Рішення № 140090553, 24.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6686/24

Провадження № 2/761/944/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Бульбі К.В.

за участі:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Візора Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилам загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування акту спеціального розслідування,

в с т а н о в и в :

У лютому 2024р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 113-126 т. 1) до відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося з лікарем Військово - медичного управління Служби безпеки України ОСОБА_3 (форма Н-1/НП) від 13 грудня 2023р., яке затверджено виконуючим обов`язки начальника Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 15 грудня 2023р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 , яка працювала лікарем-невропатологом у Військово-медичному управлінні Служби безпеки України (далі по тексту - ВМУ СБУ). Причиною смерті є «Covid 19». Головним управлінням Держпраці у Київській області 04 січня 2021р. було утворено комісію спеціального розслідування гострого професійного захворювання зі смертельним випадком, який стався у ВМУ СБУ з лікарем-невропатологом неврологічного відділення центрального госпіталю ВМУ СБУ ОСОБА_3 .

Актом спеціального розслідування від 25 січня 2021р., затвердженим начальником Головного управління Держпраці у Київській області 27 січня 2021р., яким встановлено, що гостре професійне захворювання на «Covid 19» лікаря ОСОБА_3 визнано не пов`язаним з виробництвом.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 липня 2023р. по справі № 761/23067/21, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022р. скасовано, з ухваленням нового судового рішення, яким позов ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Київській області та Військово-медичного управління СБУ про скасування акта спеціального розслідування та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Скасовано Акт від 25 січня 2021р. за формою Н-1/НП про проведення спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 25 листопада 2020р., з лікарем ВМУ СБУ ОСОБА_3

08 серпня 2023р. наказом начальника Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було утворено нову комісію зі спеціального розслідування випадку гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком з лікарем ОСОБА_3 .

За наслідками розслідування, 13 грудня 2023р. було складено Акт повторного розслідування гострого професійного захворювання (форма Н-1/НП). На думку позивача зазначений акт є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки він був складений нелегітимним складом комісії, не дивлячись на те, що члена комісії ОСОБА_4 було виключено зі складу комісії, він продовжував приймати участь у засіданнях комісії, а також зазначений в складі комісії, безпосередньо в Акті повторного розслідування гострого професійного захворювання (форма Н-1/НП) від 13 грудня 2023р. Крім того, за змістом цього акту не можливо встановити, коли мало місце нещасний випадок 23 листопада 2020р. чи 08 грудня 2020р., оскільки під час проведення повторного розслідування, з невідомих позивачу підстав було змінено дату нещасного випадку.

Комісією не було надано належну оцінку обставин, які повідомляв пацієнт ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , який зазначав, що він контактував з лікарем ОСОБА_3 щоденно; прояви захворювання на «Covid 19» він відчув 21 листопада 2020р., тобто інкубаційний період хвороби у нього збігається з перебуванням у госпіталі.

Крім того, комісією не було розглянуто заяву позивача від 21 серпня 2023р. про необхідність створення незалежної експертної комісії, як це передбачено п. 41 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 337 від 17 квітня 2019р. (далі по тексту - Порядок).

Не було надано комісією, і належної оцінки консультаційним висновкам лікаря-інфекціоніста та лікаря-профпатолога. При цьому, лікар-інфекціоніст, начальник відділення повітряно-крапельної інфекції клініки інфекційних захворювань НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» полковник медслужби ОСОБА_6 , у своєму висновку підтвердила, що лікар ОСОБА_3 підпадає під поняття контакту, оскільки мала контакт з хворим на «Covid 19» ОСОБА_5 під час особистого огляду за одну добу до появи у нього симптомів захворювання.

Так, сторона позивача вважає, що при складанні Акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання лікаря ОСОБА_3 (форма Н-1/НП) від 13 грудня 2023р., не були враховані всі обставини, не досліджено належним чином, що гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком лікаря ОСОБА_3 настало, внаслідок інфікування «Covid 19» при виконанні нею своїх службових обов`язків та помилково прийнято рішення про те, що випадок професійного захворювання не пов`язаний з виробництвом.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2024р. позов залишено без руху та надано стороні позивача строк для усунення недоліків.

13 березня 2024р. на адресу суду надійшла заява сторони позивача про усунення недоліків.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2024р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження і призначено справу в підготовче засідання.

04 квітня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 139-151 т. 1), в якому сторона відповідача проти позову заперечила, зазначивши, що Акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося з лікарем ВМУ СБУ ОСОБА_3 (форма Н-1/НП) від 13 грудня 2023р., є законним, створена комісія, щодо розслідування нещасного випадку, діяла у відповідності до вимог Порядку, при цьому під час розслідування комісією були враховані висновки, наведені в постанові Київського апеляційного суду від 05 липня 2023р. по справі № 761/23067/21.

09 квітня 2024р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 180-183 т. 1), в якій сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, наголошуючи, що доводи та аргументи сторони відповідача наведені у відзиві на позов, жодним чином не спростовують тверджень сторони позивача наведені у позові.

Заперечення на відповідь на відзив стороною відповідача до суду не подавались.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2024р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024р. задоволено частково заяви сторони позивача про витребування документів з Центрального госпіталю ВМУ СБУ, Поліклініки ВМУ СБУ; з Шевченківського районного суду м. Києва з матеріалів судової справи № 761/23067/21. Призначено по справі судову експертизу та провадження по справі зупинено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025р. поновлено зупинене провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2025р. витребувано у ВМУ СБУ повторно роздруковані та завірені результати ПЛР-тестування за Формою № 209/о відповідних осіб; у Поліклініки ВМУ СБУ оригінал медичної карти амбулаторного хворого (форма 025/о) № 21625/1.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025р. призначено по справі судову експертизу; провадження по справі зупинено.

Ухвалою Шевченківського районного суд м. Києва від 16 лютого 2026р. поновлено зупинене провадження.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позов.

Допитана в судовому засіданні спеціаліст: лікар-інфекціоніст начальник відділення повітряно-крапельної інфекції клініки інфекційних захворювань НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» полковник медслужби ОСОБА_6 суду пояснила, що імовірною датою нещасного випадку, який мав місце з ОСОБА_3 є 23 листопада 2020р. Також спеціаліст зазначала, що вважає, що існує імовірність інфікування лікаря ОСОБА_3 , під час виконання нею своїх службових обов`язків, на «Covid 19» від пацієнта ОСОБА_5 , в період знаходження цього пацієнта на стаціонарі в госпіталі в період часу з 12 листопада 2020р. по 23 листопада 2020р.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши спеціаліста, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 10 червня 2003р., що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 22 т. 1).

ОСОБА_3 працювала на посаді лікаря-невропатолога у ВМУ СБУ з 23 вересня 1999р., у тому числі лікарем неврологічного відділення Центрального госпіталю ВМУ СБУ з 10 серпня 2009р. (а.с. 30-34 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла; причина смерті: «Covid 19», двобічна пневмонія, гостра легенево-серцева недостатність (а.с. 28, 29 т. 1).

Постановою Київського апеляційного суду від 05 липня 2023р. по справі № 761/23067/21, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022р. скасовано, з ухваленням нового судового рішення, яким позов ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Київській області та ВМУ СБУ про скасування акта спеціального розслідування та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Скасовано Акт від 25 січня 2021р. за формою Н-1/НП про проведення спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 25 листопада 2020р., з лікарем ВМУ СБУ ОСОБА_3 .

Наказом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за № 579/Ц від 08 серпня 2023р. (а.с. 52, 53 т. 1), утворено комісію зі спеціального розслідування, для проведення повторного спеціального розслідування випадку гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком, який трапився 25 листопада 2020р. в ВМУ СБУ з лікарем невропатологом ОСОБА_3 , на заяву ОСОБА_2 № Ч-1348/Ц-23 від 11 липня 2023р. та відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 05 липня 2023р. у справі № 761/23067/21.

За наслідками спеціального розслідування, 13 грудня 2023р. відповідною Комісією було складено Акт повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 08 грудня 2020р. о 22 год. 40 хв. (а.с. 66-74 т. 1), згідно висновків якого: «Гостре професійне захворювання на Covid-19 із смертельним наслідком, що сталося лікарем-неврапотологом неврологічного відділення центрального госпіталю Військово-медичного управління Служби безпеки України ОСОБА_3 визнано непов`язаним з виробництвом, обставини, за яких виникло захворювання, не підпадають під дію пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019р. № 337…».

Згідно із частинами 1, 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

У частинах 1 та 2 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно зі ст. 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктом 12 Порядку визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку. Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Пунктом 33 Порядку передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою

- Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Згідно з пунктом 34 Порядку рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Відповідно до пункту 52 Порядку обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

- раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Пунктом 53 Порядку, визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 58 Порядку, протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Зазначені положення Порядку дають підстави дійти висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, а суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року в справі № 227/2301/21 (провадження № 14-37цс24).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача зазначала, вищезазначений Акт від 13 грудня 2023р. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки:

- розслідування проводилось нелегітимним складом комісії;

- за змістом зазначеного Акту комісією, не було встановлено конкретної дати нещасного випадку, який мав місце;

- комісією не було надано належну оцінку обставин, які повідомляв пацієнт ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , щодо його хвороби на «Covid 19», під час лікування його у лікаря ОСОБА_3 ;

- комісією не було розглянуто заяву позивача від 21 серпня 2023р. про необхідність створення незалежної експертної комісії, як це передбачено п. 41 Порядку.

- не було надано комісією, і належної оцінки консультаційним висновкам лікаря-інфекціоніста та лікаря - профпатолога.

В судовому засіданні представник відповідача наголошував, що комісією з повторного розслідування гострого професійного захворювання було встановлено, згідно з поясненнями начальника відділу санітарно-епідеміологічного нагляду ВМУ СБУ, лікаря-епідеміолога ОСОБА_7 , що пацієнт ОСОБА_5 перебував у соматичному відділенні Центрального госпіталю ВМУ СБУ з 12 листопада 2020р. по 23 листопада 2020р. В медичній картці стаціонарного хворого ОСОБА_5 № 2335 є записи про те, що станом на 23 листопада 2020р. у нього не було встановлено симптомів інфекційного захворювання чи підозри на інфекційне захворювання. Такі записи у медичну картку ОСОБА_5 вносила, у тому числі і лікар ОСОБА_3 . За результатами проведеного розслідування лікаря епідеміолога ОСОБА_7 інфікування ОСОБА_3 від пацієнта ОСОБА_5 є епідеміологічно не пов`язаними через терміни виникнення захворювання та відсутністю інкубаційного періоду для розвитку хвороби, внаслідок контакту з потенційним джерелом інфікування. При цьому, що у лікаря ОСОБА_3 симптоми захворювання, які надалі були визначені як «Covid 19», були наявними 23 листопада 2020р. Про це є запис в медичній книжці амбулаторного хворого ОСОБА_3 . Скарги на появу симптомів хвороби, які надалі будуть визначені як «Covid 19» у пацієнта ОСОБА_5 з`явилися 21 листопада 2020р, про що є запис у медичній книжці амбулаторного хворого ОСОБА_5 при амбулаторному прийомі. Також представник відповідача наголошував, що контакт лікаря ОСОБА_3 та хворого ОСОБА_5 21 та 22 листопада 2020р. не встановлено.

Разом з тим, в судовому засіданні, допитана, в якості спеціаліста: лікар-інфекціоніст начальник відділення повітряно-крапельної інфекції клініки інфекційних захворювань НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» ОСОБА_6 виснувала інші висновки про імовірність того, що лікар ОСОБА_3 підпадає під поняття контакту, оскільки мала контакт з хворим на «Covid 19» ОСОБА_5 під час особистого огляду за одну добу до появи у нього симптомів захворювання, наголошуючи, що про вказані обставини вона повідомляла членів комісії, оскільки її також було залучено, в якості спеціаліста до розслідування нещасного випадку.

Також представник відповідача наголошував, що від начальника Центрального госпіталю - лікаря ВМУ СБУ ОСОБА_8 були отримані пояснення стосовно того, що ОСОБА_3 23 листопада 2020 року представляла на госпітальній ВЛК військовослужбовця СБУ ОСОБА_5 та, з урахуванням пандемії «Covid 19», при проведенні засідання були застосовані санітарно - протиепідеміологічні норми, а саме: індивідуальні засоби захисту, дотримання дистанції, режими дезінфекції та провітрювання. При проведенні засідання госпітальній ВЛК співробітник СБУ ОСОБА_5 ознак вірусної інфекції не мав. Про це свідчать особисті записи лікаря ОСОБА_3 в медичній картці ОСОБА_5 , та дані температурного листка.

Так, у п. 41 Порядку визначено, що за рішенням комісії (спеціальної комісії) у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків та експертизи для встановлення обставин і причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та розроблення плану заходів щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) наказом роботодавця або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), може утворюватися експертна комісія за погодженням з органами, організаціями, установами тощо, представники яких залучаються до її роботи.

Судом встановлено, що позивач 10 серпня 2023р. звертався до Начальника Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (а.с. 60-62 т. 1), з заявою про невідповідність наказу № 579/Ц від 08 серпня 2023р. положенням п. 15 Порядку, оскільки до складу комісії був включений представник ВМУ СБУ - ОСОБА_4 , що прямо суперечить законодавству.

Зазначена заява позивача від 10 серпня 2023р. була розглянута, і за її наслідками було винесено наказ № 621/ц від 25 серпня 2023р. про виведення зі складу комісії із спеціального розслідування - ОСОБА_4 .

Разом з тим, з наданого суду Акту повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 08 грудня 2020р. о 22 год. 40 хв. (а.с. 66-74 т. 1), вбачається, що ОСОБА_4 є в складі Комісії. В судовому засіданні представник відповідача наголошував, що у зазначеному Акті допущена описка, в частині включення до складу Комісії цієї особи. Разом з тим, судом критично оцінюються вказані твердження, оскільки на час ухвалення судом рішення по вказаній справі така описка виправлена не була, на підтвердження чого суду докази надані не були.

Крім того, як встановлено судом, 21 серпня 2023р. позивач ОСОБА_2 звернувся письмово з заявою на ім`я Голови Комісії зі спеціального розслідування ОСОБА_9 (а.с. 76-78 т. 1), в якій просив, відповідно до п. 41 Порядку, утворити експертну комісію, якій доручити провести незалежне епідеміологічне розслідування або експертизу обставин інфікування лікаря ОСОБА_3 на «Covid 19».

Судом не встановлено, протягом всього часу розгляду справи в суді, що комісією зазначена заява позивача від 21 серпня 2023р. була розглянута, про що повідомлено позивачу.

В судовому засіданні представник відповідача наголошував, що позивач не позбавлений можливості самостійно призначити відповідну експертизу. Однак, протягом всього часу розгулу справи в суді з Центрального госпіталю ВМУ СБУ, Поліклініки ВМУ СБУ, витребувані судом документи для проведення судової експертизи надані не були, а тому представник відповідача не міг пояснити суду, чи мав позивач особисто призначити експертизу, у встановленому законом порядку.

Як і не міг пояснити в судовому засіданні представник відповідача, за результатами спеціального розслідування, коли мав місце нещасний випадок з лікарем ОСОБА_3 08 грудня 2020р. чи 25 листопада 2020р., враховуючи зміст наказу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за № 579/Ц від 08 серпня 2023р. (а.с. 52, 53 т. 1) та зміст Акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося з лікарем ВМУ СБУ ОСОБА_3 (форма Н-1/НП) від 13 грудня 2023р.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають до задоволення.

Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

При прийнятті рішення суд також враховує, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,2 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 110, 141, 142, 206, 258, 259, 263-266, 268, 354, 355 ЦПК України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. ст. 13, 15, 16 ЦК України; ст. ст. 153, 171 КЗпП України; ст. ст. 1, 30 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування»; ст. ст. 13, 22 Закону України «Про охорону праці», суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44681053, місцезнаходження: м. Київ, вул. Вавилових, 10) про визнання протиправним та скасування акту спеціального розслідування - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося з лікарем Військово-медичного управління Служби безпеки України ОСОБА_3 (форма Н-1/НП) від 13 грудня 2023р., яке затверджено виконуючим обов`язки начальника Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 15 грудня 2023р.

Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь держави судовий збір у розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: