Рішення № 140095236, 23.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11290/26

Провадження №: 2/755/9567/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Єрусалімцевій О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 15 липня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб розірвано 19 травня 2026 року. Відповідач інших осіб на утриманні не має, працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб.

З огляду на викладене, керуючись статтею 180, 181 СК України, позов просила задовольнити.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 23 вересня 2026 року на 10 год. 00 хв. Сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

27 серпня 2026 року (вхід. № 55949) до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач зазначив, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня

2026 року по справі № 755/4748/26 шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу мають двох спільних дітей. За згодою сторін діти проживають з матір`ю, оскільки батько є військовослужбовцем. Відповідач не заперечує щодо стягнення аліментів, однак підстави для їх стягнення з 15 липня 2026 року відсутні, оскільки позов подано до суду 20 липня 2026 року. Підстави для стягнення аліментів за минулий період відсутні. Діти перебувають виключно на утриманні відповідача, який здійснює грошові перекази на картку старшої доньки. У період з 17 липня 2026 року по 17 серпня 2026 року сплачено 11 690,00 грн. Також відповідач сплачує за комунальні послуги. Позивач протягом тривалого часу ніде не працює, коштів на утримання дітей не вносить, не турбується про матеріальне забезпечення дітей, їх моральний та духовний розвиток, тому відповідач самостійно утримує дітей, оплачує відпустку, придбання шкільного приладдя. Позивач подала даний позов з метою власного подвійного збагачення за рахунок аліментів. Оскільки позивач не врахувала обсяг матеріального забезпечення, сплаченого відповідачем в якості аліментів у період від подачі позовної заяви, такі виплати мають бути враховані судом при визначенні частки в межах рішення. Призначення аліментів з дати подачі позову становить для відповідача надмірний фінансовий тягар, оскільки відповідачем вже сплачено 11 960,00 грн аліментів на 3 401,39 грн на оплату комунальних послуг. Крім того, відповідач не має додаткових доходів, підприємницької діяльності не здійснює, бізнесу не має, перебуває на військовій службі, здійснює витрати на дітей.

З огляду на викладене стягнення аліментів здійснювати з дати подачі позову - 20 липня 2026 року, врахувати вже сплачені кошти - 11 690,00 грн, як аліменти на дітей, стягнути з відповідача з 17 серпня 2026 року 1/3 частину заробітку (доходу) платника аліментів (по 1/6 частині від заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину) щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

23 вересня 2026 року позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 23 вересня 2026 року (вхід. № 61722) подала заяву, у якій справу просила розглянути без її участі. Також зазначила, що мирним шляхом спір щодо витрат на утримання дітей врегулювати не вдалося. 22 червня 2026 року позивач звільнилася з роботи, планувала влаштуватися на нове місце роботи. 05 липня 2026 року відповідач відвіз дітей на відпочинок, однак, дітьми не опікувався, вживав алкогольні напої, курив. Після повернення дітей, у зв`язку із отриманим стресом, відвезла їх у сільську місцевість на відпочинок, у зв`язку із чим не працювала. Поряд з цим, дітей виховує сама, за рахунок коштів відповідача не збагачувалась. Сторони мали складні стосунки під час шлюбу, участі у житті та вихованні дітей відповідач не брав. Комунальні послуги не відносяться до аліментів. Відповідач отримує додаткові доходи, окрім заробітної плати військовослужбовця, на його користь сплачують орендні платежі за житло.

Позовні вимоги підтримала та просила стягнути на її користь аліменти на двох дітей.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 23 вересня 2026 року (вхід. № 61721) подав заяву, у якій просив судове засідання провести без його участі, при ухваленні рішення врахувати відзив на позовну заяву.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 18 вересня 1999 року Суховільською сільською радою Новоград-Волинського району Житомирської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис № 05 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка « ОСОБА_2 », дружини - « ОСОБА_1 ».

Відповідно до свідоцтва про народження від 28 серпня 2015 року серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 28 серпня 2015 року складено відповідний актовий запис № 2752. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про народження від 23 червня 2020 року серії НОМЕР_3 , виданим Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 народився

ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 23 червня 2020 року складено відповідний актовий запис № 1400. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2026 року по справі

№ 755/4748/26 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , шлюб між сторонами розірвано.

До матеріалів справи долучено платіжні інструкції про сплату ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів з призначенням платежу «переказ власних коштів. Аліменти на утримання дітей, суд. Справа № 755/11290/26», «переказ власних коштів. Діти аліменти», «переказ власних коштів. Діти» за період з 18 липня 2026 року по 17 серпня 2026 року на загальну суму 7 780,00 грн.

Також в матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 16 липня 2026 року про сплату ОСОБА_2 на користь ОСББ «Мега-Сіті 19-А» грошових коштів у сумі 3 401,39 грн з призначенням платежу «усі комунальні нарахування, о/р НОМЕР_4 , ОСОБА_2 ».

Також до матеріалів справи долучено платіжні інструкції за період з 17 липня 2026 року по

15 серпня 2026 року про сплату ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів з призначенням платежу: «переказ власних коштів» на загальну суму 3 910,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1959 року, підписаною Україною 21 лютого 1990 року та ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано або вони взагалі не перебували в ньому.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Частиною третьою статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до роз`яснень пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частини другої статті 182 СК України.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом частин першої, другої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідач є працездатним, інших дітей не має, інших стягнень на утримання інших непрацездатних осіб також не має, доказів протилежного суду не надано. Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дітей, передбачених статтею 188 СК України, не встановлено.

Суд також враховує, що відповідач не заперечував щодо стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що присудження аліментів у розмірі

1/3 заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідає інтересам дітей і не порушує права кожної із сторін.

Таким чином, позовні вимоги в частині вимог про стягнення аліментів підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позовну заяву ОСОБА_1 підписано позивачем та подано до суду 20 липня 2026 року.

Позивачем не обґрунтовано підстави для стягнення аліментів саме з 15 липня 2026 року.

Суд також відхиляє доводи відповідача про необхідність стягнення аліментів з 17 серпня

2026 року, у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем коштів. Судовим рішенням аліменти стягнуто у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, сплата аліментів передбачає внесення щомісячного платежу у відповідному розмірі на користь стягувача аліментів. Також до матеріалів справи не долучено відомостей про заробіток (доходи) відповідача у липні та серпні 2026 року, що позбавляє можливості встановити розмір відповідних щомісячних платежів.

Суд звертає увагу відповідача, що у разі якщо боржник сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження, про що встановлено у пункті

3 Розділу XVI. Особливості виконання рішень про стягнення аліментів Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня

2012 року № 512/5.

З урахуванням викладеного, аліменти підлягають стягненню з 20 липня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

За змістом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про охорону дитинства», статтями 180-185, 191 СК України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 20 липня

2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі

1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання:

АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення виготовлено 23 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова