Рішення № 140094620, 24.09.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3717/25

Провадження № 2/309/1372/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

за участю: секретаря судового засідання Росоха Д.І.

прокурора: Худан І.І.

представника позивача: Пилип І.В.

представника відповідача: Габор Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст за правилами загального

позовного провадження цивільну справу за позовом:

керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області Лендєл І. в інтересах держави в особі Хустської міської ради

до

ОСОБА_1

про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, суд

В С Т А Н О В И В:

Керівник Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Хустської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 60 212, 04 гривень та сплаченого судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2020 р. ОСОБА_1 набув право власності на об`єкт нежитлової нерухомості комплексу будівель загальною площею 51,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на вищевказане нерухоме майно набуто ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 4787 від 30.10.2020, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Гелеван С.І.

Вказаний об`єкт нежитлової нерухомості розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 2110800000:01:047:0047 площею 0,1377 га., цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 19.03.2014, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Водночас, з часу набуття права власності на нежитлову будівлю по 29.07.2025, ОСОБА_1 здійснював користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110800000:01:047:0047 площею 0,1377 га. без правовстановлюючих документів та не сплачував оренду плату за користування такою до місцевого бюджету, що підтверджується листом Хустської міської ради №02-12/1863 від 30.07.2025.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зі змісту ст.ст.120, 125 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України вбачається, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Таким чином, за змістом вказаних приписів, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

У той же час, ОСОБА_1 , набувши право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , упродовж тривалого часу не оформляв правовідносини щодо користування земельною ділянкою площею 0,1377 га., на якій розташований належний йому об`єкт нерухомості.

Відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

В силу ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Згідно інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області №10-7-0.4-4632/2-25 від 18.09.2025, відповідно до даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Хуст, Закарпатської області, затвердженої рішенням 6 сесії шостого скликання Хустської міської ради від 11.04.2012 № 639 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Хуст Закарпатської області, яка вступила в дію з 01.01.2013, нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки з кадастровим номером 2110800000:01:047:0047, з врахуванням коефіцієнта, що враховує цільове призначення земельної ділянки (згідно з КВЦПЗ 11.02), зонального коефіцієнта (економіко-планувальної зони), сукупного значення локальних коефіцієнтів та коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель станом на: 2020 2021 роки становила 254,49 грн, 01.01.2022 279,97 грн, 01.01.2023 321,96 грн, 01.01.2024 338,33 гривень.

Згідно з відомостями Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-2100728972025 нормативна грошова оцінка вищевказаної ділянки станом на 2025 рік становить 521 851,98 грн.

Рішенням ІІІ сесії VІІ-го скликання Хустської міської ради №99 від 11.03.2016 «Про впорядкування рішень Хустської міської ради щодо встановлених розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Хуст», для земель промисловості ставка орендної плати становить 3%.

Відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

З статті 274 Податкового кодексу України вбачається, що максимальний розмір ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно, максимальна ставка земельного податку в розмірі 3%, визначена ст. 274 Податкового кодексу України, одночасно є мінімальним розміром орендної плати, яка повинна справлятись до місцевого бюджету за користування земельною ділянкою.

Зазначені величини (нормативна грошова оцінка земельної ділянки та відсоткова ставка орендної плати в розмірі 3%) повинні бути використані розрахунку суми безпідставно збережених ОСОБА_1 грошових коштів, які підлягали сплаті якби фактичним користувачем було укладено договір оренди земельної ділянки з органом місцевого самоврядування.

Відповідно до наданого Хустською міською радою листом № 02-12/2284 розрахунку безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 21108000:01:047:0047, відповідач ОСОБА_1 за період з 30.10.2025 по 29.07.2025 не сплатив до місцевого бюджету грошові кошти у вигляді орендної плати в розмірі 60 212, 04 грн, з яких:

- за 3 місяці 2020 року в розмірі 1808, 68 грн;

- за 2021 рік в розмірі 10 512, 98 грн;

- за 2022 рік в розмірі 11 565, 56 грн;

- за 2023 рік в розмірі 13 300, 17 грн;

- за 2024 рік в розмірі 13 976,41 грн;

- за 7 місяців 2025 року в розмірі 9 048, 24 грн.

Також, у ході аналізу відомостей, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що 16.09.2025 між Хустською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки №0917. Цей факт підтверджується записом про інше речове право №61533783, внесеним до Реєстру в зазначену дату.

Разом з тим, згідно з наявною інформацією органу місцевого самоврядування, у період з 30.10.2020 по 16.09.2025 ОСОБА_1 здійснював фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 2110800000:01:047:0047, площею 0,1377 га без належно оформлених правовстановлюючих документів, зокрема без укладеного договору оренди.

Норми ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України регламентують кондикційне зобов`язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Тобто, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, відповідач ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (Хустської міської ради) зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки Хустській міській раді на підставі ст. 1212 ЦК України.

Хустською окружною прокуратурою направлено на адресу Хустської міської ради запит №07.54-4133вих-25 від 23.07.2025 про надання інформації про те, чи сплачувалася орендна плата за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 2110800000:01:047:0047 площею 0,1377 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості знаходиться в АДРЕСА_1 , та розташована та розташована під нежитловою будівлею, яка на підставі договору купівлі-продажу № 4787 від 30.10.2020 належить ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту отриманого листа органу місцевого самоврядування № 02-12/1863 від 30.07.2025 встановлено що між Хустською міською радою та ОСОБА_1 договір оренди на вищеописану земельну ділянку не укладався.

Водночас, даним листом повідомлено, що 29.07.2025 до Хустської міської ради надійшло звернення ОСОБА_1 щодо оформлення права користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2110800000:01:047:0047 площею 0,1377 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Також за результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 10.09.2025 між Хустською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки №0917, що підтверджується записом про інше речове право №61533783 від 16.09.2025.

З огляду на викладене, до моменту надходження запиту прокуратури, а також станом на теперішній час, заходи щодо стягнення безпідставно збережених коштів у судовому порядку не вживалися. При цьому звернення ОСОБА_1 щодо оформлення права користування земельною ділянкою надійшло вже після отримання відповідного запиту органу прокуратури.

Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хустської міської ради (код ЄДРПОУ 34005221) безпідставно збережені кошти у розмірі 60 212, 04 гривень та судові витрати по справі.

Прокурор Худан І.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з мотивів, викладених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник Хустської ради Пилип І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з мотивів, викладених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Габор Я.І. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, посилаючись на поданий відзив. Просила відмовити у задоволенні позову, як безпідставному.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на підтвердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні судом встановлено, що 30.10.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 444925948 ( а.с. 19-24).

Вказаний об`єкт нежитлової нерухомості розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 2110800000:01:047:0047 площею 0,1377 га., цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 19.03.2014, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

З часу набуття права власності на нежитлову будівлю по 29.07.2025 р., ОСОБА_1 здійснював користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110800000:01:047:0047 площею 0,1377 га. без правовстановлюючих документів та не сплачував оренду плату за користування такою до місцевого бюджету, що стверджується листом Хустської міської ради № 02-12/1863 від 30.07.2025.

Відповідно до положень ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

За приписами ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 377 Цивільного кодексу України.

Отже, земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статями 125, 126 ЗК України та статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 визначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

За приписами ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.36, 14.1.125, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 статті 1212 ЦК України встановлено, що положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Під безпідставно збереженим майном мається на увазі грошові кошти в розумінні ст. ст. 179, 190 ЦК України, оскільки відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.

Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 виснував, що положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже, з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного суду Верховного Суду викладених у постановах № 922/3412/17 від 20.11.2018, № 629/4628/16-ц від 23.05.2018, № 629/4628/16-ц від 23.05.2018, № 320/5877/17 від 13.02.2019/

Крім того, Велика палата ВС у вказаних постановах зазначила, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідач не був ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю протягом вказаного періоду для нього, як землекористувача, була орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Таким чином, з моменту виникнення до припинення права власності на вказане нерухоме майно у ОСОБА_1 був обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходяться під вищевказаним нерухомим майном.

Відповідач речові права на земельну ділянку не оформив та за вказаний період не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у вигляді орендної плати.

Незважаючи на договірний характер користування земельною ділянкою, орендна плата має граничний мінімальний розмір. Вона повинна відповідати вимогам підпункту 288.5.1 Податкового кодексу України й бути не меншою, ніж визначено положеннями цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Розмір орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

З статті 274 Податкового кодексу України вбачається, що максимальний розмір ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Отже, максимальна ставка земельного податку в розмірі 3%, визначена ст. 274 Податкового кодексу України, одночасно є мінімальним розміром орендної плати, яка повинна справлятись до місцевого бюджету за користування земельною ділянкою.

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки.

Крім цього, згідно ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок та за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Так, відповідно до наданого Хустською міською радою листа № 02-12/2284 розрахунку безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 21108000:01:047:0047, відповідач ОСОБА_1 за період з 30.10.2025 по 29.07.2025 не сплатив до місцевого бюджету грошові кошти у вигляді орендної плати в розмірі 60 212, 04 гривень, з яких:

- за 3 місяці 2020 року в розмірі 1808, 68 грн;

- за 2021 рік в розмірі 10 512, 98 грн;

- за 2022 рік в розмірі 11 565, 56 грн;

- за 2023 рік в розмірі 13 300, 17 грн;

- за 2024 рік в розмірі 13 976,41 грн;

- за 7 місяців 2025 року в розмірі 9 048, 24 грн.

Разом з тим, згідно з наявною інформацією органу місцевого самоврядування, у період з 30.10.2020 по 16.09.2025 ОСОБА_1 здійснював фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 2110800000:01:047:0047, площею 0,1377 га без належно оформлених правовстановлюючих документів, зокрема без укладеного договору оренди.

Відтак, загальна сума коштів які підлягають стягненню з відповідача становить 60 212,04 гривень. Враховуючи наведене суд вважає, що позов керівника Хустської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Хустської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача в користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати по справі у виді 3028 грн. судового збору, що був сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.ст. ст. 4, 10, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 352,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області Лендєл І. в інтересах держави в особі Хустської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хустської міської ради (код ЄДРПОУ 34005221) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 2110800000:01:047:0047 у розмірі 60 212 (шістдесят тисяч двісті дванадцять) гривень 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати в розмірі 3028, 00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.