Рішення № 140091311, 25.09.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3093/26

Номер провадження 2/213/2167/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Нестеренко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 010/0174/82/0182975 від 26.09.2018 у розмірі 61 577,45 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн.

Позов обґрунтовано такими обставинами:

26.09.2018 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено Заяву про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0174/82/0182975.

За умовами цього Договору, Банк відкрив відповідачу Картковий рахунок, випустив платіжну картку та надав кредит у розмірі 20 000,00 грн.

Строк кредитування: 48 місяців.

Процентна ставка: 45% річних.

Відповідач отримав кредитні кошти, однак у встановлений строк їх не повернув та проценти не сплатив.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 61 577,45 грн, з яких: 19 236,28 грн заборгованість за тілом кредиту, 42 341,17 грн заборгованість за процентами.

Позиція відповідача.

03.08.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано належного розрахунку заборгованості, зокрема не зазначено розмір відсоткової ставки та період, за який проведено нарахування. Крім того, відповідач зазначає, що нарахування відсотків поза межами узгодженого сторонами строку кредитування (до 26.09.2022) є неправомірним, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Також відповідач зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

22.07.2026 до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вказана позовна заява.

23.07.2026 судом було отримано Відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, щодо місця реєстрації відповідача.

28.07.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.08.2026 року від представника відповідача адвоката Щербачова Андрія Петровича надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

02.09.2026 року представником позивача адвокатом Маслюженком Миколою Павловичем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 490,24 грн, що складається з: 19 236,28 грн заборгованість за кредитом; 16 253,96 грн заборгованість за процентами.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено наступне.

26.09.2018 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Заяву про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0174/82/0182975 (Кредитний договір).

Пунктом 1.3 Кредитного договору встановлено розмір Поточного ліміту кредитування на Дату початку кредитування 20 000,00 грн.

Пунктом 1.5 Кредитного договору встановлено процентну ставку 45% річних.

Пунктом 1.4 Кредитного договору встановлено строк кредитування 48 місяців.

Банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку відповідача, сформованою АТ «Райффайзен Банк».

Відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання: у строк до 26.09.2022 кредит не повернув, проценти не сплатив.

Право вимоги за Кредитним договором № 010/0174/82/0182975 перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на підставі Договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», що підтверджується Реєстром Боржників від 17.12.2020.

В подальшому право вимоги за Кредитним договором № 010/0174/82/0182975 перейшло до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» на підставі Договору відступлення права вимоги №1-07/10 від 07.10.2025, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ», що підтверджується Реєстром Боржників від 07.10.2025.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем станом на 07.10.2025 становить 61 577,45 грн (тіло 19 236,28 грн, проценти 42 341,17 грн).

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Щодо виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Факт укладення Кредитного договору № 010/0174/82/0182975 від 26.09.2018 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 підтверджується копією Заяви про надання кредиту «Кредитна картка», яка містить власноручний підпис відповідача.

Факт надання кредитних коштів у розмірі 20 000,00 грн підтверджується випискою по рахунку відповідача, сформованою АТ «Райффайзен Банк».

ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань за Договором: не повернув тіло кредиту та не сплатив проценти за користування коштами у строки, визначені договором (до 26.09.2022). Доказів погашення заборгованості або заперечень щодо її розміру відповідач суду не надав.

Позивач ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набув право вимоги до відповідача на підставі Договору відступлення права вимоги №1-07/10 від 07.10.2025, що підтверджується відповідним договором, Реєстром Боржників від 07.10.2025 та платіжними інструкціями.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов кредитного договору № 010/0174/82/0182975 від 26.09.2018 кредит був наданий строком на 48 місяців, а термін його дії визначено до 26.09.2022 року включно.

З огляду на викладене, позивач врахував позицію відповідача та актуальну судову практику Верховного Суду щодо порядку нарахування процентів після закінчення строку кредитування та зменшив розмір позовних вимог, виключивши із заявленої до стягнення суми проценти, нараховані після закінчення строку кредитування.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за процентами виключно за період у межах строку кредитування, тобто по 26.09.2022 року включно, у розмірі 16 253,96 грн.

Відповідно до наданого розрахунку ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», наявного в матеріалах справи, станом на 31.08.2022 року розмір нарахованих процентів складає 15 661,08 грн, а за вересень 2022 року нараховано 711,45 грн. Відповідно, за період з 01.09.2022 року по 26.09.2022 року розмір процентів складає 592,88 грн (711,45 / 30 ? 25 = 592,88 грн). Таким чином, загальна сума заборгованості за процентами в межах строку кредитування складає 16 253,96 грн (15 661,08 + 592,88).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

VІ. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд керується таким.

Відповідно до приписів ст.ст. 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та підлягають розподілу між сторонами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС»; копію Реєстру боржників від 03.04.2026; копію Акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 07.05.2026; копію ордера представника Позивача; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Вартість наданих послуг згідно з наданими доказами становить 11 200,00 грн.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надаючи оцінку зазначеним представником позивача послугам правничої допомоги, суд зазначає, що справи про стягнення заборгованості за кредитними договорами (в тому числі тими, право вимоги за якими відступлено на підставі договорів факторингу) не є складними, не вимагають вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів. Дана справа є малозначною, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, представник позивача не брав участі в судових засіданнях. На думку суду, вартість послуг на правову допомогу в загальній сумі 11 200,00 грн є необґрунтовано завищеною та неспівмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (підготовка позовної заяви, формування додатків), обсягом виконаної адвокатом роботи та значенням справи для учасників. Крім того, позивачем не надано детального розрахунку витрачених годин, а прайс-лист містить фіксовані суми за певні види послуг без прив`язки до фактичних витрат часу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що розумною та співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , становить 5 000,00 грн. У стягненні іншої частини вказаних витрат позивачу слід відмовити.

Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 010/0174/82/0182975 від 26.09.2018 у розмірі 35 490 (тридцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто) гривень 24 копійки, з яких:

19 236,28 грн заборгованість за тілом кредиту;

16 253,96 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко