Рішення № 140083391, 25.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3707/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними ти зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 на підставі довідки Чернівецького апеляційного суду №02-10/37/25 від 30.05.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу четвертого статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" в розмірі 3028 грн та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Чернівецького апеляційного суду №02-10/37/25 від 30.05.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2025, Чернівецьким апеляційним судом була видана довідка №02-10/37/25 від 30.05.2025, яку надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Однак, відповідачем відмовлено у такому перерахунку.

Зазначену відмову позивач вважає протиправною та такою, що порушує її право на належне грошове утримання судді у відставці, а, відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О. від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись з позовними вимогами, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня становить 2102 гривні. Зазначена норма є чинною, неконституційною не визнавалась та не скасовувалась, а тому підстави для застосування прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні для визначення базового розміру посадового окладу судді відсутні. Наголошувало на тому, що в діях пенсійного органу не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача.

На підставі Указу Президента України від 24.02.2026 № 167/2026 "Про призначення суддів" та наказу голови Чернівецького окружного адміністративного суду №26-к/тр від 25.02.2026 "Про відрахування зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду судді Кушнір В.О., розпорядженням керівника апарату від 16.03.2026 № 7-Р призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернівецького окружного адміністративного суду, адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Сіжук О.В.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В. прийнято адміністративну справу до свого провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.

Чернівецький апеляційний суд на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2025 у справі №600/5603/24-а видав ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02-10/37/25 від 30.05.2025 станом на 01.01.2024.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №02-10/37/25 від 30.05.2025.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 10.06.2025 №2400-1706-8/21187 позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відмовлено, мотивуючи тим, що перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання здійснюється лише у разі зміни складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Посилаючись на те, що розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 становить 2102 гривні, то правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 виходячи з базового посадового окладу судді, визначеного з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 у розмірі 3028 гривні відсутні.

Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина четверта статті 142 Закону №1402-VIII).

Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до вимог чинного законодавства. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно до частини першої статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (частина друга статті 4 Закону №1402-VIII).

Частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» разом із встановленням на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270 грн, 2481 грн, 2684 грн та 3028 грн відповідно був введений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102 грн.

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та Законом №1402-VIII гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя (Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018).

30.09.2016 набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону №1402- VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), пунктом 2 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Необхідно зазначити, що Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Варто зазначити, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас норми Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

Суд наголошує, що Закон України «Про Державний бюджет України» не повинен містити іншого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 (2270 грн), 01.01.2022 (2481 грн), 01.01.2023 (2864 грн) та 01.01.2024 (3028 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн), на підставі статті 7 Закону № 2710-IX та Закону №3460-IX, є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.03.2026 у справі № 560/2583/25, від 09.04.2026 у справі № 380/23531/24, від 08.04.2026 у справі № 340/1792/25, від 14.05.2026 у справі № 160/10025/25, від 14.05.2026 у справі № 160/12842/25, від 19.05.2026 у справі № 300/1726/25, від 30.06.2026 у справі № 200/8314/24, від 30.06.2026 у справі № 200/6643/24, від 14.07.2026 у справі № 400/7479/24, від 05.08.2026 у справі № 580/3327/25.

З огляду на вказане суд відхиляє доводи відповідача про те, що відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01 січня 2024 року залишився незмінним та становить 2102,00 грн.

З урахуванням викладеного у сукупності суд приходить до висновку, що позивач має право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового судді у відставці із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 3028,00 грн, а відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Чернівецького апеляційного суду №02-10/37/25 від 30.05.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням проведених виплат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи зазначене, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними ти зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 на підставі довідки Чернівецького апеляційного суду №02-10/37/25 від 30.05.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" в розмірі 3028 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Чернівецького апеляційного суду №02-10/37/25 від 30.05.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням проведених виплат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1221 (одна тисяча двісті двадцять одна) гривня 20 копійок.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, місто Чернівці, Чернівецька область, 58002, ідентифікаційний код юридичної особи 40329345).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна