Рішення № 140091541, 14.09.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4322/26

Провадження № 2/0182/5605/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.09.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька -Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» про розірвання трудового договору -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» та просить трудовий договір розірвати.

В обґрунтування свої вимог посилалась на те, 07.07.2003 року він був прийнятий в трубоволочильний цех електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 4 розряду до ЗАТ «Заводу «СЕТАБ Нікополь», розпорядження № Б-47 від 07.07.2003 року. 22.02.2006 року, згідно рішення акціонерів від 08.02.2006 року № 10, ЗАТ «Завод «СЕТАБ Нікополь» перейменовано на ЗАТ «Трубний завод «ВСМПО АВІСМА». 08.04.2010 року був звільнений з роботи, згідно п.5 ст.36 КЗпП України, розпорядження № 330/1 від 08.04.2010 року та, відповідно до розпорядження № Б-382 від 09.04.2010 року, прийнятий в трубоволочильний цех електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 5 розряду по переводу з ЗАТ «Трубний завод «ВСМПС АВІСМА» філіал ООО «ВСМПО Титан Україна». 01.01.2011 року переведений в трубоволочильний цех електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 6 розряду, відповідно до розпорядження № 2 від 01.01.2011 року. 01.05.2014 року переведений в трубне виробництво електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 6 розряду, відповідно до розпорядження № 609 від 01.05.2014 року. 12.02.2019 року трубне виробництво перейменовано в трубний цех. 10.12.2019 року переведений в трубопровідний цех електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 6 розряду, відповідно до розпорядження № 510 від 10.12.2019 року. З лютого 2022 року підприємство перестало виплачувати заробітну плату та 16.08.2022 року йому була надана довідка про заборгованість, станом на 16.08.2022 року. Нещодавно йому стало відомо про наказ № 5 виконуючого директора «ВСМПО «Титан Україна» Володимира Хиноцького від 28.09.2023 року, яким було оголошено про призупинення дії трудових договорів з працівниками за переліком, який наведений у Додатку до наказу, відповідно до ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ. Припинення діє з 01 жовтня 2023 року, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. У зв`язку з фактичним припиненням трудової діяльності підприємства, він вимушений шукати інше місце роботи та офіційно звільнитися з підприємства, у зв`язку з чим ним 26.05.2026 року була написана заява про звільнення за власним бажанням, відповідно до ст.38 КЗпП України, та направлена на фактичну та юридичну адреси відповідача. Але конверти були повернуті без вручення ТОВ «ВСМПО «Титан Україна». Тобто, вищевказані обставини свідчать про те, що будь-яке питання трудового характеру з відповідачем в позасудовому порядку вирішити не вбачається можливим, як на даний час, так і в далекому майбутньому. При цьому, між ним та відповідачем трудові відносини припинені, однак, він не звільнений з займаної посади, хоча, має намір працевлаштуватись на інше підприємство. Тому, на підставі викладеного, змушений звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким визнати припиненими трудові відносини між ним, ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна» (код ЄДРПОУ 36096221), на підставі ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, з внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2026 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, своїм правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, не скористався, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити рішення.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина, при визначенні її громадянських прав і обов`язків, має право на справедливий судовий розгляд.

Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

На підставі ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, на підставі розпорядження № Б-47 07.07.2003 року, ОСОБА_1 був прийнятий в трубоволочильний цех електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 4 розряду до ЗАТ «Заводу «СЕТАБ Нікополь». 22.02.2006 року, згідно рішення акціонерів від 08.02.2006 року № 10, ЗАТ «Завод «СЕТАБ Нікополь» перейменовано на ЗАТ «Трубний завод «ВСМПО АВІСМА». Відповідно до розпорядження № 330/1 від 08.04.2010 року, позивач був звільнений з роботи, згідно п.5 ст.36 КЗпП України та, відповідно до розпорядження № Б-382 від 09.04.2010 року, прийнятий в трубоволочильний цех електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 5 розряду по переводу з ЗАТ «Трубний завод «ВСМПС АВІСМА» філіал ООО «ВСМПО Титан Україна». Відповідно до розпорядження № 2 від 01.01.2011 року, позивач переведений в трубоволочильний цех електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 6 розряду. Відповідно до розпорядження № 609 від 01.05.2014 року, переведений в трубне виробництво електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 6 розряду. 12.02.2019 року трубне виробництво перейменовано в трубний цех. Відповідно до розпорядження № 510 від 10.12.2019 року, позивач переведений в трубопровідний цех електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 6 розряду, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.4-6). Як вбачається з матеріалів справи, Наказом виконавчого директора ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» Володимиром Хиноцьким № 5 від 28.09.2023 року, було оголошено про призупинення дії трудових договорів з працівниками за переліком, який наведений у Додатку до наказу, відповідно до ст.13 Закону України « Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ. Припинення діє з 01 жовтня 2023 року, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану (а.с.9).

Як вбачається з викладених обставин, у зв`язку з фактичним припиненням трудової діяльності підприємства, позивач має намір шукати інше місце роботи та офіційно звільнитися з підприємства, у зв`язку з чим ним 26.05.2026 року була написана заява про звільнення за власним бажанням, відповідно до ст.38 КЗпП України, та направлена на фактичну та юридичну адреси відповідача, але конверти були повернуті без вручення ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» (а.с.14-15).

З огляду на викладене вище, позивач позбавлений можливості розірвати трудові відносини з відповідачем у спосіб, передбачений КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Тобто, між позивачем та відповідачем укладено безстроковий трудовий договір, на підставі якого виникли трудові відносини, що регулюються КЗпП України.

Контракт або строковий трудовий договір між ОСОБА_1 та ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» не укладався, а, отже, позивач наділений правом припинити трудові відносини з власної ініціативи, попередивши про це роботодавця письмово не пізніше, ніж за два тижні.

ОСОБА_1 звертався письмово до відповідача із заявами про звільнення за власним бажанням, які направляла на адресу ТОВ «ВСПМО «Титан Україна» поштою. Кореспонденція повернулась на адресу позивача за закінченням терміну зберігання, відповіді не було отримано.

Зазначене порушує трудові права на звільнення ОСОБА_1 та спричиняє обмеження у можливостях самореалізації як найманого працівника та обрання іншого місця роботи на власний розсуд.

Враховуючи надані та досліджені докази, суд вважає, що позивач вчинив усі передбачені законом необхідні та достатні дії для звільнення його з посади електромонтера по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 6 розряду.

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає, як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає, як можливість самостійно займатись трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатись чи не займатись працею, а, якщо займатись, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Відповідно до статті 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є, в тому числі, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно ч.1 ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Отже, позивач, як працівник, має безумовне право звільнитись за власним бажанням, у тому числі, з метою вибору собі нового місця для праці, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово не менше, ніж за два тижні.

Невиконання законних вимог власником товариства призвело до відсутності, відповідного рішення та надає позивачу можливість звернутись до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц та від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18.

Установлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак, процедура розірвання трудового договору, відповідно до законодавства України про працю, не виконана.

Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про визнання трудових відносин між позивачкою та відповідачем припиненими з 26 травня 2026 року (дата направлення заяви про звільнення) за власним бажанням, на підставі ст.38 КЗпП України, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений при зверненні до суду в розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 23, 36, 38 КЗпП України, ст.ст.10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» про розірвання трудового договору - задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна» (код ЄДРПОУ 36096221) припиненими з 26 травня 2026 року, на підставі ст.38 КЗпП України, у зв`язку із звільненням за власним бажанням, з внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна» (код ЄДРПОУ 36096221) на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судового збору в сумі 1 331 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн.) 20 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал