Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30278/26-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024000000000675 від 05.04.2024,
УСТАНОВИВ:
Короткий виклад вимог клопотання
До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 12.02.2026 у ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Стара Котельня, вулиця Ватутіна, будинок 29, - за місцем ведення господарської діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме:
- мобільний телефон «IPhone 15 Pro Max», модель MU6P3J/А, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон «Samsung Galaxy S24 Ultra», модель SM-S928B/DS, серійний номер НОМЕР_4 , IMEI1 НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_5 ;
- блокнот зеленого кольору з написом «GRACE AGRO» з чорновими записами, блокнот червоного кольору з чорновими записами, блокнот формату А4 вишневого кольору з чорновими записами, зошит синього кольору 18 арк. з чорновими записами та зошит з обкладинкою на 24 арк. з чорновими записами, які належать ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження речових доказів у порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що постановою слідчого у кримінальному провадженні зазначене вилучене майно визнано речовими доказами. Під час огляду вказаних речей встановлено, що на них містяться відомості, які підлягають доказуванню під час кримінального провадження, зокрема відомості щодо обсягів збуту незаконно виготовленого алкоголю споживачам у Житомирській області та по інших регіонах України, їх анкетні відомості, а також інші відомості, які мають значення для досудового розслідування. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів та попередження їх подальшого відчуження на користь третіх осіб або приховування.
Клопотання просить розглянути у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України, тобто без виклику особи (представників), у власності якої знаходиться майно.
Позиція учасника кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Вимоги клопотання підтримав в повному обсязі.
Володілець майна та його представник на розгляд клопотання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду повідомлялися належним чином.
Від представника володільця майна - адвоката ОСОБА_6 - неодноразово надходили клопотання про оголошення перерви у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами клопотання та з посиланням на хворобу власника майна.
Розглянувши зазначені клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з таких мотивів.
По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду. Ця норма встановлює жорсткі процесуальні строки розгляду клопотань про арешт майна, зумовлені самою правовою природою відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, метою якого є оперативне запобігання можливості приховування, використання, передачі чи відчуження майна. Вказане клопотання прокурора зареєстровано у Печерському районному суді міста Києва та передано в провадження слідчого судді ОСОБА_1 04.06.2026, а на дату розгляду (24.09.2026) вже перебуває у провадженні слідчого судді понад три місяці. За такий тривалий строк представник володільця майна об`єктивно мав більш ніж достатньо процесуальних можливостей для ознайомлення з матеріалами клопотання у порядку, передбаченому ст. 46, ст. 221 КПК України, а також для формулювання своєї позиції по суті клопотання.
По-друге, посилання представника володільця майна на хворобу самого власника майна не є підставою для оголошення перерви у судовому засіданні, оскільки хвороба власника майна не позбавляє його представника - адвоката, який діє на підставі відповідного договору про надання правової допомоги, - ані права, ані можливості брати участь у розгляді клопотання самостійно, від імені та в інтересах свого клієнта.
За таких обставин у задоволенні клопотань представника володільця майна про оголошення перерви у судовому засіданні слідчий суддя відмовляє.
Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням положень ст. 26 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з`явились.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000000675 від 05.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією сторони обвинувачення, у межах зазначеного кримінального провадження досліджуються обставини щодо можливої реалізації службовими особами операторів систем розподілу електричної енергії на території України та іншими невстановленими особами протиправного механізму, спрямованого на заволодіння коштами акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) та Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (код ЄДРПОУ 20588716) шляхом постачання електричної енергії суб`єктам підприємницької діяльності за тарифами, встановленими для побутових споживачів, та отримання від таких суб`єктів неправомірної вигоди.
Зокрема, за версією сторони обвинувачення, зазначена схема реалізується на території Житомирської області через оператора системи розподілу - АТ «Житомиробленерго» (код ЄДРПОУ 22048622). Загальний розмір збитків, за твердженням сторони обвинувачення, за період з 2022 року становить понад 1,2 млн грн.
Із матеріалів клопотання вбачається, що 12.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено обшук приміщень за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_1, - за місцем ведення господарської діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у ході якого виявлено виробничу лінію, готову продукцію, тару для розливу продукції, упаковку та інші інгредієнти, а також тимчасово вилучено, зокрема, зазначене у клопотанні майно: мобільний телефон «IPhone 15 Pro Max» (модель MU6P3J/А, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 ), який належить ОСОБА_4 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy S24 Ultra» (модель SM-S928B/DS, серійний номер НОМЕР_4 , IMEI1 НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 ), який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; блокнот зеленого кольору з написом «GRACE AGRO», блокнот червоного кольору, блокнот формату А4 вишневого кольору, зошит синього кольору 18 арк. та зошит з обкладинкою на 24 арк. - усі з чорновими записами, які належать ОСОБА_4 .
