Ухвала суду № 140089101, 23.09.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2547/25

Провадження № 2-п/559/13/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дубенського міськрайонного суду від 20.05.2026,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Дубенського міськрайонного суду Рівненської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20.05.2026 позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено.

03.07.2026 ОСОБА_1 подано заяву про перегляд заочного рішення від 20.05.2026. В обґрунтування заяви зазначає, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки внаслідок воєнного стану в Україні перебуває за кордоном у декретній відпустці. Через об`єктивні причини та догляд за дитиною вона була повністю позбавлена можливості з`явитися до суду чи подати відзив. Також у заяві вказує, що позивач заявляє вимогу про стягнення коштів за договором від 21.02.2022, повністю пропустивши встановлений законом строк позовної давності для звернення до суду. Жодних платежів чи дій, які б переривали цей строк нею не здійснювалися більше трьох років. Пропущення строку позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові, що не було враховано судом через заочний розгляд справи. Тому вважає, що є підстави для скасування заочного рішення від 20.05.2026. Крім того, у своїй заяві ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 10.07.2026 заяву було залишено без руху та надано заявниці строк для усунення недоліків, а саме: для сплати судового збору в розмірі 665,60 грн.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 ухвалою суду від 24.07.2026 її заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду, а також ухвалено відстрочити останній сплату судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення до ухвалення рішення за результатами розгляду цієї заяви.

ОСОБА_1 згідно поданої заяви просить розглянути справу про перегляд заочного рішення без її участі на підставі наявних у справі матеріалах.

Представниця ТОВ «ФК «ЕЙС» подала заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, згідно яких вважає, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Відповідачкою не зазначено, коли саме, у який спосіб та за яких обставин нею було отримано вищезазначене судове рішення. Водночас відповідачка не навела жодних обґрунтувань щодо обставин, які перешкоджали їй отримати в аналогічний спосіб інші процесуальні документи у даній справі. Наявність зареєстрованого електронного кабінету свідчить про те, що відповідачці було забезпечено право на ознайомлення з матеріалами справи відповідно до вимог законодавства, що надало їй можливість реалізувати своє право на заперечення та подання доказів. Будь-яких доказів на спростування вимог позивача ОСОБА_1 надано не було. Зважаючи на те, що відповідачка свої зобов`язання щодо сплати кредитних коштів не виконувала в повному обсязі, у зв`язку з чим має заборгованість, а тому наявні підстави для висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими. Відтак, висновок суду є правильним, об`єктивним та таким що відповідає нормам матеріального права. Щодо строків позовної давності зазначає, що строки позовної давності в Україні були зупинені на період карантину (з 02.04.2020 до 30.06.2023 ) та на період дії воєнного стану (з 17.03.2022 до 03.09.2025). Починаючи з 04.09.2025 перебіг цих строків було відновлено, а позовна заява ТОВ «ФК «ЕЙС» була подана 30.06.2025, тобто у межах строку звернення до суду, тому, у задоволені заяви про перегляд заочного рішення просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд робить наступні висновки.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20.05.2025 позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №987577319 від 21.02.2022 у розмірі 11 160,57 грн., а також понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та 4 000 грн. витрат на правову допомогу, а разом 6422,40 грн.

У своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідачка посилається на те, що вона не з`явилася в судове засідання, оскільки не була повідомлена про день та час розгляду справи та взагалі не знала про існування судового процесу, оскільки проживає за межами території України.

Згідно п. 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Одночасно згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно ч.11 цієї ж статті відповідач місцезнаходження якого невідоме, до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Дана адреса зазначена і у позовній заяві.

Судові документи направлялись ОСОБА_1 судом за місцем її реєстрації, однак, до суду поверталися конверти з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (а.с.83) та з відміткою «Адреса за вказаною адресою відсутній» (104). Крім того, ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті Судова Влада України (а.с.100).

Таким чином, в розумінні цивільного процесуального законодавства України відповідачка вважалася повідомленою про час та місце розгляду справи належним чином, а суд мав право ухвалити заочне рішення. В протилежному випадку, тобто якщо погодитись із відповідачкою, що в суду не було підстав ухвалювати заочне рішення, то існування інституту заочного рішення взагалі позбавляється сенсу.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті відомості про перебування відповідачки за межами України в матеріалах справи були відсутні. Суд здійснював виклик відповідачки за адресою її зареєстрованого місця проживання, а також шляхом розміщення оголошень на офіційному вебпорталі судової влади України. За таких обставин процесуальні дії суду на стадії розгляду справи повністю відповідали вимогам закону.

За ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що 1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, 2) а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна констатувати наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Разом з тим, відповідачкою не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. Чинне цивільне процесуальне законодавство покладає на відповідача обов`язок не просто висловити незгоду з ухваленим рішенням, а надати суду конкретні письмові докази, які не були досліджені судом раніше та здатні спростувати доводи позивача щодо наявності та розміру заборгованості. Заявниця у своїй заяві не наводить жодного процесуального заперечення проти суми стягнутого боргу, не надає контррозрахунку заборгованості, доказів відсутності боргових зобов`язань, їх припинення або повного чи часткового виконання. ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, а сама по собі заява про перегляд заочного рішення, не є доказом, що має істотне значення для правильного вирішення справи.

Як на підставу для скасування заочного рішення суду та відмови у задоволені позову відповідачка посилається лише на пропущення позивачем строку позовної давності. Проте, цей аргумент на увагу не заслуговує. Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Розгляд заяви про перегляд заочного рішення є самостійною процесуальною стадією, яка не тотожна розгляду справи по суті. Заява про застосування позовної давності є вимогою, а не доказом у розумінні ст. 76 ЦПК України, тому прохання про застосування позовної давності не є самостійною підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення. Разом з тим, суд звертає увагу, що строки позовної давності в Україні були зупинені на період карантину (з 02.04.2020 до 30.06.2023 ) та на період дії воєнного стану (з 17.03.2022 до 03.09.2025). Законом № 4434-IX перебіг цих строків було відновлено з 04.09.2025. Так як кредитний Договір було укладено 21.02.2022, строк позовної давності необхідно обчислювати з 04.09.2025, а позовна заява була подана ще 30.06.2025. Відтак позов пред`явлено у межах строку позовної давності, що додатково свідчить про безпідставність доводів заявниці.

Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та щодо них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів.

З урахуванням викладених обставин, суд робить висновок, що правові підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, а тому залишає заяву без задоволення.

Враховуючи, що за результатами розгляду заяви суд дійшов висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а ухвалою суду відповідачці було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення за результатами розгляду цієї заяви, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання цієї заяви у розмірі 665,60 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст. 260, 261, 287, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дубенського міськрайонного суду від 20.05.2026 - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20.05.2026 у справі №559/2547/25 може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду впродовж 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.Ю. Жуковська