Ухвала суду № 140092906, 25.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2026 рокуСправа №640/7643/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Секірської А.Г. розглянувши клопотання відповідачів про розгляд справи № 640/7643/20 за позовом адвоката Карповської Лади Володимирівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛСОЧІП» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в судовому засіданні з викликом сторін,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом адвоката Карповської Лади Володимирівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛСОЧІП» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач І), Державної податкової служби України (далі відповідач ІІ), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області від 18.12.2019 №1355178/37563877 про відмову в реєстрації в

Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 20.11.2019 №1;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області від 18.12.2019 №1355181/37563877 про відмову в реєстрації в

Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 20.11.2019 №2;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області від 18.12.2019 №1355179/37563877 про відмову в реєстрації в

Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 20.11.2019 №3;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області від 18.12.2019 №1355180/37563877 про відмову в реєстрації в

Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 20.11.2019 №4.

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області від 13.01.2020 №1437887/37563877 про відмову в реєстрації в

Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 17.12.2019 №3.

- зобов?язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.11.2019 №1 на загальну суму 187 500,00 грн, у тому числі ПДВ 37 500, 00 грн., податкову накладну від

20.11.2019 №2 на загальну суму 187 500,00 грн., у тому числі ПДВ 37 500, 00 грн., податкову накладна від 20.11.2019 №3 на загальну суму 187 500,00 грн., у тому числі ПДВ 37 500, 00 грн., податкову накладну від 20.11.2019 №4 на загальну суму 133 500,00 грн., у тому числі ПДВ 26 700, 00 грн., податкову накладну від 17.12.2019 №3 на загальну суму 110 448, 00 грн., у тому числі ПДВ 18 408, 00 грн. датою фактичного їх подання.

Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 лютого 2025 року відкрив провадження в адміністративній справі; визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 прийнято адміністративну справу №640/7643/20 до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) спочатку, запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по цій справі повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових письмових пояснень через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», зобов`язано адвоката Карповську Ладу Володимирівну протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» документ, що посвідчує її повноваження на здійснення представництва інтересів позивача в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, або письмову заяву про припинення повноважень представника на здійснення представництва позивача у справі.

23.09.2026 представником відповідачів надано відзив на позовну заяву, в якому зокрема заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Клопотання обґрунтовано таким.

На податковий орган покладено обов`язок щодо адміністрування та справляння податків з платників податків. Так, винесення рішення Комісією контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є одним із механізмів роботи податкового органу, котрий покликаний на своєчасне виявлення ризикових операцій з нереальним сектором економіки та забезпечення уникнення втрат бюджету України.

Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення втрат Державного бюджету України та задля захисту економічних інтересів Держави відповідачі просять здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін по справі.

Розглянувши клопотання представника відповідачів, суд встановив таке.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності; за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Аналогічні положення закріплено у частині четвертій статті 12 КАС України.

Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.

Перелік справ незначної складності для цілей КАС України визначено в частині шостій статті 12 КАС України.

Частиною першою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно із частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною шостою статті 262 КАС України унормовано, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Оцінивши категорію та складність справи, предмет спору, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний представником позивача спосіб захисту, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення попереднього або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У свою чергу, відповідачі не обґрунтували необхідності проведення судового засідання та не повідомило суду обставини, які унеможливлюють розгляд даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Відповідачами не обґрунтовано, яким чином розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін призведе до втрат Державного бюджету України та порушення економічних інтересів Держави, зазначені доводи не є тією обставиною, яку відповідно до положень частини третьої статті 257 КАС України суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, та існування якої обумовлює розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суд наголошує, що зазначена справа не є справою значної складності, перешкод для розгляду її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін судом не встановлено.

Суд також зауважує, що дотримання принципів рівності усіх учасників справи перед законом і судом, диспозитивності та змагальності, відбувається й під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та у повній мірі забезпечено встановленою КАС України процедурою обміну сторонами заявами по суті справи, подання доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано вимоги чи заперечення, подання відповідних заяв та клопотань тощо.

Так, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Сторони не обмежені у своєму праві подавати заяви по суті справи, зокрема, відповідь на відзив, заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Підсумовуючи викладене, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259-262 КАС України, а також, що з поданої заяви судом не установлено обставин, що зумовлюють проведення підготовчого або судового засідання у справі з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.

Керуючись статтями 12, 161, 241, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання відповідачів про розгляд справи № 640/7643/20 за позовом адвоката Карповської Лади Володимирівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛСОЧІП» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя А.Г. Секірська