Постановою слідчого у кримінальному провадженні зазначене тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України.
У результаті огляду зазначених мобільних телефонів, блокнотів та зошитів встановлено, що вони містять відомості, які мають значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема - відомості щодо обсягів збуту продукції споживачам у Житомирській області та інших регіонах України, їх анкетні відомості та інші дані.
Норми права, які підлягають до застосування, та мотиви слідчого судді
Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 цієї статті у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя враховує, що розгляд клопотання про накладення арешту на майно здійснюється з дотриманням балансу між завданнями кримінального провадження і необхідністю збереження таємниці досудового розслідування (ст. 222 КПК України). З огляду на це в ухвалі про накладення арешту на майно наводяться лише ті обставини кримінального провадження, які є необхідними та достатніми для обґрунтування такого заходу забезпечення, і які не розкривають зміст та напрями досудового розслідування.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими з наступних підстав.
На даній стадії досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що тимчасово вилучене 12.02.2026 у ході обшуку майно (два мобільні телефони, три блокноти та два зошити з чорновими записами) об`єктивно пов`язане з обставинами, що встановлюються під час кримінального провадження, з огляду на сукупність таких обставин: обставини їх виявлення (у ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді, за місцем ведення господарської діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , де, за версією сторони обвинувачення, здійснюється виробництво продукції); характер зазначеного майна - мобільні телефони як засоби зв`язку та мобільні пристрої, які об`єктивно можуть зберігати відомості (перелік контактів, повідомлення, історію викликів, дані застосунків, банківські операції тощо), а блокноти та зошити з чорновими записами - як матеріальні носії письмової інформації, які об`єктивно можуть містити відомості щодо обсягів реалізації продукції, її споживачів та інших обставин, що мають значення для кримінального провадження; постанову слідчого про визнання зазначеного майна речовими доказами у кримінальному провадженні. З огляду на це зазначене майно містить ознаки речового доказу за критеріями ч. 1 ст. 98 КПК України, а мета арешту, визначена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, у даному випадку є обґрунтованою.
Незастосування арешту зазначеного майна створить реальний ризик приховування, пошкодження, знищення чи модифікації інформації, що зберігається на мобільних телефонах, а також знищення або передачі третім особам блокнотів та зошитів, що об`єктивно містять чорнові записи, що може унеможливити або істотно ускладнити подальший їх огляд, проведення необхідних експертних досліджень (у тому числі технічної експертизи мобільних телефонів та почеркознавчої експертизи чорнових записів) та використання отриманих відомостей як доказу у кримінальному провадженні. Зазначене охоплюється переліком, наведеним у ч. 11 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою втручання у право особи на мирне володіння майном допускається за умови існування розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яка переслідується таким втручанням (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). У даному випадку, з урахуванням характеру інкримінованих кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі злочини у сфері власності та у сфері службової діяльності, вчинені у складі протиправної схеми), обмеженого обсягу арешту (два мобільні телефони, три блокноти та два зошити), тимчасового характеру арешту та можливості його скасування у порядку ст. 174 КПК України, встановлений захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним до переслідуваної мети.
Крім того, володільці майна не позбавлені у подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.
З огляду на викладене, клопотання прокурора є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024000000000675 від 05.04.2024 на майно, тимчасово вилучене 12.02.2026 у ході обшуку, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
-мобільний телефон «IPhone 15 Pro Max», модель MU6P3J/А, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 ;
-мобільний телефон «Samsung Galaxy S24 Ultra», модель SM-S928B/DS, серійний номер НОМЕР_4 , IMEI1 НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_5 ;
-блокнот зеленого кольору з написом «GRACE AGRO» з чорновими записами, блокнот червоного кольору з чорновими записами, блокнот формату А4 вишневого кольору з чорновими записами, зошит синього кольору 18 арк. з чорновими записами та зошит з обкладинкою на 24 арк. з чорновими записами, які належать ОСОБА_4 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 12024000000000675 від 05.04.2024.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково; арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_7
Судове рішення № 140092734, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 24.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/30278/26-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: