Ухвала суду № 140094637, 24.09.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3067/26

Провадження № 2/309/1651/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року

Хустський районний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Орос Я.В.

за участю секретаря Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали цивільної справи за позовом ПАТ « Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хустського районного суду перебуває справа за позовом ПАТ « Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

На адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі , оскільки ним оскаржено до апеляційного суду постанову Хустського районного суду , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 130 ч.1 КУпАП.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

В судове засідання відповідач не з`явився, у тексті клопотання просив розглянути подане ним клопотання у його відсутність.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та надані докази на підтвердження оскарження постанови, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Предметом розгляду у цій справі є стягнення страховою компанією з відповідача збитків у порядку регресу. Підставою для такого стягнення, згідно зі ст. 1191 ЦК України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є протиправні дії та індивідуальна вина особи у заподіянні шкоди внаслідок ДТП.

Аналізуючи норму п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зазначає, що провадження в справах про адміністративні правопорушення (яке регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення КУпАП) прямо не перелічено в тексті статті серед видів судочинства, розгляд справ у яких тягне за собою обов`язкове зупинення провадження у цивільній справі.

Разом з тим, згідно з статтею 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

За своєю суттю, природою та правовими наслідками провадження у справах про адміністративні правопорушення є одним із видів публічно-правового (юрисдикційного) судочинства. Воно спрямоване на встановлення вини особи у вчиненні протиправного діяння та притягнення її до відповідальності. Матеріально-правовий та процесуальний зв`язок між цивільною справою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та справою за ст. 124 КУпАП є безпосереднім та нерозривним, оскільки в обох процесах досліджуються ідентичні фактичні обставини подія ДТП та характер дій її учасників.

Цей висновок кореспондує з вимогами частини шостої статті 82 ЦПК України, відповідно до якої постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, законодаввець імперативно закріпив пріоритет та обов`язковість преюдиційних фактів, встановлених у справі про адміністративне правопорушення, для цивільного суду, який вирішує питання цивільно-правової відповідальності.

Зважаючи на викладене, незважаючи на те, що у пункті 6 частини першої статті 251 ЦПК України відсутня пряма текстуальна згадка про провадження у справах про адміністративні правопорушення, суд, керуючись принципом верховенства права та засадами судочинства, застосовує інститут аналогії закону . Оскільки КУпАП не віднесено до жодного з видів судочинства, безпосереднє перелічення яких міститься у вказаній процесуальній нормі, проте правові наслідки встановлення вини у публічно-правовому порядку мають вирішальне преюдиційне значення для цивільного процесу, застосування аналогії закону у цьому випадку є єдиним дієвим інструментом дотримання принципу правової визначеності.

Такий підхід повністю узгоджується із загальними правовими висновками Верховного Суду щодо застосування п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Згідно з практикою Верховного Суду (зокрема, постановою Об`єднаної палати КЦС ВС від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19), зупинення провадження спрямоване на виявлення обставин, які не можуть бути з`ясовані в поточному провадженні, але мають істотне значення, а об`єктивна неможливість полягає у впливі іншої справи на оцінку доказів та преюдиційні факти.

Як встановлено судом, постанова Хустського районного суду від 18.06.2026 р. у справі № 309/1674/26, якою відповідача притягнуто до відповідальності за ст. 124 та ст 130 КУпАП, наразі оскаржена в апеляційному порядку та відповідно до ст. 294 КУпАП не набрала законної сили.

Оскільки цивільний суд позбавлений можливості передчасно та самостійно встановлювати наявність чи відсутність вини відповідача у вчиненні ДТП до моменту, поки апеляційний суд не дасть остаточну оцінку його діям у публічно-правовому порядку, існує очевидна та об`єктивна неможливість розгляду цієї цивільної справи до вирішення справи про адміністративне правопорушення. Відмова у зупиненні провадження в такій ситуації створила б реальну загрозу ухвалення взаємовиключних судових рішень судами різних юрисдикцій щодо однієї і тієї ж події ДТП та призвела б до порушення вимог ст. 82 ЦПК України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, передбаченому пунктом 6 частини статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

За таких обставин, клопотання відповідача підлягає задоволенню, а провадження у справі зупиненню.

Керуючись ст. ст.251, 260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Зупинити провадження у справі за позовом ПАТ « Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу до набрання законної сили судовим рішенням Закарпатським апеляційним судом за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення № № 309/1674/26, якою відповідача ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зобов`язати учасників справи повідомити суд про ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції та надати копію відповідного судового рішення після його винесення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я. В.