Рішення № 140094870, 16.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6950/25

Провадження №2/442/1370/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої-судді Гарасимків Л.І.,

при секретарі Петрів В.М.,

розглянувши в залі суду в м.Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами,-

в с т а н о в и в :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргівзвернулося з позовом про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, в сумі 67 723,32 грн. з відповідача ОСОБА_1 .

Позов мотивує тим, що між 15 квітня 2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №461777884. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.

Відповідно до Реєстру боржників №234 від 20.06.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 461777884.

27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів», укладено Договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «САПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 27.02.2025 до Договору факторингу №27/0225-01 від 27 лютого 2025 (витяг з Реєстру прав вимоги №2 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 52460.82 грн., з яких: 11100 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 41360.82 грн. - сума заборгованості по процентам; 0 грн. - неустойка.

09 травня 2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №13562-05/2023, який підписано електронним підписом.

03.07.2023р. на підставі Договору факторингу №3072023 укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», Фактор стає Новим кредитором в зобов`язаннях, що виникли із Основних договорів, та отримує права вимоги по зобов`язанням за Основними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті боргу за Основними договорами, строк платежу за якими настав, а також вимоги по Основним договорам, які виникнуть в майбутньому, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі відповідно до додатку №2 до цього Договору.

27.12.2023 між ТОВ «Стар Файненм Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27122023-2, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає ( відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №27122023-2 від 27.12.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15262.5 грн., з яких: 3300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11962.5 грн. - сума заборгованості за відсотками, таким чином, з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.12.2023р. позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №13562-05/2023 в розмірі 15262,50 грн.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.11.2025р., позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»,місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30) заборгованість за Кредитним Договором №461777884 від 15.04.2023р. в розмірі 52460,82 грн. та за Кредитним Договором №13562-05/2023 в розмірі 15262,50 грн., всього заборгованість до вищевказаними Договорами в загальному розмірі становить 67723 ( шістдесять сім тисяч сімсот двадцять три грн.) 32 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»,місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30), витрати по оплаті судового збору у сумі 3 028,00 гривень.

10.12.2025р. до Дрогобиицького міськрайонного суду Львівської області надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Максимів Володимир Миронович просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення на підставі ст.284 ЦПК УКраїни та скасувати заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.11.2025р. усправі №442/3960/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами.

11.12.2025р. ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Максимів В.М. про перегляд заочного рішення у справі №442/6950/25 від 05.11.2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, було прийнято до провадження та призначити справу до розгляду.

17.12.2025р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» адвоката Гончарук Данила Руслановича поступило письмове запечення на клопотання, в якому просить заяву про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.11.2025 року по цивільній справі № 442/6950/25, залишити без задоволення, оскільки відповідач (Позичальник) ОСОБА_1 отримав кошти на умовах укладених договорів, використав їх за власним розсудом та не має наміру виконувати умови договору та сплачувати заборгованість, яка нарахована виключно згідно умов договору, з якими останній був ознайомлений перед укладанням Договору, та погодився їх виконувати (укладені договори були підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов цих договорів, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі).

15.01.2026р. від представника ОСОБА_1 адвоката Максимів В.М. поступили додаткові пояснення, в яких зазначив, що заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.11.2025 підлягає скасуванню, позаяк відповідач не заперечує право як первісного кредитора, так і Позивача на укладення договору факторингу, проте вказав, що для набуття права вимоги на підставі такого договору необхідно дотриматися вимог, передбачених чинним законодавством та погоджених сторонами у самому договорі, та відповідно Доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором; зауважив щодо набуття позивачем права вимоги за кредитним договором 461777884 від 15.04.2023, що в матеріалах справи відсутні докази оплати ТОВ «Таліон Плюс» коштів за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Додаткової угоди до нього від 31.12.2020, а також відсутній реєстр права вимоги, що передається ТОВ «Таліон Плюс», на момент укладення першочергового договору факторингу №28/1118-01, в 2018 році ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем, тобто у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би в подальшому передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу №28/1118- 01 від 28.11.2018, оскільки скільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно Відповідача у зобов`язанні не набуло, а тому таке право не могло бути в подальшому передане цим товариством Позивачу на підставі договору факторингу № №27/0225-01 від 27.02.2025, а відтак ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не набуло права вимагати від Відповідача сплати заборгованості за кредитним договором №461777884 від 15.04.2023, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем; щодо Кредитного договору №13562-05/2023 від 09.05.2025 року, позивачем ні до позовної заяви, ні заперечень не надано належних та допустимих доказів набуття права вимоги за кредитним договором №13562-05/2023 від 09.05.2025 року, матеріали справи не містять доказів передачі права вимоги за вказаним кредитним договором від ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» до ТОВ «Стар Файненс Груп» Клієнта на підставі договору факторингу від 03.07.2023 р. № 3072023, зокрема відсутній реєстр боржників зі вказівкою на спірний договір боржника, суму боргу, тощо). Зазначив, що ОСОБА_1 з 20.06.2023 є військовослужбовцем та на даний час проходить військову службу, а відтак штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

02.03.2026р. ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №442/6950/25 від 05.11.2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, задоволено, заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 05.11.2025 року в цивільній справі за позовом ТТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, скасовано і справу призначити до розгляду в загальному порядку.

30.03.2026р. від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Максимів В.М. поступили додаткові пояснення, в задоволенні позову просить відмовити повністю.

13.04.2026р. та 29.04.2026р. від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» адвоката Гончарук Д.Р. поступили клопотання про витребування доказів до 29.04.2026р. долучено до матеріалів справи додаткові пояснення у справі, в яких просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі, оскільки Договіри були укладені між сторонами в електронній формі та мають силу договорів, які укладені в письмовій формі та підписані сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора, зокрема укладення вищевказаних договорів в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті Товариства власноручно позивальником, вважає, що

позивачем доведено факт укладання відповідачем кредитних договорів/договору позики в електронній формі, тому позовні вимоги Позивача є законними та обгрунтованими, а відповідач ОСОБА_1 намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Вказав, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору.

07.05.2025р. ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» адвоката Гончарук Д.Р. задоволено та витребувано необхідну інформацію (детальні пояснення) з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «ФК «Інвеструм».

09.06.2026р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» Аухімік Олексія Олександровича поступила заява, в якій зазначено, що Позичальник, ознайомившись з Правилами надання грошових коштів, заповнив Заяву, самостійно вказавши особисті персональні дані, зокрема, фінансовий номер телефону, електронну адресу, дату народження, реквізити паспорта, інформацію про запис в Єдиному державному демографічному реєстрі, адресу місця реєстрації та проживання, номер банківської карти для здійснення зарахування кредитних коштів, отже заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України; Товариство з дотриманням усіх вимог законодавства здійснило належну ідентифікацію та верифікацію клієнта перед укладенням Договору та встановило особу володільця банківської картки та як вбачається із довідки, наданої ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», складеної ОСОБА_2 , кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг Платника: є Акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк», а надавачем платіжних послуг Отримувача : є Акціонерне товариство «Акцент- Банк», сума платіжної операції : 11100,00 грн., рахунок /платіжна кара Отримувача : 5169-15ХХ-ХХХХ-0450, термін дії 12.2031р.

09.06.2026р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» Аухімік Олексія Олександровича поступила заява, в якій зазначено, що Позичальник, ознайомившись з Правилами надання грошових коштів, заповнив Заяву, самостійно вказавши особисті персональні дані, зокрема, фінансовий номер телефону, електронну адресу, дату народження, реквізити паспорта, інформацію про запис в Єдиному державному демографічному реєстрі, адресу місця реєстрації та проживання, номер банківської карти для здійснення зарахування кредитних коштів, отже заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України; Товариство з дотриманням усіх вимог законодавства здійснило належну ідентифікацію та верифікацію клієнта перед укладенням Договору та встановило особу володільця банківської картки та як вбачається із довідки, наданої ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», складеної ОСОБА_2 , кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг Платника: є Акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк», а надавачем платіжних послуг Отримувача : є Акціонерне товариство «Акцент- Банк», сума платіжної операції : 11100,00 грн., рахунок /платіжна кара Отримувача : 5169-15ХХ-ХХХХ-0450, термін дії 12.2031р., а отже перерахування коштів на платіжні карти відповідача за укладеними договорами було безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та представник відповідача адвокат Тальчук Плліна Іллівна в судове засідання не з`явилися, просять провести розгляд справи без їх участі, за наявними в матеріалах справи документами, відтак суд знаходить можливим провести розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів за правилами загального позовного провадження, при цьому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.

Судом встановлено, що 15 квітня 2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №461777884, який був укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст.6, 627 ЦК України. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів», укладено Договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «САПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, вибачених цим договором.

Згідно п.4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 27.02.2025 до Договору факторингу №27/0225-01 від 27 лютого 2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 52460.82 грн., з яких: 11100 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 41360.82 грн. - сума заборгованості по процентам; 0 грн. - неустойка.

Крім того, судом встановлено, що 09 травня 2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №13562-05/2023, який підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону відповідача, про що свідчить п.8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін, та відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №27122023-2 від 27.12.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15262.5 грн., з яких: 3300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11962.5 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до п.п. 1.8. п. 1 Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства, та приймаючи умови Кредитного Договору. Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися, які є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦПК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

03.07.2023р. на підставі Договору факторингу №3072023 укладеного між ТОВ «ФК«Інвеструм» та Товариством з обмеженою відповідльністю «Стар Файненс Груп» (ТОВ «Стар Файненс Груп») Фактор стає Новим кредитором в зобов`язаннях, що виникли із Основних договорів, та отримує права вимоги по зобов`язанням за Основними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті боргу за Основними договорами, строк платежу за якими настав, а також вимоги по Основним договорам, які виникнуть в майбутньому, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі відповідно до додатку№2 до цього Договору.

27.12.2023р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», укладено Договір факторингу №27122023-2, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п.1.1. Договору факторингу Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п.1.2 Договору факторингу, Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги, який був підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 27122023-2 від 27.12.2023р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15262.5 грн., з яких:

3300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11962.5 грн. - сума заборгованості за відсотками, відтак з моменту отримання права Вимоги до відповідача, а саме з 27.12.2023р. жодних штрафних санкцій не нараховувалося.

Крім того, судом враховано той факт, що відповідач ОСОБА_1 прийняв умови договору про надання фінансового кредиту та підписав зазначений кредитний договір електронним підписом, тобто підписавши договір, відповідач підтвердив, що він погоджується виконувати його умови та розуміє його зміст ( порядок створення та накладення сторонами підписів врегульовано пунктами договору та передбачає, що зі сторони клієнта кредитний договір підписується шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України "Про електронну комерцію".)

Одночасно з підписанням кредитного договору відповідач підписав електронним підписом графік платежів та паспорт споживчого кредиту, тобто, підписавши договір, відповідач підтвердив, що він погоджується виконувати його умови та розуміє його зміст.

Сторони договору домовились, що укладення кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п.6.4 кредитного договору). Отже, сторони домовились, що кредитні договори укладаються у вигляді електронного договору у розумінні Закону України "Про електронну комерцію". Укладаючи ці договори, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис та має презумпцію відповідності власноручного підпису.

Підписуючи цей договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою обізнаність та згоду з усіма умовами цих договорів, отже волевиявлення відповідача ОСОБА_1 було вільним і відповідало його внутрішній волі, відповідно до ст. 203 ЦК України.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 12 січня 2021 року справа №524/5556/19 від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19);від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною. (правова позиція Дніпровського апеляційного суду по справі № 211/5932/19 від 18.03.2021 року).

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду по справі № 234/7159/20 від 10.06.2021 року, у заяві-анкеті для отримання кредиту зазначено, що позичальник ознайомився та погодився з кредитним договором, Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, що розміщені на офіційному сайті Відповідача, та заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі ( та відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис), та відповідно до наданої суду інформації, одноразовий персональний ідентифікатор №MNV4K7A6 було направлено Клієнту ( відповідачу ОСОБА_1 ) 15.04.2023 о 9:30:17, годині на номер мобільного телефону вказаний ним під час заповнення заявки на отримання кредиту та в реквізитах цього позову + 0964265717, цей одноразовий персональний ідентифікатор №MNV4K7A6 було введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно- телекомунікаційній системі Товариства 15.04.2023 9:30:23, після чого Клієнт натиснув кнопку «ТАК», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України цифровий підпис - це аналог власноручного підпису, а за визначенням Закону України "Про електронні довірчі послуги" цифровий підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис, при цьому такі дані мають бути унікальними та однозначно пов`язаними із підписувачем і не пов`язаними з жодною іншою особою.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020р. електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом : надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами таких договорів.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій суд, серед іншого, зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Судом встановлено, що вищевказані кредитні договори підписані відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію", а тому належними й допустимими доказами підтверджено факт укладення таких договорів між сторонами.

Оскільки відповідач, уклавши кредитний договір в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, укладення кредитних договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, ці правочини відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зазначено, що «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню», з чого слідує, що не спростування відповідачем презумпції правомірності Кредитного договору - всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитного договору, підлягають виконанню.

Також, виходячи з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року у справі № 526/405/13 факт не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх не дійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням тримання всіх благ, передбачених Кредитним договором, а оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки вказаний договір є дійсним та ніким не скасованим, а отже Позивачем доведено факт укладання відповідачем кредитних договорів/договору позики в електронній формі, тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, та повернення позики та кредитів за електронним договором є обов`язковим.

Крім того, судом враховано, що позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані первісними кредиторами до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених Договорів Факторингу.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідач не може будувати свою позицію на концепції «негативного доказу» ( постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року по справі №2-879/13 (провадження № 61-10802св18), сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс….», відтак судом взято до уваги той факт, що відповідач Розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, а в цілому заперечив позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач також суду не заявляв, позак учасник справи має право подати до суду власний розрахунок або, згідно ч.1 ст.106 ЦПК

Крім того, доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав. Відповідачем при підписанні Кредитних договорів та Договорів Позики не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначеного договору, однак відповідач ОСОБА_1 з 31.05.2023 р. є військовослужбовцем та на даний час проходить військову службу, та відповідно до пункту 15 ст.14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15, від 11 грудня 2019 року у справі №521/7927/16-ц, від 14 травня 2021 року у справі №502/1438/18, від 24 лютого 2022 року у справі №591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі №336/512/18, від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21.

Застосування приписів п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу, тобто під час дії особливого періоду банки (фінансові установи) не мають права нараховувати відсотки військовим та учасникам бойових дій, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати. Особливий період настав 18 березня 2014 року відповідно до рішення про часткову мобілізацію, оголошеного Указом Президента України від 17.03.2014 № 303/2014, затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII. Дата закінчення особливого періоду визначається відповідним Указом Президента України, отже станом на дату укладення та підписання кредитного договору, що є предметом спору в даній цивільній справі, та станом на дату розгляду справи діяв і, відповідно, діє особливий період.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», указом Президента України №64/2022 введено в України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово продовжувався. 25 липня 2025 року строк воєнного стану продовжено на 90 діб, до 05 листопада 2025 року. Отже, станом на дату укладення та підписання кредитного договору, що є предметом спору в даній цивільній справі, та станом на дату розгляду справи діяв і, відповідно, діє воєнний стан.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі N 199/3051/14 (провадження N 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей".

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року N18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року N322/2/7142, такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Таким чином, у період виконання умов кредитних договорів №13562-05/2023 від 09.05.2023 та №461777884 від 15.04.2023, а також станом на час розгляду справи, відповідач має статус військовослужбовця та на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитними договорами №461777884 від 15.04.2023р. в розмірі 11 100,00 грн. та №13562-05/2023 від 09.05.2023р. в розмірі 3300,00 грн., загальний розмір заборгованості становить 14 400,00 грн.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим частково.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає необхідним покласти на відповідача зобов`язання компенсувати позивачу витрати на судовий збір у розмірі 1514,00 грн., відтак дану суму слід стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 509, 512, 526, 530, 549, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 141, 81, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»,місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30) заборгованість за Кредитним Договором №461777884 від 15.04.2023р. в розмірі 11 100 ( одинадцять тисяч грн.) 00 коп. та за Кредитним Договором №13562-05/2023 в розмірі 3300 ( три тисячі триста грн.) 00 коп., всього заборгованість до вищевказаними Договорами в загальному розмірі становить 14 400 ( чотирнадцять тисяч чотириста грн.) 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»,місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30), витрати по оплаті судового збору у сумі 1514,00 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25.09.2026р.

Сторони по справі :

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»,місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач : ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Гарасимків Л.І.