України (далі - розпорядник Реєстру). Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України; відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.
Органи адміністрування Реєстру: здійснюють аналітичну обробку даних; забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ч, 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовозобов?язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань.
Відповідно до ч. 1 примітки до ст. 364 КК України - службовими особами у статті 368 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Згідно Закону України «Про запобігання корупції» службовим особам забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Разом із цим, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність введеного в Україні правового режиму воєнного стану, будучи обізнаним із порядком призову військовозобов`язаних громадян на військову службу під час мобілізації, діючи за усними вказівками невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які постійно обіймають посади в ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив неправомірні дії, які полягають у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, був залучений як пособник до реалізації злочинного плану, спільно з невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо скоєння кримінального правопорушення, зокрема, для одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, за вчинення дій щодо зняття особи з розшуку у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів, а саме вчинення дій, спрямованих на виключення статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (AITC) «Оберіг» відносно третьої особи, з використанням наданої їм влади чи службового становища, та внесення змін до вищевказаної системи, що перебуває у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уникнення призову під час мобілізації в умовах воєнного стану в Україні.
Так, 12.02.2026 о 17 год. 30 хв. більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, на месенджер «WhatsApp» на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 , із номера мобільного телефону НОМЕР_2 зателефонував ОСОБА_4 та на виконання свого злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, запевнив ОСОБА_8 , що для вирішення питання щодо зняття останнього з «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг», необхідно надіслати знімок екрану з додатку «Резерв+» на мобільний номер телефону НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_9 , та в подальшому передати грошові кошти в сумі 4 800 тис. доларів США за надану послугу.
В цей же день, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, на месенджер «WhatsApp» ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_8 та запропонував зустрітись для обговорення питання щодо зняття останнього з «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг».
Так, 12.02.2026 о 19 год. 25 хв., за попередньою домовленістю, в АДРЕСА_3 , ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи за попередньою змовою із невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , зустрівся з ОСОБА_8 в автомобілі марки Acura MDX д.н.з. НОМЕР_4 , де в ході розмови повідомив, що вже передав грошові кошти в сумі 4800 тис. доларів США невстановленим досудовим розслідуванням службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 за вирішення питання щодо знаття з розшуку ОСОБА_8 та після передачі грошових коштів, останній буде знятий з «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг» через 3-5 днів.
13.03.2026, приблизно о 14. год. 50 год., на месенджер «WhatsApp» на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 , із номера мобільного телефону НОМЕР_3 зателефонував ОСОБА_9 та наголосив про необхідність передачі надання неправомірної вигоди невстановленим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як питання щодо зняття з «Розшуку» ОСОБА_8 вже на вирішенні.
В цей же день, близько 18 год. 20 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, діючи як пособник в одержанні неправомірної вигоди, на продовження виконання свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_8 та діючи відповідно до раніше обговорених домовленостей, отримав неправомірну вигоду у сумі 4800 тис. доларів США, які попередньо ідентифіковані та передані йому правоохоронними органами, для передачі невстановленим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 за виключення статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг» останнього.
В подальшому, того ж дня, приблизно 18 год. 50 хв., продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи за попередньою змовою із невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Біла Церква, ОСОБА_9 , зустрівся з ОСОБА_10 та передав останньому частину грошових коштів, попередньо отриманих від ОСОБА_8 в розмірі 2 500 доларів США за вплив на невстановлених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо вирішення питання за виключення статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг» ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, за вчинення такою службою особою в інтересах третіх осіб, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Крім того, 29.04.2026, приблизно о 10 год., ОСОБА_8 , діючи в межах раніше досягнутих домовленостей із ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , спрямованих на надання неправомірної вигоди службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою виключення третьої особи зі статусу «Розшук» в автоматизованій інформаційно-телекомунікаційній системі (АІТС) «Оберіг» та, як наслідок, уникнення мобілізації в умовах воєнного стану в Україні, зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що особа, в інтересах якої планується вчинення зазначених протиправних дій, готова до передачі неправомірної вигоди.
У свою чергу, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, повідомив ОСОБА_8 про те, що для реалізації вказаних дій, необхідно буде виконати умови, які можливо змінилися.
Після чого, приблизно 11 год., більш точний час не встановлено, під час телефонної розмови ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, підтвердив ОСОБА_8 , що загальна сума неправомірної вигоди буде більшою за раніше обумовлену, оскільки вказані дії вчиняються щодо іншої особи.
В цей же день, приблизно 13 год., ОСОБА_4 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_9 та погодив подальший механізм реалізації злочинного умислу, крім того, ОСОБА_9 повідомив, про те, що для отримання неправомірної вигоди на зустріч прибуде його знайомий ОСОБА_11 , після чого, ОСОБА_4 , з метою конспірації протиправної діяльності, завуальовано вказав про суму неправомірної вигоди «5 кг цукерок».
В подальшому, приблизно о 14 год., ОСОБА_8 , повідомив ОСОБА_4 про готовність передачі неправомірної вигоди, з метою виключення третьої особи зі статусу «Розшук» в автоматизованій інформаційно-телекомунікаційній системі (АІТС) «Оберіг».
Після чого, ОСОБА_4 вказав послідовність подальших дій ОСОБА_8 , зокрема щодо необхідності повідомити про прибуття до м. Біла Церква та готовності передати неправомірну вигоду, після чого зазначив, що на зустріч прибуде його знайоми ОСОБА_11 на автомобілі синього кольору марки Subaru Outback, якому необхідно передати грошові кошти.
Цього ж дня, близько 15 год. 33 хв., більш точний час не встановлено, ОСОБА_8 повторно зв`язався з ОСОБА_4 та повідомив про повернення до м. Біла Церква, запропонувавши місце зустрічі біля ТРЦ «Вега».
Близько 15 год., більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що особа, яка виконує роль посередника, вже очікує останнього поряд з ТРЦ «Вега», при цьому, надав вказівку попередити посередника, що він від ОСОБА_9 та передати йому грошові кошти.
Так, приблизно о 16 год., в м. Біла Церква, більш точний час та місце, досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 діючи відповідно до попередньо узгодженого злочинного плану, сів до автомобіля, в якому перебував ОСОБА_12 , та передав йому грошові кошти, як неправомірну вигоду у раніше узгодженому розмірі, призначені для подальшої передачі невстановленим службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 особам за вчинення ними дій з використанням службового становища.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, за вчинення такою службою особою в інтересах третіх осіб, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
29.04.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 30.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 ; заявою ОСОБА_13 ; протоколами допитів свідка ОСОБА_8 ; протоколами допитів свідка ОСОБА_13 ; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 13.03.2026; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 29.04.2026; протоколами за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 ; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_9 від 29.04.2026; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 29.04.2026; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_12 від 29.04.2026; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_10 від 29.04.2026; протоколами огляду речей та документів вилучених під час обшуків у ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ; інформацією отриманою у ході допиту свідків; іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування.
30.04.2026 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із утриманням останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України, з розміром застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень строком до 27.06.2026.
Постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури від 25.06.2026 строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 29.07.2026, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, у зв`язку із складністю провадження, крім цього органу досудового розслідування необхідно провести комплекс слідчих дій та виконати процесуальні дії, які потребують додаткового часу.
28.07.2026 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42026110000000059 від 27.01.2026 до шести місяців, тобто до 29.10.2026.
28.07.2026 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 25.09.2026 включно з утриманням останнього на гаупвахті ЦУ ВСП по м. Києву та Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Зеленогірська, 4.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, що інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, за вчинення такою службою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду за попередньою змовою групою осіб, тобто ОСОБА_4 вчинив злочин і вказане свідчить, що останній в змозі в подальшому вчиняти певний вплив на осіб, які мають відношення до вказаного злочину, з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які займались виключенням статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (AITC) «Оберіг». Перебуваючи на волі, підозрюваний може перешкоджати своїми діями встановленню співучасників злочину.
Вчинення інших кримінальних правопорушень. Характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав. Просив продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_14 , думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував, щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що ризики не обгрунтовані та не доведені належними доказами, також не доведено що до підозрюваного не може бути застосовано більш м`який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та докази, прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження розслідувань № 42026110000000059 від 27.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 307 КК України.
29.04.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 ; заявою ОСОБА_13 ; протоколами допитів свідка ОСОБА_8 ; протоколами допитів свідка ОСОБА_13 ; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 13.03.2026; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 29.04.2026; протоколами за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 ; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_9 від 29.04.2026; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 29.04.2026; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_12 від 29.04.2026; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_10 від 29.04.2026; протоколами огляду речей та документів вилучених під час обшуків у ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ; інформацією отриманою у ході допиту свідків; іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування.
30.04.2026 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із утриманням останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України, з розміром застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень строком до 27.06.2026.
Постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури від 25.06.2026 строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 29.07.2026, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, у зв`язку із складністю провадження, крім цього органу досудового розслідування необхідно провести комплекс слідчих дій та виконати процесуальні дії, які потребують додаткового часу.
28.07.2026 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42026110000000059 від 27.01.2026 до шести місяців, тобто до 29.10.2026.
28.07.2026 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 25.09.2026 включно з утриманням останнього на гаупвахті ЦУ ВСП по м. Києву та Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Зеленогірська, 4.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що зібрані у кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання, у їх сукупності, дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України , за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, що інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, за вчинення такою службою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду за попередньою змовою групою осіб, тобто ОСОБА_4 вчинив злочин і вказане свідчить, що останній в змозі в подальшому вчиняти певний вплив на осіб, які мають відношення до вказаного злочину, з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які займались виключенням статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (AITC) «Оберіг». Перебуваючи на волі, підозрюваний може перешкоджати своїми діями встановленню співучасників злочину.
Вчинення інших кримінальних правопорушень. Характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.
Таким чином, ризики встановлені при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою наразі не зменшились та продовжують існувати.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, слідчий суддя, керуючись правилами ч. 5 ст. 182; ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення ОСОБА_4 розміру застави, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,а саме в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
Разом з тим, враховуючи Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.10.2026 включно, та утримувати його на Гаупвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції, після внесення якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: -прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідного відділу Державної міграційної служби України свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, у разі внесення застави, обчислювати з дня внесення застави до 29 жовтня 2026 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору, а також надіслати до Гаупвахти ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п`яти днів з дня її вручення.
Повний текст ухвали буде оголошено 28 серпня 2026 року о 10 год. 45 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 140095892, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/25953/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: