Рішення № 140089669, 21.09.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/1686/26

номер провадження 2/695/2064/26

21 вересня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю секретаря Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором мотивуючи свою позицію тим, що 15.07.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.соm.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1576-0354. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 5000.00 грн зі строком кредитування на 365 календарних днів, базовий період 21 день, знижена відсоткова ставка 1.00 % в день, стандартна відсоткова ставка 1.00%, яка застосовується протягом перших 180 днів з дати укладення договору, 0.74% за кожен день користування кредитом, застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми кредиту. Дата повернення кредиту 14.07.2026 року.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.

Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 02.03.2026 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 19 100.00 грн, з яких: 5000.00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 10 850.00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 2500.00 грн, заборгованість по комісії в сумі 750.00 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про усунення порушень умов кредитного договору № 1576-0354 від 15.07.2025 року, однак дана вимога була проігнорована, порушення не усунуті.

Тому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1460-5816 від 17.10.2024 року в сумі 19 100.00 грн, з яких: 5000.00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 10 850.00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 2500.00 грн, заборгованість по комісії в сумі 750.00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422.40 грн.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 07.05.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, яка була вручена, та судовий виклик, які повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У судове засідання представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не з`явився. У письмовому клопотанні просив розгляд справи проводити без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позову до суду не направила.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду від 21.09.2026 року провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 15.07.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa. соm.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1576-0354 продукту «MiniKasa». Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 5000.00 грн зі строком кредитування на 365 календарних днів, базовий період 21 день, знижена відсоткова ставка 1.00 % в день, стандартна відсоткова ставка 1.00%, яка застосовується протягом перших 180 днів з дати укладення договору, 0.75% за кожен день користування кредитом, застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми кредиту. Дата повернення кредиту 14.07.2026 року. Договір підписано відповідачем електронним одноразовим ідентифікатором А1836.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.

Факт перерахування коштів на банківську карту відповідача стверджується інформацією позивача, де вказано, що кошти в сумі 5000.00 грн від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на банківську картку № НОМЕР_1 , номер якої вказала ОСОБА_1 в договорі, були перераховані 15.07.2025 року через систему платежів EasyPay, тип операції: видача кредиту, платіж № 1640264075.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Суд приходить до висновку, що кредитний договір № 1576-0354 від 15.07.2025 року, укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь комісії суд зазначає наступне.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було фактично встановлено сплату комісії, проте не зазначено, за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення позивачем будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та супроводження кредитної справи та оцінкою платоспроможності, яка проводиться попередньо перед погодженням надання кредиту.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження N 14-44цс21).

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин суд зазначає, що оскільки відповідачу встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, пункти про нарахування комісії за надання кредиту є нікчемними, а тому нарахування заборгованості за цією комісією є безпідставним та вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Можливість самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості з огляду на нікчемність умов спірного договору в частині сплати комісії за обслуговування (зменшити визначений банком обсяг заборгованості на суми погашеної позичальником та простроченої комісії), відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 01.02.2023, справа № 199/7014/20 (провадження № 61-17825св21).

За таких обставин, приймаючи до уваги викладене вище законодавство та правові позиції Верховного Суду, враховуючи нікчемність умов договору про нарахування комісії, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за комісією в сумі 750.00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь відсотків за ст. 625 ЦК Укоаїни суд зазначає наступне.

Загальновідомою обставиною є те, що з 24.02.2022 по цей час в Україні діє воєнний стан. Враховуючи, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, то на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.1ст.14 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної у ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постановах від 06 вересня 2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 910/8349/22 та від 18 жовтня 2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 706/68/23, вже робив висновки щодо застосування цього положення ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України розповсюджується, зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) та на кредитний договір. Тлумачення цього пункту свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється (а) від відповідальності, визначеної у ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки умови кредитного договору №1576-0354 від 15.07.2025 про сплату відповідачкою ОСОБА_1 у період дії в Україні воєнного стану нарахованих відсотків за ст. 625 ЦК України в розмірі 2500.00 грн, як міру відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань на користь позикодавця, які передбачені пунктом 8.2. кредитного договору, суперечать пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, через що являються нікчемними, а тому, у порядку, передбаченому положеннями ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи, в частині вимог про стягнення відсотків за прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за ст. 625 ЦК України в сумі 2500.00 грн задоволенню не підлягає.

За таких обстааин, із врахуванням критеріїв законності, справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, суд дійшов висновку, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» набуло право вимоги до відповідача на стягнення заборгованості за кредитним договором № 1576-0354 від 15.07.2025 року в сумі 15 850.00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5000.00 грн та із заборгованості по процентам у розмірі 10 850.00 грн.

Отже, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають задоволенню частково, а саме: шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у визначеній судом сумі.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (82.98 %) в сумі 2209.26 грн.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 526, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 263-265, 274, 280, 280-289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1576-0354 від 15.07.2025 року, в сумі 15 850.00 (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір у сумі 2209 (дві тисячі двісті дев`ять) гривень 26 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код за ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Середа Л.В.