Рішення № 140085900, 25.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15766/26

Провадження № 2/161/7550/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Рудської С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1.1. Позиція позивача.

23 липня 2026 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2022 року у цивільній справі №161/2612/22, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 103506 грн. 86 коп., що належати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та входить до складу спадщини.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в дохід держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

Позивач вказує, що відповідач протягом тривалого часу не виконує рішення суду, у зв`язку з чим ним нараховані 3% річних у розмірі 35 561,60 грн та інфляційні втрати у розмірі 11 336,78 грн.

1.2. Позиція відповідача.

Відповідач у письмовому відзиві позовні вимоги заперечив.

ІІ. Мотивувальна частина.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, з таких підстав.

2.1. Встановлені судом фактичні обставини справи, а також зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2022 року у цивільній справі №161/2612/22, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 103506 грн. 86 коп., що належати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та входить до складу спадщини.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в дохід держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

Наразі відповідачем рішення суду у повному обсязі не виконано.

2.2. Позиція суду.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов?язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов?язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов?язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов?язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов?язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов?язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов?язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов?язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов?язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов?язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов?язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов?язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов?язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов?язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов?язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов?язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

В розглядуваному випадку у відповідача наявне грошове зобов?язання перед позивачем, що підтверджує рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2022 року у цивільній справі № 161/2612/22.

Грошове зобов`язання відповідача виникло із спадкових правовідносин, а саме стосовно виплати недоотриманої за життя пенсії спадкодавця.

З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов?язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, за період з 01 серпня 2022 року по 20 липня 2026 року розмір 3% річних становить 11 336,79 грн, а інфляційних втрат - 35 561,60 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач не надав суду заперечень на вказаний розрахунок, або свій контррозрахунок. У зв`язку з цим позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

У зв`язку з повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, який був сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.141, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 3% річних у розмірі 11 336,79 грн (одинадцять тисяч триста тридцять шість гривень сімдесят дев`ять копійок), а також інфляційні втрати у розмірі 35 561,60 грн (тридцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одна гривня шістдесят копійок).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, м. Луцьк, Київський майдан, буд.6, код ЄДРПОУ 13358826.

Повне рішення суду складено та підписано 25 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська