Рішення № 140086335, 25.09.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3482/26

Провадження 2/279/2455/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року місто Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О.., при секретарі судового засідання Зубковій І.М., розглянувши в м.Коростень цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Майстренко Максим Сергійович до ОСОБА_2 , третя особа: Коростенський відділ Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

26.05.2026 адвокат Майстренко М.С., в інтересах позивача ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини із батька.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що 28 січня 2025 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області у справі №279/572/25, провадження №2-н/279/211/25, було видано судовий наказ, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.01.2025 року та до досягнення дитиною повноліття. На момент видачі судового наказу дитина проживала разом із матір`ю, однак у подальшому фактичні обставини істотно змінилися. Починаючи з січня 2026 року малолітній ОСОБА_3 фактично постійно проживає разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на його повному матеріальному забезпеченні та утриманні. Вказані обставини підтверджуються належними та допустимими доказами.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відзиву на позов, інших заяв, заперечень чи клопотань відповідачем не надано. За таких обставин справу розглянуто без фіксації технічними засобами, на підставі поданих доказів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.11.2021, який розірвано рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ві д26.03.2025 у справі №279/560/25. .

Позивач та відповідач є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданого 10.06.2020 року.

28 січня 2025 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області у справі №279/572/25, провадження №2-н/279/211/25, було видано судовий наказ, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.01.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

На момент видачі судового наказу дитина проживала разом із матір`ю, однак починаючи з січня 2026 року малолітній ОСОБА_3 фактично постійно проживає разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою органу самоорганізації населення Коростенської міської ради підтверджується, що ОСОБА_1 фактично проживає разом зі своїм сином ОСОБА_3 за вказаною адресою.

На підтвердження фактичного проживання дитини з батьком складено письмові пояснення сусідів, які підтверджують, що дитина постійно проживає разом із батьком з 16.01.2026 року по теперішній час.

Відповідно до довідки Комунальної установи «Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Джерело надії» Коростенської міської ради саме батько регулярно супроводжує дитину до реабілітаційної установи, цікавиться станом її здоров`я, бере участь у питаннях, пов`язаних із реабілітацією, лікуванням та вихованням дитини

Також, начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради , 23.01.2026 складено акт обстеження умов проживання сім`ї, яким підтверджено належні житлово-побутові умови проживання дитини, наявність умов для її виховання, розвитку та проживанняз батьком ОСОБА_1 .

Зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем та відповідачем є відносини, які пов`язані із припиненням стягнення аліментів на утримання дитини із батька дитини (сімейні правовідносини).

Стаття 15 ЦК України, закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Зважаючи на викладене розмір аліментів суд визначає з урахуванням, що батьки спільно зобов`язанні утримувати дітей до їх повноліття та інших обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

В даному випадку, позивач наводить обставини, які мають істотне значення для вирішення питання щодо припинення стягнення з нього аліментів на утримання двох дітей, оскільки діти проживають разом з ним та повністю перебувають на його утриманні.

Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

З аналізу статей убачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матір дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті можливість скасування їх присудження.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Окрім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дитини, звільнення від сплати заборгованості), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 Сімейного кодексу України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17.

При дослідженні матеріалів справи у їх сукупності судом об`єктивно встановлено, що малотітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає з матір`ю на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини, а проживає зі своїм батьком ОСОБА_4 ..

Відтак, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, судову практику, що склалася при вирішенні аналогічних справ, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , які стягуються на підставі судового наказу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28.01.2025 по справі № 279/572/25.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

При цьому, при вирішенні питання про момент припинення стягнення аліментів у справі, що розглядається, суд зауважує, що таке припинення здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою запобігання необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, а тому стягнення аліментів має бути припинено з дати подання позову до суду, тобто з 26.05.2026 .

За приписами ст. 141 ЦПК України, судового збору підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

Отже, беручи до уваги викладене вище та керуючись ст. ст. 2, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Припинити з 26.05.2026 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 , що стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28.01.2025 року у справі № 279/572/2 (провадження № 2-н/279/211/25).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи , якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Суддя О.О.Пацко