Рішення № 140089070, 25.09.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 2/557/16/2026

Справа № 557/1753/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Тишкуна П.В.

за участі секретаря судового засідання Гуменюк Н.П.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки адвоката Геруса Б.І.

представника відповідача адвоката Муравської О.О.

представника відповідача Балтака Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу

В С Т А Н О В И В:

І. Суть спору.

До Гощанського районного суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 , Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу

ІІ. Стислий виклад позицій учасників справи.

А. Позиція позивача.

Як зазначає позивач, вона проживала однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у військовому званні солдат, приймаючи безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, проходячи військову службу на посаді водія 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зник безвісті 21 квітня 2024, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Очеретне Покровського району Донецької області.

По факту зникнення безвісти ОСОБА_5 , 24 квітня 2024 року його сестра ОСОБА_2 , на ім`я якої було адресовано сповіщення сім`ї (близьких родичів) безвісти зниклого, звернулась до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення і за її заявою в цей же день зареєстровано кримінальне провадження №12024181080000096, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Позивач вказує, що вона та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою реєстрації ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , з 1995 року до часу його зникнення безвісти. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувались один про одного, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто були як чоловік та дружина. ОСОБА_1 значиться серед членів сім`ї ОСОБА_5 у довідці органу місцевого самоврядування, а також факт їх спільного проживання можуть підтвердити свідки. Також вказує, що особисті речі ОСОБА_5 , його побратими надіслали на її ім`я, оскільки знали, що вона є його цивільною дружиною. У період 1995 - 2024, ані позивач, ані ОСОБА_5 у шлюбі не перебували. Зазначає, що підтвердженням існування між нею та ОСОБА_5 відносин, що притаманні подружжю свідчить і нотаріально посвідчена довіреність від 03.04.2023, згідно якої ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в усіх установах та організаціях незалежно від форми власності. ОСОБА_5 піклувався про неї та систематично перерахував кошти на карту позивачки, а позивач оплачувала від його імені комунальних послуги та сплачувала земельний податок щодо житлового будинку, в якому вони проживали та який належить ОСОБА_5 .

Також про факт проживання однією сім`єю позивача та ОСОБА_5 , як чоловіка та жінки без шлюбу свідчить їх спільна поїздка до Німеччини на святкування дня народження онуки позивачки, що підтверджується запрошенням від 17.01.2007 та спільні фото зроблені за період з 2000 року по 2022 рік.

Позивач зазначає, що встановлення даного факту їй потрібне для отримання права на оформлення одноразової допомоги у разі загибелі військовослужбовців ЗСУ у період дії воєнного стану, що передбачена ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також для оформлення пільг з електроенергії, газопостачання, водопостачання та водовідведення, які надаються членам сім`ї зниклого військовослужбовця, відповідно до положень ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Б. Позиція відповідачів.

28.01.2025 відповідач Міністерство оборони України через систему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання, як з підстав передчасного звернення з ним до суду, так і з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача (в частині Міністерства оборони України).

Зазначає, що справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Звертаючись до суду із даним позовом, позивач посилається на те, що встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно їй з метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, яка передбачена змістом статті 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та розмір якої визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Про деякі питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1 2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Однак, зі змісту заяви не вбачається факт загибелі солдата ОСОБА_5 . Матеріали справи не містять свідоцтва про смерть вказаної особи із зазначення дати загибелі, відсутні відповідні рішення суду про встановлення даного факту або оголошення вказаного військовослужбовця померлим. Таким чином, встановлення судом факту проживання позивача однією сім`єю із ОСОБА_5 , як чоловік та жінка без реєстрацію шлюбу, як вказано самою заявницею саме для отримання одноразової грошової допомоги, не призведе до виникнення у неї права на отримання вказаної допомоги, оскільки момент виникнення такого права у останньої не настав.

Додатково представник Міністерства оборони України вказує на що Мінборони не приймало жодною участі у правовідносинах, що виникли між сторонами даної справи, даний відповідач не приймав, не допускав та не вчиняв відносно ОСОБА_1 жодних індивідуальних актів, дій чи бездіяльності, у зв`язку із чим не порушував та не оспорював ніяких суб`єктивних прав, свобод чи інтересів позивача і таким чином є неналежним відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

10.06.2025 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Муравська О.О. через систему «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з недоведеністю позивачем обставин, на наявності яких вона наполягає позивач.

Так, на підтвердження своїх позовних вимог - факту проживання однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрацію шлюбу з 01 січня 2004 по 21 квітня 2024 із ОСОБА_5 , позивач долучає як доказ: фото спільної подорожі, квитанції про оплату послуг, нотаріально посвідчене доручення на вчинення певних дій, які самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю

Також, звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно їй з метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, яка передбачена змістом статті 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та розмір якої визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Про деякі питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», однак, зі змісту заяви не вбачається факт загибелі солдата ОСОБА_5 , а тому встановлення судом факту про який просить позивач не призведе до виникнення у неї права на отримання вказаної допомоги, оскільки момент виникнення такого права у останньої не настав. У даному випадку позивач помилково ототожнює правову категорію особи, що зникла безвісти за особливих обставин із загибеллю військовослужбовця, остання в свою чергу на противагу від зникнення безвісті є належною правовою підставою для виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей». Таким чином встановлення вказаного факту в судовому порядку у межах вказаної справи не породжує відповідних юридичних наслідків, у зв`язку з чим вказаний позов задоволені не підлягає.

09.02.2026 представник відповідач військова частина НОМЕР_1 через систему «Електронний суд» подав до суду відзив щодо заявленого позову. Вказаний відзив подано з порушенням строку на його подання, оскільки ухвалою про відкриття провадження визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, клопотань про продовження строку на подання відзиву не подано.

В якості поважності причин пропуску строку на подання відзиву, представник відповідача вказує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі №557/1753/24 від 04.11.2024 надійшла в електронний кабінет ЄСІТС «Електронний суд» військової частини НОМЕР_1 21.01.2026. Вказану причину суд визнає не поважною, оскільки у матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення даному відповідачу, зокрема і ухвали про відкриття провадження у даній справі - 09.11.2024, а тому відповідач мав достатній час для підготовки відзиву, подання відповідних доказів. Про продовження вказаного строку сторона відповідача в межах встановленого 15-ти денного строку для подання відзиву не клопотала, інших поважних причин пропуску строку не навела.

Відтак, при ухваленні судового рішення у справі вказаний відзив судом до уваги не приймається.

ІІІ. Рух справи та процесуальні дії суду.

Ухвалою Гощанського районного суду від 04.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання.

Протокольними ухвалами 11.12.2024, 29.01.2025, 03.03.2025, 02.04.2025, 08.05.2025, 11.06.2025, 13.08.2025 підготовчі судові засідання відкладено за клопотаннями представників сторін.

Ухвалою від 19.09.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті, здійснено виклик свідків.

Протокольними ухвалами 26.11.2025, 08.12.2025, 15.01.2026, 20.02.2026, 26.03.2026, 03.04.2026, 07.05.2026, 04.06.2026, 23.07.2026, 27.08.2026 судові засідання відкладено за клопотаннями представників сторін, через неявку сторін та для забезпечення явки свідків.

18.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

IV. Пояснення учасників справи.

Позивач та її представник -адвокат Гурес Б.І. в судовому засіданні позов підтримали у повному обсягу з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Муравська О.О. в судовому засіданні позову не визнали повністю і просили у його задоволенні відмовити, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача Міністерства оборони України Балтак Д.О. в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених ним у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явилася, про дати, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Заяв про розгляд справи у її відсутності не подавала. Відзиву на позов не подавала.

В судове засідання 18.09.2026 позивач та її представник -адвокат Герус Б.І. не з`явилися.Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Представники відповідачів- Міністерства оборони України, в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_3 -адвокат Муравська О.О. в судове засідання не з`явилися, однак, від представників надійшли до суду заяви про розгляд справи без участі.

Підстав для відкладення судового засідання у відповідності до положень статті 223 ЦПК України, судом не встановлено.

Судом було ухвалено здійснити розгляд справи в судовому засіданні 18.09.2026 за наявною явкою учасників справи.

V. Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин

Згідно з Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, на території України оголошено мобілізацію.

Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у військовому званні солдат, приймаючи безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, проходячи військову службу на посаді водія 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 21 квітня 2024, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Очеретне Покровського району Донецької області, що підтверджується сповіщенням №25 в/ч НОМЕР_1 №1491/1856 від 23.04.2024 та сповіщенням сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти №01/3/1846 від 24.04.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_2

24.04.2024 о 19:16:25 за заявою ОСОБА_2 , за наслідком зникнення безвісті її рідного брата ОСОБА_5 , внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12024181080000096 з кваліфікацією кримінального правопорушення ч. 1 ст.155 КК України.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи №136 від 01.03.2021, ОСОБА_5 , 1968 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідки №21-25/317 від 10.06.2024, видана Липківським старостинським округом Гощанської селищної ради, у житловому будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала без реєстрації з 1995 року з гр. ОСОБА_5 . 1968 р.н., котрий зник безвісти 21 квітня 2024 року. Сім`я ОСОБА_5 на день зникнення складалася: цивільна дружина ОСОБА_1 ,1959 р.н., не була зареєстрована, але проживала на день зникнення і по даний час, про що свідчать свідки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

На підтвердження факту проживання із ОСОБА_5 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 по 21 квітня 2024 року, позивачка також надала квитанції про сплату ОСОБА_8 земельного податку у листопада 2022 року, про оплату ним послуг на рахунок ТОВ «Рівненська ОЕК» у жовтні 2023 та рахунок ТОВ «РОЕК» за вересень 2023, січень 2023, лютий 2023, серпень 2024, квитанції про придбання позивачем іноземної валюти у 2024 та 2025 роках, копію квитанції про відправлення на її ім`я, як зазначає позивач, особистих речей ОСОБА_5 , квитанцію про перерахування позивачем коштів у 2022 році для ОСОБА_3 , копію закордонного паспорта ОСОБА_5 , копії його військового квитка та паспорта, світлини, на яких вони зображені спільно з ОСОБА_5 і одна з яких містить дату 14.08.2010, виписки по власному картковому рахунку за період 2022-2024, з яких вбачається, що на її рахунок періодично були зараховані перекази грошових коштів, а також нотаріально посвідчену довіреність від 03.04.2023, якою ОСОБА_5 уповноважив її представляти його інтереси.

Позивачка звернулася з позовом про встановлення факту її проживання із ОСОБА_5 , однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, із 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 , що свідчило б про її право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, яка передбачена змістом статті 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та розмір якої визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Про деякі питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також права на оформлення пільг, передбачених для членів сім`ї зниклого військовослужбовця, відповідно до Закону.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав суду, що проживає по сусідству з ОСОБА_5 і йому відомо, що позивачка понад 30 років проживала разом з ним. ОСОБА_5 представляв позивачку «як майбутню супругу». Чи їздили вони кудись разом свідку не відомо, але все господарство трималось на ОСОБА_1 . Стосунки між ним були нормальні. Також свідок показав, що йому відомо, що ОСОБА_5 працював охоронцем і десь на будівництві, а позивач працювала кухарем в училищі, в «Сові» та інших їдальнях. У ОСОБА_5 є донька, до батька вона приїжджала можливо раз на рік.

Свідок ОСОБА_9 показала суду, що їй відомо, що позивача жила разом з ОСОБА_5 і все господарство було на ОСОБА_10 вони нормально, а чому не реєстрували шлюб свідок не знає. Стосунки з донькою ОСОБА_5 у позивачки були дружні.

Свідок ОСОБА_7 показала суду, що тривалий час живе по сусідству з ОСОБА_8 і їй відомо, що позивачка із Всеволодом вели спільне господарство і говорили жартома, що їм варто одружитись.

VІ. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно з ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).

У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних справ та інтересів судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до положень ст.1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Згідно положень ч.4 ст.3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

За змістом статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Як встановлено судом, військовослужбовець ОСОБА_5 , 21.04.2024 зник безвісти при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Очеретине Покровського району Донецької області.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що метою встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без шлюбу є можливість отримання нею пільг, передбачених для членів сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця, а у випадку встановлення загибелі ОСОБА_5 позивач також матиме право на отримання одноразової грошової допомоги.

Частиною 5 статті 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 3-1 Порядку надання пільг на оплату житлово- комунальних послуг, придбання твердого палива i скрапленого газу у грошовій формі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 373 для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім`ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі: до 30 листопада 2022 р. включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання - у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання); починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів Пенсійного фонду України.

У Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» термін «близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживаються в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Зазначена норма закону передбачає певні права членів сім`ї особи, зниклої безвісти. Встановлення заявленого факту створює для заявника можливість отримання певних пільг, відтак заявлений факт може мати юридичне значення.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадку встановлення загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_5 його члени сім`ї матимуть право на отримання одноразової грошової допомоги, рішення про виплату якої віднесено до компетенції Міністерства оборони України. Крім того,

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 ст.16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

З огляду на зазначені положення законодавства, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у особи, яка проживала однією сім`єю з військовослужбовцем, у випадку його загибелі, певних прав, зокрема права на виплату одноразової грошової допомоги, а також права на пільги, як члена сім`ї зниклого безвісти за особливих обставин.

За положеннями ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд погоджується з тим, що з метою одержання виплати та оформлення пільг, особа може здійснити захист свого цивільного права шляхом доведення факту спільного проживання однією сім`єю.

Однак при цьому звертає увагу на необхідність правильного визначення належного відповідача у такій справі, що прямо залежить від заявленої позивачем мети встановлення факту.

При виборі належного відповідача у справі слід виходити з наступного.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У постанові від 30.04.2025 року у справі № 131/364/24 КЦС ВС сформулював позицію про те, що у таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Міністерство оборони України, відповідно до ч. 6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є суб`єктом, що призначає і виплачує одноразову грошову допомогу суб`єктам права на таку допомогу.

В свою чергу, між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки вказане Міністерство не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги, як і військова частина.

При цьому, спір про право може виникнути виключно між суб`єктами цивільного права, тобто особами, визначеними у пункті 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також суд зазначає про те, що спір про право має бути реальним, а не гіпотетичним.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку про недоведеність факту проживання позивачки та ОСОБА_5 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.

Зібрані у даній справі докази в їх сукупності, зокрема і показання допитаних судом свідків не містять достовірного підтвердження, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2004 21.04.2024, вели спільний побут, мали взаємні права та обов`язки притаманні подружжю, тощо. Інших доказів про наявність між ними спільного бюджету, ведення спільного господарства, наявності між ними подружніх взаємних прав та обов`язків і які вказують на наявність встановлених між ними відносин, притаманних подружжю за вказаний період, позивачем суду не надано.

Факт спільного проживання, відпочинку (зустрічей), спільної поїздки, спільної присутності на деяких святкуваннях, перебування у близьких стосунках позивача та ОСОБА_5 , не доводять факту ведення спільного господарства, наявності спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя у зазначений позивачем період, що підлягає доведенню у цій справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи результат вирішення спору, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Міністерство оборони України, місцезнаходження: 03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ:00034022.

Суддя Тишкун П.В.