Ухвала суду № 140092825, 24.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"24" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/872/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 02766367, 73003, м. Херсон, вул. Європейська (Суворова), буд. 26)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімед" (код ЄДРПОУ 30667919, 73000, м. Херсон, Кошовий узвіз, буд. 5)

відповідача-2: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

відповідача-3: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за первісним позовом: Міністерство фінансів України (код ЄДРПОУ 00013480, 01008, м.Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.12/2).

про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення 9395040,70 грн.

та зустрічним позовом: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

до відповідача-1: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129, 01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12 Г)

відповідача-2: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімед" (код ЄДРПОУ 30667919, 73000, м. Херсон, Кошовий узвіз, буд. 5)

про визнання недійсним договору

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання

в с т а н о в и в:

Позивач Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімед", відповідача-2 ОСОБА_1 та відповідача-3 ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення 9395040,70 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15.04.2026; вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою від 15.04.2026 відкладено підготовче засідання на 30.04.2026.

Ухвалою від 30.04.2026 відкладено підготовче засідання на 13.05.2026.

У зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги судове засідання, призначене на 13.05.2026, не відбулося.

Ухвалою від 13.05.2026 призначено підготовче засідання на 27.05.2026.

13.05.2026 та 27.05.2026 до суду від відповідача-1 надійшли клопотання про поновлення строку на подання відзиву, призначення судового засідання в режимі відеоконференції, витребування доказів; від відповідача-3 надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву.

У судовому засіданні 27.05.2026 судом розглянуто означені клопотання, відмовлено у їх задоволенні, про що постановлено ухвали без оформлення їх окремими документами. Відповідно до положень ч.5 ст. 233 ГПК України, вказані ухвали занесені до протоколу судового засідання.

Ухвалою від 27.05.2026 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 18.06.2026.

28.05.2026 від відповідача-3 надійшла заява про закриття провадження у справі.

03.06.2026 відповідачем-3 подано зустрічну позовну заяву.

Ухвалою від 05.06.2026 відмовлено ОСОБА_2 у поновленні строку на подання зустрічного позову у справі №916/872/26, зустрічну позовну заяву б/н від 02.06.2026 (вх. ГСОО №2294/26) повернуто заявнику.

10.06.2026 АТ "Ощадбанк" подано заперечення на заяву про закриття провадження у справі.

15.06.2026 від відповідача-3 ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору поруки від 21.07.2021, укладеного між АТ "Ощадбанк", ТОВ "Полімед" та ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 18.06.2026 було відмовлено у задоволенні заяви відповідача-3 про закриття провадження у справі та оголошено перерву до 24.06.2026.

Ухвалою від 22.06.2026 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху.

Ухвалою від 24.06.2026, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено провести підготовче провадження у розумні строки; відкладено підготовче засідання на 26.08.2026.

Також, ухвалою від 24.06.2026, крім іншого, прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 для спільного розгляду з первісною позовною заявою; об`єднано в одне провадження вимоги за первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

09.07.2026 від АТ "Ощадбанк" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

21.08.2026 від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення з клопотанням про проведення судової товарознавчої (оціночно-будівельної експертизи); 24.08.2026 - додаткові пояснення з клопотанням про витребування доказів.

24.08.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерства фінансів України.

25.08.2026 АТ "Ощадбанк" подано заперечення на клопотання ОСОБА_2 про призначення судової експертизи; 26.08.2026 - заперечення на клопотання про витребування доказів; клопотання про виправлення описки в прохальній частині позову що стосується розміру судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідачів.

26.08.2026 ОСОБА_2 подано додаткові пояснення на заперечення АТ "Ощадбанк" щодо клопотання про призначення судової експертизи.

В судовому засіданні 26.08.2026 судом розглянуто подані учасниками провадження клопотання та заслухано представників сторін із відповідними клопотаннями та запереченнями.

За результатами розгляду додаткових пояснень ОСОБА_2 (вх. ГСОО №28697/26 від 24.08.2026, №28609 від 21.08.2026) судом постановлено про відмову в їх прийнятті, про що постановлено ухвалу без оформлення її окремим документом. Відповідно до положень ч.5 ст.233 ГПК України, вказана ухвала занесена до протоколу судового засідання.

Розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 щодо витребування від АТ "Ощадбанк" для огляду в судовому засіданні оригіналу Додатку №2 до договору поруки №П-954 від 21.07.2021, суд дійшов висновку про його задоволення.

У задоволенні клопотання в частині витребування від АТ "Ощадбанк" письмових пояснень щодо дати фактичного складення документа, поданого як Додаток 2, та причин його відсутності в матеріалах справи на момент подання зустрічної позовної заяви судом відмовлено. Ухвала про відмову у задоволенні означеного клопотання занесена до протоколу судового засідання без складення окремого процесуального документа.

Розглянувши клопотання АТ "Ощадбанк" про виправлення описки в прохальній частині позову що стосується розміру судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідачів, суд ухвалив про залишення його без розгляду, про що постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання.

Ухвалою від 26.08.2026 було задоволено клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за первісним позовом - Міністерство фінансів України, запропоновано Міністерству фінансів України протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали надати пояснення по суті спору.

Цією ж ухвалою прийнято до розгляду клопотання ОСОБА_2 про призначення експертизи, запропоновано учасникам провадження до 08.09.2026 надати письмово викладену позицію щодо клопотання про призначення експертизи, надати питання, роз`яснення яких потребує висновку експерта та узгодити експерта або експертну установу для призначення експертизи; відкладено підготовче засідання на 10.09.2026.

