Рішення № 140090520, 25.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2-др/760/220/26

В справі 760/13046/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

25 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» - адвоката Полєтаєва Андрія Андрійовича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію.

ІІ. Описова частина

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06.07.2026 позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію задоволено. Стягнуто з Відповідачки на користь Позивача заборгованість за спожиту та необліковану електричну енергію в розмірі 28.912,27 грн, а також компенсацію понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, в розмірі суми судового збору 3.028,00 грн.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу вказаним рішенням не вирішувалося.

14.07.2026 до суду надійшла заява представника Позивача - адвоката Полєтаєва А.А. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та клопотання про залучення доказів понесених судових витрат.

У заяві представник Позивача зазначає, що з метою забезпечення представництва інтересів Позивача в суді в даній справі та надання інших видів правової допомоги Позивач уклав з Адвокатським об`єднанням «Перший радник» договір про надання правової допомоги № 3443-ДКЕМ від 01.01.2024 (копія договору та додаткової угоди, як вказано в заяві, наявна в матеріалах справи), а також договір про надання правової допомоги № 311-КЕМ-РП від 01.01.2026.

Як зазначено в заяві, відповідно до п. 1.4 договору № 311-КЕМ-РП від 01.01.2026 сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість правничої допомоги, розмір додаткових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, номер судової справи, в межах якої надається правнича допомога, відображаються сторонами у звітах про надання правничої допомоги. Згідно з п. 3.2 вказаного договору звіт складається та підписується адвокатським об`єднанням за результатом надання правничої допомоги, але в будь-якому випадку не пізніше першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому було надано правничу допомогу та/або її надання та/або змінено умови надання правничої допомоги. Відповідно до п. 4.2 договору розмір винагороди адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги за дорученням клієнта визначається сторонами окремо за кожним дорученням клієнта та зазначається у звітах про надання правничої допомоги.

Представник Позивача вказує, що у позовній заяві Позивач заявив про судові витрати, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, та зазначив, що орієнтовний розрахунок судових витрат складає 5.000,00 грн, а розрахунок вартості цих витрат буде подано з урахуванням ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

За твердженням представника Позивача, судові витрати, які Позивач поніс у зв`язку з розглядом справи № 760/13046/25, складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5.000,00 грн, що підтверджується звітом № 108 від 10.07.2026 відповідно до договору № 311-КЕМ-РП від 01.01.2026, та підлягають сплаті протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту фактичного виконання рішення суду, в межах стягнутої на користь клієнта суми. На думку представника Позивача, для розподілу таких витрат достатньо підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості, а безпосередня сплата на момент розгляду питання не є обов`язковою, на обґрунтування чого він посилається на постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Щодо строку звернення представник Позивача зазначає, що повний текст рішення суду від 06.07.2026 було отримано 10.07.2026, у зв`язку з чим заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про залучення доказів понесених судових витрат направляються 14.07.2026. Посилаючись на ч. 2 ст. 127 ЦПК України, представник Позивача просить визнати поважною причину пропуску процесуального строку та продовжити його щодо подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У прохальній частині заяви представник Позивача просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» 5.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.08.2026 заяву передано для розгляду головуючому судді Коробенку С.В.

Відповідачка заперечень щодо заяви, у тому числі клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, до суду не подала.

Оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, суд, з урахуванням ч. 4 ст. 270 ЦПК України, не вбачає необхідності у виклику сторін у судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Щодо строку подання доказів понесених витрат

Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 (провадження № 61-17343св23) зазначив, що норма частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судових дебатів немає. У вказаній постанові Верховний Суд, застосувавши ч. 1 ст. 127 ЦПК України, поновив строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення з огляду на те, що судове рішення було доставлене до електронного кабінету представника пізніше дня його ухвалення, а заяву подано наступного дня після його отримання.

Рішення у справі ухвалено 06.07.2026. П`ятиденний строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, закінчувався 11.07.2026, що припадало на вихідний день (суботу), а тому відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України останнім днем строку було 13.07.2026.

Заява представника Позивача разом із доказами понесених витрат надійшла до суду 17.07.2026, а сам представник Позивача зазначає, що направляє її 14.07.2026. Отже, встановлений законом строк пропущено на один день.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 127 ЦПК України).

Строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, є строком, встановленим законом, а тому він не може бути продовжений в порядку ч. 2 ст. 127 ЦПК України, на яку посилається представник Позивача, однак може бути поновлений за наявності поважних причин його пропуску. Оцінюючи клопотання представника Позивача за його змістом, а не за формою, суд розцінює його як заяву про поновлення пропущеного процесуального строку.

Як вбачається з доданих до заяви документів, повний текст рішення від 06.07.2026 отримано представником Позивача 10.07.2026, тобто наприкінці п`ятиденного строку, що об`єктивно обмежило можливість своєчасної підготовки та подання звіту про надання правничої допомоги, який складено того ж дня - 10.07.2026. Заяву подано наступного робочого дня після закінчення строку. Крім того, про намір стягнути витрати на професійну правничу допомогу та їх орієнтовний розмір Позивач повідомив суд і Відповідачку ще у позовній заяві, тобто до ухвалення рішення по суті спору.

За таких обставин суд визнає причини пропуску строку поважними та вважає за необхідне поновити Позивачу строк на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 дійшла висновку, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 виснувала, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Водночас у додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Судом встановлено, що правнича допомога Позивачу у цій справі надавалася Адвокатським об`єднанням «Перший радник» на підставі договору про надання правової допомоги № 311-КЕМ-РП від 01.01.2026, відповідно до умов якого (п. 1.4, 4.2) зміст, обсяг і вартість правничої допомоги у конкретній справі визначаються у звітах про надання правничої допомоги.

Згідно зі звітом № 108 від 10.07.2026, складеним відповідно до вказаного договору, вартість правничої допомоги, наданої Позивачу у справі № 760/13046/25, становить 5.000,00 грн. Звіт містить посилання на номер справи, в якій надано правничу допомогу, а відтак підтверджує зв`язок заявлених витрат саме з розглядом цієї справи. Та обставина, що за умовами договору вказана сума підлягає сплаті після фактичного виконання рішення суду, з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду у справі № 922/445/19 не перешкоджає її розподілу між сторонами.

Заявлений до відшкодування розмір витрат відповідає орієнтовному розрахунку судових витрат, наведеному Позивачем у позовній заяві.

Відповідачка клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подала, неспівмірності таких витрат не довела.

Разом з тим, оцінюючи заявлені витрати з урахуванням критеріїв, визначених ч. 4 ст. 137 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, ціна позову становить 28.912,27 грн, а позов задоволено у повному обсязі. Заявлений розмір витрат у сумі 5.000,00 грн не є явно завищеним, відповідає обсягу наданих у справі послуг, пов`язаний з розглядом справи та є співмірним з ціною позову і значенням справи для Позивача.

Посилання представника Позивача на Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 № 4191-VI судом до уваги не береться, оскільки вказаний Закон втратив чинність з 15.12.2017 на підставі Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Позивачем належними та допустимими доказами доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, у сумі 5.000,00 грн, і, оскільки позов задоволено повністю, вказані витрати підлягають стягненню з Відповідачки на користь Позивача в повному обсязі.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 124, 126, 127, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 270, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1. Поновити Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські електромережі» строк на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу в справі № 760/13046/25.

2. Заяву представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» - адвоката Полєтаєва Андрія Андрійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5.000,00 грн.

4. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», код ЄДРПОУ 41946011, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20;

Відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: