YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Київська область

/

Кагарлицький районний суд Київської області

Рішення № 140087125, 31.08.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Дата ухвалення

31.08.2026

Номер справи

368/1660/25

Номер документу

140087125

Форма судочинства

Цивільне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 368/1660/25

2/368/326/26

Рішення

Іменем України

"31" серпня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія « Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), заборгованість за Кредитним договором № 101751894 від 12.05.2024 року, в сумі: 25935 грн., на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28), а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,4 грн. та 8000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Мотивував позов тим, що 12.05.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - Кредитодавець, Первісний кредитор) був укладений Договір про споживчий кредит № 101751894 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 7000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 101751894 від 12.05.2024 р.) Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.(Копія додається).

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням(копія додається).

П. 7.1. Кредитного договору № 101751894 від 12.05.2024 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п.1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідач для отримання кредиту зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на Веб-сайті.

На підставі реєстраційних даних інформаційно-комунікаційна система Кредитодавця здійснила реєстрацію Відповідача, створила обліковий запис та Особистий кабінет.

Відповідач в Особистому кабінеті вказав банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заявці на кредит. Перед перерахуванням коштів Кредитодавець здійснив верифікацію доданої Відповідачем банківської карти.

Електронна ідентифікація Відповідача здійснилась при вході в Особистий кабінет, шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону або електрону пошту Відповідача, які були вказані при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету.

Для отримання кредитних коштів Відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на Веб-сайті Кредитодавця.

Після прийняття рішення надати кредит Відповідачу, Товариство надіслало в Особистий кабінет Відповідача проєкт Кредитного договору (оферта).

Відповідач ознайомившись з умовами кредитування визначеними в проєкті договору підтвердив його підписання (акцепт).

Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала Відповідачу одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код Відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції Кредитодавця щодо укладення Договору про споживчий кредит.

Електронна форма індивідуальної частини укладеного Кредитного договору розміщена в його Особистому кабінеті.

Тобто, укладаючи Кредитний договір Відповідач та Кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (Копія довідки про ідентифікацію додається).

З огляду на викладене, зазначаємо, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та Відповідачем не був би укладений.

Після чого, укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої Відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від Кредитодавця(копія додається).

Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 24.09.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»(далі - Позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №112- МЛ/Т від 24.09.2024 р.(далі - Договір відступлення прав вимоги). (Копія додається).

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги), та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 101751894 від

12.05.2024 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем (Копія Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 р. додається).

Варто зазначити, що реєстр боржників до Договору відступлення, містяться персональні данні інших осіб (боржників).

Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Стаття 14 Закону України «Про захист персональних даних» передбачає, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Враховуючи вищезазначене, Позивач з метою захисту персональних даних інших боржників не може надати до суду повний реєстр, тому Позивач користуючись частиною

2 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України надає до суду Витяг з Реєстру боржників який містить данні лише Відповідача, адже він є стороною цивільної справи у суді.

Варто зазначити, що сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором були передані Позивачу від Первинного кредитора згідно Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 р.

Сума заборгованості Відповідача становить 25935 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка. З них:

1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 7000 грн.

2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 12612,6 грн.

3. прострочена заборгованість за комісією становить - 805 грн.

4. сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання -

5517,4 грн.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме:

Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23930286/6387 від 12.08.2025 р. (Копія додається).

Ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ЗУ «Про електронну комерцію», на правовідносини стосовно кредитного договору № 101751894 від 12.05.2024 року поширюється дія цього закону. Ч. 3 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. б ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

П. 9.1. кредитного договору № 101751894 від 12.05.2024 року, сторони домовились про те, що цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, що містить істотні умови, укладений у порядку, спосіб а формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору або окремих умов цього договору не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальна частина) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір індивідуальна частина) і без включення до нього умов, що визнані недійними, нікчемними, неукладеними.

Таким чином, Кредитодавець передав Позивачу відповідно до Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 р. разом з матеріалами кредитної справи і Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що Відповідач, з яким укладено Кредитний договір № 101751894 від 12.05.2024 року був ідентифікований. Акцепт договору Відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (Копія додається).

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 514 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України - у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво на право на спадщину, передавальний акт комісії з припинення юридичної особи, правочин щодо заміни кредитора, або боржника у зобов`язанні(ст. 512, 513, 520, 521 ЦК України).

Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 визначено, що підставою для процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок чого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Швидкова В.О. та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися. Подано відзив в якому позов не визнають з наступних підстав.

Згідно з викладених у позовній заяві тверджень, підставою для звернення Позивача до суду є порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору. До позовної заяви на підтвердження позовних вимог додано: 1) копію договору про споживчий кредит від 12 травня 2024 року №101751894; 2) копію графіку платежів за цим договором; 3) копію заяви на кредит; 4) копію анкети-заяви на кредит від 12.05.2024 №101751894; 5) копію довідки ТОВ «МІЛОАН» від 14.10.2024 № б/н; 6) копію платіжного доручення від 12.05.2024 №88794445; 7) відомість щодо нарахування та погашення заборгованості; 8) виписку з особового рахунку.

Отже для вирішення питання наявності підстав для задоволення вимог та їх обґрунтованості, необхідно визначити правову долю вищезазначених документів, з`ясувати дійсну волю сторін та наявність кредитного договору між ними.

Так, на підтвердження законності позовних вимог ТОВ «ФК «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» надало копію договору про споживчий кредит від 12 травня 2024 року № 101751894, копію графіку платежів за цим договором, а також копію анкети- заявки на кредит від 12.05.2024 №101751894.

Проте, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не надало суду належних та допустимих доказів надсилання електронного повідомлення на укладення електронного договору, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, реєстрації, створення особистого кабінету та проведення ідентифікації Відповідача при вході в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

До позову ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» долучило довідку ТОВ «МІЛОАН» від 14.10.2024 № б/н, яка нібито засвідчує, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит від 12.05.2024 №101751894 ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 149423, 12.05.2024 16:52, номер телефону НОМЕР_2 . Але вказана довідка була сформована самим кредитодавцем ТОВ «МІЛОАН» і не може вважатися безспірним доказом проведення ідентифікації ОСОБА_1 при укладенні договору.

Графік платежів за цим договором (Додаток № 1) та заява на отримання кредиту (Додаток № 2) також не містять даних щодо електронного підпису позичальником із застосуванням одноразового ідентифікатора.

При цьому, роздруківка електронних документів не може вважатися електронним документом в розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Також варто наголосити, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не надало суду належних та допустимих доказів надання Відповідачу кредиту за договором про споживчий кредит від 12.05.2024 №101751894.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з вказаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку про те, що:

"Банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть документи".

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (далі - Положення №75) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Крім того, абзацом 14 пункту 3 Положення № 75, в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Пунктами 43, 51, 52 Положення №75 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ/від імені якого/якої складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру;

5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення;

6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Залежно від характеру операції та технології оброблення облікової інформації до первинних документів можуть уключатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції).

Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.

Первинні документи, які НЕ містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на підтвердження перерахунку коштів за Договором про споживчий кредит від 12.05.2024 №101751894 надало платіжне доручення від 12.05.2024 №88794445, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» нібито перерахувало ОСОБА_1 7000 грн на карту НОМЕР_3 , призначення платежу: "Кошти згідно договору 101751894". Зазначене платіжне доручення містить відбиток печатки ТОВ «МІЛОАН» та підпис.

Однак, надане платіжне доручення НЕ містить усіх обов`язкових реквізитів первинного бухгалтерського документа, а саме: відсутні відомості про найменування банківської установи, від імені якої складено документ, посаду та підпис особи, відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення, а також відбиток штампа (печатки) банківської установи або інші підтвердження проведення відповідної банківської операції.

Крім того, документ не містить даних, які б дозволяли ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні операції, у тому числі електронного цифрового підпису.

Копія платіжного доручення також містить лише позначення платіжної системи «VISA» та частково зазначений номер картки ( НОМЕР_3 ), тоді як відсутність повних реквізитів рахунку унеможливлює перевірку факту здійснення грошового переказу та ідентифікацію отримувача коштів.

При цьому, платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Отже, платіжне доручення НЕ є підтвердженням факту виконання банківської операції, в тому числі і переказу коштів.

Крім того, у матеріалах справи, також, відсутні докази того, що рахунок, на який згідно з вказаного платіжного доручення здійснювалося перерахування коштів, належить саме ОСОБА_1 .

Відтак, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не надало жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок Відповідача на підставі договору про споживчий кредит від 12.05.2024 №101751894, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачу.

При цьому, надана Позивачем виписка з особового рахунку за Кредитним договором від 12.05.2024 №101751894, яка підписана представником ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» НЕ є банківською випискою з рахунків позичальника та не є належним доказом, який підтверджує отримання відповідачем коштів.

Сукупний аналіз доданих до позовної заяви документів свідчить про те, що доказів того, що на поточний рахунок Відповідача було зараховано кредитні кошти згідно з договором кредиту, і що такий взагалі укладався, Позивачем надано не було.

У свою чергу сама лише бездоказова констатація Позивачем наявності заборгованості не може слугувати підставою для задоволення позову.

Обґрунтовуючи право на стягнення заборгованості та її суму Позивач надав зроблений в простій формі розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість Відповідача визначена у розмірі 25935 грн. та складається із:

1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 7000 грн.

2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 12612 грн.

3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 805

грн.

4. сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання

- 5517,4 грн

В той же час, навіть допустивши реальність зобов?язання Відповідача за кредитним договором від 12.05.2024 №101751894, вимоги щодо стягнення з Відповідача відсотків за кредитним договором, комісії за видачу кредиту та неустойки та/або процентам за порушення грошового зобов?язання була б незаконною з огляду на таке.

Щодо відсотків за кредитним договором та неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов?язання

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Крім того, частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Аналіз вищенаведеного положення, свідчить про те, що пільги мають:

- військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; - військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Звертаємо увагу, що ОСОБА_1 було призвано на військову службу по мобілізації з 26.08.2024. Він є діючим військовослужбовцем та учасником бойових дій, що підтверджується відповідними документами, зокрема: військовим квитком серії НОМЕР_4 , довідкою форми 5 про проходження військової служби у в/ч НОМЕР_5 №1884/43/2665 від 12.10.2025, посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_6 від 07.03.2025.

Таким чином, на Відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, та учасника бойових дій поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення з Відповідача відсотків задоволенню не підлягають, оскільки Відповідач, як військовослужбовець та учасник бойових дій згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів та пені (неустойки) в особливий період.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно- правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VШ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, та надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, та які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит, споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків, у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за відповідний період часу, баланс рахунку на початок та кінець такого періоду, дати та суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована процентна ставка, а також будь-які інші платежі, передбачені договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що:

"умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживачвимагає один раз на місяць, є нікчемною".

За обставин цієї справи кредитним договором встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 805 грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У Постанові КЦС ВС від 09.02.2022 у справі № 523/3904/19 наголошено, що:

"У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Судд ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

Відповідно до викладеного вище та за результатами ознайомлення з позовною заявою, вважаємо зазначений Позивачем розмір судових витрат необґрунтованим, неспівмірним та не розумним.

У позовній заяві вказано, що Позивачем понесено судові витрати на правничу допомогу, розмір яких становить 8 000 грн.

За змістом пп. 2 частини 2 статті 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

Однак, кількість витраченого часу та розмір суми, що була визначена представником Позивача за надання правничої допомоги, не є обґрунтованими та співмірними до складності аналогічних справ, оскільки зазвичай вони є типовими для Позивача, та для АО "Апологет", про що свідчить статистика справ в ЄДРСР, в яких адвокатське об?єднання здійснює представництво, позаяк АО "Апологет" здійснює представництво виключно ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у справах про стягнення заборгованості за аналогічними кредитними договорами (витяг з вебсайту судової влади додається).

Також в Переліку послуг, наданих на підставі Акту наданих послуг № Д/2296 від 20.08.2025 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від

01.07.2025 зазначається про надання Позивачу послуги «Усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором». Однак вважаємо, що вказаний вид адвокатської послуги є необґрунтованим, адже Позивач безпосередньо спеціалізується на стягненні заборгованості з боржників за кредитними договорами, а тому консультування його щодо порядку стягнення заборгованості не є необхідним для звернення до суду з цим позовом, позаяк дана справа є типовою для нього.

Крім того, відповідно до наданих Позивачеві послуг, згідно з актом, в останньому виокремлені послуги з "ознайомлення з матеріалами кредитної справи", при тому, що складання позовної заяви фактично охоплює та включає в себе такі послуги, адже це дії, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є підготовка позовної заяви.

У Додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої:

"Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витратина адвоката, якщо, керуючись принципами справедливостіі пропорційності та верховенствомправа, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг".

На підставі вищевказаного, вважаємо, що Позивачем не надано належних доказів для підтвердження реальності витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у зв`язку з розглядом даної судової справи. Зазначений в позовній заяві розмір витрат не є співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та реальним часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а відтак не може бути оцінена у розмірі 8000 грн, та підлягає зменшенню.

Позивачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що сторонами було обумовлено у письмовому вигляді надання Відповідачу кредиту, у порядку визначеному законом, шляхом укладення відповідного за своєю суттю та формою кредитного договору, яким визначено та погоджено ціну договору, відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, та інших умов, на невиконання яких у своїй позовній заяві посилається Позивач.

Наведене ставить під сумніви у добросовісність дій Позивача щодо реалізації, наданих йому прав на звернення до суду за захистом прав та інтересів та виконання обов`язків щодо подання доказів, а тому наявні всі підстави для відмови у задоволенні позовної заяви.

Судом встановлено, що 12.05.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - Кредитодавець, Первісний кредитор) був укладений Договір про споживчий кредит № 101751894 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого вказаний кредитодавець зобов`язався надати позичальнику ОСОБА_1 споживчий кредит 7000 грн. на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 12.05.2024 року. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів .