Рішення № 140087456, 25.09.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/660/26

Провадження №2/377/580/26

25 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», від імені якого діє представник Поліщук А.Ю., в підсистемі «Електронний суд» звернулось з позовом до відповідача ОСОБА_1 , просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 02.08.2023-100002535 від 02.08.2023 у розмірі 6 587,00 грн; судові витрати на сплату судового збору - 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладень - 174,18 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 02.08.2023 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферту) № 02.08.2023 -100002535 шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який їй було направлено у смс повідомленні на номер телефону, зазначений нею як фінансовий НОМЕР_1 , пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки на отримання кредиту, підтвердження укладення кредитного договору. Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №07.11.2023 -100002878 пройшла ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 3 500,00 грн строком на 42 дні; дата надання кредиту 02.08.2023; дата повернення кредиту 12.09.2023; первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання; черговий період - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду; процентна ставка «економ» - фіксована у розмірі 2,1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином у повному обсязі не виконує, тому станом на дату пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 6 587,00 грн, що складається із заборгованості: за тілом кредиту- 3 500,00 грн, за процентами 3 087,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр» (а.с. 3-10).

Ухвалою судді від 07 липня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 08 вересня 2026 року (а.с. 42-43).

У період з 05.08.2026 по 04.09.2026 головуюча у справі суддя Бабич Н.С. перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України судове засідання відкладено на 22 вересня 2026 року (а.с. 53-54).

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 08.09.2026 до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника Поліщук А.Ю., що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с.57-61). У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відсутність заперечень щодо ухвалення судом заочного рішення ( а.с.9 зв.ст.).

Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце якого повідомлена належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 08.09.2026 до зареєстрованого електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с.56-57). Відзив на позов відповідач не подала, клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не направила, причини неявки суду не повідомила.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 22 вересня 2026 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.

Через неявку в судове засідання всіх учасників справи згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною четвертою статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що 02 серпня 2023 року ОСОБА_1 для підтвердження особи та прийняття рішення про видачу кредиту заповнила для ТОВ «Споживчий центр» додаток до анкети позичальника, який підписала електронним підписом, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора А716, отриманого смс-повідомленням на фінансовий номер +380667230424, та зазначила в ньому свої контактні дані, інформацію про роботу, контактний телефон, близьких осіб, суму кредиту та строк кредитування ( а.с.24).

02 серпня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №02.08.2023-100002535 шляхом підписання відповідачем електронним підписом, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора А716, пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції, в якій міститься відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), а також підтвердження укладення кредитного договору та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023 про споживчий кредит ( а.с. 25 зв. стор-31).

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2. кредитного договору передбачено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 3.3. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту; сума кредиту; тип кредиту- кредитна лінія; строк, на який надається кредит; дата повернення (виплати) кредиту; проценти за користування кредитом; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

У п 4.1. кредитного договору зазначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-50хх-хххх-4571.

Пунктом 4.5. кредитного договору передбачено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 102013,08 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 6 587,00 грн.

Відповідно до заявки та підтвердження укладення кредитного договору №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023 позичальнику надається кредит на таких умовах.

Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4149-50хх-хххх-4571.

Дата надання/видачі кредиту: 02.08.2023. Сума кредиту: 3 500,00 грн. Строк, на який надається кредит- 42 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту- 12.09.2023.

Первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання ( «первинний період»).

Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду ( «черговий період»).

Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту у розмірі 3 500,00 грн сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається кредит.

Неустойка 70,00 грн за кожен день невиконання / неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

Розмір процентів відповідно до статті 625 ЦК України становлять 766,5 % річних.

В таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023 про споживчий кредит, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , зазначено: дату видачі кредиту- 02.08.2023; дати платежів: 15.08.2023, 29.08.2023 1029 грн, 12.09.2023 4 529 грн, загальну вартість кредиту 6 587,00 грн ( сума кредиту 3 500 грн, проценти за користування кредитом 3 087 грн) (а.с. 25 зв. ст. ).

Ідентифікація даних позичальника ОСОБА_1 здійснена АТ «Універсал Банк» через систему BankiD НБУ, про що свідчить роздруківка інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankiD НБУ (а.с. 15).

На підтвердження того, що ТОВ «Споживчий центр» являється абонентом Системи BankiD Національного банку України з 26 жовтня 2020 року, надано скріншот з сайту Національного банку України (а.с. 14).

02 серпня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» перерахувало на виконання умов кредитного договору №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023 на зазначену відповідачем у заявці платіжну картку № НОМЕР_2 50ХХ-ХХХХ-ХХ71 суму кредитних коштів - 3 500,00 грн, що підтверджується квитанцією LiqPay №2347198387 від 02.08.2023 (а.с.23).

З розрахунку заборгованості за договором №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023, наданої ТОВ «Споживчий центр, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023 , станом на 28.05.2026 становить: 3 500,00 грн за основним боргом; 3 087,00 грн за процентами, нарахованими за період з 02.08.2023 по 12.09.2023, всього 6 587,00 грн ( а.с. 33).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( стаття 204 ЦК України).

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», який суд застосовує в редакції станом на час укладення кредитного договору №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом частини восьмої статті 11 Закону України « Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною тринадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України « Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Пунктом 159 розділу VIII «Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (в редакції, чинній станом на час укладення кредитного договору №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023) ідентифікація особи- унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України ( частина перша статті 14 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Частиною другою розділу І «Загальні положення» Положення про систему BankiD Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №32 від 17.03.2020, (далі Положення) передбачено такі визначення:

- абонент-ідентифікатор банк України, який є абонентом Системи BankID Національного банку та безпосередньо виконує функції ідентифікації, автентифікації та верифікації клієнтів (банку), які є користувачами Системи BankID Національного банку;

- абонент Системи BankID Національного банку (далі-абонент)-юридична особа резидент приватного або публічного права, яка має укладений Національним банком України ( далі- Національний банк) договір приєднання до Системи BankID Національного банку, та Національний банк;

- користувач Системи BankID Національного банку ( далі-користувач) фізична особа, яка ініціювала ЕЗІ з використанням Системи BankID Національного банку з метою отримання послуги від абонента надавача послуг або контрагента абонента надавача послуг зі спеціальним статусом.

Згідно з пунктом 21 розділу ІІІ «Порядок використання Системи BankID Національного банку, права та обов`язки суб`єктів взаємовідносин у Системі BankID Національного банку» Положення учасниками процесу взаємодії в Системі BankID Національного банку є: користувачі та абоненти.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що кредитний договір №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023 укладено в електронній формі.

Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використала електронний підпис, відтворений за допомогою одноразового ідентифікатора, відповідно до вимог частини шостої та восьмої статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Під час укладення кредитного договору позичальник ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку, абонентом якої з 26 жовтня 2020 року є позивач, що підтверджується роздруківкою інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankiD НБУ, та скріншотом з сайту Національного банку України (а.с. 14,15).

Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 , з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Доказів на спростування відповідності особистих даних (реквізитів паспорта, адреси місця реєстрації, РНОКПП та номеру особистого платіжного засобу № НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 в документах, які складають кредитний договір, матеріали справи не містять.

Отже, кредитний договір №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023 підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Відповідно до кредитного договору №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023 та квитанції АТ КБ «ПриватБанк» №2347198387 про перерахування коштів за допомогою системи LiqPay ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3 500,00 грн на строк, зазначений в умовах цього договору. ( а.с. 23)

При цьому, суд враховує, що кредитні кошти на рахунок ОСОБА_1 , номер якого вона зазначила у кредитному договорі (заявці), були перераховані за допомогою платіжної послуги- еквайрингу.

Так, відповідно до пункту 10 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» еквайринг платіжних інструментів платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі. Еквайринг здійснюється еквайром на підставі договору, укладеного з отримувачем, з урахуванням вимог законодавства ( частина перша статті 37 Закону України « Про платіжні послуги»).

Пунктом 10 розділу ІІ Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий фінансовий кредит), затвердженого постановою Правління Національного банку України №113 від 03.11.2021, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

До позовної заяви позивачем також додано копію договору про надання послуг з переказу коштів ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 (а.с. 18-22).

Отже, позивач виконав свій обов`язок згідно з вказаним кредитним договором, надав відповідачу кредит у сумі 3 500,00 грн. Сторонами у належній формі погоджено розмір процентів за користування кредитом та строк, на який надається кредит.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами договору відповідачка отримала кредит у сумі 3 500,00 грн на 42 дні зі сплатою процентів у визначеному договором розмірі.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023, наданої ТОВ «Споживчий центр, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023 , станом на 28.05.2026 становить: 3 500,00 грн за основним боргом; 3 087,00 грн за процентами, нарахованими за період з 02.08.2023 по 12.09.2023, всього 6 587,00 грн ( а.с. 33).

Виходячи з викладених обставин та встановлених судом правовідносин, суд дійшов висновку, що проценти нараховувалися в межах строку кредитування, за періоди та у розмірах, що відповідають умовам укладеного договору та таблиці обчислення загальної вартості кредиту.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористалась, не надала жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора. Доказів повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії, пов`язаної з наданням кредиту, матеріали справи не містять.

Виходячи з викладених обставин та відповідних їм правовідносин, суд вважає правильним задовольнити позов повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №02.08.2023-100002535 від 02.08.2023 у розмірі: 6 587,00 грн, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 087,00 грн за процентами, нарахованими за період з 02.08.2023 по 12.09.2023, тобто в межах строку кредитування.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в сумі 2662,40 грн, які позивач сплатив у розмірі 2 662,40 грн згідно з платіжною інструкцією №СЦ00111432 від 03.06.2026 за подання позовної заяви в електронній формі через підсистему «Електронний суд».

За змістом частини третьою статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У червні 2026 року ТОВ «Споживчий центр», від імені якого діяла представник Поліщук А.Ю., подало до суду позовну заяву про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, до якого долучило квитанцію №2094632 з оплати поштового відправлення з описом вкладення №2094632 від 02.06.2026 на загальну суму 174,18 грн щодо відправлення копії позовної заяви з додатками ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, витрати позивача, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладень, у сумі 174,18 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 як особи, щодо якої у позивача виникла необхідність вчинити процесуальні дії, пов`язані із зверненням до суду з позовом про стягнення з вказаної особи заборгованості за кредитним договором.

Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв`язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №02.08.2023-100002535 від 02 серпня 2023 року у розмірі 6 587 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 662 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладень, у сумі 174 гривні 18 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вулиця Саксаганського, будинок №133-А, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 25 вересня 2026 року

Суддя Н. С. Бабич