Рішення № 140094434, 17.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокуСправа №160/16770/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» до Державного агентства України ПлейСіті про визнання протиправними та скасування рішень,,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державного агентства України ПлейСіті (далі відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №140-Р «Про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №141-Р «Про результати планової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті від 05.05.2026 №169-Р «Про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензій на гральні автомати».

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з рішеннями Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №140-Р «Про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів», від 22.04.2026 №141-Р «Про результати планової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС», від 05.05.2026 №169-Р «Про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензій на гральні автомати. Позивач вказує, що рішення від 22.04.2026 №140-Р та №141-Р прийняті на підставі планового заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, за результатами чого було складено акт від 15.04.2026 №08/1/2026. Позивач вважає, що висновки акта перевірки та кваліфікація вчинених порушень умов Закону №768, Ліцензійних умов та наказів Міністерства цифрової трансформації України є необґрунтованими, не підтверджуються ні матеріалами наданими позивачем до перевірки, ні фактичними обставинами справи, не відповідають приписам законодавства України. Також, листом від 24.04.2026 за вих. №6-10/2379 відповідач повідомив ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» про початок адміністративного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адміністративну процедуру» з розгляду справи про припинення позивачу дії ліцензій на гральні автомати, що видані відповідно до рішень КРАІЛ від 29.11.2021 №781 (зі змінами), від 29.11.2021 №782 (зі змінами), від 03.12.2021 №804 (зі змінами), від 06.12.2021 №812 (зі змінами), від 29.11.2022 №400 (зі змінами), від 08.08.2023 №121, від 08.08.2023 №122, від 08.08.2023 №123 (зі змінами), від 14.11.2023 №388 (зі змінами), від 14.12.2023 №479, від 14.12.2023 №480, від 16.01.2024 №4 (зі змінами), від 16.01.2024 №5, від 24.09.2024 №456 та від 24.09.2024 №457 у зв`язку з припиненням дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів. Залишивши без розгляду заяву позивача про зупинення адміністративного провадження відповідач протиправно, на думку позивача, всупереч закону прийняв рішення припинити дії ліцензій на гральні автомати, а саме рішення від 05.05.2026 №169-Р «Про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензій на гральні автомати». З акта перевірки відповідачем встановлено невідповідності кінцевого бенефіціарного власника позивача вимогам пунктів 4, 6, 7 ч. 1 ст. 14 Закону №768, відповідно до яких організатор азартних ігор не може бути юридичною особою, яка не є особою, яка прямо чи опосередковано контролюється у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, та кінцеві бенефіціарні власники якої не є резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України. Позивач стверджує, що інформація надана відповідачу Державним бюро розслідувань є лише припущеннями, які призвели до помилкових висновків відповідача внаслідок чого було прийняте оскаржуване рішення №140-Р. Позивач зазначає, що наведена у листі ДБР інформація фактично ґрунтується на узагальнених посиланнях на нібито наявні дані в інформаційних системах державних органів російської федерації, однак: не надано офіційних документів, виданих компетентними органами Російської Федерації; відсутні засвідчені витяги з офіційних реєстрів Російської Федерації; відсутні документи, що підтверджують правові підстави набуття особою статусу резидента Російської Федерації; відсутні документи, що підтверджують сплату податків та зборів ОСОБА_1 до Державного бюджету Російської Федерації; відсутні документи, що встановлюють Російську Федерацію як центр життєвих інтересів ОСОБА_1 ; відсутні документи, що встановлюють перебування ОСОБА_1 або членів його сім`ї на території росіїської федерації протягом останніх 183 к.д. як на теперішній час так і на будь яку дату в минулому; відсутні документи, що встановлюють реєстрацію ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання на території російської федерації. Таким чином, наведена інформація не відповідає критеріям належності та допустимості доказів у розумінні кримінального процесуального законодавства України. Позивач стверджує, що сам факт наявності у базах даних іноземної держави ідентифікаційного номера платника податків або адреси реєстрації не є юридичним підтвердженням набуття особою статусу резидента такої держави. Такі записи можуть формуватися в адміністративних або технічних цілях та не є правовстановлюючими документами, які підтверджують податкове чи інше юридичне резидентство. Жодна із обставин, на які посилається відповідач при прийняті оскаржуваного рішення №140-Р не була встановлена судовим рішенням, не пройшла судового дослідження, а також не підтверджена належними доказами. Твердження про здійснення діяльності у російській федерації або республіці білорусь є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що суперечать фактичним обставинам, встановленим на підставі офіційних документів, а рішення №140-Р побудоване на припущеннях та підлягає скасуванню. Обставини, на які посилається ДБР (зокрема щодо інших юридичних осіб, корпоративних зв`язків або діяльності третіх осіб), не є тотожними поняттю «використання бренду» у розумінні ч. 6 ст. 14 Закону №768. Таким чином, відповідач фактично не встановлював об`єктивну сторону можливого порушення, не визначив предмет порушення (конкретний бренд), і не довів жодного з елементів складу правопорушення. Щодо встановленої відповідачем невідповідності програмного забезпечення грального обладнання вимогам ч. 17. ст. 22 Закону №768, позивач зазначає, що використовує виключно сертифіковане гральне обладнання, що підтверджується відповідними сертифікатами та документами, наданими відповідачу в межах ліцензійної справи та під час перевірки. Вказані документи підтверджують відповідність гральних автоматів встановленим національним та/або міжнародним стандартам, у тому числі щодо функціонування програмного забезпечення, генератора випадкових чисел та інших ключових компонентів. Отже, твердження про відсутність сертифікації програмного забезпечення фактично ігнорує те, що така сертифікація вже здійснена у складі сертифікації грального обладнання. Щодо не забезпечення проведення інспектування грального обладнання, позивач вказує, що станом як на 20232025 роки, так і на момент проведення перевірки, Державна система онлайн-моніторингу фактично не функціонувала та не введена в експлуатацію. Отже, ключова умова, з якою законодавець та підзаконний акт пов`язують виникнення обов`язку щодо інспектування, не настала. Починаючи з 01.04.2025 склалася ситуація, за якої КРАІЛ втратило повноваження щодо нормативного регулювання питань інспектування грального обладнання, Порядок №453 прийнятий органом, який більше не наділений відповідними повноваженнями, а новий уповноважений орган не затвердив нового порядку інспектування. Щодо порушення вимог пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону №768, позивач зазначає, що показник загального відсотку виграшу у розмірі 94%, який вказаний позивачем у документах для отримання ліцензії був достовірний. Висновки відповідача зроблені без належного інструменту контролю, визначеного законом, що виключає можливість об`єктивного встановлення будь-якого порушення. Крім того, твердження про «недостовірність інформації» є юридично необґрунтованим, оскільки позивачем було надано достовірну інформацію, яка відображала показник загального відсотку виграшу у розмірі 94% з вересня 2024 року по квітень 2026 року притягнення до відповідальності за порушення якого існувало. Щодо виявленого відповідачем порушення вимог ч. 5 ст. 49 Закону №768, позивач зазначає, що фактично рішення про видачу ліцензій було прийнято лише 08.08.2023, тобто із суттєвим порушенням строків, що мало наслідком зміщення у часі всіх подальших процедурних дій, у тому числі виникнення обов`язку зі сплати платежу. Також, на думку позивача, відповідач грубо порушивши приписи п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про адміністративну процедуру» та проігнорувавши подану заяву позивача від 24.04.2026 за вих. №24-04/26-01 (вх. у відповідача №2007/10 від 27.04.2026) протиправно прийняв оскаржуване рішення №169-Р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі №160/15429/26 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05.06.2026 до суду надійшли заяви Приватного акціонерного товариства «Патріот» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» про вступ у справу в якості третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі №160/15429/26 заяви Приватного акціонерного товариства «Патріот» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» задоволені, до участі у справі залучені Приватне акціонерне товариство «Патріот» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» як треті особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 роз`єднані позовні вимоги у справі №160/15429/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВБЕТ ВІП КАЗІНО та Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ до Державного агентства України ПлейСіті, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Приватне акціонерне товариство ПАТРІОТ, Товариство з обмеженою відповідальністю ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС про визнання протиправними та скасування рішення в самостійні провадження.

Виділено в самостійне провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС до Державного агентства України ПлейСіті про: визнання протиправним та скасування рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №140-Р Про припинення ТОВ ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів; визнання протиправним та скасування рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №141-Р Про результати планової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС; визнання протиправним та скасування рішення Державного агентства України ПлейСіті від 05.05.2026 №169-Р Про припинення ТОВ ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС дії ліцензій на гральні автомати.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справі присвоєно унікальний номер судової справи №160/16770/26.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 прийнято справу №160/16770/26 до провадження судді Голобутовського Р.З., призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

23.06.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 клопотання представника Державного агентства України ПлейСіті про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №160/16770/26 залишено без задоволення.

01.07.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про перехід від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження.

01.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що за результатами перевірки дотримання ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» вимог законодавства в сфері організації та проведення азартних ігор Агентством ПлейСіті виявлено та відображено в акті від 15.04.2026 №08/1/2026 наступні порушення вимог законодавства: не відповідність вимогам, встановленим п.п. 4, 6-7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі Закон про азартні ігри); порушення вимог щодо бренда організатора азартних ігор, передбачених абзацом 2 ч. 6 ст. 14 Закону про азартні ігри; не відповідність програмного забезпечення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС», що використовується на гральних автоматах вимогам ч. 17 ст. 22 Закону про азартні ігри; не забезпечення організатором азартних ігор обов`язку стосовно проведення інспектування грального обладнання в порушення п. 23 ч. 1 ст. 15, абзацу 1 ч. 2 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону про азартні ігри, пп. 23 п. 25 п. 40 Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2020 №1341 (далі Ліцензійні умови); не забезпечення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» обов`язку унеможливити надання заздалегідь неправдивої інформації щодо порядку організації та проведення азартних ігор та результатів гри, передбаченого пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону про азартні ігри; не своєчасна оплата першого року дії ліцензії, в порушення вимог, встановлених ч. 5 ст. 49 Закону про азартні ігри. У зв`язку з порушеннями ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» вимог п.п. 4, 6-7 ч. 1 та абзацу 2 ч. 6 ст. 14 Закону про азартні ігри, що відображені в акті від 15.04.2026 №08/1/2026, Державним агентством України ПлейСіті прийнято рішення від 22.04.2026 №140-Р «Про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів». У зв`язку з порушеннями ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» вимог Закону та Ліцензійних вимог, що відображені в акті від 15.04.2026 №08/1/2026, Державним агентством України ПлейСіті прийнято рішення від 22.04.2026 №141-Р «Про результати планової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС». Оскільки, припинення дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів є підставою для припинення дії ліцензії на гральний автомат, Агентством ПлейСіті розпочато адміністративне провадження з цих питань, про що повідомлено учасника адміністративної процедури листом від 24.04.2026 №6-10/2379. Рішенням від 05.05.2026 №169-Р «Про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензій на гральні автомати», з врахуванням рішення Агентством ПлейСіті від 22.04.2026 №140-Р, припинено позивачу дію ліцензій на гральні автомати. Рішення від 22.04.2026 №140-Р, №141-Р, від 05.05.2026 №169-Р прийнято уповноваженим органом в межах повноважень та відповідно до вимог Закону про азартні ігри, Ліцензійних вимог з дотриманням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру». Листи Державного бюро розслідувань щодо кримінального провадження № 62025000000000876 від 26.08.2025 містять інформацію про те, що єдиний учасник організатора азартних ігор є резидентом держави, що здійснює збройну агресію проти України та є засновником та був співвласником резидента держави, що здійснює збройну агресію проти України, а бренд організатора азартних ігор використовується та використовувався юридичною особою, утвореною відповідно до законодавства держави, що здійснює збройну агресію проти України. Відповідач зазначає, що організатором азартних ігор не забезпечено своєчасне інспектування грального обладнання з 23.02.2025 (через два роки з дати набрання чинності відповідним Порядком) по дати отримання свідоцтв про інспектування. Під час планової перевірки Агентством ПлейСіті виявлено розбіжності між даними загального відсотку виграшу зазначеними ліцензіатом у Відомостях необхідних для отримання ліцензій та даними загального відсотку виграшу зазначеними на корпусах гральних автоматах, оглянутих уповноваженим органом. Отже, отримавши у власність гральні автомати позивач достеменно володів інформацією про загальний відсоток виграшу кожного грального автомати, проте до Уповноваженого органу надав заздалегідь неправдиву інформацію про відсоток виграшу, а саме 94%. Наявність розбіжностей між фактичними даними та інформацією наданою ліцензіатом для отримання ліцензії кваліфікується як надання заздалегідь неправдивої інформації та є порушенням Закону про азартні ігри. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензій на гральні автомати на підставі рішень Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 08.08.2023 №№121-123 направлено ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» 09.08.2023 листами №№12-8/1588, 12-8/1590, 1208/1586. Щорічну плату за ліцензії на гральні автомати, що були видані ліцензіату згідно зазначених рішень внесено позивачем лише 03.10.2023, тобто з порушенням строку встановленого частиною п`ятою статті 49 Закону про азартні ігри. Відповідач зазначає, що Законом про азартні ігри не передбачено правонаступництво в ліцензуванні на гральні автомати при зміні суб`єкта господарювання, отже, поділ ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» не міг слугувати підставою для зупинення адміністративного провадження в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про адміністративне правопорушення». На думку відповідача, дані про наявність податкового номера рф, паспорта рф, адреси проживання в м. москва, що містяться у відповідних офіційних електронних інформаційних системах (бази даних, масиви інформації) досліджених правоохоронним органом в своїй сукупності є достатнім доказом, наявності у Матюхи А.В. резидентства держави, що здійснює збройну агресію проти України. Відповідач вказав, що Державним бюро розслідувань під час досудового слідства у кримінальному провадженні № 62025000000000876 від 26.08.2025 щодо бренду організатора азартних ігор «FAVBET» (його складової) встановлено, що «ООО «ФАВБЕТБЕЛ» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, реєстраційний номер 191609189) під брендом «FAVBET», право власності на торгову марку «FAVBET» на території Республіки Білорусь діє з 10.04.2020 по 12.03.2029. Крім того, на праві власності торговим знаком «FAVBET» (свідоцтво №583140, термін дії з 08.08.2016 по 30.12.2024) володіла «ООО «БЕТ ИНВЕСТ» (російська федерація, м. москва, реєстраційний номер 114774668624). Відповідно до інформації, що міститься в ліцензійній справі та яка не заперечується позивачем, ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» використовує в своїй діяльності бренд «Favbet гральні автомати» на підставі свідоцтва про реєстрацію торгівельної марки України від 02.11.2022 №327507 власником якого є ОСОБА_1 . Таким чином, організатором азартних ігор використовується бренд організатора азартних ігор з порушенням вимог ч. 6 ст. 14 Закону про азартні ігри. За позицією відповідача, наявність свідоцтв про інспектування не звільняє організатора азартних ігор від відповідальності за використання неінспектованого обладнання до його проведення за той період, коли таке обладнання підлягало інспектуванню та законодавцем було введено відповідну відповідальність.

02.07.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить витребувати у Державного агентства України ПлейСіті (код ЄДРПОУ 45883055) всі матеріали ліцензійної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» та усі службові документи, на підставі яких приймались рішення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» про витребування доказів у справі №160/16770/26 задоволено. Витребувано у Державного агентства України ПлейСіті (код ЄДРПОУ 45883055) всі матеріали ліцензійної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» та усі службові документи, на підставі яких приймались рішення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС».

13.07.2026 від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що у своєму відзиві відповідач не спростовує фактичних даних, викладених у позовній заяві, не доводить дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності та законності при ухваленні оскаржуваних рішень, а також відповідач не навів належних та допустимих доказів, які спростовують позицію позивача у позовній заяві, а саме: що спірне рішення №140-Р було прийняте під тиском правоохоронного органу, а саме на підставі листа Державного бюро розслідувань (від 20.11.2025 №36313-25/10-2-01-01-16901/25 (вх. №2499/4 від 20.11.2025)), який є маніпуляцією, побудований на припущеннях та використаний державним органом як документ, який начебто підтверджує певні факти; що кінцевим бенефіціарним власником позивача є громадянин України ОСОБА_1 , який ніколи не набував та не має статусу резидента російської федерації та/або республіки білорусь; що у долучених до листа Державного бюро розслідувань копіях матеріалів кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 резидентства російської федерації, а наведена інформація в самому листі Державного бюро розслідувань ґрунтується виключно на узагальнених посиланнях на нібито наявні дані в інформаційних системах органів рф; що ані Державним бюро розслідувань, ані відповідачем надано офіційних документів, виданих компетентними органами російської федерації на підтвердження фактів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення; що у матеріалах кримінального провадження № 62025000000000876 від 26.08.2025 відсутні засвідчені витяги з офіційних реєстрів російської федерації; відсутні документи, що підтверджують правові підстави набуття особою статусу резидента російської федерації; відсутні документи, що підтверджують сплату податків та зборів ОСОБА_1 до державного бюджету російської федерації; відсутні документи, що встановлюють російську федерацію як центр життєвих інтересів ОСОБА_1 ; відсутні документи, що встановлюють перебування ОСОБА_1 або членів його сім`ї на території російської федерації протягом останніх 183 к.д. як на теперішній час так і на будь яку дату в минулому; відсутні документи, що встановлюють реєстрацію ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання на території російської федерації; що сам факт наявності у базах даних іноземної держави ідентифікаційного номера платника податків або адреси реєстрації не є юридичним підтвердженням набуття особою статусу резидента такої держави, такі записи можуть формуватися в адміністративних або технічних цілях та не є правовстановлюючими документами, які підтверджують податкове чи інше юридичне резидентство; що діяльність в російській федерації ООО «БЕТ ІНВЕСТ» та в республіці білорусь ООО «ФавБетБел» відсутня, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб російської федерації (ЕГРЮЛ), ООО «БЕТ ІНВЕСТ» припинено та виключено з реєстру ще 19.07.2019 року, а відповідно до звіту щодо використання позначення «FAVBET/ФАВБЕТ» в республіці білорусь, ТОВ «ФавБетБел» припинило діяльність у сфері грального бізнесу ще у 2022 році та втратило відповідну ліцензію (анульовано 21.04.2022); що позивач здійснює діяльність під власним брендом «Favbet гральні автомати», який є унікальним позначенням, не ідентифікованим як такий, що належить або належав будь-якій особі, визначеній у ч. 6 ст. 14 Закону № 768, не використовується і не використовувався суб`єктами, пов`язаними з державою-агресором; що відповідно до Звіту щодо використання позначення FAVBET/ФАВБЕТ у російській федерації, та витягів з офіційних баз даних щодо торговельних марок, встановлено, що правова охорона торговельної марки за свідоцтвом №583140 припинена 03.09.2022 року. Підстава припинення припинення юридичної особи-правовласника; що відповідно до Звіту щодо використання позначення FAVBET/ФАВБЕТ» у республіці білорусь, встановлено припинення правової охорони низки товарних знаків: товарний знак №49650 - дія припинена 2023.03.06, підстава закінчення строку дії реєстрації; товарні знаки №67483 та №67484 - дія припинена 2024.10.23, підстава подання заяв про відмову від прав; що сам факт відображення міжнародної реєстрації у базі даних WIPO (Madrid Monitor) не означає наявності чинних прав у конкретній державі; що доки немає вироку по кримінальній справі щодо конкретної особи, будь-які матеріали з кримінального провадження не є належними та допустимими доказами в адміністративній справі та не можуть використовуватись контролюючим органом при розгляді; що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили; що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду; що відомості, які зібрані в рамках і для цілей кримінального провадження № 62025000000000876 від 26.08.2025 не були предметом дослідження і оцінки суду на предмет належності та допустимості, а тому не могли бути першочергово до дослідження і оцінки їх судом на предмет належності та допустимості, розглянуті та оцінені і визнані доказами у адміністративному провадженні про припинення дії ліцензії позивача; що станом як на 20232025 роки, так і на момент проведення перевірки, Державна система онлайн-моніторингу фактично не функціонує та не введена в експлуатацію, а отже, ключова умова, з якою законодавець та підзаконний акт пов`язують виникнення обов`язку щодо інспектування, не настала; що у документах, поданих для отримання ліцензії, позивачем зазначався показник RTP у розмірі 94% як базове (мінімальне) значення серед доступних ігор, що відповідає найнижчому значенню RTP, закладеному виробником у відповідному гральному обладнанні станом на вересень 2024 року, що також підтверджується сертифікатами відповідності, свідоцтвами про інспектування та договорами купівлі-продажу гральних автоматів, а отже показник загального відсотку виграшу у розмірі 94%, який вказаний позивачем у документах для отримання ліцензії був достовірний; що позивач подав заяви про отримання ліцензій на гральні автомати 24.03.2023. Водночас КРАІЛ листом від 07.04.2023 №12-8/746 повідомила, що розгляд таких заяв фактично заблокований у зв`язку з відсутністю кворуму та неможливістю проведення засідань, а отже Уповноважений орган не виконав свій обов`язок щодо розгляду заяв у розумний строк, що суперечить як положенням спеціального Закону №768, так і загальним принципам адміністративного права; що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про адміністративну процедуру» Відповідач був зобов`язаний зупинити адміністративне провадження щодо припинення дії ліцензій на гральні автомати позивача у зв`язку із реорганізацією товариства останнього.

15.07.2026 відповідачем повідомлено суд про виконання ухвали про витребування доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 клопотання представника Державного агентства ПлейСіті про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №160/16770/26 задоволено. Перейдено до розгляду адміністративної справи №160/16770/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» до Державного агентства України ПлейСіті про визнання протиправними та скасування рішень за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 28.07.2025 о 12:20.

16.07.2026 представником відповідача подані до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що враховуючи компетенцію ДБР, його функції та завдання, відомості які містяться в листах цього правоохоронного органу можуть бути використані Уповноваженим органом як підстава для оцінки відповідності (невідповідності) кінцевого бенефіціарного власника організатора азартних ігор вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі Закон про азартні ігри) та/або ліцензійними умовами. На думку відповідача, безпідставними є заперечення позивачем обов`язку інспектування грального обладнання у зв`язку з відсутністю встановленого законом порядку інспектування. Висновок експерта з питань права не є доказом, а його прийняття та врахування є правом, а не обов`язком суду. При цьому, такий висновок може стосуватися лише питань - застосування аналогії закону чи аналогії права чи змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Відповідач вказує, що інформація про загальний відсоток виграшу фактично зазначена на лицьовому боці гральних автоматів, оглянутих уповноваженим органом під час перевірки та інформація про загальний відсоток виграшу, надана ліцензіатом під час отримання ліцензії містить різні показники, а, відтак, була заздалегідь неправдивою. Надання заздалегідь неправдивої інформації щодо порядку організації та проведення азартних ігор та результатів гри є порушенням обов`язку організатора азартних ігор на гральних автоматах щодо недопущення таких випадків, передбаченим пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону про азартні ігри, що знайшло свої відображення в оскаржуваному рішенні від 22.04.2026 №141- Р. Відповідач звертає увагу, що підстав перенесення строку внесення плати за ліцензію після прийняття рішення про її видачу законодавцем не передбачено. Відповідачем не розглядалися заперечення позивача в частині відповідності програмного забезпечення грального обладнання вимогам ч. 17 ст. 22 Закону про азартні ігри, оскільки це питання не є предметом спору, не було підставою для прийняття спірного рішення від 22.04.2026 №141-Р та не створює для позивача жодних юридичних наслідків.

21.07.2026 до суду надійшли витребувані докази ухвалою від 09.07.2026.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 клопотання представника Державного агентства ПлейСіті про участь в судовому засіданні в режимі відеоконфенеції у справі №160/16770/26 задоволено. Забезпечено участь представника Державного агентства ПлейСіті - Закуцької Антоніни Василівни, яка зареєстрована в системі ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

В підготовче засідання, призначене на 28.07.2026, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом відкладено підготовче засідання у справі.

28.07.2026 представником відповідача повторно подано відзив на позовну заяву.

04.08.2026 від представника позивача повторно надійшла відповідь на відзив.

05.08.2026 від представника відповідача повторно надійшли заперечення на відповідь на відзив.

04.09.2026 представником позивача подані до суду додаткові докази.

В підготовчому засіданні, призначеному на 08.09.2026, взяла участь представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. За відсутності додаткових клопотань учасників судового процесу, судом закрито підготовче провадження у справі та призначено подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

10.09.2026 представником відповідача подано до суду заперечення щодо долучення додаткових доказів, вказуючи, що надані позивачем висновки судових експертиз та відповіді-консультації експерта не можуть бути долучені до матеріалів справи та прийняті до уваги судом під час розгляду справи, оскільки не є належними та допустимими доказами у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» (код ЄДРПОУ 43457335) зареєстровано 17.01.2002, місцезнаходження: вул. Січеславська Набережна, буд. 39А, м. Дніпро, 49000, що підтверджується долученим до заяви витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності за КВЕД є 92.00 Організування азартних ігор.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є громадянином України, що підтверджується долученою до заяви копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 .

Згідно з наданою заявниками довідкою Департаменту інформатизації Міністерства Внутрішніх справ України від 22.04.2026 №1469/16-2026 станом на 20.04.2026 за даними інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.

Відповідно до наданої до заяви копії афідевіту від 17.07.2025, ОСОБА_1 повідомлено, що він має виключно громадянство України, інших громадянств, у тому числі громадянства російської федерації та республіки Білорусь не має та ніколи не мав, заяв про набуття громадянства російської федерації та республіки Білорусь ніколи не подавав, відповідний паспорт не отримував.

Відповідно до рішень Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (надалі КРАІЛ) позивачу (бренд організатора азартних ігор «Favbet» зі свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_4 від 25.10.2013) від 29.11.2021 №781, №782, від 03.12.2021 №804, від 06.12.2021 №812, від 14.11.2023 №388, від 29.11.2022 №400, від 14.12.2023 №479, №480, від 24.09.2024 №456, №457, а також № 687 від 28.10.2021, з урахуванням змін згідно рішення КРАІЛ № 152 від 17.05.2022, № 19 від 24.01.2023, № 267 від 18.09.2023, рішення Плейсіті №101-Р від 03.10.2025, № 124-р від 21.10.2025, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» було видані ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів.

Позивач здійснює діяльність у відкритих ним залах гральних автоматів за адресами:

- м. Київ, вул. Ползунова, буд. 6 (цокольний поверх готелю «IBIS Київ Залізничний вокзал») здійснював діяльність до закриття залу у 2025 році;

- Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 70 (перший поверх готелю «SIESTA»);

- Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4-Б, літ. «О» (перший поверх будівлі літера «О» готелю «ТИСА»);

- м. Київ, Бориспільське шосе, 18-й км (перший поверх готелю «ONOVO Dendra Hotel»).

24.03.2026 Державним агентством ПлейСіті направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» повідомлення за вих. №6-10/1555 про початок адміністративного провадження та надання пояснень.

В повідомленні зазначено, що Державне бюро розслідувань листом від 20.11.2025 №36313-25/10-2-01-01-16901/25 (вх. №2499/4 від 20.11.2025) поінформувало Агентство ПлейСіті, про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025000000000876 від 26.08.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 1112, ч. 1 ст. 3653, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, а також надало копії матеріалів кримінального провадження № 62025000000000876 від 26.08.2025.

Крім того, Державне бюро розслідувань листами від 19.03.2026 №43076-25/10-2-01-01-4079/26 (вх. №1274/4 від 19.03.2026), 23.03.2026 №43076-25/10-2-01- 01-4236/26 (вх. №1349/4 від 23.03.2026) надало додаткові матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025000000000876 від 26.08.2025 та дозволи на розголошення відомостей, які надавалися Агентству ПлейСіті.

Разом з цим у матеріалах кримінального провадження №62025000000000876 від 26.08.2025, серед іншого, зазначено, що у відповідних офіційних електронних інформаційних системах (бази даних, масиви інформації) відповідних уповноважених державних органів та служб російської федерації, а саме база даних Федеральної міграційної служби російської федерації, база даних Федеральної податкової служби російської федерації (міститься інформація щодо реєстраційного номера платника податків, серії та номеру паспорта громадянина російської федерації, адреси реєстрації на території російської федерації, інформація щодо доходів, відрахувань до Пенсійного фонду російської федерації тощо), база даних Прикордонної служби російської федерації, міститься інформації про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має/мав громадянство та резидентство російської федерації, зокрема ймовірно паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_5 , російський РНОКПП НОМЕР_6 (діяв з 11.10.2001 по 11.11.2022) та НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Також, в ході досудового розслідування отримано інформацію, що ОСОБА_1 з 26.12.2012 станом по сьогодні є співзасновником та співвласником юридичної особи, яка зареєстрована на території Республіки Білорусь та здійснює діяльність у сфері азартних ігор під брендом «FАVBET» - ООО «ФАВБЕТБЕЛ» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, реєстраційний номер 191609189), яка володіла офіційною ліцензією уповноваженого органу Республіки Білорусь на здійснення діяльності у сфері азартних ігор № 33120/593 до 14.02.2024. У свою чергу, ООО «ФАВБЕТБЕЛ» володіє правом власності на торгову марку «FAVBET» на території Республіки Білорусь з 10.04.2020 по 12.03.2029, а також володіє правом власності на вебсайт favbet.by.

Водночас білоруська ООО «ФАВБЕТБЕЛ» є засновником та була співвласником російської юридичної особи - ООО «БЕТ ИНВЕСТ» (російська федерація, м. москва, ОГРН 1147746686240), яка в свою чергу зареєстрована та функціонувала на території російської федерації в період 17.06.2014-19.07.2019, а також володіє на праві власності торговим знаком «FАVBET» (свідоцтво № НОМЕР_8 , термін дії з 08.08.2016 по 30.12.2024). У свою чергу, ОСОБА_1 був кінцевим бенефіціарним власником ООО «НЗЙШИНЗЛ МЕРЧЕНДАЙЗИНГ» (російська федерація, м. москва, ИНН: 7713510198, ОГРН 1037739908447, недіюча з 01.12.2007).

Враховуючи зазначене, Агентство ПлейСіті, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі Закон), повідомило ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» про початок адміністративного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону з розгляду справи про припинення дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів у зв`язку із: виявленням недостовірних відомостей у документах, поданих суб`єктом господарювання для одержання ліцензії; невідповідністю кінцевого бенефіціарного власника організатора азартних ігор вимогам, встановленим Законом про азартні ігри та/або Ліцензійними умовами; порушенням організатором азартних ігор вимог щодо бренда організатора азартних ігор, передбачених ч. 6 ст. 14 Закону про азартні ігри; невідповідністю організатора азартних ігор вимогам, встановлених п.п. 6-7 ч. 1 ст. 14 Закону про азартні ігри.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону, надано можливість ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» (код ЄДРПОУ 43457335) подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для вирішення справи, шляхом направлення їх Агентству ПлейСіті до 06.04.2026 (включно) за вибором суб`єкта господарювання (надіслати поштовим відправленням або подати в електронній формі тощо).

06.04.2026 ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» направлено Державному агентству ПлейСіті лист «щодо надання пояснень в адміністративному провадженні», в якому, зокрема, зазначено, що надані ДБР та покладені в основу цього адміністративного провадження, фактично зводяться до посилань на наявність у ОСОБА_1 податкового номера (ІПН) російської федерації та певних записів у інформаційних системах цієї держави. Такий підхід є юридично неспроможним з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до положень Податкового кодексу російської федерації (ст. 84 ПК рф), постановка фізичної особи на облік у податкових органах та присвоєння ідентифікаційного номера платника податків здійснюється податковими органами самостійно, у тому числі на підставі відомостей, отриманих від інших державних органів, без обов`язкового звернення особи. Таким чином, сам по собі факт наявності ІПН у російській федерації не свідчить про волевиявлення особи, про її фактичне перебування на території рф, про наявність постійного місця проживання або центру життєвих інтересів.

По-друге, як підтверджується офіційними відповідями компетентних органів, у ОСОБА_1 відсутнє громадянство російської федерації та будь-які документи, що посвідчують таке громадянство. Зокрема, відповідно до відповіді органів мвд рф, відсутні відомості щодо набуття ним громадянства рф та документування паспортом громадянина рф. Аналогічна інформація підтверджується і відповіддю Державної міграційної служби України, згідно з якою відсутні будь-які дані щодо наявності у ОСОБА_1 громадянства російської федерації або республіки білорусь, а також відсутні дані щодо отримання ним відповідних паспортних документів.

По-третє, наданий до матеріалів письмових пояснень афідевіт ОСОБА_1 , посвідчений нотаріально з апостилем, прямо підтверджує, що він є громадянином України та не перебуває у правовому зв`язку з російською федерацією як з державою резидентності.

По-четверте, Висновок науково-правової експертизи щодо резидентства фізичної особи прямо зазначає, що податкове резидентство не може визначатися на підставі окремих формальних ідентифікаторів, а потребує аналізу місця проживання, центру життєвих інтересів та економічної діяльності особи.

Таким чином, жоден із критеріїв, передбачених ані Податковим кодексом України, ані міжнародним правом, не підтверджує наявності у ОСОБА_1 статусу резидента російської федерації.

Отже, твердження, покладені в основу адміністративного провадження, є необґрунтованими, оскільки базуються виключно на формальних даних, які не мають юридичного значення і доказової сили для визначення резидентства.

В листі позивач вказав, що відповідно до матеріалів, що додаються до цих письмових пояснень, частка ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ «ФавБетБел» становила лише 5%, що саме по собі виключає можливість здійснення вирішального впливу на діяльність юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», контроль - це вирішальний вплив однієї чи кількох пов`язаних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання, який може здійснюватися, зокрема, через володіння більшістю голосів або іншим чином, що забезпечує визначення рішень.

Володіння ОСОБА_1 часткою у розмірі 5% не забезпечує більшості голосів, не надає можливості формувати органи управління і не дозволяє визначати рішення товариства.

Отже, ОСОБА_1 не є і не був особою, яка прямо чи опосередковано здійснює контроль над резидентом рб - ТОВ «ФавБетБел», навіть у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції». Більше того, навіть потенційний непрямий вплив (через непряме володіння ОСОБА_1 часткою в компанії ANDALIDI INVEST LTD до листопада 2022 року) був припинений ще у травні 2023 році.

Так, зокрема, 10.05.2023 між ОСОБА_1 та компанією-резидентом Болгарії ERIUS OUTSOURCING LTD було укладено договір купівлі-продажу часток в ТОВ «ФавБетБел». Аналогічний договір купівлі-продажу частки в цьому ж товаристві було укладено і між ANDALIDI INVEST LTD (95% частки у ТОВ «ФавБетБел») та третьою особою ERIUS OUTSOURCING LTD (Болгарія).

Таким чином, починаючи з 10.05.2023 ОСОБА_1 не мав жодної (не говорячи вже про контролюючу) частки в статутному капіталі ТОВ «ФавБетБел», не мав непрямого контролю над ТОВ «ФавБетБел» через інші компанії і не мав можливості впливати на діяльність ТОВ «ФавБетБел».

Водночас, формальне незавершення державної реєстрації відповідних змін у республіці білорусь зумовлене виключно об`єктивними обставинами, що не залежать від волі сторін.

Зокрема, як повідомляє компанія-покупець часток в статутному капіталі ТОВ «ФавБетБел» - ERIUS OUTSOURCING LTD (Болгарія), відповідно до матеріалів, поданих до реєструючого органу, у державній реєстрації змін складу учасників було відмовлено. Причини такої відмови прямо пов`язані із спеціальним правовим режимом, запровадженим у республіці білорусь.

Додатково позивач в листі зазначив, що відповідно до інформації, отриманої за наслідками дослідження використання/невикористання ТМ Favbet/Фавбет у рб після 01.01.2023, було повідомлено, що ТОВ «ФавБетБел» фактично припинило свою діяльність. Зокрема, відповідно до означеного висновку, діяльність ТОВ «ФавБетБел» у сфері грального бізнесу припинена ще у 2022 році, ліцензія на здійснення діяльності у сфері азартних ігор анульована 21.04.2022, товариство має статус неактивного платника податків більш ніж 12 місяців, у податкових органах республіки білорусь наявний запис про відсутність господарської діяльності і компанія має бути передана податковими органами на ліквідацію.

В листі позивач повідомив Державне агенство Плейсіті, що у сукупності встановлені обставини свідчать про наступне: ОСОБА_1 не має громадянства або правового статусу у республіці білорусь; ОСОБА_1 не здійснює діяльності на території рб; ОСОБА_1 не має центру життєвих інтересів у цій державі; ОСОБА_1 не здійснює контроль у розумінні законодавства про захист економічної конкуренції над жодним резидентом рб; ОСОБА_1 вчинив усі необхідні дії для припинення навіть формального корпоративного зв`язку, і відсутність завершення таких дій зумовлена виключно нормативними обмеженнями республіки білорусь; діяльність у російській федерації відсутня як юридично, так і фактично; діяльність у республіці білорусь припинена; відповідні юридичні особи не здійснюють господарської діяльності; відсутні будь-які ліцензії, доходи або операції у вказаних юридичних осіб; своєчасно вжиті всі необхідні заходи для повного виходу з відповідних юрисдикцій. Таким чином, твердження про нібито здійснення діяльності у російській федерації або республіці білорусь є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що суперечать фактичним обставинам, встановленим на підставі офіційних документів.

Товариство здійснює діяльність під власним брендом «Favbet гральні автомати», який є унікальним позначенням, не ідентифікованим як такий, що належить або належав будь-якій особі, визначеній у ч. 6 ст. 14 Закону №768, не використовується і не використовувався суб`єктами, пов`язаними з державою-агресором.

В листі позивач зазначив, крім іншого, що правовласником, а саме ООО «ФавБетБел» процедуру відмови від прав на відповідні товарні знаки №67483 та №67484 було ініційовано 10.10.2022, що зафіксовано у матеріалах Національного центру інтелектуальної власності республіки білорусь (матеріали додаються до цих письмових пояснень). Фактична відсутність використання підтверджується також такими обставинами: припинення діяльності ООО «ФавБетБел» у 2022 році; анулювання ліцензії на здійснення діяльності у сфері грального бізнесу ООО «ФавБетБел» 21.04.2022; відсутність господарської діяльності ООО «ФавБетБел» та статус неактивного платника податків; відсутність функціонування веб-ресурсів ФАВБЕТ.БЕЛ і FAV-BET. BY та відповідних сервісів.

Матеріали справи не містять жодного підтвердження чинності міжнародної реєстрації №1542254 на території російської федерації, а також відсутні будь-які дані про її використання або підтримання в силі.

На підставі викладеного, позивач просив закрити адміністративну процедуру через відсутність порушення вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2020 №1341.

03.04.2026 ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» направлено Державному агентству ПлейСіті клопотання про зупинення адміністративного провадження про припинення дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів на підставі ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» у зв`язку з поділом ТОВ «Фавбет Гейм Слотс» - учасника адміністративної процедури, до встановлення правонаступників.

07.04.2026 Державним агентством ПлейСіті прийнято рішення №108-р про зупинення адміністративного провадження у справі про припинення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» (код ЄДРПОУ 43457335) дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що видана згідно з рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 28.10.2021 №687 (зі змінами), на підставі п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про адміністративну процедуру» у зв`язку із припиненням ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» шляхом поділу до встановлення правонаступника.

07.04.2026 Державним агентством ПлейСіті прийнято наказ №43-ОД «Про проведення планової перевірки ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС», відповідно до якого вирішено провести планову перевірку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС», що здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 28.10.2021 №687 (місце провадження діяльності зали гральних автоматів Київська область, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 4-Б (літера «О») (перший поверх будівлі літера «О» готелю «ТИСА»); Київська область, Бучанський (Києво-Святошинський) район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, 70 (перший поверх готелю «SIESTA»); м. Київ, вулиця Ползунова, будинок 6 (цокольний поверх готелю «IBIS Київ Залізничний вокзал»); м. Київ, Бориспільське шосе, 18-й км (перший поверх готелю «ONOVO Dendra Hotel»), (далі планова перевірка), тривалістю 5 робочих днів у період з 09.04.2026 по 15.04.2026, щодо дотримання вимог законодавства України про азартні ігри.

08.04.2026 Державним агентством ПлейСіті сформовано направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» у строк з 09.04.2026 по 15.04.2026.

09.04.2026 Державним агентством ПлейСіті складено запит на отримання інформації, документів, пояснень та інших матеріалів.

13.04.2026 ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» направлено Державну агентству ПлейСіті лист «Про надання документів і інформації для проведення планової перевірки у відповідь на запит на отримання інформації, документів, пояснень та інших матеріалів» та додаткову відповідь на запит.

15.04.2026 Державним агентством ПлейСіті складено запит на отримання інформації, документів, пояснень та інших матеріалів, а саме просило надати:

1. Інформацію щодо кожного грального автомату, що використовується ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» у залах гральних автоматах та на яких здійснено більше одного мільйона ставок, зокрема:

1) суму здійснених ставок (в гривнях) за перший мільйон ставок (та кожний наступний мільйон ставок окремо, за наявності);

2) суму результатів ставок (виграшу, в гривнях) за перший мільйон ставок (та кожний наступний мільйон ставок окремо, за наявності).

2. Пояснення щодо розбіжностей між інформацією, що надана на пункт 19 запиту уповноважених осіб Агентства ПлейСіті від 09.04.2026 №22 листом ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» від 13.04.2026, що «Товариством не вносилося жодних змін і модифікацій до жодного грального обладнання, у тому числі до онлайн-системи організації азартних ігор», а також інформацією, що міститися в онлайн-системі ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» стосовного гральних автоматів, а саме: часу та дати модифікації.

3. Пояснення щодо розбіжностей між інформацією про загальний відсоток виграшу грального автомату, зазначеного на лицьовому боці корпусу грального автомату та інформацією про загальний відсоток виграшу грального автомату, зазначеною у документах ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» про отримання відповідних ліцензій на гральні автомати.

15.04.2026 ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» направлено Державну агентству ПлейСіті лист «Про надання документів і інформації для проведення планової перевірки у відповідь на запит на отримання інформації, документів, пояснень та інших матеріалів» та додаткову відповідь на запит, в якому, зокрема, зазначено, що Товариством забезпечено формування та надання інформації щодо гральних автоматів, на яких кількість ігор (ставок) перевищує 1000000, зокрема щодо загальної суми здійснених ставок і загальної суми виграшів (результатів ставок). З урахуванням функціоналу системи, поле «дата і час модифікації», зафіксоване представниками Агентства ПлейСіті, є технічним елементом інтерфейсу, який: - формується автоматично системою; - відображає дату та час останньої зміни відповідного запису в системі (record update); - є складовою журналу подій та облікових операцій; - не пов`язаний із внесенням змін до програмного або апаратного забезпечення грального автомата. Такі записи можуть відображати, зокрема, зміну статусу грального автомата (Online/Offline/Maintenance), синхронізацію даних, реєстрацію транзакцій або інші технічні та облікові дії, що здійснюються в межах функціонування системи управління. Жодна з таких операцій не є модифікацією грального обладнання у розумінні законодавства, не впливає на механіку гри, генератор випадкових чисел чи інші сертифіковані параметри обладнання та не потребує погодження з розробником. Таким чином, інформація, відображена в системі «Ensico» щодо «дати і часу модифікації», має виключно технічний (системний) характер та не свідчить про внесення змін до грального обладнання. Враховуючи викладене, надана Товариством відповідь на пункт 19 запиту від 09.04.2026 є повною, достовірною та такою, що відповідає фактичним обставинам діяльності Товариства. На корпусі гральних автоматів розміщується інформація у форматі (наведено як приклад для пояснення розбіжності): «Загальний відсоток виграшу (теоретичне повернення гравцю) становить від 94% до 96,2% в залежності від гри». Таке формулювання обумовлене тим, що кожен гральний автомат містить декілька ігрових програм (ігор), кожна окрема гра має власний сертифікований показник RTP, фактичний RTP залежить від обраної гравцем гри. Відповідно, на гральному автоматі відображається діапазон значень RTP, що охоплює всі ігри, доступні на даному обладнанні. Таким чином значення RTP 94% (наводиться як приклад) у ліцензійних документах є мінімальним (базовим) показником RTP, а діапазон 94% - 96,2% на автоматі відображає повний спектр RTP для різних ігор. Обидві ці величини ґрунтуються на технічних характеристиках виробника, не суперечать одна одній, і відображають різні аспекти однієї і тієї ж характеристики грального обладнання. Відтак розбіжності між зазначенням RTP у ліцензійних документах (94%) та на гральних автоматах (від 94% до 96,2%) відсутні, оскільки йдеться про різні способи відображення одного і того ж показника: у документах - мінімальне значення серед доступних ігор, а на гральному автоматі - повний діапазон значень залежно від конкретної гри. Таким чином, надана Товариством інформація є достовірною та узгоджується з фактичними технічними характеристиками грального обладнання.

15.04.2026 Державним агентством ПлейСіті складено акт за результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» №08/1/2026, яким встановлено порушення:

- п. 1 ч. 1 ст. 15, п.п. 4, 6 та 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;

- п. 1 ч. 1 ст. 15, абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;

- п. 1 ч. 1 ст. 15, ч. 17 ст. 22 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;

- п. 1 ч. 1 ст. 15, п. 23 ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», пп. 23 п. 25, п. 40 Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2020 №1341; ч. 4 ст. 23, абз. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;

- п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», пп. «А» п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»;

- п. 1 ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 49 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

17.04.2026 Державним агентством ПлейСіті направлено позивачу повідомлення №4-10/2224 про розгляд справи про результати планової перевірки.

21.04.2026 ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» надані заперечення на акт заходу державного нагляду (контролю) №08/1/2026 від 15.04.2026.

22.04.2026 Державним агентством ПлейСіті відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 8, п.п. 3, 11, 15 та 16 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі Закон), Закону України «Про адміністративну процедуру», абзацу 10 пп. 3 п. 4 та п. 8 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 №505, Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2020 №1341, у зв`язку з порушенням ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» (далі ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС»), що здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 28.10.2021 №687 (зі змінами), вимог п.п. 4, 6 та 7 ч. 1 та абзацу 2 ч. 6 ст. 14 Закону, що відображені в акті складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор від 15.04.2026 №08/1/2026, прийнято рішення №140-Р про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» (бренд організатора азартних ігор «Favbet гральні автомати») дію ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що видана відповідно до рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 28.10.2021 № 687 (зі змінами).

22.04.2026 Державним агентством ПлейСіті відповідно до п.п. 1 та 17 ч. 1 ст. 8, ч. 8 ст. 10, ч.ч. 2-7 ст. 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон), ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про адміністративну процедуру», Порядку застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2022 №101, абзаців 2 та 18 пп. 3 п. 4, п. 8 та пп. 25 п. 10 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 №505, за результатами планової перевірки, здійсненої відповідно до наказів Агентства ПлейСіті від 28.11.2025 №101-ОД та від 07.04.2026 №43-ОД, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» (далі - ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС»), що здійснює діяльність з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 28.10.2021 №687, у зв`язку з порушеннями ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» вимог Закону та Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2020 №1341 (далі - ліцензійні умови), що відображені в акті від 15.04.2026 №08/1/2026 (далі - Акт) та за результатом розгляду Агентством ПлейСіті (код за ЄДРПОУ 45883055, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3) питання про результати планової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів), прийнято рішення №141-Р, яким:

- визнано вчинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» порушень наступних вимог під час провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 28.10.2021 №687:

1) у 2021-2026 роках - п.п. 4, 6 та 7 ч. 1 ст. 14 Закону щодо заборони наявності кінцевих бенефіціарних власників, які є резидентами (громадянами) держави, що здійснює збройну агресію проти України, а також заборони здійснення контролю організатора азартних ігор резидентами такої держави;

2) у 2023 - 2026 роках - абзацу 2 ч. 6 ст. 14 Закону щодо порушення вимог до бренда організатора азартних ігор;

3) у 2023 році - ч. 5 ст. 49 Закону щодо строку сплати за перший рік дії ліцензії;

4) у 2025 році - п. 23 ч. 1 ст. 15, абзацу 1 ч. 2 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону, пп. 23 п. 25, п. 40 Ліцензійних умов щодо забезпечення організатором азартних ігор обов`язку стосовно проведення інспектування грального обладнання;

5) у 2026 році - пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону щодо надання заздалегідь неправдивої інформації щодо порядку організації та проведення азартних ігор та результатів гри.

Пунктом 2 рішення №141-Р від 22.04.2026 Державним агентством ПлейСіті застосовано до ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» фінансову санкцію (штраф) у розмірі 933876000 (дев`ятсот тридцять три мільйони вісімсот сімдесят шість тисяч) грн відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 58 Закону у зв`язку з виявленням в залах гральних автоматів (Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 4-Б (літера «О») (перший поверх будівлі літера «О» готелю «ТИСА»), Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, 70 (перший поверх готелю «SIESTA») 108 одиниць гральних автоматів (виробничі/серійні номери: 2399127, 826334, 826343, 2399130, 794883, 794881, 794859, 794861, 794886, 794885, 794877, 794878, 2399134, 794888, 794889, 2399131, 2399132, 2400585, 2399135, 2399139, 2400591, 835862, 835854, 835866, 835863, 835870, 835881, 835869, 835877, 826328, 835876, 826327, 794854, 835872, 794851, 835885, 835882, 767457, 775448, 753184, 753195, 2400597, 2400598, 2400599, 793259, 793255, 826297, 826284, 835855, 827996, 827997, 827998, 826282, 826281, 835883, 835884, 794896, 794894, 835864, 826283, 835856, 828002, 828001, 2400590, 2400589, 2399126, 2399136, 835867, 826298, 2400586, 2400588, 2399141, 2399140, 827999, 828000, 2399137, 2399138, 835880, 835879, 835873, 835874, 794870, 794865, 794880, 794884, 794876, 794875, 794892, 794893, 194872, 194873, 828056, 796239, 796290, 775459, 758870, 826350, 826401, 2399128, 2399129, 2399133, 2400587, 2400592, 2400610, 664706, 664141, 664157, 655818) щодо яких документально не підтверджено проведення інспектування.

24.04.2026 Державним агентством ПлейСіті направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» повідомлення за вих. №6-10/2379 про початок адміністративного провадження та надання пояснень.

В повідомленні зазначено, що рішенням від 22.04.2026 №140-Р Агентство ПлейСіті припинило ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» (бренд організатора азартних ігор «Favbet гральні автомати») дію ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що видана відповідно до рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі КРАІЛ) від 28.10.2021 №687 (зі змінами). З огляду на викладене, Агентство ПлейСіті, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі Закон), повідомило про початок адміністративного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону з розгляду справи про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензій на гральні автомати, що видані відповідно до рішень КРАІЛ від 29.11.2021 №781 (зі змінами), від 29.11.2021 №782 (зі змінами), від 03.12.2021 №804 (зі змінами), від 06.12.2021 №812 (зі змінами), від 29.11.2022 №400 (зі змінами), від 08.08.2023 №121, від 08.08.2023 №122, від 08.08.2023 №123 (зі змінами), від 14.11.2023 №388 (зі змінами), від 14.12.2023 №479, від 14.12.2023 №480, від 16.01.2024 №4 (зі змінами), від 16.01.2024 №5, від 24.09.2024 №456 та від 24.09.2024 №457 у зв`язку з припиненням дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону, Державним агентством ПлейСіті надано можливість ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для вирішення справи, шляхом направлення їх Агентству ПлейСіті до 01.05.2026 (включно) за вибором суб`єкта господарювання.

24.04.2026 ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» направлено Державному агентству ПлейСіті вимогу про зупинення адміністративного провадження про припинення дії ліцензій на гральний автомат, розпочатого на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адміністративну процедуру», що видані відповідно до рішень КРАІЛ від 29.11.2021 №781 (зі змінами), від 29.11.2021 №782 (зі змінами), від 03.12.2021 №804 (зі змінами), від 06.12.2021 №812 (зі змінами), від 29.11.2022 №400 (зі змінами), від 08.08.2023 №121, від 08.08.2023 №122, від 08.08.2023 №123 (зі змінами), від 14.11.2023 №388 (зі змінами), від 14.12.2023 № 479, від 14.12.2023 № 480, від 16.01.2024 № 4 (зі змінами), від 16.01.2024 №5, від 24.09.2024 №456 та від 24.09.2024 №457 у зв`язку з припиненням дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів, у зв`язку з поділом ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» учасника адміністративної процедури, до встановлення правонаступників.

05.05.2026 Державним агентством ПлейСіті відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 8, ч. 5 ст. 51 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», Закону України «Про адміністративну процедуру», абзацу 10 пп. 3 п. 4 та абзацу 1 п. 8 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 №505, Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2020 №1341, враховуючи рішення Агентства ПлейСіті від 22.04.2026 №140-Р «Про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів», яким припинено дію ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів, що видана відповідно до рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі КРАІЛ) від 28.10.2021 №687 (зі змінами), прийнято рішення №169-Р про припинення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» (місцезнаходження: 04207, місто Київ, вул. Лук`яненка Левка, будинок 21, корпус 3; ідентифікаційний код 43457335) дію ліцензій на гральні автомати з виробничими номерами:

835855, 827996, 827997, 827998, 826282, 826281, 835883, 835884, 794896, 794894, 835864, 826283, 835856, 828002, 828001, 2400590, 2400589, 2399126, 2399136, 835867, 826298, 2400586, 2400588, 2399141, 2399140, 827999, 828000, 2399137, 2399138, 835880, 835879, 835873, 835874, 794870, 794865, 794880, 794884, 794876, 794875, 794892, 794893, 794872, 794873, 826297, 826284, 835857, 835859, 835865, 835868, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 29.11.2021 №781 (зі змінами);

826350, 826401, 2399128, 2399129, 2399133, 2400587, 2400592, 2399127, 826334, 826343, 2399130, 794883, 794881, 794859, 794861, 794886, 794885, 794877, 794878, 2399134, 794888, 794889, 2399131, 2399132, 2400585, 2399135, 2399139, 2400591, 835862, 835854, 835866, 835863, 835870, 835881, 835869, 835877, 826328, 835876, 826327, 794854, 835872, 794851, 835885, 835882, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 29.11.2021 №782 (зі змінами);

828056, що видана відповідно до рішення КРАІЛ від 03.12.2021 № 804 (зі змінами);

775459, 758870, 767457, 775448, 753184, 753195, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 06.12.2021 № 812 (зі змінами);

796239, 796290, 2400610, 2400597, 2400598, 2400599, 793259, 793255, 835886, 835887, 835888, 828004, 835894, 828059, 828060, 840891, 828003, 840852, 840903, 840905, 2400596, 843075, 840904, 796235, 2400606, 796225, 2400609, 796254, 796280, EU0000280, 796271, 2466490, 2466698, 2466699, 796233, 2466700, 2466701, 2466702, 2466703, 2466704, 2466705, 826395, 826404, 826351, 826360, 826356, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 29.11.2022 №400 (зі змінами);

2021023635/1, 2021023635/2, 2021023635/3, 2021023635/4, 2021023635/5, 2021023635/6, 2021023635/7, 2021023635/8, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 08.08.2023 №121;

2021023634/1, 2021023634/2, 2021023634/3, 2021023634/4, 2021023634/5, 2021023634/6, 2021023634/7, 2021023634/8, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 08.08.2023 №122;

2021023636/1, 2021023636/2, 2021023636/3, 2021023636/4, 2021023636/5, 2021023636/6, 2021023636/7, 2021023636/8, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 08.08.2023 №123 (зі змінами);

19PPC1559, 19PPC1560, 19PPC1561, 19PPC1562, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 14.11.2023 №388 (зі змінами);

APSL32PBS01307, APSL32PBS01308, APSL32PBS01309, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 14.12.2023 №479;

APSL32PBS01306, APSL32PBS01304, APSL32PBS01305, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 14.12.2023 № 480; 664706, 664141, 664157, 655818, APSL32PBS01310, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 16.01.2024 №4 (зі змінами);

APSL32PBS01303, що видана відповідно до рішення КРАІЛ від 16.01.2024 №5;

APSL32PBS02316, APSL32PBS02317, APSL32PBS02318, APSL32PBS02319, APSL32PBS02320, APSL32PBS02321, APSL32PBS02322, APSL32PBS02323, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 24.09.2024 №456;

APSL32PBS02315, APSL32PBS02308, APSL32PBS02309, APSL32PBS02310, APSL32PBS02311, APSL32PBS02312, APSL32PBS02313, APSL32PBS02314, що видані відповідно до рішення КРАІЛ від 24.09.2024 №457.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено наступне.

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови проведення азартних ігор регулює Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон №768-IX, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону №768-IX, цей Закон є спеціальним (базовим) законом у регулюванні суспільних відносин у сфері організації та проведення азартних ігор. У разі якщо будь-яким іншим законом України встановлено інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила цього Закону.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів, у тому числі щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, у сфері організації та проведення азартних ігор регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №768-IX метою державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор є створення умов для зниження соціальних ризиків, пов`язаних з їх організацією та проведенням, та забезпечення дотримання організаторами азартних ігор вимог законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону №768-IX принципами державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор є: 1) захист прав, законних інтересів, життя та здоров`я громадян; 2) забезпечення дотримання однакових для всіх гравців умов азартної гри; 3) забезпечення принципу відповідальної гри; 4) забезпечення дотримання принципів прозорості, стабільності, відкритості, рівності, справедливості та об`єктивності під час проведення азартних ігор; 5) унеможливлення зовнішнього впливу на результати азартних ігор; 6) підтримка розвитку економіки України, соціальної та культурної сфери, підтримка та розвиток спорту, медицини, освіти та науки в Україні за рахунок надходжень від проведення азартних ігор в Україні; 7) заборона протиправного впливу на проведення спортивних подій та їх результати; 8) захищеність персональних даних; 9) запобігання виникненню та боротьба з ігровою залежністю (лудоманією).

Частиною 1 ст. 6 Закону №768-IX встановлено, державне регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, а також Уповноваженим органом у межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Уповноважений орган (ч. 3 ст. 6 Закону №768-IX).

Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 15 Закону №768-IX у своїй діяльності організатор азартних ігор зобов`язаний: на запит Уповноваженого органу надавати інформацію та документи, що стосуються діяльності з організації та проведення азартних ігор та/або реклами азартних ігор.

Пунктами 4, 6 та 7 ч. 1 ст. 14 Закону №768-IX передбачено, що організатором азартних ігор може бути виключно юридична особа - резидент України, зокрема:

- керівники, головний бухгалтер, власники істотної участі та кінцеві бенефіціарні власники якої мають бездоганну ділову репутацію та не є громадянами держави, що здійснює збройну агресію проти України;

- яка не є особою, яка прямо чи опосередковано контролюється у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України;

- кінцеві бенефіціарні власники якої не є резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 51 Закону №768-IX встановлено, що уповноважений орган зобов`язаний прийняти рішення про припинення дії ліцензії за наявності хоча б однієї з таких підстав: невідповідність керівника, головного бухгалтера, власників істотної участі та/або кінцевих бенефіціарних власників організатора азартних ігор вимогам, встановленим цим Законом та/або ліцензійними умовами

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 №505 затверджено Положення про Державне агентство України ПлейСіті (далі - Положення №505).

Відповідно до п.п. 1-3 Положення №505 Державне агентство України ПлейСіті (Агентство ПлейСіті) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Агентство ПлейСіті у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Агентства ПлейСіті є:

1) реалізація державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор, а також за проведенням лотерей в Україні;

3) внесення на розгляд Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення №505 Агентство ПлейСіті відповідно до покладених на нього завдань у сфері організації та проведення азартних ігор: приймає відповідно до компетенції рішення, що є обов`язковими для виконання організаторами азартних ігор; здійснює заходи щодо запобігання та виявлення порушень організаторами азартних ігор вимог законодавства про азартні ігри; виконує функції органу ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, приймає рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без руху або без розгляду, видачу ліцензії або відмову у видачі ліцензії, припинення дії ліцензій, а також здійснює інші повноваження органу ліцензування в межах та порядку, встановлених Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".

Отже, Державне агентство України ПлейСіті є центральним органом виконавчої влади, уповноваженим забезпечувати реалізацію державної політики в сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень від 22.04.2026 №140-Р «Про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів», від 22.04.2026 №141-Р «Про результати планової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» стали висновки акту №08/1/2026 від 15.04.2026, сформовані, зокрема, на підставі листів Державного бюро розслідувань України від 20.11.2025 №36313-25/10-2-01-01-16901/25, від 19.03.2026 №43076-25/10-2-01-01-4236/26, відповідно до яких зазначено, що у матеріалах кримінального провадження №62025000000000876 від 26.08.2025, серед іншого, зазначено, що у відповідних офіційних електронних інформаційних системах (бази даних, масиви інформації) відповідних уповноважених державних органів та служб російської федерації, а саме база даних Федеральної міграційної служби російської федерації, база даних Федеральної податкової служби російської федерації (міститься інформація щодо реєстраційного номера платника податків, серії та номеру паспорта громадянина російської федерації, адреси реєстрації на території російської федерації, інформація щодо доходів, відрахувань до Пенсійного фонду російської федерації тощо), база даних Прикордонної служби російської федерації, міститься інформації про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має/мав громадянство та резидентство російської федерації, зокрема ймовірно паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_5 , російський РНОКПП НОМЕР_6 (діяв з 11.10.2001 по 11.11.2022) та НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Також, в ході досудового розслідування отримано інформацію, що ОСОБА_1 з 26.12.2012 станом по сьогодні є співзасновником та співвласником юридичної особи, яка зареєстрована на території Республіки Білорусь та здійснює діяльність у сфері азартних ігор під брендом «FАVBET» - ООО «ФАВБЕТБЕЛ» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, реєстраційний номер 191609189), яка володіла офіційною ліцензією уповноваженого органу Республіки Білорусь на здійснення діяльності у сфері азартних ігор №33120/593 до 14.02.2024. У свою чергу, ООО «ФАВБЕТБЕЛ» володіє правом власності на торгову марку «FAVBET» на території Республіки Білорусь з 10.04.2020 по 12.03.2029, а також володіє правом власності на вебсайт favbet.by.

Водночас білоруська ООО «ФАВБЕТБЕЛ» є засновником та була співвласником російської юридичної особи - ООО «БЕТ ИНВЕСТ» (російська федерація, м. москва, ОГРН 1147746686240), яка в свою чергу зареєстрована та функціонувала на території російської федерації в період 17.06.2014-19.07.2019, а також володіє на праві власності торговим знаком «FАVBET» (свідоцтво № НОМЕР_8 , термін дії з 08.08.2016 по 30.12.2024). У свою чергу, ОСОБА_1 був кінцевим бенефіціарним власником ООО «НЗЙШИНЗЛ МЕРЧЕНДАЙЗИНГ» (російська федерація, м. москва, ИНН: 7713510198, ОГРН 1037739908447, недіюча з 01.12.2007).

Досліджуючи поняття «резидент», судом встановлено, що Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» не містить самостійного визначення поняття «резидент» фізичної особи та не встановлює спеціальних критеріїв, за якими фізична особа для цілей застосування п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 14 та абз. 2 ч. 6 ст. 14 цього Закону має визнаватися резидентом держави, що здійснює збройну агресію проти України.

Водночас відсутність у спеціальному Законі визначення відповідного поняття не надає Уповноваженому органу права довільно визначати зміст категорії «резидент» та ототожнювати її з будь-яким правовим, майновим, реєстраційним або економічним зв`язком фізичної особи з іноземною державою.

Категорії громадянства та резидентства не є тотожними. Так само сама по собі наявність у фізичної особи ідентифікаційного номера платника податків, відомостей про реєстрацію місця проживання, майнових прав або участі у діяльності юридичних осіб не дозволяє без дослідження інших юридично значимих обставин дійти безумовного висновку про резидентство такої особи.

Базове визначення резидентства фізичної особи закріплене у пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого фізична особа визнається резидентом держави залежно від наявності у неї місця проживання, а у разі його відсутності - за критерієм центру життєвих інтересів, який визначається з урахуванням особистих та економічних зв`язків особи. У випадку, коли неможливо визначити центр життєвих інтересів, застосовується критерій перебування на території держави не менше 183 днів протягом податкового року, а за відсутності і цього критерію - враховується громадянство особи.

Таким чином, законодавець прямо встановлює, що резидентство фізичної особи є складною юридичною категорією, яка визначається не за формальними або технічними ознаками, а виключно за сукупністю фактичних обставин, що характеризують реальний зв`язок особи з державою. Тобто жодні технічні або реєстраційні дані (зокрема ІПН) не передбачені законом як критерій резидентства.

Аналогічний підхід закріплений і в міжнародному праві. Зокрема, ст. 4 Модельної конвенції ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна (OECD Model Tax Convention on Income and on Capital, 2017) передбачає, що у випадку, коли фізична особа може вважатися резидентом двох держав, її статус визначається за послідовною системою критеріїв: наявність постійного житла, центр життєвих інтересів, звичайне місце проживання та громадянство. Зазначені критерії мають ієрархічний характер і застосовуються саме з метою встановлення реального, а не формального зв`язку особи з відповідною державою.

Аналогічні положення містила і вже денонсована, проте на яку посилається ДБР у своїх листах і протоколах, Угода між Урядом України і Урядом російської федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна від 08.02.1995, яка діяла на момент видачі ліцензії КРАІЛом.

Відповідно до ст. 4 цієї Угоди, визначення резидентства фізичної особи також здійснюється за критеріями постійного житла, центру життєвих інтересів, звичайного місця проживання та громадянства.

Таким чином, навіть у межах правового регулювання відносин між Україною та російською федерацією не передбачалося можливості визначення резидентства на підставі формальних реєстраційних даних або технічних ідентифікаторів.

Важливе значення для правильного розуміння змісту поняття «резидент» має і Висновок науково-правової експертизи №10707 від 23.03.2026 щодо питання резидентства фізичної особи, долучений до матеріалів справи.

У зазначеному висновку науково-правової експертизи прямо вказано, що категорія резидентства не є уніфікованою та не може визначатися виключно на підставі окремих формальних ознак, зокрема даних іноземних реєстрів або інформаційних систем. Натомість визначення резидентства потребує комплексного аналізу фактичних обставин, включаючи місце проживання, центр життєвих інтересів, економічну діяльність та інші об`єктивні критерії.

При цьому наслідком встановлення невідповідності кінцевого бенефіціарного власника вимогам Закону №768-IX відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 51 цього Закону є припинення дії ліцензії, тобто істотне втручання держави у право суб`єкта господарювання на здійснення ліцензованої господарської діяльності.

За таких обставин висновок адміністративного органу про існування відповідної підстави має ґрунтуватися на достатній сукупності належних, достовірних та взаємоузгоджених доказів, які дозволяють встановити юридично значимі обставини, а не на припущеннях щодо їх існування.

Як встановлено судом, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є громадянином України, що підтверджується долученою до позовної заяви копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера, виданою Державною податковою інспекцією у Мінському районі м. Києва 13.04.1998, ОСОБА_1 має ідентифікаційний номер НОМЕР_9 .

Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2025, поданої 27.04.2026 до Головного управління ДПС у м. Києві, Правобережна державна податкова інспекція, за реєстрованим номером 9439564514, ОСОБА_1 задекларував загальну суму доходу на території України у розмірі 2477290366,20 грн, що підлягає сплаті до Державного бюджету України.

Листом Державної міграційної служби України від 24.11.2025 №8.1-12672/2-25 повідомлено, що відповідно до обліків відомчої інформаційної системи ДМС, інформація про наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянства і дійсного паспортного документа російської федерації та/або Республіки Білорусь, та/або факту володіння паспортними документами російської федерації та/або Республіки Білорусь у минулому відсутня.

Згідно з наданою заявниками довідкою Департаменту інформатизації Міністерства Внутрішніх справ України від 22.04.2026 №1469/16-2026 станом на 20.04.2026 за даними інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.

Відповідно до наданої до заяви копії афідевіту від 17.07.2025, ОСОБА_1 повідомлено, що він має виключно громадянство України, інших громадянств, у тому числі громадянства російської федерації та республіки Білорусь не має та ніколи не мав, заяв про набуття громадянства російської федерації та республіки Білорусь ніколи не подавав, відповідний паспорт не отримував.

Отже, офіційними документами, які мають юридичну силу на території України та які видані компетентними органами, не підтверджується наявність у ОСОБА_1 статусу резидента російської федерації.

Як встановлено судом, безпосередньою підставою для проведення заходу державного нагляду (контролю) та початку адміністративного провадження стало повідомлення Державного бюро розслідувань 20.11.2025 №36313-25/10-2-01-01-16901/25, від 19.03.2026 №43076-25/10-2-01-01-4236/26.

Суд не заперечує право Агентства ПлейСіті отримувати та враховувати інформацію, надану правоохоронними органами, а також використовувати таку інформацію як передбачену законом підставу для здійснення контрольних повноважень.

Разом з тим наявність законної підстави для призначення перевірки сама по собі не свідчить про доведеність порушення, для перевірки якого відповідний захід державного нагляду (контролю) було призначено.

Інформація правоохоронного органу, яка свідчить про можливе порушення вимог законодавства, та встановлений за результатами контрольного заходу юридичний факт такого порушення мають різне правове значення.

Саме тому отримання Агентством ПлейСіті листа ДБР покладало на відповідача обов`язок у межах наданих йому контрольних повноважень перевірити викладену в ньому інформацію, дослідити документи та пояснення суб`єкта господарювання, встановити фактичні обставини та лише після цього зробити власний мотивований висновок щодо наявності або відсутності порушення вимог п.п. 6 та 7 ч. 1, абзацу 2 ч. 6 ст. 14 Закону №768-IX.

Судом досліджено зміст оскаржуваного рішення та встановлено, що відповідачем не обґрунтовано факт резидентства ОСОБА_1 у російській федерації, відповідач фактично відтворив інформацію, отриману від Державного бюро розслідувань.

Зокрема, оскаржуване рішення прийнято на підставі отриманої інформації про наявність у ОСОБА_1 ідентифікаційних номерів платника податків у російській федерації, відомостей про реєстрацію за адресою у м. москві.

Водночас матеріали справи не містять доказів здійснення Агентством ПлейСіті самостійної перевірки достовірності зазначених відомостей та встановлення на їх підставі саме факту резидентства ОСОБА_1 у російській федерації.

Оскаржуване рішення та матеріали адміністративного провадження не містять аналізу того, відповідно до якої норми права та за сукупністю яких юридичних критеріїв наведені ДБР обставини дають підстави кваліфікувати ОСОБА_1 саме як резидента російської федерації.

Зокрема, відповідачем не встановлено період фактичного проживання ОСОБА_1 на території російської федерації, тривалість такого перебування, наявність постійного місця проживання, місцезнаходження центру його життєвих інтересів, місце постійного здійснення ним економічної діяльності чи інших обставин, які у своїй сукупності дозволяли б зробити обґрунтований висновок щодо його резидентського статусу.

Посилання відповідача на наявність у ОСОБА_1 ідентифікаційного номера платника податків російської федерації саме по собі не усуває необхідності встановлення таких обставин.

Інформація, наведена в листі ДБР, а саме про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має/мав громадянство та резидентство російської федерації, зокрема ймовірно паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_5 , російський РНОКПП НОМЕР_6 (діяв з 11.10.2001 по 11.11.2022) та НОМЕР_7 , адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , спростовується листом Державної міграційної служби України від 24.11.2025 №8.1-12672/2-25, яким повідомлено, що відповідно до обліків відомчої інформаційної системи ДМС, інформація про наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянства і дійсного паспортного документа російської федерації та/або Республіки Білорусь, та/або факту володіння паспортними документами російської федерації та/або Республіки Білорусь у минулому відсутня.

Крім того, суд визнає суперечливою наведену інформацію, оскільки із загальнодоступної інформації з картографічних сервісів судом встановлена відсутність такої адреси як АДРЕСА_2 .

Досліджуючи питання наявності у ОСОБА_1 ідентифікаційного номеру рф, суд зважає на той факт, що суду не надано жодного належного документу на підтвердження вказаного факту, виданого компетентним органом на території України.

Крім того, суд зважає на позицію Члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді, доктор філософії права (к.ю.н.), доцента ОСОБА_2 , який у висновку науково-правової експертизи № 10707 від 23.03.2026 щодо питання резиденства фізичної особи вказав: «наявність податкового номера сама по собі не може розглядатися як достатня правова підстава для визнання фізичної особи резидентом країни, РНОКПП якої така особа має. Податковий номер виконує ідентифікаційну та облікову функцію в системі податкового адміністрування, тоді як резидентність фізичної особи є матеріально-правовою категорією, за допомогою якої визначається обсяг юрисдикції держави щодо фізичної особи. До того ж, реєстраційний номер облікової картки платника податків може мати як резидент відповідної країни, так і нерезидент. Таким чином, інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків РФ у відповідних офіційних електронних інформаційних системах інформації рф є непрямим доказом, який може свідчити лише про ймовірність наявності в особи податкового резидентства. Проте не може свідчити про наявність у неї резидентства чи громадянства рф, а також не може свідчити про набуття громадянства рф такою особою за власним волевиявленням так само як і не може свідчити про вчинення такою особою дій, спрямованих як на набуття податкового резидентства, так і на набуття резидентства рф взагалі. Сама лише наявність у реєстрових відомостях інформації про податковий номер, виданий державою, що здійснює збройну агресію проти України, не може розглядатися як достатня й самодостатня підстава для констатації факту наявності у фізичної особи резидентства російської федерації, а також порушення ст. 6 Закону України «Про державні лотереї в Україні».

Суд також враховує, що позивач під час проведення перевірки заперечував належність ОСОБА_1 до резидентів російської федерації та надав відповідачу документи на підтвердження своєї позиції, які досліджені судом вище.

Зокрема, позивач посилався на паспорт громадянина України ОСОБА_1 , відомості щодо його податкового обліку та доходів в Україні, афідевіт, відповідь Державної міграційної служби України, відповідь компетентного органу російської федерації, а також висновок науково-правової експертизи щодо критеріїв визначення резидентства.

При цьому суд зауважує, що афідевіт ОСОБА_1 як особиста заява особи не може самостійно та безумовно підтверджувати відсутність у нього статусу резидента іншої держави.

Однак зазначене не звільняло відповідача від обов`язку надати оцінку всій сукупності документів, поданих позивачем, зіставити їх із відомостями, отриманими від ДБР, та навести мотиви, з яких одним доказам надано перевагу перед іншими.

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що таке співставлення було здійснено.

Натомість матеріали адміністративного провадження свідчать про те, що інформація ДБР була сприйнята відповідачем як встановлена обставина, тоді як надані позивачем документи не отримали належної індивідуальної оцінки з наведенням мотивів їх відхилення.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що належність та допустимість матеріалів, отриманих у межах кримінального провадження, можуть оцінюватися виключно судом під час розгляду відповідного кримінального провадження.

Предметом цього адміністративного спору не є встановлення допустимості доказів для цілей кримінального провадження чи вирішення питання про винуватість будь-якої особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Водночас після використання відомостей, отриманих у межах кримінального провадження, як фактичної підстави для прийняття адміністративного акта такі відомості стають складовою фактичного обґрунтування відповідного владного рішення, а тому підлягають оцінці адміністративним судом у тій мірі, в якій це необхідно для перевірки правомірності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Інший підхід фактично унеможливив би судовий контроль за фактичними підставами адміністративного акта лише через те, що інформація, використана адміністративним органом, первісно була отримана в межах кримінального провадження.

При цьому суд наголошує, що лист ДБР не є судовим рішенням та сам по собі не встановлює преюдиційно для адміністративного органу чи адміністративного суду факту резидентства ОСОБА_1 у російській федерації.

Так, у матеріалах кримінального провадження №62025000000000876 від 26.08.2025 відсутні засвідчені витяги з офіційних реєстрів російської федерації; відсутні документи, що підтверджують правові підстави набуття особою статусу резидента російської федерації; відсутні документи, що підтверджують сплату податків та зборів ОСОБА_1 до державного бюджету російської федерації; відсутні документи, що встановлюють російську федерацію як центр життєвих інтересів ОСОБА_1 ; відсутні документи, що встановлюють перебування ОСОБА_1 або членів його сім`ї на території російської федерації протягом останніх 183 к.д. як на теперішній час так і на будь яку дату в минулому; відсутні документи, що встановлюють реєстрацію ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання на території російської федерації.

Так само повідомлення правоохоронним органом відомостей, отриманих під час досудового розслідування, не звільняє адміністративний орган від передбаченого законом обов`язку самостійно встановити обставини, необхідні для прийняття адміністративного акта.

Окремої оцінки потребує висновок відповідача щодо невідповідності позивача п. 6 ч. 1, абзацу 2 ч. 6 ст. 14 Закону №768-IX.

Зазначена норма встановлює самостійну вимогу до організатора азартних ігор він не повинен прямо чи опосередковано контролюватися у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України.

Отже, для встановлення порушення п. 6 ч. 1, абзацу 2 ч. 6 ст. ст. 14 Закону №768-IX відповідач повинен був встановити не лише існування певних зв`язків із фізичними або юридичними особами, а наявність саме контролю в розумінні ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», тобто можливості чинити вирішальний вплив на господарську діяльність позивача.

Як зазначено судом, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фавбет Гейм Слотс» є ОСОБА_1 .

Відомості, які зібрані в рамках і для цілей кримінального провадження №62025000000000876 від 26.08.2025 не були предметом дослідження і оцінки суду на предмет належності та допустимості, а тому не могли бути першочергово до дослідження і оцінки їх судом на предмет належності та допустимості, розглянуті та оцінені і визнані доказами у адміністративному провадженні про припинення дії ліцензії позивача.

Разом з тим матеріали адміністративного провадження не містять встановлених обставин, які б свідчили про здійснення будь-яким резидентом російської федерації прямого або опосередкованого вирішального впливу на господарську діяльність ТОВ «Фавбет Гейм Слотс».

Щодо посилань відповідача на вплив ОСОБА_1 на компанію ТОВ «ФавБетБел», судом з наданих до суду доказів, зокрема з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та індивідуальних підприємців республіки білорусь, встановлено, що частка ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ «ФавБетБел» становила лише 5 %, що саме по собі виключає можливість здійснення вирішального впливу на діяльність юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», контроль - це вирішальний вплив однієї чи кількох пов`язаних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання, який може здійснюватися, зокрема, через володіння більшістю голосів або іншим чином, що забезпечує визначення рішень.

Володіння ОСОБА_1 часткою у розмірі 5% не забезпечує більшості голосів, не надає можливості формувати органи управління і не дозволяє визначати рішення товариства.

Отже, ОСОБА_1 не є і не був особою, яка прямо чи опосередковано здійснює контроль над резидентом рб - ТОВ «ФавБетБел», навіть у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Більше того, навіть потенційний непрямий вплив (через непряме володіння ОСОБА_1 часткою в компанії ANDALIDI INVEST LTD до листопада 2022 року) був припинений ще у травні 2023 році.

Так, зокрема, 10.05.2023 між ОСОБА_1 та компанією-резидентом Болгарії ERIUS OUTSOURCING LTD було укладено договір купівлі-продажу часток в ТОВ «ФавБетБел».

Аналогічний договір купівлі-продажу частки в цьому ж товаристві було укладено і між ANDALIDI INVEST LTD (95% частки у ТОВ «ФавБетБел») та третьою особою ERIUS OUTSOURCING LTD (Болгарія).

Таким чином, починаючи з 10.05.2023 ОСОБА_1 не мав жодної частки в статутному капіталі ТОВ «ФавБетБел», не мав непрямого контролю над ТОВ «ФавБетБел» через інші компанії і не мав можливості впливати на діяльність ТОВ «ФавБетБел».

Водночас, формальне не завершення державної реєстрації відповідних змін у республіці білорусь зумовлене виключно об`єктивними обставинами, що не залежать від волі сторін.

Зокрема, як повідомлено компанією-покупцем часток в статутному капіталі ТОВ «ФавБетБел» - ERIUS OUTSOURCING LTD (Болгарія), відповідно до матеріалів, поданих до реєструючого органу, у державній реєстрації змін складу учасників було відмовлено. Причини такої відмови прямо пов`язані із спеціальним правовим режимом, запровадженим у республіці білорусь.

Так, відповідно до пункту 2.13 указу президента республіки білорусь №93 від 14.03.2022 «Про додаткові заходи по забезпеченню стабільного функціонування економіки», встановлено обмеження щодо відчуження часток у господарських товариствах за участю іноземних осіб, що передбачає необхідність отримання спеціального дозволу. Аналогічні обмеження випливають із положення про державну реєстрацію суб`єктів господарювання, затвердженого декретом президента республіки білорусь №1 від 16.01.2009, яке передбачає право реєструючого органу відмовити у державній реєстрації змін у разі невідповідності поданих документів або відсутності необхідних погоджень.

Відповідно до інформації, отриманої за наслідками дослідження використання/невикористання ТМ Favbet/Фавбет у рб після 01.01.2023, було повідомлено, що ТОВ «ФавБетБел» фактично припинило свою діяльність.

Зокрема, відповідно до означеного висновку, діяльність ТОВ «ФавБетБел» у сфері грального бізнесу припинена ще у 2022 році, ліцензія на здійснення діяльності у сфері азартних ігор анульована 21.04.2022 року, товариство має статус неактивного платника податків більш ніж 12 місяців, у податкових органах республіки білорусь наявний запис про відсутність господарської діяльності і компанія має бути передана податковими органами на ліквідацію.

Таким чином, фактичне припинення діяльності, відсутність доходів, операцій та економічної активності виключає можливість визнання будь-якого економічного зв`язку ОСОБА_1 з цією компанією.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб російської федерації, ООО «БЕТ ІНВЕСТ» припинено та виключено з реєстру ще 19.07.2019, тобто до: отримання позивачем ліцензії в Україні у 2021 році; початку повномасштабної агресії російської федерації.

Факт припинення юридичної особи означає повне припинення її господарської діяльності, що відповідає як загальним принципам корпоративного права, так і положенням цивільного законодавства, згідно з якими юридична особа вважається припиненою з моменту внесення відповідного запису до державного реєстру.

Більше того, згідно з даними, наведеними у Звіті щодо використання позначення «FAVBET/ФАВБЕТ» у російській федерації: відсутні будь-які діючі ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор з використанням бренду Favbet та/або компанії - ООО «БЕТ ІНВЕСТ»; відсутні записи у відповідних ліцензійних реєстрах; відсутні ознаки фактичного здійснення господарської діяльності під відповідним брендом.

Таким чином, відсутні як юридичні, так і фактичні підстави стверджувати про існування діяльності у російській федерації.

Відповідно до наданих документів (Звіту щодо використання позначення «FAVBET/ФАВБЕТ» в республіці білорусь), ТОВ «ФавБетБел»: припинило діяльність у сфері грального бізнесу ще у 2022 році; втратило відповідну ліцензію (анульовано 21.04.2022); не здійснює господарської діяльності; має статус неактивного платника податків.

В податкових органах республіки білорусь наявний запис про відсутність господарської діяльності зазначеної юридичної особи, що є офіційним підтвердженням фактичного припинення її функціонування.

Крім того, як вже було зазначено вище, ОСОБА_1 було вжито заходи щодо повного припинення корпоративної участі у зазначеній юридичній особі, зокрема укладено договір відчуження часток від 10.05.2023, що свідчить про відсутність наміру збереження економічного інтересу.

Відповідно до Звіту щодо використання позначення FAVBET/ФАВБЕТ у російській федерації, та витягів з офіційних баз даних щодо торговельних марок, встановлено, що правова охорона торговельної марки за свідоцтвом №583140 припинена 03.09.2022. Підстава припинення припинення юридичної особи-правовласника.

Як вже встановлено вище, правовласник відповідного товарного знака - ООО «БЕТ ІНВЕСТ» - припинений як юридична особа 19.07.2019, що також виключає можливість здійснення будь-якої діяльності або реалізації прав на знак.

Таким чином, з 2019 року відсутні будь-які правові підстави для використання торговельної марки FAVBET/ФАВБЕТ у російській федерації. Фактична відсутність використання торговельної марки FAVBET/ФАВБЕТ також підтверджується: відсутністю ліцензій на здійснення діяльності у сфері азартних ігор з використанням позначення торговельної марки FAVBET/ФАВБЕТ; відсутністю діючих юридичних осіб, пов`язаних із брендом FAVBET/ФАВБЕТ; відсутністю відображення діяльності/використання торговельної марки FAVBET/ФАВБЕТ у публічних реєстрах.

Відповідно до Звіту щодо використання позначення FAVBET/ФАВБЕТ у республіці білорусь, встановлено припинення правової охорони низки товарних знаків: товарний знак №49650 - дія припинена 2023.03.06, підстава закінчення строку дії реєстрації; товарні знаки №67483 та №67484 - дія припинена 2024.10.23, підстава подання заяв про відмову від прав.

Правовласником ООО «ФавБетБел» процедуру відмови від прав на відповідні товарні знаки №67483 та №67484 було ініційовано 10.10.2022, що зафіксовано у матеріалах Національного центру інтелектуальної власності республіки білорусь.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (Madrid Protocol, 1989), міжнародна реєстрація, здійснена Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO), не створює єдиного «міжнародного права», а є процедурним механізмом для подання заявки на надання правової охорони у визначених заявником державах. Відповідно до статті 4(1)(a) Протоколу, міжнародна реєстрація має ефект на території кожної зазначеної держави лише за умови, що компетентний орган такої держави не відмовив у наданні правової охорони.

Таким чином, правова охорона міжнародної торговельної марки не є автоматичною, має територіальний характер і залежить від рішення кожної окремої держави.

Згідно зі статтею 5(1) Протоколу, кожна договірна сторона має право відмовити у наданні правової охорони міжнародній реєстрації на своїй території.

Це означає, що сам факт відображення міжнародної реєстрації у базі даних WIPO (Madrid Monitor) не означає наявності чинних прав у конкретній державі.

Щодо республіки білорусь, судом встановлено, що відповідно до наданого Звіту та даних WIPO (Madrid Monitor) міжнародна реєстрація №1542254 в республіці білорусь: 26.02.2021 отримала рішення про попередню відмову у реєстрації цієї ТМ на території рб; 08.10.2021 отримала фінальне рішення про повну відмову у реєстрації цієї ТМ на території рб; таким чином вказана ТМ ніколи не отримувала правової охорони на території республіки білорусь; не має статусу чинного об`єкта права інтелектуальної власності у цій юрисдикції.

Вказане свідчить, що відповідно до статті 4 Протоколу до Мадридської угоди, правові наслідки міжнародної реєстрації у цій державі не настали, відсутнє виключне право і відсутні правові підстави для використання торговельної марки.

Щодо російської федерації, судом встановлено, що відповідно до наданого Звіту та даних WIPO (Madrid Monitor) міжнародна реєстрація №1542254 в цій країні: 12.11.2020 отримала рішення про попередню відмову у реєстрації цієї ТМ на території рф; 27.06.2021 отримала фінальне рішення про повну відмову у реєстрації цієї ТМ на території рф.

Аналогічно матеріали справи не містять жодного підтвердження чинності міжнародної реєстрації №1542254 на території російської федерації, а також відсутні будь-які дані про її використання або підтримання в силі.

Таким чином, відображення міжнародної реєстрації №1542254 у базі WIPO є виключно інформаційним записом, не підтверджує наявності прав у конкретній державі, не свідчить про використання торговельної марки, і не створює жодного зв`язку із господарською діяльністю.

Надані позивачем документи, долучені як до матеріалів адміністративного провадження, так і до проведення заходу державного нагляду (контролю) не були досліджені відповідачем та їм не була надана правова оцінка при прийнятті оскаржуваних рішень.

Отже, з наведеної інформації судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 пов`язаний з резидентами рф/рб та з юридичними особами, зареєстрованими в офшорних юрисдикціях, які за наявними матеріалами використовуються для обходу запроваджених міжнародних санкцій.

Таким чином, висновок про порушення абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону №768-IX у цій справі фактично є похідним від висновку відповідача про резидентство самого ОСОБА_1 у російській федерації.

Оскільки належними та достатніми доказами такого резидентства відповідачем не підтверджено, висновок про порушення позивачем абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону №768-IX також не може вважатися доведеним.

Суд також враховує положення Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки сам Закон №768-IX прямо передбачає застосування цього Закону до відносин щодо прийняття, виконання та припинення дії адміністративних актів з урахуванням особливостей спеціального законодавства.

Статтею 8 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи.

Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи.

Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Якщо адміністративний орган змінює оцінку та висновки в однакових чи подібних справах, він зобов`язаний надати належне обґрунтування такої зміни.

У спірних правовідносинах відповідач фактично ототожнив наявність інформації про можливе резидентство ОСОБА_1 із встановленим фактом такого резидентства.

Суд вважає такий підхід помилковим, оскільки законодавчо встановлений обов`язок Агентства ПлейСіті припинити дію ліцензії у разі встановлення невідповідності кінцевого бенефіціарного власника вимогам Закону не означає можливості припинення ліцензії за наявності лише інформації про можливе існування такої невідповідності.

Обов`язковому правовому наслідку у вигляді припинення дії ліцензії має передувати належне встановлення юридичного факту, з яким закон пов`язує такий наслідок.

З урахуванням характеру можливих наслідків адміністративного провадження припинення дії ліцензії забезпечення особі реальної можливості ознайомитися з матеріалами, надати щодо них пояснення та докази є істотною складовою права бути вислуханою та принципу офіційності адміністративної процедури.

Надання формальної можливості подати пояснення та документи без забезпечення належного розгляду та оцінки їх адміністративним органом, не може розглядатися як повноцінна реалізація права особи на участь в адміністративному провадженні.

При прийнятті рішення суд враховує надану представником позивача 04.09.2026 відповідь експерта №14-09-26 консультації по дослідженню графічної інформації, дата складання 30.07.2026.

Консультація була проведена з метою дослідження природи файлу - «російський паспорт» кінцевого бенефіціарного власника позивача, та виконана судовим експертом Куцо Глібом Валерійовичем (свідоцтва від 12.09.2023 №539-23/Д та №540-23/Д).

Під час дослідження структури графічного файлу - «російський паспорт», експертом було встановлено наступні факти:

- повне знищення первинних метаданих (EXIF): У файлі «паспорта» експерт не виявив жодних стандартних метаданих, які супроводжують будь-яку цифрову фотографію (EXIF, XMP, IPTC, ICC-профілі, інформація про програмне забезпечення, дату створення кадру пристроєм або GPS- координати). Відсутність цих даних свідчить про те, що файл був пропущений через спеціальні алгоритми для «очищення» слідів свого справжнього походження;

- технічні сліди графічного редактора: хоча первинні дані були знищені, експерт виявив у внутрішній структурі файлу маркер JPEG-коментаря: CREATOR: gd-jpeg v1.0 (using IJG JPEG v80), quality = 100. Це є технічним доказом того, що фінальний графічний файл не є фотографією фізичного документа, зробленою на камеру. Натомість, він був створений або перекодований програмним засобом (бібліотекою IJG JPEG v80), що використовується веб-серверами та графічними редакторами для обробки, масштабування або об`єднання кількох зображень у цифровий колаж;

- механізм підробки: Експерт експериментальним шляхом довів, що технічно не становить жодних проблем взяти зображення порожнього бланка паспорта або паспорта іншої людини та за допомогою графічних редакторів (Adobe Photoshop, GIMP) або систем штучного інтелекту замінити в ньому обличчя та текстові реквізити (ПІБ). У таких файлах текст є просто масивом пікселів, який легко маскується та переписується новим шрифтом. Аналіз структури PNG- кодування файлу (RGBA8 без фактичної прозорості, 4096-байтові IDAT-блоки) підтверджує, що він був згенерований програмним конвеєром (encoder/pipeline) для цифрового монтажу.

Висновком експертизи встановлено, що графічний файл, на який посилаються правоохоронні органи та відповідач, є очевидною цифровою підробкою. У зв`язку з відсутністю первинних метаданих та наявністю слідів програмного перекодування, він не може вважатися відображенням реально існуючого документа.

Додатково позивачем було надано висновок судового експерта Куцо Гліба Валерійовича (свідоцтва від 12.09.2023 №539-23/Д та №540-23/Д) №07-09-26 судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів, дата складання 23.06.2026.

Для дослідження експерту було надано доступ до закритого хмарного сховища iCloud кінцевого бенефіціарного власника позивача, звідки було вилучено 10 оригінальних фотографій (файли від IMG_3921.JPEG до IMG_4274.JPEG), зроблених на персональний пристрій кінцевого бенефіціарного власника позивача iPhone 12 Pro у період з середини квітня до кінця травня 2022 року.

Експертизою встановлено, що ОСОБА_1 у періоди: 17.04.2022, 24.04.2022, 28.04.2022, 30.04.2022, 22.05.2022, 24.05.2022, 25.05.2022, 26.05.2022 перебував на території Хорватії.

Експертизою встановлена відсутність можливості перебування ОСОБА_1 на території російської федерації у період, коли йому нібито було видано паспорт. Зокрема, 24.05.2022, у день, коли «паспорт рф» начебто був оформлений на ім`я кінцевого бенефіціарного власника позивача в московській області, він фактично перебував у місті Загреб, столиці Республіки Хорватія.

Позивачем, також, надано висновок судового експерта Ксенії Тодорової (свідоцтво від 24.07.2025 №204-25) №2618-34-26, дата складання 24.06.2026, за результатами проведення судової портретної експертизи за експертною спеціальністю 6.2 «Ідентифікація особи за ознаками зовнішності за матеріальними зображеннями».

В ході проведення експертизи здійснювалося детальне дослідження графічного зображення файлу «da73ac38-502c-401c-8a64-5ca9a6b5e603.jfif» (що становить собою фотографію паспорта громадянина російської федерації на ім`я « ОСОБА_1 ») у зіставленні з наданими порівняльними зразками. Як зразки для порівняння використовувалися графічні файли: « НОМЕР_10 - ac52-4025-962f-a672bf0be229.jfif» (зображення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я « ОСОБА_3 »), «1. Jfif» (зображення особи чоловічої статі, зафіксованої в положенні тулуба «погрудне») та «dc59475d-0c58-46e8-bdf7- 3ff0b3b3ca44.jfif» (зображення особи чоловічої статі, зафіксованої в положенні тулуба «поясне»).

Експерт дійшов висновку, що встановлена розбіжність загальних та окремих ознак створює індивідуальну сукупність, яка дає підстави стверджувати, що у графічному зображенні файлу «da73ac38-502c-401c-8a64-5ca9a6b5e603.jfif» (паспорт рф) та у порівняльних зразках (зображення ОСОБА_1 ) найбільш ймовірно зображені різні особи.

Надаючи оцінку наведеним експертним дослідженням, суд враховує час їх складення та їх місце у доказуванні в цій справі.

Так, висновок судового експерта №07-09-26 за результатами судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів складений 23.06.2026, висновок судового експерта №2618-34-26 за результатами судової портретної експертизи - 24.06.2026, а відповідь експерта №14-09-26 за результатами консультації щодо дослідження графічної інформації - 30.07.2026.

Отже, зазначені документи складені після прийняття Державним агентством України ПлейСіті оскаржуваного рішення №84-Р від 25.03.2026 та, відповідно, не перебували і об`єктивно не могли перебувати у розпорядженні відповідача на момент прийняття цього рішення.

З огляду на наведене суд не оцінює сам факт відсутності зазначених експертних досліджень у матеріалах адміністративного провадження як порушення, допущене відповідачем, та не покладає їх в основу висновку про протиправність рішення від 22.04.2026 №140-Р як обставини, які відповідач повинен був врахувати при його прийнятті.

Правомірність індивідуального акта суб`єкта владних повноважень має оцінюватися насамперед виходячи з тих фактичних обставин, доказів та мотивів, які існували та були покладені в основу такого акта на час його прийняття.

Водночас наведене не позбавляє суд обов`язку дослідити та оцінити докази, подані учасниками справи під час судового розгляду, якщо такі докази стосуються обставин, що входять до предмета доказування, та дають можливість перевірити достовірність фактичних передумов, на яких ґрунтується оскаржуване рішення.

Відповідно до ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

Таким чином, суд не надає наведеним експертним висновкам наперед встановленої або вирішальної доказової сили, а оцінює їх у сукупності з матеріалами адміністративного провадження, документами, що безпосередньо були у розпорядженні відповідача, поясненнями сторін та іншими доказами у справі.

При цьому зазначені експертні дослідження мають значення для вирішення спору не тому, що вони створюють нові юридичні факти після прийняття оскаржуваного рішення, а тому, що вони стосуються достовірності конкретних фактичних даних, які вже існували на момент його прийняття та були використані відповідачем для висновку про належність ОСОБА_1 до резидентів російської федерації.

Зокрема, одним із суттєвих елементів доказової бази, на яку посилався відповідач, було графічне зображення документа, яке подавалося як зображення паспорта громадянина російської федерації, виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Водночас дослідження цього самого графічного матеріалу із застосуванням спеціальних знань виявило обставини, які ставлять під істотний сумнів можливість його беззастережного сприйняття як достовірного відображення реально існуючого документа.

Зокрема, консультацією щодо дослідження графічної інформації встановлено відсутність первинних метаданих графічного файлу та наявність технічних ознак його програмного перекодування та обробки.

Суд не розцінює сам по собі факт програмного перекодування цифрового файлу як безумовний доказ підроблення відповідного документа, оскільки цифрове зображення може зазнавати технічної обробки з різних причин.

Водночас така обставина має істотне значення саме у сукупності з тим, що відповідачем до прийняття рішення про припинення дії ліцензії не було перевірено походження цього файлу, не встановлено джерело отримання первинного документа, не досліджено його оригінал або належним чином засвідчену копію, не отримано підтвердження від компетентного органу щодо факту видачі такого паспорта конкретній особі та не проведено іншої перевірки, яка б дозволяла виключити можливість цифрового втручання у відповідне зображення.

Отже, результати подальшого технічного дослідження не створюють недоліків оскаржуваного рішення постфактум, а підтверджують обґрунтованість сумнівів суду щодо достатності здійсненої відповідачем перевірки достовірності одного з ключових матеріалів, покладених в основу висновку про резидентство ОСОБА_1 .

Аналогічне значення має висновок судової портретної експертизи №2618-34-26 від 24.06.2026.

Предметом зазначеної експертизи було не вирішення питання права та не оцінка правомірності рішення Державного агентства України ПлейСіті, а дослідження із застосуванням спеціальних знань ознак зовнішності особи, зображеної на графічному файлі так званого паспорта російської федерації, та їх порівняння із зображеннями ОСОБА_1 .

За результатами такого дослідження експертом встановлено сукупність розбіжностей загальних та окремих ознак зовнішності та зроблено висновок про те, що на досліджуваному зображенні паспорта російської федерації та на порівняльних зразках найбільш ймовірно зображені різні особи.

Суд враховує характер такого висновку та використане експертом формулювання щодо ступеня ймовірності, а тому не розцінює його окремо як безумовне встановлення факту підроблення паспорта.

Разом з тим цей висновок є додатковою обставиною, яка узгоджується з іншими доказами у справі та підтверджує, що графічний файл, використаний як доказ належності ОСОБА_1 паспорта громадянина російської федерації, потребував самостійної та належної перевірки до того, як інформація з нього могла бути використана для прийняття рішення з настільки істотними правовими наслідками.

Суд також враховує висновок судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів №07-09-26 від 23.06.2026, під час якої досліджувалися оригінальні цифрові файли фотографій із хмарного сховища кінцевого бенефіціарного власника позивача.

За результатами дослідження експертом встановлені цифрові дані, які свідчать про перебування ОСОБА_1 на території Республіки Хорватія, зокрема 24.05.2022, тобто у дату, зазначену в матеріалах, використаних відповідачем, як дата оформлення відповідного паспорта російської федерації у московській області.

Суд не ототожнює саме по собі встановлення місцезнаходження особи у відповідну дату з автоматичним спростуванням будь-якої можливості існування документа, оскільки юридичний порядок оформлення та видачі конкретного документа має встановлюватися окремо.

Проте наведена обставина створює очевидну фактичну суперечність, яка потребувала перевірки та зіставлення з іншими доказами і додатково підтверджує, що інформація, покладена відповідачем в основу рішення про резидентство ОСОБА_1 , не могла сприйматися як безумовно достовірна без проведення належної перевірки.

При цьому суд наголошує, що відсутність у Державного агентства України ПлейСіті на момент прийняття рішення саме судової комп`ютерно-технічної, портретної чи іншої експертизи не свідчить сама по собі про невиконання відповідачем визначеного законом обов`язку.

Закон не покладає на відповідача обов`язку в кожному адміністративному провадженні призначати конкретний вид експертизи.

Однак відсутність обов`язку провести саме експертизу не означає відсутності обов`язку належним чином встановити юридично значимі обставини, перевірити достовірність отриманої інформації, усунути істотні суперечності у доказах та надати оцінку матеріалам, які спростовують обставини, що можуть стати підставою для прийняття несприятливого для особи адміністративного акта.

Інакше інформація про можливе порушення фактично набуває наперед встановленої доказової сили, що несумісно з обов`язком адміністративного органу повно та об`єктивно з`ясувати обставини адміністративної справи.

З матеріалів цієї справи встановлено, що до прийняття рішення №140-Р від 22.04.2026 відповідач не здійснив будь-якого співмірного за достовірністю способу перевірки автентичності графічного зображення паспорта, не встановив безпосередньо у компетентного джерела факт його видачі ОСОБА_1 , не перевірив належність зображеної у документі особи ОСОБА_1 та не усунув суперечності між інформацією, отриманою від Державного бюро розслідувань, і матеріалами, наданими позивачем.

Відтак, суд оцінює зазначені експертні висновки не як самостійну та визначальну підставу для визнання рішення №140-Р від 22.04.2026 протиправним, а як додаткові докази, які в сукупності з іншими матеріалами справи підтверджують висновок суду про те, що відповідач на момент прийняття рішення не мав достатньої сукупності належних, достовірних та взаємоузгоджених доказів для беззаперечного встановлення обставин, передбачених п.п. 6 та 7 ч. 1, абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону №768-IX.

Водночас суд у межах цієї справи не оцінює та не надає правову оцінку діям ДБР та формуванні ним висновків в межах кримінального провадження №6202500000000876 від 26.08.2025, оскільки вказане виходить за межі компетенції адміністративного суду та не становить предмет спору у справі.

Суд зазначає, що сама форма викладення та зміст листів ДБР свідчать про те, що наведені у них відомості повідомлялися ДБР як інформація про обставини, що можуть свідчити про наявність порушень, а не як остаточно встановлені юридичні факти.

Натомість відповідач фактично сприйняв повідомлені ДБР відомості про можливі порушення як достовірно встановлені обставини та поклав їх в основу висновку про невідповідність позивача вимогам ч. 6 ст. 14 Закону №768-IX, не здійснивши належної самостійної перевірки таких відомостей та не навівши достатніх доказів, які б перетворювали припущення про можливе порушення на встановлений юридичний факт.

Таким чином, інформація, яка була підставою для ініціювання та проведення перевірки, фактично була використана відповідачем одночасно і як доказ встановленого за результатами цієї перевірки порушення, без належного підтвердження відповідних обставин за результатами власної контрольної діяльності.

Щодо встановленої в акті перевірки невідповідності програмного забезпечення грального обладнання вимогам ч. 17 ст. 22 Закону №768-IX, суд зазначає наступне.

В акті перевірки відповідачем зазначено про невідповідність програмного забезпечення, що використовується позивачем на гральних автоматах, вимогам ч. 17 ст. 22 Закону №768-IX.

Водночас суд враховує, що відповідний висновок акта перевірки не був включений відповідачем до переліку порушень, вчинення яких визнано пунктом 1 рішення від 22.04.2026 №141-Р. Так, зазначеним рішенням відповідач визнав порушення п.п. 4, 6, 7 ч. 1 ст. 14 Закону №768-IX, абзацу 2 ч. 6 ст. 14 Закону, ч. 5 ст. 49 Закону, вимог щодо інспектування грального обладнання та пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону. Порушення ч. 17 ст. 22 Закону №768-IX до цього переліку не включено.

Крім того, у поданих до суду запереченнях відповідач сам зазначив, що питання відповідності програмного забезпечення не було підставою для прийняття рішення №141-Р та не створює для позивача юридичних наслідків.

Разом з тим, з огляду на те, що відповідне порушення зафіксоване в акті перевірки та було предметом доводів сторін, суд вважає за необхідне надати йому оцінку.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону №768-IX гральне обладнання включає, зокрема, гральний автомат як спеціальне технічне обладнання або пристрій, призначений та/або використовуваний для організації та проведення азартних ігор.

Гральний автомат за своєю технічною природою є єдиним програмно-апаратним комплексом, у якому програмне забезпечення забезпечує функціонування апаратної частини, реалізацію ігрової логіки, генерацію результатів гри та облік відповідних операцій.

При цьому законодавством не встановлено окремої процедури сертифікації програмного забезпечення грального автомата поза межами сертифікації самого грального обладнання.

З матеріалів справи встановлено, що позивач використовує сертифіковане гральне обладнання, а відповідні сертифікати та документи були надані відповідачу як у межах ліцензійної справи, так і під час проведення перевірки. Позивач зазначав, що такі документи підтверджують відповідність гральних автоматів установленим стандартам, у тому числі щодо функціонування програмного забезпечення, генератора випадкових чисел та інших компонентів обладнання.

Водночас акт перевірки не містить доказів того, що програмне забезпечення, встановлене на гральних автоматах позивача, є неліцензованим, що позивач не має права на його використання або що проведена сертифікація грального обладнання не охоплювала його програмну складову.

Суд також враховує, що ч. 17 ст. 22 Закону №768-IX, встановлюючи вимогу щодо ліцензування та сертифікації програмного забезпечення, не визначає окремої від сертифікації відповідного грального обладнання процедури сертифікації програмних компонентів.

Таким чином, саме лише ненадання окремого документа під назвою сертифікат програмного забезпечення не є достатньою підставою для висновку про порушення ч. 17 ст. 22 Закону №768-IX за умови сертифікації грального автомата як єдиного програмно-апаратного комплексу.

За таких обставин відповідний висновок акта перевірки не підтверджений достатніми доказами.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем обов`язку з інспектування грального обладнання, суд зазначає наступне.

Відповідачем встановлено порушення п. 23 ч. 1 ст. 15, абзацу 1 ч. 2 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону №768-IX, пп. 23 п. 25 та п. 40 Ліцензійних умов у зв`язку з тим, що, за позицією відповідача, позивач не забезпечив своєчасне інспектування грального обладнання.

Саме це порушення стало безпосередньою підставою для застосування пунктом 2 рішення №141-Р фінансової санкції у розмірі 933876000 грн щодо 108 одиниць гральних автоматів, стосовно яких відповідач вважав документально не підтвердженим проведення інспектування.

Обґрунтовуючи цей висновок, відповідач виходив із того, що Порядок проведення інспектування грального обладнання, затверджений рішенням КРАІЛ від 19.12.2022 №453, набрав чинності 22.02.2023, а тому після спливу двох років з 23.02.2025 відповідне гральне обладнання мало пройти повторне інспектування.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку №453 обов`язкове інспектування пов`язується не виключно зі спливом двох років з моменту набрання Порядком чинності, а з підключенням відповідного грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що впродовж спірного періоду Державна система онлайн-моніторингу не була введена в експлуатацію та фактично не функціонувала.

Отже, юридичний факт, з яким Порядок №453 пов`язує початок відповідної процедури інспектування, не настав.

Відповідачем не наведено нормативного обґрунтування, відповідно до якого за відсутності фактичного підключення грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу дворічний строк інспектування має обчислюватися безпосередньо з дати набрання чинності Порядком №453.

Таким чином, відповідач фактично замінив передбачений Порядком юридичний факт - підключення обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу, іншим фактом, а саме датою набрання чинності Порядком №453, хоча відповідної норми Порядок не містить.

Суд також враховує, що після 01.04.2025 відбулися зміни системи державного регулювання у сфері азартних ігор, унаслідок яких повноваження щодо встановлення порядку проведення інспектування віднесені до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері. Позивач наголошував, що нового порядку інспектування таким органом на момент виникнення спірних правовідносин не було затверджено.

При цьому для вирішення спору суд вважає визначальним не сам факт зміни суб`єкта нормативного регулювання, а те, що передбачена Порядком №453 фактична передумова виникнення обов`язку щодо проведення інспектування, а саме підключення до Державної системи онлайн-моніторингу, об`єктивно не настала.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що гральне обладнання, оглянуте під час перевірки, фактично пройшло інспектування, про що позивачем надані відповідні свідоцтва, видані Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач фактично ототожнив поняття «використання неінспектованого обладнання» та «несвоєчасне проведення інспектування», хоча вони не є тотожними.

При цьому фінансова санкція застосована відповідачем саме у зв`язку з використанням обладнання, щодо якого, на його думку, документально не підтверджено проведення інспектування.

Проте за відсутності встановленого моменту виникнення обов`язку щодо такого інспектування неможливо зробити висновок про те, що обладнання після 23.02.2025 мало статус такого, що використовується з порушенням установленої законом вимоги щодо інспектування.

Позивач також звертав увагу на те, що інспектування було ним ініційоване та проведене добровільно, що додатково свідчить про відсутність ухилення від виконання встановлених законодавством вимог.

Отже, відповідачем не доведено наявності правових підстав для висновку про порушення позивачем у 2025 році вимог щодо інспектування грального обладнання.

Відповідно, не доведена й правова підстава для застосування до позивача фінансової санкції у розмірі 933876000 грн.

Щодо встановленого відповідачем порушення пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону №768-IX, суд зазначає наступне.

Підставою для такого висновку стало встановлення під час перевірки розбіжностей між показником загального відсотка виграшу (RTP) у розмірі 94%, який зазначався позивачем у документах, поданих для отримання ліцензій, та показниками, нанесеними на корпуси окремих гральних автоматів на момент проведення перевірки.

На цій підставі відповідач дійшов висновку, що позивач, отримавши відповідні гральні автомати у власність, знав їх фактичні характеристики, однак надав уповноваженому органу заздалегідь неправдиву інформацію.

Як встановлено з матеріалів справи, показник RTP у розмірі 94% зазначався позивачем як базове, мінімальне значення серед доступних ігор та відповідав найнижчому показнику RTP, закладеному виробником у відповідному гральному обладнанні.

Позивачем також пояснено, що відмінність показників RTP окремих автоматів обумовлена різними версіями ігрового програмного забезпечення, оновленням ігрових пакетів та наявністю в межах одного автомата ігор із різними математичними моделями RTP, при цьому сам позивач не втручається у налаштування таких показників та використовує обладнання у конфігурації, визначеній виробником.

Зазначені пояснення відповідачем належними доказами не спростовані.

Суд звертає увагу, що сама по собі наявність на дату проведення перевірки на корпусі окремого грального автомата показника, відмінного від 94 %, ще не доводить, що інформація про показник 94% була неправдивою саме на момент її подання для отримання відповідної ліцензії.

Для встановлення факту надання заздалегідь неправдивої інформації відповідач повинен був встановити щонайменше те, якими були характеристики конкретного обладнання на момент подання відповідних документів, чи був показник 94% передбачений виробником для такого обладнання та чи усвідомлював позивач невідповідність наданої інформації фактичним характеристикам обладнання.

Такі обставини актом перевірки не встановлені.

Більше того, відповідачем не встановлено, що фактичний загальний відсоток виграшу будь-якого із перевірених автоматів становив менше 90% або не відповідав показнику, зазначеному безпосередньо на корпусі відповідного автомата.

Фактичний RTP, який формується за результатами здійснених ставок і виплачених виграшів, відповідачем також не визначався.

Позивач обґрунтовано звертає увагу, що контроль фактичних показників роботи грального обладнання законодавець пов`язує з функціонуванням Державної системи онлайн-моніторингу, яка на момент проведення перевірки фактично не функціонувала.

Крім того, пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону №768-IX використовує поняття «заздалегідь неправдива інформація», а отже для констатації відповідного порушення недостатньо встановити лише відмінність окремих числових показників.

Відповідач повинен довести, що інформація була неправдивою на момент її надання та що особа, яка її надавала, усвідомлювала її неправдивість.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження таких обставин.

Таким чином, суд доходить висновку, що встановлена під час перевірки різниця між окремими показниками RTP сама по собі не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як надання заздалегідь неправдивої інформації.

Відповідний висновок відповідача ґрунтується на припущенні та не підтверджений сукупністю належних і достатніх доказів.

Щодо встановленого відповідачем порушення ч. 5 ст. 49 Закону №768-IX, суд зазначає наступне.

Відповідачем встановлено, що рішення КРАІЛ про видачу позивачу ліцензій на гральні автомати №121, №122 та №123 прийняті 08.08.2023, повідомлення про прийняття відповідних рішень направлені ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» 09.08.2023, а плату за перший рік дії відповідних ліцензій внесено 03.10.2023.

Разом з тим суд враховує обставини, що передували прийняттю зазначених рішень.

Так, позивач подав заяви про отримання відповідних ліцензій ще 24.03.2023.

Листом від 07.04.2023 №12-8/746 КРАІЛ повідомила позивача, що розгляд поданих заяв фактично неможливий у зв`язку з відсутністю кворуму та неможливістю проведення засідань.

Таким чином, рішення за заявами позивача були прийняті лише 08.08.2023, тобто після тривалого періоду, протягом якого їх розгляд не здійснювався з причин, що не залежали від позивача.

Суд погоджується з тим, що організаційні проблеми у діяльності державного органу не можуть покладатися на заявника та створювати для нього негативні наслідки.

Водночас сам по собі факт несвоєчасного прийняття рішення КРАІЛ не змінює встановленого законом строку внесення плати після отримання повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії.

Разом з тим при оцінці правомірності включення цих фактів до рішення №141-Р, суд враховує всю сукупність обставин.

Позивач у повному обсязі здійснив відповідний платіж, подав підтверджуючі документи, після чого йому були видані відповідні ліцензії, на підставі яких він надалі здійснював господарську діяльність.

При цьому після отримання платежу та оформлення відповідних ліцензій КРАІЛ не приймала щодо позивача розпоряджень про усунення порушення та не ставила під сумнів чинність відповідних ліцензій у зв`язку зі строком внесення платежу.

Частина 5 ст. 49 Закону №768-IX, на порушення якої послався відповідач, встановлює строк виконання відповідного обов`язку, однак матеріали справи не містять обґрунтування того, які саме передбачені законом негативні наслідки для вже виданої та реалізованої ліцензії має виконання цього обов`язку після закінчення такого строку.

Позивач також звертав увагу, що після сплати платежів правовідносини фактично були завершені: платежі прийняті державою, відповідні ліцензії видані та протягом тривалого часу визнавалися чинними самим уповноваженим органом.

За таких обставин суд вважає, що сама констатація формального порушення строку сплати без оцінки причин виникнення відповідної ситуації, подальшої поведінки позивача, повного виконання ним грошового обов`язку та поведінки самого уповноваженого органу не відповідає вимогам обґрунтованості адміністративного акта.

При цьому суд звертає особливу увагу, що зазначене порушення не стало підставою для застосування фінансової санкції пунктом 2 рішення №141-Р.

Єдина фінансова санкція у розмірі 933876000 грн застосована відповідачем саме за використання 108 одиниць грального обладнання, щодо яких, за висновком відповідача, не було документально підтверджено проведення інспектування.

Як встановлено судом вище, висновок відповідача про порушення вимог щодо інспектування грального обладнання не знайшов свого підтвердження.

Отже, правова та фактична підстава для застосування до позивача фінансової санкції у розмірі 933876000 грн відсутня.

Судом також не підтверджено висновки рішення №141-Р про порушення позивачем п.п. 4, 6 та 7 ч. 1 ст. 14 Закону №768-IX, вимог абзацу 2 ч. 6 ст. 14 Закону щодо бренда організатора азартних ігор, вимог щодо інспектування грального обладнання та пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону №768-IX.

Таким чином, основні фактичні та правові підстави рішення від 22.04.2026 №141-Р не підтвердилися під час судового розгляду, а застосована ним фінансова санкція ґрунтується на порушенні, факт якого відповідачем не доведено.

З огляду на викладене, рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №140-Р та №141-Р не відповідають критеріям обґрунтованості, добросовісності та пропорційності, установленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Щодо питання правомірності прийняття рішення Державного агентства України ПлейСіті від 05.05.2026 №169-Р, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням №169-Р відповідач припинив дію ліцензій позивача на окремі гральні автомати, безпосередньо посилаючись на прийняте ним раніше рішення від 22.04.2026 №140-Р про припинення дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів.

Отже, рішення №169-Р є похідним від рішення №140-Р.

Оскільки судом установлено протиправність рішення №140-Р та відсутність належно доведених обставин, які стали підставою для припинення основної ліцензії позивача, правова підстава, на якій ґрунтується рішення №169-Р, також відсутня.

Крім того, судом встановлено самостійну процедурну підставу для висновку про протиправність рішення №169-Р.

Так, 24.04.2026 ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» направило відповідачу заяву про зупинення адміністративного провадження у зв`язку з припиненням товариства шляхом поділу та необхідністю встановлення його правонаступників.

Заява надійшла до відповідача 27.04.2026 за вхідним №2007/10.

У ній позивач повідомив, що рішенням №26 одноосібного учасника товариства від 01.04.2026 прийнято рішення про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» шляхом поділу на три новостворені товариства-правонаступники ТОВ «Фавбет Спейс», ТОВ «Гейм Спейс» та ТОВ «Слотс Спейс», а відомості про відповідне рішення внесені до Єдиного державного реєстру 02.04.2026.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зупиняє адміністративне провадження, у тому числі на вимогу особи, у разі злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була учасником адміністративного провадження (якщо правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника).

Суд звертає увагу, що формулювання зазначеної норми свідчить не про дискреційне право відповідача, а про обов`язок учинити відповідну процесуальну дію за наявності передбачених законом обставин.

Посилання відповідача на те, що законодавством про азартні ігри не передбачене правонаступництво безпосередньо у ліцензуванні, не є достатньою підставою для залишення заяви позивача без належного розгляду.

Предметом застосування п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про адміністративну процедуру» є не автоматичний перехід ліцензії від однієї юридичної особи до іншої, а процесуальне правонаступництво учасника адміністративного провадження та необхідність встановлення особи, щодо якої відповідне провадження може бути продовжено.

Отже, питання допустимості переходу конкретних ліцензій до правонаступників не усувало обов`язку відповідача спочатку вирішити подану позивачем заяву про зупинення адміністративного провадження та надати оцінку факту поділу юридичної особи.

Більше того, суд враховує, що у попередньому адміністративному провадженні відповідач уже застосовував п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про адміністративну процедуру» до тієї самої юридичної особи та за тієї самої обставини, а саме припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» шляхом поділу, і рішенням від 07.04.2026 №108-р зупинив відповідне адміністративне провадження до встановлення правонаступника.

За таких умов застосування відповідачем протилежного підходу в адміністративному провадженні щодо припинення ліцензій на гральні автомати вимагало наведення чітких правових та фактичних мотивів, які б пояснювали відмінність у правовому регулюванні двох проваджень.

Таких мотивів матеріали справи не містять.

Натомість відповідач, не вирішивши належним чином заяву позивача про зупинення провадження, 05.05.2026 прийняв остаточне рішення №169-Р про припинення дії ліцензій.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення №169-Р прийняте з порушенням установленої законом адміністративної процедури та, крім того, ґрунтується на рішенні №140-Р, протиправність якого встановлена судом у межах цієї справи.

Отже, рішення Державного агентства України ПлейСіті від 05.05.2026 №169-Р також підлягає скасуванню, як протиправне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі встановленої ставки 39936 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №255 від 04.06.2026.

Проте суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, при зверненні до суду позивачу необхідно було сплатити суму судового збору із застосування понижуючого коефіцієнту, що складає суму 31948,80 грн. Таким чином має місце сплата судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом на суму 7987,20 грн, яка не підлягає стягненню з відповідача та може бути повернута в порядку, встановленому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 31948,80 грн (із застосування понижуючого коефіцієнту) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» (вул. Січеславська Набережна, буд. 39А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43457335) до Державного агентства України ПлейСіті (вул. Бориса Грінченка, буд. 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 45883055) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 № 140-Р «Про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів».

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №141-Р «Про результати планової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС».

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті від 05.05.2026 №169-Р «Про припинення ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» дії ліцензій на гральні автомати».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства України ПлейСіті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 31948 (тридцять одна тисяча дев`ятсот сорок вісім) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський