Ухвала суду № 140093093, 25.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

25 вересня 2026 року Справа № 580/9679/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/9679/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м.Черкаси, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

08.09.2026 вх.№48833/26 представник Позивача Олійник Олена Анатоліївна (довіреність на надання безоплатної правничої допомоги на підставі наказу від 15.04.2026) у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.09.2025 № 971090135530 у частині відмови ОСОБА_1 у встановленні та виплаті доплати до пенсії, передбаченої ст.45 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 17.03.2026 №5563-4140/Л-02/8-2300/26 у частині підтвердження відмови ОСОБА_1 у встановленні та виплаті доплати до пенсії, передбаченої ст.45 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії, передбачену ст.45 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік, починаючи з 01.01.2025 у розмірі та порядку, визначених законодавством, з урахуванням раніше виплачених сум, якщо такі здійснювалися.

Ухвалою від 10.09.2026 позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, представник Позивача адвокат на виконання ухвали суду надала заяви за вх.№50432/26, №50434/26, №50435/26, №50657/26, №51697/26, зазначає, що Відповідач, приймаючи спірне рішення, не надав належної оцінки всім наданим документам: довідці виконавчого комітету №147/01-3-15 від 14.03.2025; записам у погосподарських книгах; архівним відомостям; документам про трудову діяльність; документам, що підтверджують проживання позивача у с. Княжа, фактично підставою відмови стала лише відсутність певних історичних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, що не спростовує факту проживання позивача у відповідний період. У заяві від 16.09.2026 вх. №50434/26 представник Позивача просить поновити строки звернення до суду, проте належного обґрунтування щодо пропущених строків не надає, у заяві від 16.09.2026 вх.№50435/26 просить звільнити Позивача від сплати судового збору, позаяк ОСОБА_1 є особою похилого віку та сплата судового збору є значним фінансовим навантаженням для матеріального становища пенсіонера.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов. Згідно з частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій ст.133 КАС України. Для вирішення клопотання про відстрочення позивача від сплати судового збору суд має встановити майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Верховний Суд у справі №120/5339/21-а висновує: звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони,що є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Належного доказу на підтвердження неможливості сплати судового збору позивачем до суду не надано, тому відсутні підстави за таких обставин для відстрочки сплати судового збору.

КАС ВС у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема: у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що під час застосування строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ варто виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав.

На усунення недоліків Позивачем не надане обгрунтоване клопотання з доказами про поважність причин пропуску строку щодо отримання рішення від 29.09.2025 та зверненням до суду 08.09.2026.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху(висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Керуючись статтями 2, 44, 45, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково три дні з дати отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині, зокрема з наданням на підтвердження втручання у яке право Позивача допущено обраним Відповідачем, повідомлення: з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду та клопотання про поновлення пропущеного строку; обгрунтування змісту і характеру порушеного права та обраного способу захисту щодо протиправних дій відповідно до ст.5 КАС України; доказу сплати судового збору; розмежування підстав для здійснення судового контролю у вирішеній справі №580/9679/26 з наданням відповідної заяви в установленому порядку та механізму ініціюванням нового адміністративного позову з наданням доказу звернення до Відповідача, що не вирішено судом у справі №580/9679/26.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала складена, підписана 25.09.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА