Рішення № 140090414, 25.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/8455/26

Справа №760/26900/24

РІШЕННЯ

Іменем України

25.09.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кронік В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» , в інтересах якого діє представник - адвокат Міньковська Анастасія Володимирівна, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, інфляційних втрат та 3% річних,

ціна позову 34 938,19 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» , в інтересах якого діє представник - адвокат Міньковська Анастасія Володимирівна, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № L0285542 від 28.09.2018 , а також інфляційних втрат та 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений електронний Договір кредитної лінії № L0285542. Відповідно до умов кредитного договору та подальших додаткових угод первинний кредитор надав відповідачу кредитні кошти, ліміт яких було збільшено до 11 100,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом. Кредитний договір та Загальні умови кредитної лінії підписані відповідачем за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора. Первинний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача.

01.07.2019 між ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (назву якого змінено на ТОВ ВІН ФІНАНС ) укладено Договір відступлення прав вимоги № 01072019, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за Договором кредитної лінії № L0285542 від 28.09.2018 , укладеним із відповідачем. Відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісій належним чином не виконував, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 22 889,97 грн., яка складається з наступного: 11 100,00 грн. - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 2 540,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 9 249,97 грн. - заборгованість за комісією та пенею. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач на підставі частини другої статті 625 ЦК України також розрахував та заявив до стягнення інфляційні втрати за період з 28.08.2021 по 28.08.2024 у розмірі 9 985,60 грн. та 3% річних за період з 28.08.2021 по 28.08.2024 у розмірі 2 062,62 грн..

Позивач просить поновити строк позовної давності, стягнути з відповідача зазначену заборгованість, інфляційні втрати та 3% річних у загальному розмірі 34 938,19 грн., а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Застрожніковій К.С.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Учасники справи повідомлені про розгляд справи у встановленому законом порядку. Представник позивача у позовній заяві зазначила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не подав, клопотань або заперечень до суду не направив. З огляду на вказане, на підставі частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28.09.2018 між ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та відповідачем ОСОБА_2 укладено Договір кредитної лінії № L0285542 у письмовій (електронній) формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі первинного кредитора на вебсайті dinero.ua та підписання тексту договору електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора. Перед укладенням кредитного договору відповідач пройшов процедуру електронної ідентифікації та верифікації в системі, підтвердив свої персональні дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспортні дані НОМЕР_2 , номер мобільного телефону НОМЕР_3 та адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ознайомився з умовами кредитування та Паспортом споживчого кредиту.

Підписання договору та додаткових угод відповідачем здійснено введенням одноразового ідентифікатора, надісланого в SMS-повідомленні на його верифікований номер телефону. Згідно з умовами Договору кредитної лінії № L0285542 від 28.09.2018 , Загальних умов та Додаткової угоди первинний кредитор відкрив відповідачу кредитну лінію та надав кошти, ліміт яких було встановлено у розмірі 11 100,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. На підставі абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. За приписами статті 3 Закону України Про електронну комерцію електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 12 Закону України Про електронну комерцію моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису та електронної ідентифікації узгоджується з нормами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України Про електронну комерцію. Підписавши кредитний договір та додаткові угоди до нього, які є складовими частинами кредитного договору, відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на визначені в них умови кредитування та взяв на себе відповідні договірні зобов`язання.

Первинний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та перерахував відповідачу кредитні кошти на його платіжну картку, що підтверджується випискою за рахунком та розрахунком заборгованості. Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, грошові кошти у визначений строк не повернув, проценти та комісію не сплатив.

01.07.2019 між ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (назва якого у подальшому змінена на ТОВ ВІН ФІНАНС ) укладено Договір відступлення прав вимоги № 01072019. Згідно з реєстром боржників до Договору відступлення прав вимоги до ТОВ ВІН ФІНАНС перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_2 за Кредитним договором № L0285542 від 28.09.2018 .

Щодо права позивача вимагати сплати боргу відповідача, суд виходить з того, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (пункт 1 частини першої статті 512, стаття 514 ЦК України). Досліджені судом докази є належними та достатніми підтвердженнями переходу до позивача права вимоги за вказаним кредитним договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналізуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 889,97 грн., яка складається з 11 100,00 грн. тіла кредиту, 2 540,00 грн. процентів та 9 249,97 грн. комісії та пені, нарахованих первинним кредитором до моменту відступлення права вимоги, суд зазначає, що вказані суми є обґрунтованими, підтвердженими наданими первинними розрахунковими документами, витягом з реєстру до договору відступлення права вимоги та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 2 062,62 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 985,60 грн. на підставі частини другої статті 625 ЦК України за період прострочення з 28.08.2021 по 28.08.2024 , суд виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд приймає до уваги, що нараховані 3% річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер за неправомірне утримання грошових коштів. Суд перевірив математичний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем на суму простроченого боргу 22 889,97 грн. за період з 28.08.2021 по 28.08.2024 (1097 днів прострочення), встановивши його правильність: х 3% річних: за період з 28.08.2021 по 31.12.2023 (856 днів) = 1 610,45 грн. (22 889,97 грн. х 3% х 856 / 365 / 100); за період з 01.01.2024 по 28.08.2024 (241 день) = 452,17 грн. (22 889,97 грн. х 3% х 241 / 366 / 100); усього 2 062,62 грн.; х інфляційні втрати: за сукупним індексом інфляції за період прострочення (1.43624364) = 9 985,60 грн. (22 889,97 грн. х 1.43624364 - 22 889,97 грн.). Зваживши на викладене, вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 2 062,62 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 985,60 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо строків позовної давності та клопотання позивача про поновлення строку позовної давності, суд зазначає наступне. За приписами пункту 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки загальної та спеціальної позовної давності, передбачені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії такого карантину. Карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 . Крім того, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Враховуючи, що строк позовної давності за вимогами первинного кредитора не закінчився станом на момент введення карантину ( 12.03.2020 ), перебіг позовної давності був продовжений за законом на весь період дії карантину та воєнного стану. Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню за захистом права, а не через поновлення пропущеного строку.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 889,97 грн., інфляційних втрат у розмірі 9 985,60 грн. та 3% річних у розмірі 2 062,62 грн. є підтвердженими розрахунковими документами, розрахунком заборгованості та підлягають задоволенню в повному обсязі. Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. Наданий позивачем розрахунок заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат перевірений судом і визнаний обґрунтованим. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, наданих позивачем розрахунків не спростував. Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі на загальну суму 34 938,19 грн..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (з урахуванням застосування коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при поданні позову в електронній формі) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне. Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). За приписами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги № 36 від 25.04.2024 , Додаткову угоду б/н від 25.04.2024 , Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 04.10.2024 на суму 5 000,00 грн., Детальний опис робіт (наданих послуг), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер. Відповідач клопотання про зменшення судових витрат суду не подав. Суд вважає, що наданими доказами підтверджено факт надання правничої допомоги на суму 5 000,00 грн., у зв`язку з чим вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 76-81, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 257, 267, 512, 514, 525, 526, 530, 625, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1080, пунктами 12, 18, 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, Законом України Про електронну комерцію , Законом України Про споживче кредитування , суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, інфляційних втрат та 3% річних, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за Договором кредитної лінії № L0285542 від 28.09.2018 у загальному розмірі 34 938,19 грн. (тридцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять вісім гривень 19 копійок), яка складається з:

- 22 889,97 грн. - сума заборгованості за кредитним договором (зокрема тіло кредиту, проценти, комісії та пеня);

- 9 985,60 грн. - інфляційні втрати відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України; -

- 2 062,62 грн. - 3% річних відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН ФІНАНС (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 25.09.2026

Суддя К.С. Застрожнікова