08.09.2026 від Міністерства фінансів України надійшли пояснення по суті спору та щодо клопотання про призначення експертизи.

08.09.2026 відповідачем-3 подано заперечення на пояснення третьої особи.

09.09.2026 від АТ "Ощадбанк" надійшла письмово викладена позиція щодо клопотання про призначення експертизи.

В судовому засіданні 10.09.2026 розпочато розгляд клопотання про призначення експертизи, проте, у зв`язку з оголошенням в м.Одесі та Одеській області повітряної тривоги, в судовому засіданні було оголошено перерву до 24.09.2026.

16.09.2026 відповідачем-3 подано до суду додаткові пояснення до клопотання про призначення експертизи.

В судове засідання 24.09.2026 з`явились представники сторін.

Представник ОСОБА_2 підтримав клопотання про призначення експертизи, надав пояснення.

Представник відповідачів 1, 3 клопотання про призначення експертизи вважає обгрунтованим, підтримує позицію відповідача-3.

Представник АТ "Ощадбанк" проти задоволення клопотання та призначення експертизи заперечила з підстав його необгрунтованості.

Розглянувши клопотання про призначення експертизи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 8 частини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду

За змістом частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Поряд з цим, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Аналогічний висновок зроблено у постановах ВС КГС у справах №916/2982/16 та №908/464/17.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 та від 24 січня 2018 року у справі № 917/50/17.

За визначенням статті 73 ГПК України, експертний висновок є письмовим доказом у справі. Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Аналіз положень статей 73, 99 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу в спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування в справі, нарівні з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17).

Cудова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи, чи неможливо застосувати інші засоби доказування (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 910/4292/13).

Обґрунтовуючи клопотання відповідач-3 зазначає, що АТ "Ощадбанк" безпідставно заявлено вимоги про звернення стягнення на все майно, що передано відповідачами 2 і 3 в забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1 за кредитним договором, оскільки відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на декілька предметів іпотеки має здійснюватися в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому, тягар доведення необхідності реалізації саме обох предметів іпотеки лежить на позивачеві, і цей тягар у позовних матеріалах не виконаний; договірна вартість майна станом на 2021 рік не є доказом його актуальної вартості, тому питання про достатність одного предмета іпотеки потребує судової товарознавчої експертизи.

Відповідач-3 вважає, що наразі відсутні правові підстави для одночасного та безумовного звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_2 за Іпотечним договором № І218 від 21.07.2021, у зв`язку з чим просить призначити у справі судову товарознавчу (оціночно-будівельну) експертизу з метою визначення актуальної ринкової вартості предметів іпотеки за Іпотечним договором № І217 від 21.07.2021 та за Іпотечним договором №І218 від 21.07.2021 станом на дату проведення експертизи, доручивши її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; при вирішенні питання про звернення стягнення на предмети іпотеки врахувати положення частини шостої статті 33 Закону України "Про іпотеку", відповідно до яких у разі наявності декількох предметів іпотеки звернення стягнення здійснюється в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя, а також правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 та від 19.05.2020 у справі № 361/7543/17. У разі встановлення підстав для звернення стягнення, в першу чергу вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, переданий ОСОБА_1 за Іпотечним договором № І217 від 21.07.2021, та відмовити у зверненні стягнення на предмет іпотеки, переданий ОСОБА_2 за Іпотечним договором № І218 від 21.07.2021, повністю.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За положеннями ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Таким чином, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року по справі №914/1019/16.

Разом з тим, право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У постанові ОП КГС ВС від 11 червня 2018 року у справі №922/2716/17 зазначено, що призначення судової експертизи як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим. При цьому призначення судової експертизи з порушенням вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (рішення "Фридлендер проти Франції" [GC], № 30979/96, п.43, ECHR 2000-VI).

Тобто, очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи може мати наслідком затягування судового процесу та знаходження учасників судового процесу у стані невизначеності, що в свою чергу призведе до порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§ 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд зауважує, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.

Оцінюючи обґрунтування відповідача-3 щодо необхідності призначення у справі судової експертизи, суд зауважує, що останнім не доведено наявність сукупності усіх умов, передбачених ч. 1 ст. 99 ГПК України, для призначення судової експертизи, зокрема, обставин, тощо, що питання, які будуть вирішені судовою експертизою, стосуються встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі.

Суд зазначає, що матеріали справи містять достатньо доказів, на підставі яких можливо з`ясувати всі обставини спірних правовідносин.

За наведеного суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача-3 про призначення судової експертизи.

Що стосується доводів відповідача-3 відносно безпідставності вимог банку про звернення стягнення на всі предмети іпотеки, якими забезпечено виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, то останнім буде надано відповідну оцінку за результатами розгляду справи по суті.

Судом з`ясовано думку представників сторін щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи для розгляду по суті.

Учасники провадження повідомили про надання всіх доказів, необхідних для розгляду справи, не заперечили щодо закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

В межах провадження у даній справі судом були вчинені дії, передбачені ст.182 Господарського процесуального кодексу України, в ході чого підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст.183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181-183, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової експертизи відмовити.

2. Закрити підготовче провадження у справі №916/872/26.

3. Призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні на "22" жовтня 2026 р. о 12:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 547 (5 поверх), тел. 0(482)307-955.

4. Звернути увагу учасників провадження, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвалу направити учасникам провадження.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 24.09.2026, оскарженню не підлягає.