Ухвала суду № 140089190, 25.09.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2105/26

25 вересня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026181150000083 від 15.04.2026 за обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борщівка Костопільського району Рівненської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні має троє неповнолітніх дітей, з середньою освітою, громадянина України, фізичної особи-підприємця, державних нагород та пільг не має, депутатом ради не являється, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно до обвинувального акту ОСОБА_4 в ході здійснення діяльності із випалювання деревного вугілля (вуглевипалювання) не забезпечив дотримання вимог законодавства, що регулює порядок охорони земель та поводження з відходами.

Так, ОСОБА_4 , здійснюючи свою діяльність на земельній ділянці з кадастровим номером 5623483902:02:004:0037 (цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна перебуває у приватній власності ОСОБА_5 , в порушення вимог Закону України «Про охорону земель» та Земельного кодексу України, із жовтня місяця 2025 року по 22 квітня 2026 року, використовував розміщені на вказаній земельній ділянці 4 (чотири) стаціонарні джерела забруднення (піролізні печі), які в сукупності утворюють виробничий комплекс з випалювання деревного вугілля.

Статтею 46 Закону України «Про охорону земель» визначено, що громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про управління відходами».

Функціонування вищевказаного комплексу супроводжується виділенням джерелом забруднення шкідливих речовин, рідких відходів у вигляді різної за своїм хімічним складом смолистої маси, сформованої внаслідок термічної обробки переважно твердих порід деревини. Недотримання ОСОБА_4 спеціальних правил поводження із відходами виробництва та неконтрольоване потрапляння їх впродовж тривалого періоду часу на поверхню ґрунту безпосередньо під зазначеним комплексом призвели до забруднення частини вищевказаної земельної ділянки площею 300 м.кв. шляхом значного збільшення концентрації вмісту певних шкідливих речовин у складі ґрунту.

Зокрема, безпосередньо на місці видимого забруднення обсяг виявленої шкідливої речовини у вигляді азот амонійний сягає 11,88 мг/кг, що перевищує в 3,79 разів в порівнянні з виявленою концентрацією контрольного зразка (3,13 мг/кг).

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 призвели до забруднення не передбачених для використання у вказаній діяльності земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) шкідливими для довкілля речовинами, відходами та іншими матеріалами, що, з огляду на обсяг перевищення нормативів речовин, створило небезпеку для довкілля, чим спричинив шкоду від забруднення земельної ділянки на загальну суму 30 271,5 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України, забруднення земель речовинами, відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 239 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки.

В обгрунтування зазначеного клопотання вказав, що завдану Малолюбашанській сільській раді шкоду в розмірі 30271 грн. 50 коп. відшкодував, діяльність, пов`язану із випалюванням деревного вугілля припинив, піролізні печі із території зазначеної земельної ділянки, яка належить його матері ОСОБА_5 , прибрав. Наведені обставини вказують на те, що відбулися об`єктивні зміни у його поведінці, які позитивно і суттєво впливають на його особистість, свідчать про його щире каяття, бажання стати на шлях виправлення, невчинення ним кримінальних правопорушень у майбутньому. При цьому він перестав бути суспільно небезпечним, самостійно усунув наслідки вчиненого ним кримінального правопорушення.

Крім того, просив врахувати, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України, є нетяжким злочином, винним себе визнає та у вчиненому розкаюється, має на утриманні троє неповнолітніх дітей.

Просив кримінальне провадження щодо нього закрити у зв`язку із звільненням його від кримінальної відповідальності.

Потерпіла ОСОБА_5 та представник потерпілої юридичної особи Малолюбашанської сільської ради у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день, місце та час розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження щодо нього.

Суд, перевіривши мотиви клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вважає зазначене клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Згідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України є нетяжким злочином.

Із наданої суду квитанції АТ «Ощадбанк від 21.05.2026, показань обвинуваченого вбачається, що завдану Малолюбашанській сільській раді шкоду в розмірі 30271 грн. 50 коп. ним відшкодовано, наслідки вчинення кримінального правопорушення самостійно усунуто, діяльність, пов`язану із випалюванням деревного вугілля, припинено.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», вбачається, що у ст. 48 КК передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: втрата діянням суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки та втрата особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки.

Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-505089км19) особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь.

У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

У ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив нетяжкий злочин, винним себе визнав, у вчиненому розкаявся, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, припинив діяльність, пов`язану із випалюванням деревного вугілля та на час кримінального провадження перестав бути суспільно небезпечною особою, оскільки відбулися об`єктивні зміни у поведінці обвинуваченого, які позитивно і суттєво впливають на його особистість, свідчать про його щире каяття, усвідомлення своєї вини, бажання стати на шлях виправлення, невчинення ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином у ході судового розгляду встановлено наявність підстав, передбачених ст. 48 КК України для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 239 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 44, 48 КК України, ст. 128, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 287, 288, 350 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 239 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026181150000083 від 15.04.2026 щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, - закрити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвалу може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1