Ухвала суду № 140082835, 25.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

25 вересня 2026 року № 520/30620/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Анатолій Бідонько, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерство освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування (внесення) в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про порушення ОСОБА_2 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», відображених, зокрема, у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 894095 від 01.09.2026.

2. Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про відсутність порушення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», під час здобуття ним за денною формою фахової передвищої освіти за освітньо-професійним ступенем «фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю J8 «Автомобільний транспорт» (освітня програма «Технічне обслуговування та ремонт автомобільного транспорту») у Харківському машинобудівному фаховому коледжі (наказ про зарахування № 42к від 17.08.2026), а саме: зазначити у полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» «Так, не порушує».

Представником позивача разом із позовною подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом:

- Зобов`язати Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) та Державне підприємство «Інфоресурс» (код ЄДРПОУ 37533381) тимчасово, до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у цій справі, відображати у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти стосовно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) інформацію про те, що поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», тобто зазначати у відповідному полі довідки «Так, не порушує».

- Заборонити Міністерству освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) та Державному підприємству «Інфоресурс» (код ЄДРПОУ 37533381) до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у цій справі формувати та видавати довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти стосовно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із зазначенням відомостей про порушення ним послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» (відмітка «Ні, порушує»).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що в разі призову позивача на військову службу до ухвалення рішення у цій справі подальше задоволення позову вже не поновить його прав: надання відстрочки від призову особі, яка набула статусу військовослужбовця, є неможливим, а рішення суду про внесення змін до ЄДЕБО втратить для позивача практичний сенс.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно приписів ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому полягатимуть дії, спрямовані на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, суд наголошує, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).

Суд зазначає, що з аналізу змісту норм діючого законодавства вбачається, що останні містять вимоги стосовно обов`язку особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво вплинути на подальше виконання судового рішення та одночасно сприятиме порушенню прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

Позивачем та/або його представником до суду не надано переконливих доказів наявності ризиків заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, зокрема, щодо мобілізації позивача.

Суд зазначає, що надаючи оцінку доводам заявника, наведеним у заяві про забезпечення позову, слід дійти висновку про те, що остання не містить в собі належних та достатніх доводів та доказів, що давали б можливість дійти, станом на час вирішення питання про відкриття провадження обґрунтованого висновку про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Відтак, враховуючи вищевикладене та з огляду на обставини того, що матеріали заяви не містять належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, тому суд не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерство освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.