Постанова № 140087256, 25.09.2026, Миронівський районний суд Київської області

25.09.2026

Єдиний унікальний № 371/1700/26

провадження № 3/371/419/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1700/26

Провадження № 3/371/419/26

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И Л А :

17 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП, вчинених ним 15 липня 2025 року, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Незважаючи на вказані обставини, ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, 18 серпня 2026 року о 13 годині 34 хвилини керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 102 км автодороги сполученням «Київ-Знам`янка», з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів).

В порушення пункту 2.5. Правил дорожнього руху, на пропозицію поліцейського, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, чим ухилився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належно, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до правил статті 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не є обов`язковою, а тому справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.

Згідно з вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі пункту 1 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положення частини першої статті 30 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з частиною п`ятою статті 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

На підставі частини шостої статті 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та діє зі змінами і доповненнями на даний час.

Відповідно до пункту 2 Порядку, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу І цієї Інструкції встановлено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 7 розділу І зазначеної Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Згідно з пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Перевірка на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичних закладах, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу. Тому, якщо є підстави уважати, що водій під дією наркотиків, поліцейський повинен направити його до найближчого закладу охорони здоров`я.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Цю обставину водій підтвердив під відеозапис співробітнику поліції.

Після зупинки транспортного засобу співробітники поліції повідомили ОСОБА_1 причину зупинки, такою причиною був факт відсутності державного номерного знаку позаду автомобіля та той факти, що при здійсненні повороту праворуч особою, якуа перебувала за кермом, не було увімкнено покажчик повороту. ОСОБА_1 не заперечував вказаних фактів та пояснив, що переганяє автомобіль до місця дислокації військової частини, посвідчення водія не має та ніколи не мав.

При перевірці документів співробітники поліції виявили у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та повідомили ці ознаки водію, запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 серпня 2026 року зазначено, що у результаті огляду водія ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушник надав пояснення, у яких зазначив, що 18 серпня 2026 року він рухався автодорогою Н-01 із села Плескачі в сторону міста Києва на автомобілі марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без заднього номерного знаку, та при зміні напрямку руху не вмикав покажчик повороту. Був зупинений співробітниками поліції, під час його огляду виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду відмовився оскільки нещодавно вживав канабіс. Протокол про адміністративне правопорушення підписав, його копію отримав.

Складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву не викликає.

Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано носій інформації у вигляді DVD-R диску із відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля співробітників патрульної поліції та відеозаписами з пристрою, закріпленого на однострій. Відеозаписи досліджено при розгляді справи.

Згідно вказаних відеозаписів співробітники поліції зупинили автомобіль марки «ВАЗ 2107», який не мав реєстраційного номера позаду та на якому, при здійсненні повороту праворуч, не було увімкнено покажчик повороту. За кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_1 . Під час спілкування з ним співробітник поліції виявив та повідомив йому ознаки наркотичного сп`яніння, неодноразово пропонував останньому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 поліцейськими було роз`яснено порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та повідомлено про наслідки відмови від проходження такого огляду.

Водій ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції та вимоги працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та прослідувати разом з інспектором патрульної поліції до закладу охорони здоров`я з метою проходження такого огляду, відмовився від проходження огляду та пояснив що не дуже давно вживав наркотичну речовину- канабіс.

Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами, наданими працівниками поліції, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 18 серпня 2026 року за участю ОСОБА_1 . Відеозаписи свідчать про дотримання Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог статті 266 КУпАП.

Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, належним чином зафіксована працівниками поліції на нагрудну відеокамеру, матеріали відеозапису долучені до матеріалів справи, що відповідає вимогам частини другої статті 266 КУпАП, а також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18 серпня 2026 року.

За змістом пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія тощо) Правила не містять.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав ставити під сумнів достовірність зібраних у справі доказів.

Отже наведені докази в сукупності підтверджують, що в діях ОСОБА_1 , якими порушено вимоги пункту 2.5 ПДР, є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, оскільки факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння сам по собі утворює склад вказаного адміністративного правопорушення.

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь. Жодних доводів, які б були підставами для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та самої події, він не виявив бажання надати.

Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Встановлено, що ОСОБА_1 постановою судді Золотоніського районного суду Черкаського району Черкаської області 17 вересня 2025 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП за керування транспортним засобом 15 липня 2025 року з ознаками наркотичного сп`яніння та відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Оскільки порушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року, то відповідальність за його вчинення настає за частиною другою наведеної статті.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

До особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах санкції частиною другою 130 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилученням транспортного засобу, оскільки, згідно даних технічного паспорта серії НОМЕР_2 , автомобіль марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не належить ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 23, 40-1, 245, 280, частиною другою статті 130, частиною першою статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Розяснити ОСОБА_1 що, згідно зі статтею 307 КУпАП, штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені статтею 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Миронівського районного суду Київської області.

З урахуванням приписів частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

При примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

На підставі статті 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Л.О. Капшук